Рішення № 137428663, 16.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року справа №320/61742/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса Україна, 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13 ЄДРПОУ 38620155) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Представник ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.12.2019 по 31.12.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому розмірі 2 260,90 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації.;

- Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 2260,90 грн в місяць у загальній сумі 82 632,25 грн. за період з 15.12.2019 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- Постановити ухвалу про зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 постановлено витребувати певні докази у ГУ ДСНС України у м. Києві.

10.06.2026 на виконання вимог ухвали суду Головне управління скерувало до суду запитувану інформацію щодо посади головного фахівця відділу психологічного забезпечення та соціально-гуманітарної роботи управління персоналу ГУ ДСНС України у м. Києві.

Правова позиція сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходила службу в Головному управлінні ДСНС України у м. Києві з 09.04.2013 по 18.06.2025. У період з 31.10.2016 по 15.12.2019 позивач перебувала у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після отримання правової допомоги представником позивача було направлено до відповідача адвокатський запит № АЗ/07/2025-08 від 08.07.2025 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Листом №1705-7520/7106 від 22.07.2025 відповідач повідомив про ненарахування та невиплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням положень абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 та надав довідку про нараховане грошове забезпечення №20 від 15.07.2025, зміст якої, на думку позивача, також підтверджує зазначені обставини. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною. На обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що згідно з довідкою №20 від 15.07.2025 до підвищення грошового забезпечення їй виплачувалась надбавка за вислугу років у розмірі 35 відсотків посадового окладу та окладу за спеціальним званням, а після підвищення грошового забезпечення така надбавка становила 45 відсотків посадового окладу та окладу за спеціальним званням. На думку позивача, у лютому 2018 року надбавка за вислугу років мала становити 430,50 грн ((1100,00 грн + 130,00 грн) Ч 35%), а у березні 2018 року 2412,00 грн ((3950,00 грн + 1410,00 грн) Ч 45%). Позивач також зазначає, що відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №704 надбавка за особливості проходження служби виплачується у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Оскільки після виходу з відпустки для догляду за дитиною така надбавка виплачувалась їй у розмірі 50 відсотків, позивач вважає, що станом на березень 2018 року її розмір мав становити 3886,00 грн. Крім того, позивач посилається на наказ ДСНС України від 11.01.2018 №20, яким керівникам органів та підрозділів служби цивільного захисту доручено забезпечити з січня 2018 року виплату місячного грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу у розмірі не менше 7000 грн. З урахуванням наведеного та відомостей, зазначених у довідці про грошове забезпечення, позивач вважає, що до підвищення грошового забезпечення його розмір становив 9490,75 грн, з яких: посадовий оклад 1100,00 грн, оклад за спеціальним званням 130,00 грн, надбавка за вислугу років 430,50 грн, надбавка за особливості проходження служби 830,25 грн, премія 7000,00 грн. Також позивач посилається на наказ ДСНС України від 14.03.2018 №165, яким передбачено встановлення надбавки за особливості проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а також здійснення щомісячного преміювання. Виходячи з положень зазначеного наказу, позивач вважає, що розмір премії за березень 2018 року мав становити 395,00 грн. На думку позивача, після підвищення грошового забезпечення його розмір мав становити 11693,00 грн, з яких: посадовий оклад 3950,00 грн, оклад за спеціальним званням 1410,00 грн, надбавка за вислугу років 2412,00 грн, надбавка за особливості проходження служби 3886,00 грн, премія 395,00 грн. Позивач вважає, що після підвищення посадового окладу та окладу за спеціальним званням розмір її грошового забезпечення збільшився на 2202,25 грн (11693,00 грн 9490,75 грн). З огляду на встановлені, на думку позивача, обставини та з урахуванням положень частини другої статті 9 КАС України, позивач вважає належним та ефективним способом захисту свого права визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягала у ненарахуванні та невиплаті з 01.03.2018 по 31.12.2022 індексації (різниці) грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої суми індексації відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078. Позивач стверджує, що за період з 15.12.2019 по 31.12.2022 відповідач не здійснював виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої суми індексації у розмірі 2260,90 грн. У зв`язку з цим позивач вважає, що заборгованість відповідача за зазначений період становить 82 632,25 грн, що розрахована як (2260,90 грн Ч 36 місяців) + (2260,90 грн ч 31 день Ч 17 фактично відпрацьованих днів у грудні 2019 року). ОСОБА_1 просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

29.12.2025 представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд у задоволенні позову відмовити.

