Рішення № 137389982, 15.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5254/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької митниці, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької митниці форми «Р» від 20.11.2025 № UA400000202570 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15562,09 грн. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької митниці форми «Р» від 20.11.2025 № UA400000202571 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 42795,74 грн. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми «Ф» від 22.01.2026 № 0001799-1303-2201. Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області вилучити з інтегрованих карток ІС «Податковий борг» інформацію щодо заборгованості ОСОБА_1 , внесену на підставі податкової вимоги форми «Ф» від 22.01.2026 № 0001799-1303-2201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.02.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримав податкове повідомлення-рішення Хмельницької митниці форми «Р» від 20.11.2025 № UA400000202570 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 15562,09 грн та податкове повідомлення-рішення Хмельницької митниці форми «Р» від 20.11.2025 № UA400000202571 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 42795,74 грн. Не погоджується з такими рішеннями відповідачів, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від Хмельницької митниці на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивачем в позовній заяві не наведено належних доводів протиправності оскаржуваних рішень. Крім того, актом встановлені порушення громадянином України ОСОБА_1 , а саме : пункту 2 частини другої статті 52, частини першої статті 257, пункту 1 частини першої статті 279 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 15562,09 грн, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 34236,59 грн.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідачів на адресу суду надіслали заперечення на відповідь на відзив, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що позивачем було придбано легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN модель PASSAT VIN-код: НОМЕР_1 2015 року випуску на підставі інвойсу від 13.08.2020 № б/н.

Митне оформлення цього транспортного засобу було здійснено за митною декларацією від 12.10.2020 № UA20420/2020/246744. Фактурна вартість імпортованого транспортного засобу становить 6 600 Євро, що еквівалентно 219642,06 грн (за офіційним курсом 1 EUR = 33,2791 грн).

Митна вартість визначена за основним методом в сумі 232078,15 гривень. При визначенні митної вартості декларантом було враховано довідку від 12.10.2020 б/н від ОСОБА_1 щодо витрат на доставку автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до кордону України (пропускний пункт «Доманове-Мокрани») в сумі 100 дол. США, що еквівалентно 2820,98 у гривнях (за курсом на день оформлення 1 USD = 28,2098 грн).

Декларантом за митною декларацією від 12.10.2020 № UA204020/2020/246744 здійснено нарахування митних платежів на загальну суму 94765,74 грн, в тому числі: - ввізне мито 22246,30 грн; - акцизний податок 19647,98 грн; - податок на додану вартість 52871,46 грн.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області встановлено, що представники ТОВ «ГОЛДЕН БРОКС» (ЄДРПОУ 42225089, м. Рівне), UAB «Rolidas» (Kauno g. 3A, LT-013114 Vilnius, Lietuva) та інших пов`язаних суб`єктів господарювання подавали до територіальних органів Держмитслужби документи, в яких зазначалися занижені витрати на доставку переліку транспортних засобів.

Генеральною прокуратурою Литовської Республіки в рамках міжнародної правової допомоги (лист від 22.02.2022 № ТР-08-00367-21) надано документи та інформацію, в тому числі виписку з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я UAB «Rolidas» у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка) з рухом коштів.

Зокрема, громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка) на ім`я нерезидента UAB «Rolidas» (Vilnius, Kauno G3a, Lietuva) було перераховано 4761,00 євро за доставку автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

На підставі пункту 9 частини першої статті 336, пункту 1 частини третьої статті 345 та пункту 2 частини другої статті 351 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VІ (зі змінами) (далі МКУ), відповідно до наказу Хмельницької митниці від 15.10.2025 № 208 проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів за митною декларацією від 12.10.2020 № UA204020/2020/246744.

За результатами перевірки складений акт від 03.11.2025 № 32/25/19/3310208458, яким встановлені порушення громадянином України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ): пункту 2 частини другої статті 52, частини першої статті 257, пункту 1 частини першої статті 279 МКУ, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита на суму 15562,09 грн; пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі ПКУ), в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 34236,59 грн.

На підставі висновків перевірки Хмельницька митниця прийняла податкове повідомлення-рішення від 20.11.2025 року № UA400000202570, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами» на суму 15562,09 грн; податкове повідомлення-рішення від 20.11.2025 року № UA400000202571, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів фізичними особами (крім транспортних засобів особистого користування)» на суму 42795,74 грн., з яких 34236,59 грн основний платіж, 8559,15 грн штрафна санкція.

В подальшому Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформована та направлена на адресу позивача податкова вимога форми «Ф» від 22.01.2026 № 0001799-1303-2201.

