Рішення № 137409052, 16.06.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/582/26

Провадження № 2/515/1132/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Татарбунарської міської ради, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

06 квітня 2026 року до Татарбунарського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Татарбунарської міської ради, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, подана представником позивача адвокатом Давиденком К.В.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років в місті Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області помер його батько ОСОБА_3 . Після смерті спадкодавця позивач та його мати - відповідачка у справі ОСОБА_2 , які є єдиними спадкоємцями першої черги після смерті батька відповідно до ст. 1261 ЦК України, 12 березня 2026 року уклали в Саратській державній нотаріальній конторі Одеської області договір про поділ спадщини від, згідно з яким йому перейшло на підставі Свідоцтва про право на спадщину, з урахуванням домовленостей за договором, право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 .

Звернувшись до Саратської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна батька, 20 березня 2026 року отримав Постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок через розбіжність у площі в договорі купівлі продажу та в технічному паспорті. Відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого Татарбунарською державною нотаріальною конторою Одеської області 23 червня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №2151 та зареєстрованого ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 02 квітня 2010 року вказано: житловий будинок під літ. «А», загальна площа - 51,5 кв. м., житлова площа -32,7 кв.м. В довідці ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» від 11 березня 2026 року №23 зазначено, що житловий будинок під літ. «А», загальна площа - 117,3 кв. м., житлова площа - 69,3 м.кв., площа якого змінилась за рахунок самочинного будівництва збудованого в 2012 році без дозвільних документів: прибудова під літерою «А1», площею 65,4 кв.м., веранда під літ. «а2», площею 2,9 кв. м., сарай під літ «Д», сарай під літерою «Е». Тому через вказані розбіжності нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане майно.

Посилаючись на те, що спадкодавець за життя дійсно добудував зазначені споруди самочинно, але не встиг їх узаконити, через що у позивача відсутня можливість у позасудовому порядку зареєструвати своє право на житловий будинок, який залишився після його смерті батька, ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року справу передано судді Дем`яновій О.А.

28 квітня 2026 року Татарбунарським районним судом Одеської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у порядку загального позовного провадження та витребувано у Саратської державної нотаріальної контори Одеської області копію Спадкової справи ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача, адвокат Давиденко К.В. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчого комітету Татарбунарської міської ради у судове засідання не з`явився, через підсистему «Електронний суд» подав заяву, в якій позовну вимоги ОСОБА_1 визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 16 червня 2007 року відділом peєcтpaції актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка є відповідачкою у справі, актовий запис зроблено за №43 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (а.с.8).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 грудня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області, слідує, що спадкодавець ОСОБА_3 та відповідачка у справі ОСОБА_2 є батьками позивача (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 67 років в м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_3 помер, про що зроблено актовий запис №161 та 15 квітня 2025 року Виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.11).

З матеріалів справи також вбачається, що за життя 23 червня 2009 року ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1 , позначений в плані під літерою "А", житловою площею 32,7 кв. метрів, загальною площею 51,5 кв. метрів, сарай під літерою "Б" , "Г", літня кухня під літерою "В", підвал під літерою"в", дворові споруди "1-3" (а.с.16-17).

Вказаний Договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом Татарбунарської районної державної нотаріальної контори Єпішкіною С.В. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій під №2151, що підтверджується Витягом з державного реєстру правочинів за №7428713 від 23.06.2009 року (а.с.18).

Із Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25764093, виданого 02.04.2010 року ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» слідує, що ОСОБА_3 згідно вище вказаного договору купівлі-продажу №2154 від 23.06.2009 року дійсно є власником будинку АДРЕСА_1 (а.с.19).

23 січня 2026 року ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» на замовлення позивача виготовило Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу №59, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.20-24).

З Технічного паспорту вбачається, що загальна площа будинку під літ. «А» становить 117,3 кв. м., з них: житлова площа - 69,3 кв.м., площа допоміжних приміщень - 48,0 кв.м.

Із довідки №23, виданої 11 березня 2026 року ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» слідує, що згідно архівних даних БТІ станом на 31.12.2012 право власності на житловий будинок садибного типу № 59, по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продаж, посвідченого Татарбунарською державною нотаріальною конторою від 23.06.2009 року № 2151. Загальна площа житлового будинку згідно договору складає 51,5 кв.м., житлова площа - 32,7 кв.м.(а.с.13).