Сторона відповідача зазначає, що ОСОБА_1 пропустила встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду щодо вимог за період з 15.12.2019 по 31.12.2022, а отримання відповіді на адвокатський запит у 2025 році не є підставою для визначення початку перебігу такого строку. Відповідач вказує, що протягом проходження служби позивач не оскаржувала порядок і розміри нарахування грошового забезпечення та мала можливість ознайомлюватися з його складовими. Також відповідач зазначає, що у лютому та березні 2018 року позивач перебувала у відпустці для догляду за дитиною та фактично не виконувала службові обов`язки, а посада, щодо якої позивач просила надати розрахунок складових грошового забезпечення станом на лютий та березень 2018 року, у зазначений період у штаті ГУ ДСНС України у м. Києві не існувала. Крім того, відповідач наголошує, що під час перебування позивача у відпустці для догляду за дитиною грошове забезпечення їй не нараховувалося та не виплачувалося, у зв`язку з чим, на думку відповідача, були відсутні підстави для нарахування індексації. Водночас відповідач стверджує, що у період з 15.12.2019 по 31.12.2022 індексація грошового забезпечення позивачу нараховувалася та виплачувалася відповідно до вимог законодавства, а твердження про наявність права на фіксовану індексацію у розмірі 2260,90 грн щомісячно є необґрунтованими. У зв`язку з цим відповідач вважає відсутніми підстави для нарахування та виплати додаткових сум індексації, а також для компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини.

Із витягу з послужного списку архівної особової справи ОСОБА_1 вбачається, що остання проходила службу в органах внутрішніх справ, МНС України та ДСНС України з 29.08.1996 по 18.06.2025.

Встановлено, що у період з 25.11.2015 по 16.12.2019 ОСОБА_1 обіймала посаду головного фахівця відділу психологічного забезпечення та соціально-гуманітарної роботи управління персоналу ГУ ДСНС України у м. Києві, з 16.12.2019 по 27.07.2020 старшого психолога відділу психологічного забезпечення центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС України у м. Києві, з 27.07.2020 по 26.10.2020 психолога цього ж відділу, з 26.10.2020 по 17.12.2021 старшого психолога, а з 17.12.2021 по 18.06.2025 начальника сектору планування заходів та контролю Оболонського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві. Також у витягу зазначено, що наказом ГУ ДСНС України у м. Києві від 18.06.2025 №622-НК її звільнено зі служби та виключено з кадрів ДСНС України.

Із витягу з наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 09.04.2013 №12 вбачається, що підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено на посаду головного фахівця відділу соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення управління персоналу Головного управління ДСНС України у м. Києві. Цим же наказом встановлено посадовий оклад у розмірі 1100 грн та надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків.

Із витягу з наказу ГУ ДСНС України у м. Києві від 18.06.2025 №622-НК вбачається, що ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту за підпунктом 4 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту у зв`язку зі скороченням штату. Наказом передбачено виплату щомісячної премії, компенсації за невикористані щорічні відпустки за 2020-2025 роки, грошової допомоги за період з 01.05.2025 по 18.06.2025 та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Із довідки про нараховане грошове забезпечення №20 від 15.07.2025, виданої ГУ ДСНС України у м. Києві на ім`я ОСОБА_1 , вбачається інформація про складові та розміри грошового забезпечення позивача за період з 2016 по 2025 роки. У довідці відображено відсутність нарахувань грошового забезпечення у період окремих місяців 2017-2019 років та наведено дані про фактичні суми виплат за кожний місяць відповідного періоду.