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно з частиною другої статті 1 Митного Кодексу України (далі - МК України), відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються МК України, ПК України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний контроль являє собою сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 МК України).

Стаття 336 МКУ визначає форми митного контролю.

Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом, серед іншого, проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (частина перша статті 345 МКУ).

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 224.2. статті 224 Податкового кодексу України контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється контролюючими органами. При цьому щодо дотримання законодавства з питань митної справи та оподаткування митом, акцизним податком, податком на додану вартість, іншими податками та зборами, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв`язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України контролюючими органами є митні органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його територіальні органи) згідно підпункту 41.1.2. пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України.

Згідно частини 3 ст. 345 МКУ митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; тощо.

Відповідно до частини шостої статті 345 МКУ результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Згідно з частиною 1 статті 351 МКУ у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів проводиться документальна невиїзна перевірка проводиться.

Позивач стверджує, що митний орган не обґрунтовує розрахунок нової митної вартості, адже у акті від 03.11.2025 № 32/25/19/3310208458 (РНОКПП 3310208458) вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 12.10.2020 № UA204020/2020/246744 вказано, що частиною першою статті 368 МКУ визначено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

Згідно частини 2 статті 368 МК України, при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до частини першої статті 377 МК України товари за товарними позиціями 8701 - 8707 , 8711 , 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими ПКУ.

Згідно з частиною першою статті 257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини восьмої статті 257 МКУ митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості, у тому числі щодо митної вартості товарів та метод її визначення.

Згідно частини першої статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

У відповідності до частини першої статті 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною першою статті 52 МКУ передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини другої статті 52 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною першою статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МКУ).

З моменту прийняття митним органом митної декларації, відповідно до частини восьмої статті 264 МКУ, вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Пунктом 46.1 статті 46 ПКУ митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 295 МКУ митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, ПКУ та інших законів України покладається на митні органи.

Згідно з частиною третьою статті 295 МКУ, для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання митному органу митної декларації на товари.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, серед іншого, зобов`язаний упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МКУ Кодексу) та має право проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску (пункт 4 частини п`ятої статті 54 Митного Кодексу).

Суд зазначає, що витяг з банківської виписки не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки не містить ознак офіційного документа, не засвідчений у встановленому законом порядку, не містить жодних реквізитів, які б дозволяли встановити його достовірність та походження, а також не дає можливості ідентифікувати платіж саме як такий, що стосується оплати транспортних послуг за конкретний транспортний засіб Із наданого витягу неможливо встановити призначення платежу, його правову природу, а також зв`язок із господарською операцією щодо придбання та доставки саме автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, VIN-код: НОМЕР_1 , Митним органом не надано жодних належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували, що Позивачем було подано недостовірні відомості при визначенні митної вартості товару, а також відсутні докази того, що задекларовані витрати на транспортування у розмірі 100 доларів США не відповідають дійсності.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Пунктом 5 частини першої статті 352 МКУ передбачено право митних органів використовувати під час проведення перевірок отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення. Таким чином, інформація, отримана від уповноважених органів іноземних держав, враховується при контролі правильності визначення митної вартості товарів після завершення їх митного оформлення.

Надані Генеральною прокуратурою Литовської Республіки в рамках міжнародної правової допомоги (лист від 22.02.2022 № ТР-08-00367-21) документи та інформація, в тому числі виписка з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я UAB «Rolidas» у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка) з рухом коштів в частині оплати транспортних послуг є належними, допустимими та достовірними доказами.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що представники ТОВ «ГОЛДЕН БРОКС» (ЄДРПОУ 42225089, м. Рівне), UAB «Rolidas» (Kauno g. 3A, LT-013114 Vilnius, Lietuva) та інших пов`язаних суб`єктів господарювання подавали до територіальних органів Держмитслужби документи, в яких зазначалися занижені витрати на доставку транспортних засобів до кордону України.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 112 ПКУ визначено загальні умови притягнення до фінансової відповідальності, згідно з якими особа вважається винною у вчинені правопорушення, якщо вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Відповідно до частини першої статті 257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товару (автомобіля), ввезеного за митною декларацією від 12.10.2020 № UA204020/2020/246744 здійснено на підставі недостовірних відомостей щодо витрат на доставку автомобіля до кордону України, що підтверджується документами та інформацією, наданими уповноваженим органом Литовської Республіки.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу визначено обов`язки платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Обставини заявлення недостовірних відомостей щодо вартості витрат на доставку автомобіля, свідчать про те, що громадянин ОСОБА_1 мав можливість задекларувати достовірні дані та сплатити митні платежі у повному обсязі.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу).