До складу будинку садибного типу входять: житловий будинок під літ. «А», площа якого з урахуванням самочинно добудованих площ складає: загальна площа - 117,3 кв.м., та житлова площа складає - 69,3 кв.м.; прибудова під літ. «А1»- самочинно збудована у 2012 році, площа якої складає 65,4 м.кв.; веранда під літ. «а2»-самочинно збудована у 2012 році, площа якої складає 2,9 м.кв.;

літня кухня під літ. «Б»; літня кухня/гараж під літ. «В»; погріб під літ «в1»; сарай під літ. «Д» - самочинно збудовані у 2012 році; сарай під літ. «Е»- самочинно збудовані у 2012 році; навіс під літ. «е1»; дворові споруди 1-3.

12 березня 2026 року позивач та відповідачка по справі за посередництва адвоката Давиденка К.В. на підставі виданих на його ім`я довіреностей, уклали Договір про поділ спадщини, посвідчений державним нотаріусом Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю., згідно з яким на підставі ст. 1278 ЦК України сторони досягли домовленості поділити спадщину наступним чином:

ОСОБА_2 перейшло на підставі свідоцтва про право на спадщину, з урахуванням домовленостей за цим договором, право власності на:

- квартиру АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку, розташовану на території Ройлянської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області, площею 3,34 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5124585200:01:001:0642;

- 1/175 (одну сто сімдесят п`яту) частку земельної ділянки, розташованої на території Ройлянської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області, загальною площею 61,4 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5124585200:01:002:1016;

- транспортний засіб, марки FORD, модель TRANSIT, 2009 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

ОСОБА_1 перейшло на підставі свідоцтва про право на спадщину, з урахуванням домовленостей за цим договором, право власності на:

- земельну ділянку, розташовану на території Ройлянської сільської ради Білгород- Дністровського (Саратського) району Одеської області, площею 3,56 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5124585200:01:001:0643;

-транспортний засіб, марки Ниссан Лоурель, тип ТЗ легковий, 1984 року випуску, колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 ;

-житловий будинок садибного типу №59 (п`ятдесят дев`ять) з господарськими будівлями і спорудами, розташованих по АДРЕСА_1 (а.с.73-74).

Із матеріалів справи також вбачається, що 12 березня 2026 року позивач звернувшись до державного нотаріуса Саратської державної нотаріальної контори Колісника Д.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , однак, отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через те що відповідно до Договору купівлі-продажу, посвідченого Татарбунарською Державною нотаріальною конторою Одеської області 23 червня 2009 року, зареєстрованого у реєстрі за №2151 та зареєстрованого в ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02 квітня 2010 року вказано, що житловий будинок під літ. «А» має загальну площу 51,5 кв.м, житлова площа - 32,7 кв.м; тоді як відповідно до довідки, виданої ТОВ «Татарбунарське РБТІ та РОН» від 11 березня 2026 року №23 загальна площа вказаного житлового будинку становить 117,3 кв.м, житлова площа - 69,3 кв.м, площа якого змінилась за рахунок самочинно збудованих у 2012 році без дозвільних документів: прибудова під літ. «А1» площею 65,4 кв.м, веранда під літ. «а2» площею 2,9 кв.м та сарай літ. «Д», сарай літ. «Е» (а.с.12).

З матеріалів спадкової справи №179/2025, заведеної до майна ОСОБА_3 , 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяви приватному нотаріусу Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Гайдаржи А.А. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.49,50).

Згідно з Інформаційними довідками з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №230775373 та №230775341 від 21.08.2025 року вказані заяви були зареєстровані у відповідному реєстрі (а.с.53,54).

Згідно з відділу з питань реєстрації Татарбунарської міської ради Одеської області №06-15/044 від 06.02.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день своєї смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на момент його смерті за вказаною адресою також були зареєстровані: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.52)

Із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №82278477 слідує, що 21 серпня 2025 року Саратською державною нотаріальною конторою Одеської області до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведено Спадкову справу за №179/2025 та зареєстровано у реєстрі за №74494306 (а.с.56).

