Ухвала суду № 137400995, 02.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29259/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2026 м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62023100130001539 від 12.09.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янець-Подільський, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника керівника Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , про застосування у кримінальному провадженні № 62023100130001539 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого передбачено кримінальну відповідальність виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Сторона обвинувачення вказує, що обрання найсуворішого запобіжного заходу є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків, а також для запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора, застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 176 КПК України, є недоцільним та нездатним нівелювати існуючі процесуальні ризики.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та наголосив на винятковості цього заходу з огляду на обставини кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували в повному обсязі. Сторона захисту вказувала на очевидну необґрунтованість повідомленої підозри у розтраті майна. Сторона захисту наголосила, що укладення додаткових угод про зміну ціни товару на 14% відбувалося в умовах воєнного стану, на виконання доручення вищого керівництва, за офіційним погодженням із Командуванням Сил підтримки Збройних Сил України та було обумовлене виключно об`єктивними макроекономічними чинниками - різким зростанням курсу валют та вартості морської логістики. Відтак, у діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, зокрема умисел на заволодіння чи розтрату державних коштів.

Крім того, захисник вказав на повну відсутність реальних та доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, посилаючись на бездоганну процесуальну поведінку підозрюваного в межах іншого кримінального провадження, факт добровільної здачі закордонного паспорта, а також його поточний статус офіцера Збройних Сил України, якого наказом військового керівництва призначено на нову відповідальну посаду в Управлінні протимінної діяльності для подальшого виконання службових обов`язків із дислокацією у місті Києві.

Першим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100130001539, у якому 28.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (пособництво у розтраті та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою в умовах воєнного стану).

Слідством встановлено, що наказами вищого військового керівництва ОСОБА_7 було призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_1 ), а ОСОБА_4 - його заступником та з 01.01.2022 уповноваженою особою із закупівель. Зазначені особи, постійно виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, є службовими особами відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України.

В умовах воєнного стану, діючи на виконання доручення Командувача Сил підтримки ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 в особі ОСОБА_7 у травні 2022 року уклала чотири договори на поставку дизельних генераторів та електростанцій із підконтрольними заступнику гендиректора ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО» ОСОБА_8 підприємствами: із ТОВ «ДАРЕКС-ЕНЕРГО» (№ 45 на суму 71 465 116 грн та № 58 на суму 53 031 960 грн); із ТОВ «ЮЖПРОМЛОГІСТІК» (№ 59 на суму 160 696 000 грн); із ТОВ «ЕНЕРГОСЕРВІСТЕХНІКА» (№ 60 на суму 123 561 491,04 грн).

За версією обвинувачення, до 11.08.2022 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вступили у злочинну змову з метою заволодіння бюджетними коштами. Вони вирішили використати факт зростання курсу долара США для безпідставного збільшення ціни товару на 14%, що свідомо перевищувало встановлений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» ліміт у 10%.

Згідно з розподілом ролей, ОСОБА_8 (пособник) мав надати листи-пропозиції та висновки Торгово-промислової палати з недостовірним обґрунтуванням. ОСОБА_4 (пособник), як уповноважена особа із закупівель, повинен був прийняти ці документи без належної перевірки й калькуляцій та забезпечити підготовку й візування проектів додаткових угод. Начальник Центру ОСОБА_7 (виконавець) мав підписати ці угоди та забезпечити повну оплату за завищеними цінами.

На виконання спільного умислу, 15.08.2022 ОСОБА_8 направив до в/ч НОМЕР_1 листи про збільшення ціни на 14% (або зменшення обсягів поставки), посилаючись на висновки Кіровоградської ТПП та нібито зростання вартості морської логістики. ОСОБА_4 , за твердженням слідства усвідомлюючи протиправність дій, у період з 15.08.2022 по 24.08.2022 підготував та завізував проекти додаткових угод (№ 2 до договору № 45, № 1 до договору № 58, № 3 до договору № 59, № 3 до договору № 60), якими збільшено ціну одиниці не поставленого товару на 14% та пропорційно зменшено обсяги закупівель.

24.08.2022 начальник Центру ОСОБА_7 підписав вказані додаткові угоди від імені військової частини, а ОСОБА_8 підписав та забезпечив їх підписання з боку постачальників. Надалі ОСОБА_8 організував поставку обладнання, а ОСОБА_7 у період з 24.08.2022 по 09.11.2022 забезпечив перерахування з рахунків в/ч НОМЕР_1 на банківські рахунки підприємств-постачальників коштів на загальну суму 407 693 441,95 грн. Унаслідок таких дій, за висновками слідства, учасники групи безпідставно заволоділи бюджетними коштами військової частини НОМЕР_1 в розмірі 11 258 289,04 грн, заподіявши державі збитки на зазначену суму.

