Рішення № 137404957, 16.06.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/866/26

Провадження2/153/460/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/866/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1627-1426 від 19.11.2025 в розмірі 58665,60 грн., а також сплачений судовий збір, розгляд справи проводити в спрощеному позовному провадженні (без повідомлення (виклику). На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19.11.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1627-1426. Договір укладено у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7412 для підписання кредитного договору №1627-1426 від 19.11.2025. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взяло на себе зобов`язання надати відповідачеві кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 21600 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 14 днів; комісія за видачу кредиту 20,00% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка 0,90 % в день, стандартна відсоткова ставка: 1,00% в день. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов`язання по договору не виконала, не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 02.03.2026 становить 58665,60 грн., що складається із заборгованості за кредитом 21600 грн., заборгованість за нарахованими процентами 21945,60 грн., заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК України 10800 грн., заборгованість по комісії 4320 грн. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту порушених прав, а саме повернення кредитних коштів.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися, лише повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча належним чином повідомлялася про день розгляду справи - рекомендованим повідомленням вих..№R067175135186, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.101-102), що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без його участі, а також не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.88).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.94-96, про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії договору про відкриття кредитної лінії №1627-1426 (а.с.11-21), правил відкриття кредитної лінії та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (а.с.22-33), паспорта споживчого кредиту та додатку до паспорта (а.с.34-68) судом встановлено, що ОСОБА_1 19.11.2025 електронним підписом підписала вказаний договір та додатки до нього, згідно умов договору відповідачеві надано кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 21600 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 14 днів; комісія за видачу кредиту 20,00% від суми кредиту; знижена відсоткова ставка 0,90 % в день, стандартна відсоткова ставка: 1,00% в день, підписавши документи одноразовим паролем А7412.

Із копії повідомлення про підтвердження успішної оплати та копії довідки про перерахування суми кредиту №1627-1426 від 19.11.2025 (а.с.69) судом встановлено, що 19.11.2025 на картку № НОМЕР_1 здійснено видачу коштів у загальній сумі 21600 грн.

Із довідки про перерахування кредиту №1627-1426 від 19.11.2025 (а.с.70) судом встановлено, що 19.11.2025 ОСОБА_1 здійснено видачу кредиту у сумі 21600 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Із копії розрахунку заборгованості за договором №1627-1426 від 19.11.2025 (а.с.71-72) судом встановлено, що станом на 02.03.2026 основний борг складає 21600 грн., відсотки 21945,60 грн., залишок відсотків за ст.625 ЦК України 10800 грн., комісія 4320 грн., всього 58665,60 грн.

23.03.2026 за вих..№1627-1426 на адресу ОСОБА_1 надіслано вимогу про дострокове повернення кредиту у сумі 58665,60 грн. (а.с.73-74).

Дослідивши усі докази в їх сукупності та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак, у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконала.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що після підписання Договору про відкриття кредитної лінії за №1627-1426 від 19.11.2025 за допомогою одноразового пароля, відповідач взяла на себе зобов`язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання кредитних коштів, згідно тарифів, а також сплатити нараховані відсотки та тіло кредиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами в установленому законом порядку був укладений Договір про надання кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятого на себе кредитного зобов`язання не виконала, яке виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», до суду за захистом своїх прав та інтересів.

ОСОБА_1 заперечень щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунку, суду також не надано, а тому права позивача порушені та підлягають захисту в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд вбачає правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням договірних зобов`язань за кредитним договором у загальній сумі 54345,60 грн., з яких: станом на 02.03.2026 основний борг складає 21600 грн., відсотки 21945,60 грн., залишок відсотків за ст.. 625 ЦК України 10800 грн.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по комісії суд зазначає наступне:

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

У частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

При цьому, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Зокрема, згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування (управління) кредитом може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць, а в іншому випадку відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» така інформація надається безоплатно.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року в справі №496/3134/19, Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21.

Крім того, подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25 січня 2023 року в справі №752/4008/20.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що відповідачу щомісячно надавалися будь-які послуги, погоджені нею, за які встановлено нарахування комісії, чи певна інформація щодо кредиту та, що така інформація надавалася частіше ніж один раз на місяць, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за обслуговування кредиту за кредитним договором №1627-1426 від 19.11.2025 у сумі 4320 грн.

Відтак, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 54345,60 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2466,35 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2662,40 х 54345,60/58665,60=2466,35).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місце знаходження: 01133, місто Київ бульвар Лесі Українки,26 офіс 407; код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором №1627-1426 від 19.11.2025 у сумі 54345,60 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2466,35 грн., а всього 56811 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот одинадцять) гривень 95 копійок.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк