Ухвала суду № 137400996, 02.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29262/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62023100130001539 від 12.09.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівка Хмельницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ; захисники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; підозрюваний ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , про застосування у кримінальному провадженні № 62023100130001539 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Сторона обвинувачення вказує, що обрання найсуворішого запобіжного заходу є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків, а також для запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 176 КПК України, є недоцільним та нездатним нівелювати існуючі процесуальні ризики.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнить та наголосив на винятковості цього заходу з огляду на обставини й тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечували в повному обсязі, просили відмовити у його задоволенні та застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Заперечення сторони захисту обґрунтовані відсутністю складу кримінального правопорушення та очевидною необґрунтованістю повідомленої підозри через безпідставну криміналізацію господарських відносин. Захисники вказали, що перегляд вартості договорів поставки електростанцій у 2022 році відбувся на підставі спеціальних норм законодавства періоду воєнного стану (Постанови КМУ № 169) за офіційним погодженням із вищим командуванням і був зумовлений виключно об`єктивними макроекономічними чинниками - зміною офіційного курсу валют НБУ та відновленням імпортного ПДВ. Оскільки договірні зобов`язання виконані повністю, а товар поставлено військовій частині в повному обсязі, будь-які збитки чи умисел на розтрату майна відсутні.

Крім того, сторона захисту наголосила на відсутності реальних процесуальних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Адвокати зазначили, що ОСОБА_4 є чинним офіцером Збройних Сил України, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки та утримує двох дітей, а його належна процесуальна поведінка підтверджується зразковим виконанням обов`язків у межах інших проваджень. Посилання прокурора на ризик вчинення нових правопорушень захист вважає безпідставними, оскільки інкриміновані події стосуються періоду 2022-2023 років, тобто мали місце задовго до обрання попередніх запобіжних заходів. Окремо звернули увагу суду на незадовільний стан здоров`я підозрюваного, який наразі перебуває на стаціонарному лікуванні, та завідомо непомірний і каральний розмір застави, на якому наполягає сторона обвинувачення, що абсолютно не відповідає майновому стану військовослужбовця.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши матеріали, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Першим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100130001539, у якому 28.05.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідством встановлено, що наказом Головнокомандувача ЗСУ ОСОБА_4 призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), а ОСОБА_8 - заступником начальника центру та уповноваженою особою із закупівель. Відповідно до займаних посад та вимог ч. 3 ст. 18 КК України вказані особи є службовими особами та розпорядниками бюджетних коштів, на яких покладено обов`язки щодо забезпечення законного й ефективного використання фінансових ресурсів та дотримання законодавства у сфері публічних закупівель.

На виконання розпорядження Командувача Сил підтримки ЗСУ у травні 2022 року військовою частиною НОМЕР_2 в особі ОСОБА_4 було укладено чотири договори на поставку дизельних генераторів та електростанцій: Договори № 45 та № 58 з ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО», Договір № 59 з ТОВ «ЮЖПРОМЛОГІСТІК» та Договір № 60 з ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІСТЕХНІКА».

Надалі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб із заступником генерального директора ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО» ОСОБА_9 (який контролював зазначених постачальників), розробили злочинний план, спрямований на заволодіння бюджетними коштами шляхом штучного та безпідставного завищення вартості продукції.

Для реалізації умислу ОСОБА_9 подав до військової частини листи про необхідність підвищення ціни одиниці товару на 14% та 25% (або зменшення обсягів закупівлі), обґрунтовуючи це недостовірними даними про зростання витрат на логістику та долучивши висновки Торгово-промислової палати, які не містили належних розрахунків. Своєю чергою ОСОБА_8 , не витребувавши у постачальника калькуляції витрат, всупереч обмеженням щодо збільшення ціни (в межах 10%), визначеним п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підготував та завізував проекти додаткових угод про підвищення ціни непоставленого товару на 14%. 24.08.2022 року начальник центру ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, підписав від імені військової частини ці додаткові угоди, що призвело до безпідставного зменшення загальної кількості запланованих до поставки одиниць техніки за рахунок збільшення їхньої вартості.