Із довідки ГУ ДСНС України у м. Києві №740/03 від 21.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 проходила службу в органах та підрозділах цивільного захисту з 29.08.1996 по 18.06.2025. У довідці наведено перелік посад, які вона обіймала у період з 25.11.2015 по 18.06.2025, із зазначенням структурних підрозділів та тарифних розрядів. Зокрема, станом на 25.11.2015 вона обіймала посаду головного фахівця відділу психологічного забезпечення та соціально-гуманітарної роботи управління персоналу ГУ ДСНС України у м. Києві (24 тарифний розряд), а станом на 17.12.2021 по 18.06.2025 посаду начальника сектору планування заходів та контролю Оболонського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві (26 тарифний розряд).

ГУ ДСНС України у м. Києві листом надало інформацію щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 та додано відповідні документи.

У листі зазначено, що індексація грошового забезпечення виплачується в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Також повідомлено, що за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації 103 відсотки. Крім того, вказано, що за період з грудня 2019 року по листопад 2022 року індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснювалася відповідно до рішень керівника з грудня 2023 року виплаченої індексації за грудень 2022 року. У листі також наведено розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, згідно з яким станом на день звільнення посадовий оклад ОСОБА_1 становив 5360 грн, оклад за спеціальним званням 1410 грн, надбавка за вислугу років 3385 грн, надбавка за класну кваліфікацію 160,80 грн, надбавка за особливості проходження служби 5077,50 грн, щомісячна премія 15544 грн, а розмір одноразової грошової допомоги при звільненні визначено у сумі 434623 грн.

Відповідно до довідки ГУ ДСНС України у м. Києві від 25.12.2025 №106 суд встановив, що станом на 01.02.2018 та 01.03.2018 ОСОБА_1 перебувала на посаді головного фахівця відділу психологічного забезпечення та соціально-гуманітарної роботи управління персоналу Головного управління ДСНС України у м. Києві;

у період з 02.06.2017 по 05.01.2020 ОСОБА_1 перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Окрім цього, у довідці зазначено, що відповідно до Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 №623, за період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку збереження грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу не передбачено.

Згідно з довідки про нараховані та виплачені суми індексації грошового забезпечення №110 від 26.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 15.12.2019 по 31.12.2023 нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Зокрема: у грудні 2019 року індексація становила 0,00 грн; у січні 2020 року - 111,75 грн; у лютому-червні 2020 року - по 216,51 грн щомісячно; у липні-грудні 2020 року - від 226,29 грн до 226,29 грн щомісячно; у 2021 році індексація становила від 233,81 грн до 540,03 грн на місяць; у 2022 році індексація становила від 563,19 грн до 1424,80 грн на місяць; у січні-листопаді 2023 року індексація не виплачувалася; у грудні 2023 року виплачено індексацію за грудень 2022 року у сумі 1470,83 грн.

У довідці зазначено, що загальна сума виплаченої індексації за період з 15.12.2019 по 31.12.2023 становить 20 597,39 грн.

Суд встановив, що у примітці до довідки зазначено, що індексація не виплачувалася у зв`язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у грудні 2023 року була виплачена індексація за грудень 2022 року в сумі 1470,83 грн.

З наданого розрахунку грошового забезпечення за посадою головного фахівця відділу психологічного забезпечення та соціально-гуманітарної роботи управління персоналу ГУ ДСНС України у м. Києві встановлено, що розмір грошового забезпечення за відповідною посадою у лютому 2018 року становив 10 740,75 грн та складався з посадового окладу 1 100,00 грн, окладу за спеціальним званням підполковника 130,00 грн, надбавки за вислугу років у розмірі 35% (430,50 грн), надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% (830,25 грн) та премії у розмірі 750% посадового окладу (8 250,00 грн). У березні 2018 року грошове забезпечення за цією посадою становило 11 082,60 грн та включало посадовий оклад 5 070,00 грн, оклад за спеціальним званням підполковника 1 410,00 грн, надбавку за вислугу років у розмірі 45% (2 916,00 грн), надбавку за особливості проходження служби у розмірі 5% (469,80 грн) та премію у розмірі 24% посадового окладу (1 216,80 грн).