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у статті 16 та статті 36 Податкового кодексу.

У банківській виписці платником вказаний саме ОСОБА_2 , тобто Позивач сам оплатив транспортні послуги щодо доставки автомобіля VOLKSWAGEN PASSATT, VIN НОМЕР_4 , які у порушення ст. 58 МКУ не враховані при визначенні митної вартості автомобіля.

У графі 9 МД UA204020/2020/246744 від 12.10.2020 як Особа, відповідальна за фінансове врегулювання вказаний також ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_5 , вид. Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій обл., від. 19.09.2006 р. Хмельницька обл., Волочинський р-н., с. Ріпна. Усі зазначені факти і дані МД свідчать про наявність вини Позивача у формі умислу, адже Позивач оплатив транспортні послуги за доставку автомобіля і з метою заниження митних платежів видав довідку ОСОБА_1 (особа, відповідальна за фінансове врегулювання) від 12.10.2020 б/н про витрати на доставку автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до кордону України (пропускний пункт «Доманове-Мокрани») у розмірі 100 дол. США. Зазначена довідка була подана декларантом ТОВ «ГОЛДЕН БРОКС» (ЄДРПОУ 42225089) до МД від 12.10.2020 № UA204020/2020/246744, а згідно з даними виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 оплату за послуги доставки цього авто здійснено 17.08.2020 в сумі 4761,00 євро. Тому Позивач вказав недостовірні дані про витрати на доставку автомобіля до кордону України, у зв`язку з чим і неправильно визначив митну вартість автомобіля під час митного оформлення.

Отже, Позивач як особа, яка відповідальна за фінансове врегулювання, був обізнаний про те, що сам здійснив оплату транспортних послуг, вказав недостовірні дані в довідці і надав її для митного оформлення товару (автомобіля) і був обізнаний про можливу недостовірність наданих до митного оформлення документів. Отже, в діях ОСОБА_1 наявний умисел, тому що усвідомлював протиправний характер свого діяння, передбачав його суспільно шкідливі наслідки і бажав їх настання.

В результаті проведеної документальної невиїзної перевірки було встановлено заниження Позивачем митної вартості товару за митною декларацією від 12.10.2020 № UA204020/2020/246744.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів визначено статтею 368 МКУ, частиною 2 якої встановлено, що при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до пункту 1 та пункту 4 частини першої статті 50 МКУ відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів та розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною десятою статті 58 МК при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті такі як (не виключно): витрати, понесені покупцем (в тому числі комісійні на брокерська винагорода): витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Частиною другою статті 53 МКУ визначено перелік документів, які подаються для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

Частиною двадцять першою статті 58 МКУ встановлено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті 7 ГАТТ ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання. Тому, разом з принципом мінімального втручання на етапі пропуску та митного оформлення в системному та логічному зв`язку для забезпечення повноти нарахування та сплати податків і зборів закріплено право митних органів здійснювати контрольні функції після операцій митного контролю та митного оформлення.

Зазначене право митних органів закріплене у стандартному правилі розділу 2 Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, зокрема: митна служба має можливість достягнення платежів шляхом здійснення поглибленого аудиту після закінчення операцій митного контролю.

Відповідно до пункту 4.14 зазначеної Конвенції у випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущені в декларації на товари або при нарахуванні мита та податків, призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мита та податків меншої, ніж це встановлено законодавством, вона виправляє помилки та стягує недоплачені суми.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України (пункт 2 частини другої статті 351 МКУ).

Суд встановив, що Хмельницькою митницею за податковою адресою Позивача надсилалися 15.10.2025 року лист-повідомлення про проведення невиїзної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи; 25.11.2025 року лист про направлення акта документальної невиїзної перевірки, які були повернуті у зв`язку з відмовою адресата отримати їх.

У акті вказано узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки, в т.ч. за даними інформаційних систем АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби: 1) електронна митна декларація від 12.10.2020 № UA204020/2020/246744, з товарно-супровідними документами, наданими декларантом при митному оформленні, зокрема: рахунок-фактура від 13.08.2020 без номеру; довідка від ОСОБА_1 щодо витрат на доставку автомобіля до кордону України від 12.10.2020 без номеру; довіреність від 06.10.2020 № 1910. 2) лист Рівненської митниці від 24.03.2025 № 7.13-1/19-02/7-19/1902 щодо направлення інформації та матеріалів, наданих Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області (листи від 15.08.2023 №8874/24-2023, від 06.09.2023 №9705/24-2023); 3) лист Генеральної прокуратури Литовської республіки лист від 22.02.2022 № ТР-08-00367-21 щодо надання документів та інформації в рамках міжнародної правової допомоги, в тому числі: виписка з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я UAB «Rolidas» у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка).

