Рішення № 137420513, 07.05.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/16832/25

Номер провадження2/205/1503/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (далі Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп» (далі Первісний кредитор, ТОВ «Стар Файненс груп») та ОСОБА_1 (далі Відповідач) було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 9 000 грн. 00 коп. строком на 120 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % на добу.

Позивач вказує, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим станом на 24.09.2024 року за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 25 650 грн. 00 коп., яка складається із: 9 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 12 150 грн. 00 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом та 4 500 грн. 00 коп. заборгованості за штрафом.

Далі позивач зазначає, що 24.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» укладено Договір факторингу № 24092024, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» перейшло право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року.

Також позивач посилається на те, що відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором. Відповідно до умов Договору факторингу № 24092024 від 24.09.2024 року та Витягу з Реєстру прав вимоги до нього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» набуло статусу нового кредитора за вказаним зобов`язанням.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань у добровільному порядку позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року станом на 24.09.2024 року у загальному розмірі 25 650 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за його відсутності, та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року вирішено витребувати АТ «Приватбанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) інформацію: 1) чи була успішною транзакція, здійснена 29.04.2024 року у сумі 9 000 грн. 00 коп. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ); 2) чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської картки № НОМЕР_1 ?

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, ніяких заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

У відповідності до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 29.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024. Згідно з умовами зазначеного Договору фінансова установа надала відповідачу кредит у розмірі 9 000 грн. 00 коп. строком на 120 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % на добу.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний договір підписаний сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W3215.

Згідно з пунктом 5.3 Договору у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до строків, встановлених графіком платежів, товариство має право нарахувати неустойку у вигляді штрафу у розмірі 100 % від суми простроченої заборгованості з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Судом також встановлено, що 24.09.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» укладено Договір факторингу № 24092024, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24092024 від 24.09.2024 року до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року.

Позивач посилається на те, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань станом на 24.09.2024 року за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 утворилася заборгованість у загальному розмірі 25 650 грн. 00 коп., яка складається із 9 000 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 12 150 грн. 00 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом та 4 500 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Оскільки позивач наполягає на наявності у відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором та просить стягнути її у судовому порядку, а відповідач свої зобов`язання не виконав та відзиву на позов не подав, суд доходить висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 29.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 9 000 грн. 00 коп. строком на 120 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % на добу.

Як встановлено судом, вказаний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3215.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину та підтверджує волевиявлення особи на його укладення.

Оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що факт укладення між сторонами Договору про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року знайшов своє належне підтвердження під час судового розгляду.

Крім того, судом встановлено факт належного виконання первісним кредитором своїх зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Так, відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260325/90321-БТ від 02.04.2026 року, наданого на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , а 29.04.2024 року на рахунок, відкритий за вказаною карткою, було зараховано грошові кошти у сумі 9 000 грн. 00 коп.

Суд враховує, що зазначений документ наданий безпосередньо банківською установою, яка здійснює обслуговування відповідного рахунку, містить відомості про рух грошових коштів та є належним і допустимим письмовим доказом факту отримання відповідачем кредитних коштів. Оцінюючи цей доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить висновку, що він підтверджує фактичне отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі, передбаченому кредитним договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено не лише факт укладення кредитного договору, але й факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів суду не надав.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, який перевірений судом та не спростований відповідачем, заборгованість за тілом кредиту станом на 24.09.2024 року становить 9 000 грн. 00 коп.

Враховуючи встановлений факт отримання відповідачем кредитних коштів та відсутність доказів їх повернення, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 9 000 грн. 00 коп.

Щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що сторонами при укладенні Договору про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року було погоджено розмір процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,5 % на добу.

Оскільки відповідач користувався кредитними коштами та не виконав взяті на себе зобов`язання щодо їх своєчасного повернення, вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом ґрунтуються на умовах укладеного сторонами договору та вимогах закону.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, сума нарахованих процентів становить 12 150 грн. 00 коп. Даний розрахунок судом перевірений, відповідачем не спростований та відповідає умовам кредитного договору.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 12 150 грн. 00 коп. також підлягають задоволенню.