12 березня 2026 року державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д.Ю. видав ОСОБА_2 . Свідоцтва про право на спадщину за законом на наступне майно, яке належало за життя її чоловікові ОСОБА_3 -квартиру АДРЕСА_2 (зареєстроване у Спадковому реєстрі за №59 від 12.03.2026 року);

- земельну ділянку площею 3,34 га, кадастровий номер: 5124585200:01:001:0642, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ройлянської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області (зареєстроване у Спадковому реєстрі за №60 від 12.03.2026 року);

- 1/175 (одну сто сімдесят п`яту) частку земельної ділянки загальною площею 61,4 га, кадастровий номер: 5124585200:01:002:1016, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ройлянської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області (зареєстроване у Спадковому реєстрі №61 від 12.03.2026 року);

- транспортний засіб марки FORD, модель TRANSIT, 2009 року випуску, тип загальний легковий пасажирський-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_7 (зареєстроване у Спадковому реєстрі №62 від 12.03.2026 року) (а.с.91,92,102,103,108,109, 112,113).

З матеріалів Спадкової справи також вбачається, що 12 березня 2026 року державний нотаріус Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісник Д.Ю. видав позивачу Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на таке майно: земельну ділянку площею 3,56 га, кадастровий номер: 5124585200:01:001:064, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ройлянської сільської ради Білгород-Дністровського (Саратського) району Одеської області (зареєстроване у Спадковому реєстрі №63 від 12.03.2026 року); транспортний засіб, марки НИССАН ЛОУРЕЛЬ, 1984 року випуску, тип ТЗ легковий, номер двигуна НОМЕР_8 , колір білий, реєстраційний номер НОМЕР_5 (зареєстроване у Спадковому реєстрі №64 від 12.03.2026 року).

Таким чином, спадкоємці за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач та відповідачка у справі, досягли домовленості поділити спадщину таким чином, що позивачу відійшло право власності на частину майна, яке за життя належало на праві власності його батькові, до складу якого увійшов, зокрема, житловий будинок садибного типу №59 (п`ятдесят дев`ять) з господарський будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Однак, позивач позбавлений можливості оформити спадкові права на вказаний житловий будинок через розбіжність у площі спадкового будинку в договорі купівлі-продажу та в технічному паспорті, оскільки спадкодавець за життя добудувавши у 2012 році надвірні споруди, не встиг оформити на них необхідні документи.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

За змістом ч.3 ст.319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст. 382,392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності у разі, якщо його право власності порушується або не визнається.

Відповідно до ст.ст. 1216,1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

Частиною 2 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч.1,5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України визначено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абз. 3 ч.2 ст.331 ЦК України)

Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат» та підпунктів 4.14, 4.15, п.4 глави 10 розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 (далі-Порядок), при видачі свідоцтва про право на спадщину як за законом, так і за заповітом, нотаріус перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказаний факт. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві.

Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (п. 4.12).

Пунктом 4.18 Порядку передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Відповідно до п. 4.8 Глави 10 розд. 4 Порядку вчинення нотаріальних дій, частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними. Спадкоємці можуть за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, або за нотаріально посвідченим договором, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до п.п. 4.17 п.4 Глави 10 Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання судовому порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями ч.1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2, 3 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За змістом ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, додержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч.1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що син померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 - позивач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом до майна, яке належало його батькові за життя. Звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини, отримав відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом та позбавлений можливості зареєструвати на своє ім`я житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , оскільки спадкодавець за життя без дозвільних документів змінив площу будинку за рахунок самочинно збудованих у 2012 році прибудови під літ. «А» площею 65,4 кв.м, веранди під літ. «а2» площею 2,9 кв.м та сарая літ. «Д», сарай літ. «Е». Зазначене унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно.

Інші спадкоємці ОСОБА_3 про свій намір прийняти спадщину після його смерті не заявили, інформація про них в матеріалах спадкової справи та цивільної справи, що розглядається, відсутня.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, беручи до уваги визнання позову відповідачкою та третьою особою, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 17, 19, 23, 76-81,83,89,141,178,

191,209, 223, 235, 258-259, 263-265, 352, 354- 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Татарбунарської міської ради, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп - НОМЕР_9 , право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (рнокпп - НОМЕР_9 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (рнокпп НОМЕР_10 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Третя особа: виконавчий комітет Татарбунарської міської ради (Код ЄДРПОУ: 04527371, адреса: вул. Лесі Українки, 18, м. Татарбунари, Білгород-Дністровський район, Одеська область, телефон: 04844-32464, ел. пошта: tat-miskarada@ukr.net).

Суддя О.А.Дем`янова