У період з серпня по листопад 2022 року, після здійснення поставок товару за завищеними цінами на загальну суму 407 693 441,95 грн, ОСОБА_4 забезпечив повне перерахування вказаних бюджетних коштів на банківські рахунки підконтрольних ОСОБА_9 підприємств. У результаті зловживання службовим становищем та спільного умислу учасники групи безпідставно заволоділи грошовими коштами військової частини НОМЕР_2 в розмірі 11 258 289,04 грн, чим заподіяли державі матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

Викладені обставини кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 не визнаються.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя керується ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті відповідно до ст. 368 КПК України. Зокрема, суд не надає остаточної оцінки доказам з точки зору їх достатності для встановлення винуватості особи чи наявності умислу, оскільки це є предметом судового розгляду. Завданням слідчого судді є визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи для обґрунтування подальшого обмеження її прав.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, а саме відомостями, що містяться в: документах, вилучених 13.04.2023 року під час проведення обшуку приміщень військової частини НОМЕР_2 ; документах, вилучених 15.05.2023 року у ході проведення тимчасового доступу до речей і документів Кіровоградської регіональної ТПП; висновку аудиторського звіту від 03.07.2023 року № 535/30/10, складеного 2 ТУ Служби внутрішнього аудиту МОУ; висновках експертів Черкаського відділення КНДІСЕ за результатами проведення комісійних судових економічних експертиз від 28.11.2025 року № 458/459/25-23, від 11.12.2025 року № 460/461/25-23 та від 11.12.2025 року № 522/648/25-23; протоколі огляду речей і документів від 15.05.2023 року (інформація в мобільному терміналі ОСОБА_8 ); протоколах допиту свідків: ОСОБА_10 від 27.06.2024 року, ОСОБА_11 від 03.07.2024 року, ОСОБА_12 від 05.07.2024 року, ОСОБА_13 від 24.11.2023 року, ОСОБА_14 від 08.12.2023 року; протоколах допиту підозрюваних ОСОБА_15 від 19.05.2026 року та ОСОБА_16 від 19.05.2026 року.

Наведена сукупність відомостей є достатньою для висновку, що причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення є вірогідною, а підозра - обґрунтованою в розумінні вимог кримінального процесуального закону.

Оцінюючи наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки, слідчий суддя виходить з індивідуальних обставин справи та даних про особу підозрюваного.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Очікування суворого покарання (від 7 до 12 років позбавлення волі) є реальним мотивом для переховування, що узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії».

Проте сама по собі тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі «Мамедова проти Росії»). Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Крім того, він тривалий час знав про існування кримінального провадження, в порядку ст. 208 КПК України не затримувався, добровільно з`явився до суду на розгляд клопотання та добровільно здав свій закордонний паспорт. Це свідчить про його належну процесуальну поведінку, що суттєво зменшує цей ризик, роблячи доводи слідства обґрунтованими лише частково.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та експертів, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то оскільки досудове розслідування триває, а свідки ( ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) та експерти ( ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ) ще не допитані судом, ризик можливого незаконного впливу на них з метою зміни чи спотворення показань є достатньо реальним та доведеним.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то у клопотанні цей ризик мотивований лише формальним посиланням на інші ризики. Жодних об`єктивних доказів схильності підозрюваного до продовження протиправної діяльності прокурором не надано.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про часткову доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризику, передбаченого п. 3 цієї статті, та недоведеність ризику, передбаченого п. 5 цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо прокурор довів обґрунтованість підозри та наявність ризиків (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194), але не обґрунтував, чому інші, більш м`які заходи не зможуть їх попередити (п. 3 ч. 1 ст. 194), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід.

У судовому засіданні прокурор не зміг переконливо довести неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений та має постійне місце проживання, що у своїй сукупності значно зменшує встановлені ризики, слідчий суддя вважає за можливе застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме - заставу.

Визначаючи розмір застави, суд враховує положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до якого за загальним правилом щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на характер і обставини злочину, роль ОСОБА_4 , розмір інкримінованих збитків, його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу на граничній межі, передбаченій законом - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень. Такий розмір є належним стримуючим фактором, не є завідомо непомірним для підозрюваного та повністю забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного на нього слід покласти відповідні процесуальні обов`язки в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 28.07.2026 року наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та експертами ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення; здати на зберігання до Ніжинського відділу УДМС в Чернігівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві за реквізитами: отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; р/р UA128201720355259002001012089, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладений на нього обов`язок, пов`язаний із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_21