Різниця між грошовим забезпеченням у березні 2018 року та лютому 2018 року склала 341,85 грн.

З довідки ГУ ДСНС України у м. Києві від 08.06.2026 №94 про розрахунок суми індексації грошового доходу (грошового забезпечення) за березень 2018 року відповідно до Порядку №1078 встановлено, що сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року становила 4 463,15 грн.

З довідки ГУ ДСНС України у м. Києві від 08.06.2026 №93 щодо проведення індексації грошового забезпечення позивачу встановлено, що у період з 15.12.2019 по 31.12.2022 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення у розмірах, зазначених у довідці, а індексація-різниця відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку №1078 не нараховувалась та не виплачувалась.

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування.

Щодо пропущеного строку звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг строку звернення до суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Спір у цій справі стосується реалізації права позивача на належне грошове забезпечення та пов`язані з ним соціальні гарантії, а не питань прийняття на службу, її проходження чи звільнення.

Суд враховує правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, відповідно до якого початок перебігу строку звернення до суду у спорах щодо виплати належних особі сум пов`язується з моментом отримання нею достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер нарахованих та виплачених сум.

Як встановлено судом, листом Головного управління ДСНС України у м. Києві №1705-7520/7106 від 22.07.2025 позивачу надано відповідь на адвокатський запит, до якої долучено довідку про нараховане грошове забезпечення №20 від 15.07.2025. Саме із зазначених документів позивач отримала документально підтверджену інформацію щодо складових грошового забезпечення та порядку їх нарахування, яка стала підставою для звернення до суду.

Доказів того, що до отримання вказаних документів відповідач повідомляв позивача про складові її грошового забезпечення, здійснював відповідні розрахунки індексації або надавав документи, які б містили інформацію, необхідну для встановлення можливого порушення права, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення до суду у даному випадку слід обчислювати з моменту отримання позивачем листа №1705-7520/7106 від 22.07.2025 та довідки №20 від 15.07.2025, а тому звернення до суду відбулося в межах установленого законом строку.

Відтак доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду є необґрунтованими та відхиляються судом.

Щодо вимоги нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 2260,90 грн в місяць у загальній сумі 82 632,25 грн. за період з 15.12.2019 по 31.12.2022, суд констатує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" далі Закон № 1282).

За визначенням статті 1 Закону № 1282: індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Статтею 2 Закону № 1282 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Відповідно до п. 10-2 Порядку № 1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

З 01 березня 2018 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками. Отже, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення.

У постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, колегія суддів дійшла висновку, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 не містять терміну «фіксована» індексація, тому з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття «індексації-різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

Судом встановлено, що відповідно до довідки про нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.12.2019 по 31.12.2023 у грудні 2019 року індексація позивачці не нараховувалась та не виплачувалась.

Зазначене також підтверджується приміткою до довідки ГУ ДСНС у м. Києві від 26.12.2025 №110, згідно з якою індексація не виплачувалась у зв`язку з перебуванням позивачки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 02.06.2017 по 05.01.2020.

Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у спірний період визначався Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623.

Суд зазначає, що положеннями зазначеної Інструкції не передбачено виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Отже, індексація є механізмом підвищення грошових доходів населення та має похідний характер від відповідного доходу, що підлягає виплаті особі. За відсутності нарахування та виплати грошового забезпечення відсутній і об`єкт, на який може бути нарахована індексація.

