Рішення № 137411645, 25.05.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

25.05.2026

Справа № 720/414/26

Провадження № 2/720/311/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

за участю секретаря Княгницької Ю.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суми боргу за договорами кредиту, посилаючись на те, що 07 липня 2020 року між акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» та відповідачем було укладено Заяву-Договір № 1001627261101 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Таким чином між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 1001627261101, тип кредиту кредитна лінія. Відповідно до умов даного кредитного договору останній було надано кредит в сумі 24466 гривень 98 копійок, строком на 48 місяців з правом його продовження, з річною фіксованою процентною ставкою 45,14 % та сплата комісії в розмірі 1,99% від суми кредиту. Протягом дії кредитного договору відповідач систематично не виконувала належним чином договірні зобов`язання в частині своєчасного погашення кредиту, у зв`язку з чим, станом на 24 листопада 2025 року допустила прострочену кредитну заборгованість в сумі 34861 гривень 33 копійки, в тому числі заборгованість за основною сумою 21868 гривень 12 копійок, 9 гривень 67 копійок заборгованість за відсотками та 12983 гривень 54 копійки заборгованість за комісією. Оскільки, відповідач у добровільному порядку борг не повертає, просив стягнути з неї в примусовому порядку кредитну заборгованість та судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З метою всебічного, повного, об`єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з`ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак від неї надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи у її відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечувала.

Вiдповiдач в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи, причину неявки в судове засідання не повідомила і не просила суд відкласти розгляд справи. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 липня 2020 року між акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» та відповідачем було укладено Заяву-Договір № 1001627261101 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та укладено кредитний договір № 1001627261101, по типу «Кредитна лінія».

Відповідно до умов даного кредитного договору відповідачу було надано кредит в сумі 24466 гривень 98 копійок, строком на 48 місяців з правом його продовження, з річною фіксованою процентною ставкою 45,14 % та сплата комісії в розмірі 1,99% від суми кредиту.

Паспортом споживчого кредиту, який підписала відповідач встановлено основні умови кредитування, а саме строк кредитування, річна процента ставка.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором 1001627261101 станом на 24 листопада 2025 року допустила прострочену кредитну заборгованість в сумі 34861 гривень 33 копійки, в тому числі заборгованість за основною сумою 21868 гривень 12 копійок, 9 гривень 67 копійок заборгованість за відсотками та 12983 гривень 54 копійки заборгованість за комісією.

Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно до п. 2 заяви № 1001627261101 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, сума споживчого кредиту наданого відповідачу становить 24466 гривень 98 копійок, шляхом переказу на банківський рахунок.

Пунктом 1 паспорту споживчого кредиту, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить - 1.99 %, строк кредитну становить - 48 місяці (п.3 заяви).

Частиною 5.1.4 публічної пропозиції на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодувати банку сплачені ним кошти.

Згідно до п. 8 заяви № 1001627261101 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, схема повернення кредитну - анутеївна (рівними платежами).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором 1001952768901 станом на 01 лютого 2024 року складає 98973 гривень 98 копійок, в тому числі заборгованість за тілом кредиту 59972 гривень 80 копійок, заборгованість за відсотками 11 гривень 61 копійки, заборгованість за комісією 38989 гривень 57 копійок.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка становить 21877 гривень 79 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу 21868 гривень 12 копійок, заборгованість за відсотками 9 гривень 67 копійок.

Вирішуючи питання щодо стягнення комісії суд виходить з наступного.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Позивачем в п. 4 кредитного договору встановлено обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 1,99% від суми кредиту, але вказаний пункт договору порушують статті 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та є грубим порушенням чинного законодавства.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Враховуючи те, що позивачу встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення вказаних пунктів договору, укладеного між позивачем та відповідачем щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту в, є нікчемним.

Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року за № 496/3134/19, яка є обов`язковою для виконання судами України.

За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за управління кредитом слід відмовити за безпідставністю.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно до задоволеної суми, що в цій справі становить 1677 гривень.

На підставі ст.ст. 526, 598, 599, 610, 611, 612, 614, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» суму кредитної заборгованості станом на24 листопада 2025 року за кредитним договором № 1001627261101 від 07 липня 2020 року в розмірі 21877 (двадцять одна тисяча вісімсот сімдесят сім) гривень 79 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу 21868 гривень 12 копійок, заборгованості за відсотками 9 гривень 67 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в сумі 1677 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ляху Г.О.