Разом із цим позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 4 500 грн. 00 коп., нарахований на підставі пункту 5.3 Договору.

Однак суд враховує, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором.

Оскільки заявлена до стягнення штрафна санкція нарахована за прострочення виконання відповідачем кредитних зобов`язань у період дії воєнного стану, правові підстави для її стягнення відсутні.

Тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 4 500 грн. 00 коп. слід відмовити.

Також судом встановлено, що 24.09.2024 року між ТОВ «Стар Файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» укладено Договір факторингу № 24092024, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

Оцінюючи Договір факторингу № 24092024 від 24.09.2024 року та Витяг з Реєстру боржників до нього з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить висновку, що зазначені документи підтверджують перехід до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право на звернення до суду із даним позовом.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9 000 грн. 00 коп. та процентів за користування кредитом у розмірі 12 150 грн. 00 коп., а всього 21 150 грн. 00 коп., тоді як у задоволенні вимог про стягнення штрафу у розмірі 4 500 грн. 00 коп. слід відмовити.

Суд також зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, в судове засідання не з`явився, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

ідповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація адвоката, витрачений час та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та співмірним виконаній роботі.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між АО «Апологет» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», ордер адвоката Усенко Михайла Ігоровича, акт № 1190 надання послуг, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги становить 8 000 грн. 00 коп., а також детальний опис наданих послуг у справі про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024.

Разом із тим суд враховує, що предметом розгляду у даній справі є типовий спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа не відзначалася підвищеною складністю, не потребувала формування складної правової позиції, дослідження значного обсягу доказів або здійснення адвокатом додаткових процесуальних дій.

Крім того, зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що значна її частина складається із викладення фактичних обставин справи, стандартних посилань на норми чинного законодавства та типових процесуальних формулювань, характерних для даної категорії спорів. Представник позивача участі у судових засіданнях не брав, додаткових процесуальних документів у справі не подавав.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04), відповідно до якої компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, неминучими та обґрунтованими за своїм розміром.

Аналогічний підхід застосовано Європейським судом з прав людини у рішеннях у справах «Баришевський проти України», «Гімайдуліна та інші проти України», «Двойних проти України» та «Меріт проти України».

Оцінюючи надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що заявлена до відшкодування сума 8 000 грн. 00 коп. не відповідає критеріям розумності та співмірності з огляду на складність справи, обсяг фактично виконаних адвокатом робіт та характер наданих послуг.

З огляду на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, типовий характер позовної заяви, відсутність необхідності у проведенні значного обсягу підготовчої роботи, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, суд доходить висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн. 00 коп. є неспівмірним складності справи та обсягу фактично виконаних робіт. Крім того, суд враховує, що позовні вимоги у даній справі задоволені частково, оскільки судом відмовлено у стягненні штрафних санкцій у розмірі 4500 грн. 00 коп. Враховуючи положення статті 141 ЦПК України щодо розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також критерії розумності, співмірності та справедливості, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з відповідача, у сумі 3 500 грн. 00 коп..

Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково на суму 21 150 грн. 00 коп. із заявлених 25 650 грн. 00 коп., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 997 грн. 42 коп. (21 150 грн. 00 коп. ? 2 422 грн. 40 коп. / 25 650 грн. 00 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 512, 514, 525, 526, 530, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 37853-04/2024 від 29.04.2024 року, станом на 24.09.2024 року, у загальному розмірі 21 150 грн. 00 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту 9 000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками 12 150 грн. 00 коп.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 4 500 грн. 00 коп. - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати по справі у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. 00 коп.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» (місце знаходження: 79029, м. Львів, вул.Смаль Стоцького, буд.1, корпус 28, 3 поверх, код ЄДРПОУ 35234236) понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 997 грн. 42 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.