Рішення № 137409048, 16.06.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1469/25

Провадження № 2/515/153/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дем`янової О.А.,

за участю: секретаря судового засідання Унгурян Т.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, третя особа Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Давиденка К.В. звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом про визнання батьківства стосовно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 19 квітня 2011 року він почав проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбних відносин з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За період проживання однією сім`єю у них народився син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а відомості про батька в актовому записі про народження дитини записані відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто зі слів матері. Через сімейні обставини непереборної сили батьки дитини не подавали спільну заяву про батьківство ОСОБА_1 відносно сина та відклали цю процедуру. ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті трагічного нещасного випадку ОСОБА_3 померла у віці 37 років в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, тому позивач вимушений звернутись до суду з цією позовною заявою. Вимогу про стягнення з відповідача судового збору позивач не заявляв.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2025 року справу передано судді Дем`яновій О.А.

Ухвалою судді Татарбунарського районного суду Одеської області від 24 вересня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження і призначено справу в підготовче засідання.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 06 листопада 2025 року було задоволено клопотання сторони позивача, призначено по справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі на час проведення судової експертизи зупинено.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 19 травня 2026 року поновлено зупинене провадження по справі.

Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 09 червня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Давиденко К.В. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - служби у справах дітей Татарбунарської міської ради Л.Шалар подала суду заяву, в якій просила розглядати справу без представника органу опіки та піклування, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі.

Представник третьої особи Саратського відділу ДРАЦС подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторони відповідача, третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 7 Конвенції про права дитини (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991р.) дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Частиною 1 ст. 9 вказаної Конвенції визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Отже, саме в інтересах дитини знати свого батька, а також отримувати від нього піклування та мати можливість на спілкування з ним.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Згідно з ч.3 ст.128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Частиною 4 ст.128 СК України визначено, що позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 9 Постанови від 15 травня 2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Татарбунари Татарбунарського району Одеської області народився ОСОБА_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області 23 травня 2013 року складено актовий запис №171 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00016434155 від 16 березня 2016 року вбачається, що матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , єОСОБА_3 , відомості про батька - ОСОБА_4 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.7-8).

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , вданого 12 вересня 2025 року виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради, слідує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що складено відповідний актовий запис №309 від 12 вересня 2025 року (а.с.8).

Довідкою №278, виданою 18 вересня 2025 року виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно проживав по АДРЕСА_1 , з 19 квітня 2011 року разом зі співмешканкою по ОСОБА_3 , 1988 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (актовий запис № 309 від 12.09.2025 року) (а.с.9).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначав, що біологічним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. ( ч. 2 ст. 15 ЦК України )

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно з Висновком судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №178 від 26 лютого 2026 року, складеним Державною спеціалізованою установою «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , із ймовірністю 99,99854 %; таким чином, батьківство практично доведене (а.с.36-41).

Надаючи оцінку вказаному висновку експерта, суд вважає за можливе покласти його в основу рішення, з огляду на те, що судовий експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а сам висновок складено безпосередньо для надання до суду по вказаній цивільній справі, був проведений за наслідками генетично-молекулярного дослідження, з дотриманням положень відповідної Методики.

Протягом всього часу розгляду справи в суді зазначений Висновок експерта ніким спростований не був.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимога позивач про визнання батьківства ґрунтується на вимогах закону, а тому підлягає задоволенню.

За змістом ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000р. № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011р. № 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011р. за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За приписами пп. 2.16.4. п. 2.1.6 цих Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про задоволення вимоги про визнання батьківства, тому похідні вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини, зазначення ОСОБА_1 його батьком та зміни прізвища сина з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_6 » також підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, третя особа Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м.Нікополь Дніпропетровської області, батьком дитини ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Татарбунари Татарбунарського району Одеської області.

Внести зміни до актового запису про народження № 171, який складено 23 травня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області:

- виключити з актового запису про народження відомості про батьківство ОСОБА_4 , відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- записати у графі «батько» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України.

- змінити прізвище дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_6 ».

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , рнокпп НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ).

Відповідач: Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради,код ЄДРПОУ 04527371, адреса розташування: Одеська область, Білгород-Дністровський район, м.Татарбунари, вул. Лесі Українки, 18, ел. пошта tat-miskarada@ukr.net, тел. 380484432464).

Третя особа: Саратський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 23212331, адреса розташування: Одеська область, Білгород-Дністровський район, селище Сарата, вул. Захисників України, 2, ел. пошта sarata.drazs1@gmail.com, тел. 380484822739).

Суддя О.А.Дем`янова