Оскільки у період перебування позивачки у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку грошове забезпечення їй не нараховувалось та не виплачувалось, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування та виплати індексації за вказаний період.

Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24, у якій зазначено, що індексація здійснюється щодо грошових доходів, які фактично нараховуються особі та не мають разового характеру.

За таких обставин за вказаний вище період (02.06.2017 по 05.01.2020) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ОСОБА_1 не отримувала грошового забезпечення, а тому відсутні підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому розмірі 2 260,90 гривень на місяць.

Таким чином, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо нарахування та виплати індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 за період з 06.01.2020 по 31.12.2022, суд зазначає таке.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

З 01.12.2015 (дата початку застосування Постанови № 1013) в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 з 15.03.2018 й дотепер діє у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 28.02.2018 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова № 141) та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 й дотепер у редакції Постанови № 1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 в редакції Постанови № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакціях Постанови № 1013 та Постанови № 141) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

У справі № 560/752/24 (постанова від 11.04.2025) Верховний Суд дійшов висновку, що системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що нарахування і виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

Буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

У такому випадку, як уже зазначалося, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справах № 420/6982/21, № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22, від 09.05.2023 у справах № 400/12702/21, № 120/2234/22-а, № 560/538/22, № 580/8769/21, від 10.05.2023 у справі № 260/5461/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 06.07.2023 у справі № 240/23550/21, від 27.07.2023 у справі № 160/12028/22, від 03.08.2023 у справі № 420/23183/21, від 15.08.2023 у справах № 580/9339/21, № 400/3784/22, № 520/1800/22, від 17.08.2023 у справах № 160/4155/22, № 580/3967/22, від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22, від 07.09.2023 у справах № 480/5766/22, № 160/16084/22, № 420/12787/22, від 26.09.2023 у справі № 200/4531/22, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21, від 09.11.2023 у справах № 420/3131/22, № 420/4325/23, від 30.11.2023 у справі № 420/616/23, від 06.12.2023 у справі № 160/16075/22, від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 20.12.2023 у справі № 560/6693/22, від 21.12.2023 у справі № 420/10945/22, від 05.02.2024 у справі № 360/383/23, від 04.04.2024 у справі № 160/4155/22, від 18.04.2024 у справі № 280/4812/23, від 30.04.2024 у справі № 360/700/23, від 06.06.2024 у справі № 280/4745/23, від 27.06.2024 у справах № 440/1497/22, № 580/602/22 та інших.

Застосовуючи наведений підхід і ураховуючи, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів в тому числі осіб рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним чином: лютий 2008 року 102,7% (індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно з даними Держстату) = 1,027; березень 2008 року 103,8% = 1,038; квітень 2008 року 103,1% = 1,031; травень 2008 року 101,3% = 1,013; вересень 2008 року 101,3% = 1,013; жовтень 2008 року 101,7% = 1,017; листопад 2008 року 101,5% = 1,015; грудень 2008 року 102,1% = 1,021; січень 2009 року 102,9% = 1,029; лютий 2009 року 101,5% = 1,015; березень 2009 року 101,4% = 1,014; травень 2009 року 101,4% = 1,014; червень 2009 року 101,1% = 1,011; жовтень 2009 року 101,4% = 1,014; листопад 2009 року 101,1% = 1,011; січень 2010 року 102,7% = 1,027; лютий 2010 року 101,9% = 1,019; вересень 2010 року 103,5% = 1,035; грудень 2010 року 101,6% = 1,016; березень 2011 року 103,3% = 1,033; квітень 2011 року 101,3% = 1,013; червень 2011 року 101,2% = 1,012; березень 2014 року 101,98% = 1,020; квітень 2014 року 103,3% = 1,033; травень 2014 року 103,8 = 1,038; липень 2014 року 101,4% = 1,014; вересень 2014 року 103,72% = 1,037; жовтень 2014 року 102,4% = 1,024; листопад 2014 року 101,9% = 1,019; грудень 2014 року103,0% = 1,030; січень 2015 року 103,1% = 1,031; лютий 2015 року 105,3 = 1,053; березень 2015 року 110,8% = 1,108; квітень 2015 року 114% = 1,140; травень 2015 року 102,2% = 1,022; листопад 2015 року 101,55% = 1,016; квітень 2016 року 105,79% = 1,058; жовтень 2016 року 104,0% = 1,040; січень 2017 року 103,85% = 1,038; квітень 2017 року 103,74% = 1,037; липень 2017 року 103,13% =1,031; жовтень 2017 року 103,12% = 1,031; січень 2018 року 103,44% = 1,034.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 по січень 2018, а саме: 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 (353,3%).

