Рішення № 137420514, 18.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/2568/26

Номер провадження2/205/3083/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 26 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі Первісний кредитор, ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» (далі Договір). Згідно з умовами вказаного Договору фінансова установа надала відповідачу кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп. строком на 420 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % на добу. Однак відповідач не виконала умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості.

Далі позивач зазначає, що 01.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» було укладено Договір факторингу № 01022024-1. Відповідно до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», у тому числі й до ОСОБА_1 за Договором № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 24.03.2023 року.

Позивач вказує, що відповідач порушила умови укладеного кредитного договору в частині своєчасного погашення платежів та сплати відсотків, передбачених умовами договору, у зв`язку з чим станом на 01.02.2024 року за Договором № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 24.03.2023 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 23 724 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками за користування кредитом 20 724 грн. 00 коп.

Також відповідач була письмово повідомлена про те, що права вимоги за вказаним кредитним договором були відступлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» на підставі Договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року. Відповідно до умов зазначеного договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року позивач є новим кредитором ОСОБА_1 .

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 24.03.2023 року станом на 01.02.2024 року у загальному розмірі 23 724 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву не подала.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року вирішено витребувати у АТ КБ «Приватбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул.. Грушевського, буд. 1д, код ЄДРПОУ 14360570)інформацію : 1) чи є банківська картка з номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ); 2) чи була успішною транзакція здійснена 24.03.2023 року на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 3 000 грн. 00 коп. з призначенням платежу « зарахування на картку ЕПЗ 4149499990646828); 3) якщо так, то чи були зараховані гроші кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 ; 4) чи проводилась верифікація особи власника банківської картки № НОМЕР_1 .

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 24.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short», за умовами якого відповідач отримала кредит у сумі 3 000 грн. 00 коп. строком на 420 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % на добу. Даний договір підписаний електронними підписами з одноразовим ідентифікатором.

Судовим розглядом також встановлено, що 01.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» укладено Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 24.03.2023 року у загальному розмірі 23 724 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками 20 724 грн. 00 коп.

Крім того, на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію, відповідно до якої банківська картка № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , а операція з перерахування грошових коштів у сумі 3 000 грн. 00 коп. від 24.03.2023 року була успішно виконана та кошти зараховані на рахунок власника вказаної банківської картки.

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору відповідач допустила прострочення повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 01.02.2024 року за Договором № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 24.03.2023 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 23 724 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками 20 724 грн. 00 коп.

Оскільки позивач вважає, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, а відповідач доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надала, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Частиною другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором є даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Як встановлено судом, 24.03.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short», який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Крім того, матеріали справи містять підписаний електронним підписом паспорт споживчого кредиту, в якому визначено розмір кредиту, строк кредитування, порядок його надання, розмір процентної ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача та інші істотні умови кредитування.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 686599 від 24.03.2023 року був належним чином укладений сторонами у письмовій (електронній) формі відповідно до вимог чинного законодавства.

На підтвердження факту виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором матеріали справи містять інформацію АТ КБ «ПриватБанк», надану на виконання ухвали суду, відповідно до якої банківська картка, зазначена при оформленні кредиту, належить ОСОБА_1 , а переказ грошових коштів у сумі 3 000 грн. 00 коп., здійснений 24.03.2023 року ТОВ «Селфі Кредит», був успішно виконаний та зарахований на рахунок відповідача.

Таким чином, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується належними та допустимими доказами, отриманими безпосередньо від банківської установи, а тому у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними на умовах укладеного договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та умови кредитного договору, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов договору в частині повернення отриманих кредитних коштів.

Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також частиною першою статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Суд враховує, що шляхом підписання кредитного договору та паспорта споживчого кредиту відповідач була належним чином ознайомлена з розміром процентної ставки, загальною вартістю кредиту для споживача, реальними витратами за кредитом та іншими істотними умовами кредитування, передбаченими Законом України «Про споживче кредитування».

Оскільки відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з неї заборгованості за процентами у розмірі 20 724 грн. 00 коп.

Вказана заборгованість підтверджується поданим позивачем розрахунком, який є арифметично правильним, узгоджується з умовами кредитного договору та не спростований відповідачем.

Крім того, судом встановлено, що на підставі Договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року право грошової вимоги за Договором № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 24.03.2023 року перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал».

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» заборгованості за Договором № 686599 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 24.03.2023 року, станом на 01.02.2024 року, у загальному розмірі 23 724 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками 20 724 грн. 00 коп.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, відзиву на позов не подала, доказів належного виконання своїх зобов`язань суду не надала, а тому при ухваленні заочного рішення суд виходить із наявних у справі доказів, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, повязана з підготовкою справи до розгляду; допомога, повязана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, повязані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. Разом з тим суд не зобовязаний присуджувати стороні всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо встановить, що їх розмір є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час, обсяг наданих послуг, ціну позову та значення справи для сторони.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал», ордер адвоката Усенко М.І. на надання правничої допомоги, акт № 346 про надання послуг, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги становить 8 000 грн. 00 коп., а також детальний опис наданих послуг до акту № 346 за Договором про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року за період з 01.12.2025 року по 08.12.2025 року у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 686599, боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їх дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру з урахуванням конкретних обставин справи. Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з рішенням у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише за умови доведення того, що такі витрати були фактичними, неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Суд звертає увагу, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. Зміст позовної заяви свідчить про те, що її складання не потребувало від представника позивача значних додаткових зусиль чи складної правової роботи, оскільки позов має типовий характер, містить стандартне правове обґрунтування, посилання на усталену судову практику та норми чинного законодавства, які систематично використовуються у справах цієї категорії. Крім того, безпосередньої участі у судових засіданнях представник позивача не брав.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн. 00 коп. є завищеним та не відповідає складності справи, обсягу фактично виконаної роботи та часу, який об`єктивно міг бути витрачений на підготовку позовних матеріалів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у рішеннях у справах «Баришевський проти України», «Гімайдуліна та інші проти України», «Двойних проти України» та «Меріт проти України», відповідно до якої відшкодуванню підлягають лише фактичні, необхідні та обґрунтовані витрати.

З огляду на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, типовий характер позовної заяви, відсутність необхідності у проведенні значного обсягу підготовчої роботи, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, суд вважає співмірним та обґрунтованим відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором № 686599 про надання споживчого кредиту від 24.03.2023 року, станом на 01.02.2024 року, у загальному розмірі 23 724 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками 20 724 грн. 00 коп.

3. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

4. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.