Рішення № 137420515, 28.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/1338/26

Номер провадження2/205/2412/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі Первісний кредитор, ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» (далі Договір). Згідно з умовами зазначеного Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 7 000 грн. 00 коп. строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % на добу. Однак відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

Позивач також зазначає, що 01.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» було укладено Договір факторингу № 01022024-1. Відповідно до умов зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», у тому числі й до ОСОБА_1 за Договором № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 06.05.2023 року.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору в частині своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати відсотків, станом на 01.02.2024 року за Договором № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 06.05.2023 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 13 924 грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 11 924 грн. 00 коп.

Крім того, відповідач був повідомлений про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» на підставі Договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року. Відповідно до умов зазначеного договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до нього позивач є новим кредитором ОСОБА_1 .

Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 06.05.2023 року, станом на 01.02.2024 року, у загальному розмірі 13 924 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за її відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.02.2026 року вирішено витребувати у АТ «Універсалбанк» (місце знаходження: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19) інформацію: 1) чи є банківська картка з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ); 2) чи була успішною транзакція, здійснена 06.05.2023 року на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 2 000 грн. 00 коп.; 3) якщо так, то чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 ; 4) чи проводилась верифікація особи власника банківської картки № НОМЕР_1 .

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 06.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short», за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 000 грн. 00 коп. строком на 360 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % на добу. Зазначений договір укладений в електронній формі та підписаний сторонами електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов вказаного договору кредитодавцем було здійснено перерахування кредитних коштів відповідачу.

На виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» надало інформацію, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 . Також банк повідомив, що транзакція, здійснена 06.05.2023 року на зазначену банківську картку у сумі 2 000 грн. 00 коп., була успішною, а грошові кошти за цією транзакцією були зараховані на відповідний рахунок власника вказаної банківської картки. Крім того, банком підтверджено проведення верифікації власника зазначеної платіжної картки відповідно до вимог чинного законодавства та внутрішніх процедур банку.

Судовим розглядом також встановлено, що 01.02.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» за плату належні йому права вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» приймає належні Товариству з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 06.05.2023 року у загальному розмірі 13 924 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 2 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками 11 924 грн. 00 коп.

Позивач наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого за ним, ОСОБА_1 , станом на 01.02.2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 13 924 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 2 000 грн. 00 коп. та заборгованості за відсотками 11 924 грн. 00 коп.

Оскільки позивач вважає, що відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, а заборгованість не погашає, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом є оригіналом такого документа.

Судом встановлено, що 06.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short», який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, наданий позивачем Договір № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 06.05.2023 року є належним та допустимим доказом укладення між сторонами кредитного договору та виникнення між ними відповідних цивільних прав та обов`язків.

Крім того, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору кредитодавцем було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 2 000 грн. 00 коп.

При цьому факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується не лише документами, наданими позивачем, а й інформацією АТ «Універсал Банк», наданою на виконання ухвали суду.

Так, із відповіді АТ «Універсал Банк» вбачається, що банківська картка № НОМЕР_3 була емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ). Також банком підтверджено, що транзакція від 06.05.2023 року на суму 2 000 грн. 00 коп. була успішно виконана із зарахуванням грошових коштів на рахунок власника зазначеної картки. Крім того, банком підтверджено проведення процедури верифікації власника відповідної банківської картки.

Суд враховує, що зазначена інформація надана безпосередньо банківською установою, яка здійснювала облік та супроводження відповідної банківської операції, а тому є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні статей 76-80 ЦПК України.

Отже, судом достовірно встановлено не лише факт укладення між сторонами кредитного договору, а й факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит у строки та порядку, визначені договором.

Оскільки судом встановлено факт отримання відповідачем кредитних коштів, а доказів їх повернення матеріали справи не містять, вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що умовами Договору № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 06.05.2023 року сторони погодили строк кредитування тривалістю 360 днів та процентну ставку у розмірі 2,2 % на добу.

Підписуючи зазначений договір, відповідач погодився з усіма його істотними умовами, у тому числі щодо порядку та розміру нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Оскільки судом встановлено факт укладення кредитного договору та факт отримання відповідачем кредитних коштів, первісний кредитор набув право на отримання від відповідача процентів за користування наданими коштами на умовах, визначених договором.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем, станом на 01.02.2024 року заборгованість за процентами за користування кредитом становить 11 924 грн. 00 коп.

Будь-яких доказів сплати зазначених процентів, власного контррозрахунку або заперечень щодо правильності їх нарахування відповідачем до суду не подано.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 11 924 грн. 00 коп. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що 01.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» було укладено Договір факторингу № 01022024-1.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01022024-1 від 01.02.2024 року до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 06.05.2023 року у загальному розмірі 13 924 грн. 00 коп.

Таким чином, суд доходить висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право на звернення до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 763975 про надання споживчого кредиту на продукт «New Short» від 06.05.2023 року станом на 01.02.2024 року у загальному розмірі 13 924 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 000 грн. 00 коп. та заборгованості за процентами у розмірі 11 924 грн. 00 коп.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, повязана з підготовкою справи до розгляду; допомога, повязана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, повязані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, але при цьому суд не зобовязаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, оскільки при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Отже, в матеріалах даної справи наявні: Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», копія ордера адвоката Усенко М.І. на надання правничої допомоги, копія акту № 590 про надання послуг, згідно з яким вартість професійної правничої (правової) допомоги становить 8 000 грн. 00 коп., а також детальний опис наданих послуг до акту № 330 за Договором про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року за період з 01.12.2025 року по 08.12.2025 року у справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 763975, боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява № 19336/04).

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому зі змісту позовної заяви вбачається, що її складання не потребувало від фахівця у галузі права будь-яких надмірних додаткових зусиль та знань, тому, як наслідок, сума витрат на її написання є значно завищеною, оскільки її обсяг становить 3 (три) двосторонніх аркуші, а також містить прохальну частину позову та перелік додатків до позовної заяви, виконання яких не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження. При цьому у самому тексті позову здебільшого наведені норми чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів, а також процесуальні застереження, формулювання та наявність яких визначені нормами ЦПК України. Окрім цього безпосередньо представник позивача участі у судових засіданнях не брав.

У зв`язку із цим суд доходить висновку, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу у повному обсязі, адже витрати часу на консультацію та написання позовної заяви у сумарній кількості 6 годин 30 хвилин є завищеними, а заявлена до стягнення сума не відповідає критеріям розумності та співмірності.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна та інші проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З огляду на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, типовий характер позовної заяви, відсутність необхідності у проведенні значного обсягу підготовчої роботи, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, суд вважає співмірним та обґрунтованим відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн. 00 коп.

Також, за змістом ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 615, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором № 763975 про надання споживчого кредиту від 06.05.2023 року, станом на 01.02.2024 року, у загальному розмірі 13 924 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 2 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками 11 924 грн. 00 коп.

3. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

4. Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.