Викладені обставини кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 не визнаються.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя керується ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті відповідно до ст. 368 КПК України. Зокрема, суд не дає остаточної оцінки доказам з точки зору їх достатності для встановлення винуватості особи чи наявності умислу, оскільки це є предметом судового розгляду. Завданням слідчого судді є визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи для виправдання подальшого обмеження її прав.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину підтверджується сукупністю досліджених матеріалів кримінального провадження, а саме відомостями, які містяться у: документах, вилучених 13.04.2023 у ході проведення обшуку приміщень військової частини НОМЕР_1 ; документах, вилучених 15.05.2023 у ході проведення тимчасового доступу до речей і документів Кіровоградської регіональної ТПП; висновку аудиторського звіту від 03.07.2023 № 535/30/10, проведеного 2 ТУ Служби внутрішнього аудиту МОУ; висновках експертів Черкаського відділення КНДІСЕ за результатами проведення комісійних судових економічних експертиз від 28.11.2025 № 458/459/25-23, від 11.12.2025 № 460/461/25-23 та від 11.12.2025 № 522/648/25-23; протоколі огляду речей і документів від 15.05.2023 (інформація в мобільному терміналі ОСОБА_4 ); протоколах допиту свідків: ОСОБА_9 від 27.06.2024, ОСОБА_10 від 03.07.2024, ОСОБА_11 від 05.07.2024, ОСОБА_12 від 24.11.2023, ОСОБА_13 від 08.12.2023; протоколах допиту підозрюваних ОСОБА_14 від 19.05.2026 та ОСОБА_15 від 19.05.2026.

Наведена сукупність доказів є достатньою для висновку, що причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення є вірогідною, а підозра - обґрунтованою в розумінні вимог кримінального процесуального закону.

Оцінюючи наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки, слідчий суддя виходить з індивідуальних обставин справи та особи підозрюваного.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Очікування суворого покарання (від 7 до 12 років позбавлення волі) є реальним мотивом для переховування, що узгоджується з рішенням ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії». Проте сама по собі тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі «Мамедова проти Росії»). Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки. Крім того, він тривалий час знав про існування кримінального провадження, в порядку ст. 208 КПК України не затримувався, добровільно з`явився до суду на розгляд клопотання та добровільно здав свій закордонний паспорт. Це свідчить про його належну процесуальну поведінку, що суттєво зменшує цей ризик, роблячи доводи слідства обґрунтованими лише частково.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та експертів, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то досудове розслідування триває, а свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 )та експерти ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ще не допитані судом, тому ризик можливого незаконного впливу на них з метою зміни чи спотворення показань є достатньо реальним та доведеним.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то у клопотанні цей ризик мотивований лише формальним посиланням на інші ризики. Жодних доказів схильності підозрюваного до продовження протиправної діяльності прокурором не надано.

Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про часткову доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризику, передбаченого п. 3 цієї статті, та недоведеність ризику, передбаченого п. 5 цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим заходом. Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо прокурор довів обґрунтованість підозри та наявність ризиків (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194), але не обґрунтував, чому інші, більш м`які заходи не зможуть їх попередити (п. 3 ч. 1 ст. 194), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід.

У судовому засіданні прокурор не зміг переконливо довести неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, одружений та має постійне місце проживання, що у своїй сукупності значно зменшує встановлені ризики, слідчий суддя вважає за можливе застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме - заставу.

Визначаючи розмір застави, суд враховує положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до якого за загальним правилом щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на характер і обставини злочину, роль ОСОБА_4 , розмір інкримінованих збитків, його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу на граничній межі, передбаченій законом - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень. Такий розмір є належним стримуючим фактором, не є завідомо непомірним для підозрюваного та повністю забезпечить виконання ним процесуальних обов`язків.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного на нього слід покласти відповідні процесуальні обов`язки в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 28.07.2026 року наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та експертами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення; здати на зберігання до Ніжинського відділу УДМС в Чернігівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві за реквізитами: отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; р/р UA128201720355259002001012089, призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладений на нього обов`язок, пов`язаний із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_20