Отже, величина приросту індексу споживчих цін становить 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3%.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у березні 2018 року складав - 1762,00 грн.

Відтак, сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року становить 4463,15 грн. (1762,00 грн х 253,30% /100 = 4463,15 грн).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.05.2024 у справі № 160/15411/23, від 08.11.2024 у справі № 200/16532/21, 25.09.2025 у справі № 320/15393/21.

Оскільки суд встановив, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 341,85 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення позивача за березень 2018 року становить 4463,15 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу.

Щодо покликання представника відповідача на те, що станом на 01.03.2025 позивачка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому не має права і після виходу із такої відпустки на нарахування та виплату індексації - різниці то суд повторно звертає увагу на те, що відповідно до п. 10-2 Порядку № 1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Таким чином, для нарахування та виплати індексації- різниці не має значення, що під час підвищення доходу позивачка перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Важливим є сам факт і місяць такого підвищення. Відповідно нарахування мало відбутись після виходу позивачки із відпустки.

Щодо необхідності визначення конкретної суми індексації, яка має бути нарахована та виплачена відповідачем позивачу.

Суд зауважує, що у позовній заяві позивач просить суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних сумах.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним і ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову. Тому, для належного і ефективного захисту прав та інтересів позивача, судам необхідно перевірити обґрунтованість розрахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, якщо суди в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації (постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 380/21613/21, від 11.04.2025 у справі № 560/752/24, від 11.04.2025 у справі № 620/7745/23).

Розмір індексації-різниці грошового забезпечення в розрахунку на місяць становить 4 121,30 грн (4463,15 грн - 341,85 грн), що не збігається з розрахунком, проведеним позивачем.

Разом з цим, суд встановив, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 06.01.2020 по 31.12.2022, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4 121,30 грн відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині частково.

Щодо позовної вимоги стосовно компенсації податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 (далі Порядок №44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Пунктом 3 Порядку №44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби, що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Пункти 4 та 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З огляду на викладене, вимоги позивача в частині компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, також мають бути задоволені.

Аналогічний підхід Верховний Суд застосував у постановах від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 420/23176/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/6441/22, від 18 квітня 2024 року у справі № 160/10789/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 360/700/23 та від 07 травня 2025 року у справі № 560/15993/24.

Щодо вимоги постановити ухвалу про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи.

Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідачі будуть ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки суду.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи позивача про наявність у неї права на нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 15.12.2019 по 05.01.2020 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 є необґрунтованими.

Водночас суд враховує, що з 06.01.2020 позивач приступила до виконання службових обов`язків після закінчення відпустки для догляду за дитиною та набула право на отримання грошового забезпечення за відповідною посадою. За таких обставин саме з цієї дати виникли підстави для вирішення питання щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Порядку №1078.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 06.01.2020 по 31.12.2022 з урахуванням положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та висновків суду, викладених у цьому рішенні, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 9, 72-73, 76-77, 90, 139, 162, 229, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса Україна, 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 13 ЄДРПОУ 38620155) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06.01.2020 по 31.12.2022 із застосуванням абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 у фіксованому розмірі.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4 121,30 грн (чотири тисячі сто двадцять одна гривня 30 копійок) на місяць за період з 06.01.2020 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.