Суд також звертає увагу на те, що банківська виписка була надана разом з окремими матеріалами досудового розслідування, в ній була вказана інформація про перекази коштів за транспортування автомобілів на рахунок UAB «Rolidas» також від інших фізичних осіб, не тільки від Позивача. Банківська виписка передана на диску органами державної влади в рамках міжнародної співпраці з метою проведення перевірок та притягнення винних осіб до відповідальності, передані дані становлять банківську таємницю, а також не підлягають розголошенню, оскільки є матеріалами досудового розслідування. Усі дані, які досліджувалися Хмельницькою митницею під час проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вимог законодавства України з питань митної справи щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією від 12.10.2020 № UA204020/2020/246744, є достовірними, офіційними та підтвердженими.

Суд вважає, що твердження представника позивача про те, що самі по собі документи органів Литовської Республіки не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості позивача у порушені формуванні заниженої митної вартості та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів в повному обсязі шляхом надання неправдивих відомостей щодо вартості товару, є безпідставними, оскільки вину позивача у заниженні митних платежів підтверджують наступні документи: довідка від ОСОБА_1 щодо витрат на доставку автомобіля до кордону України від 12.10.2020 без номеру; лист Рівненської митниці від 24.03.2025 № 7.13-1/19-02/7-19/1902 щодо направлення інформації та матеріалів, наданих Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області (листи від 15.08.2023 №8874/24-2023, від 06.09.2023 №9705/24-2023); лист Генеральної прокуратури Литовської республіки лист від 22.02.2022 № ТР-08-00367-21 щодо надання документів та інформації в рамках міжнародної правової допомоги, в тому числі: виписка з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого на ім`я UAB «Rolidas» у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка).

Суд також звертає увагу, що інформація з Литовської Республіки надійшла після митного оформлення, що стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, а не коригування митної вартості товару (автомобіля). Використані митницею матеріали, зокрема витяг з банківської виписки та інформація з досудового розслідування відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, тому що дані офіційно підтверджені. Отже, спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та законними, оскільки прийняті з дотриманням принципів законності та обґрунтованості. При цьому позивач неправильно трактує презумпцію правомірності рішень платника податку. Так, відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. У даному разі відсутня норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, а норми різних законів чи різних нормативно-правових актів не припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, тому внаслідок цього нема можливості прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, в даному випадку діяння ОСОБА_1 щодо надання недостовірних даних про витрати на транспортування товару (автомобіля) були протиправними і вчинені з метою заниження митних платежів.

Стосовно твердження позивача, що використання відповідачем документів, складених іноземною мовою, без їх належного перекладу українською мовою, є істотним порушенням вимог законодавства, яке безпосередньо впливає на правомірність як самої перевірки, так і її результатів зазначаємо, що зміст документів зрозумілий, не потребує спеціальних знань для посадових осіб митних органів. Тому результати перевірки не залежать від наявності перекладу.

У позовній заяві позивач сам зазначає, що у разі якщо митний орган, приймаючи вантажно-митні декларації, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов`язань, проте у разі якщо митний орган не визначав митну вартість товару, а така вартість була визначена платником податку самостійно, то митний орган вправі здійснювати митний контроль і після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України», постанова від 12.02.2020 у справі № 808/1236/16.

Такою обґрунтованою підозрою є надходження інформації від уповноважених органів Литовської Республіки, що стала підставою для проведення документальної невиїзної перевірки, за результатами якої було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення про донарахування ввізного мита і ПДВ.

Суд також наголошує, що платіж на суму 4761,00 EUR на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий на ім`я UAB «Rolidas» у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка) був проведений 17.08.2020, а у довідці від ОСОБА_1 щодо витрат на доставку автомобіля до кордону України від 12.10.2020 без номеру вказано суму витрат на транспортування товару до кордону України на суму 100 дол. США.

Крім того, вина Позивача щодо заниження митних платежів підтверджується наявними в матеріалах перевірки документах.

Суд зазначає, що незалежно від того чи мали дії позивача умисел чи не мали умислу на заниження митної вартості товару, факт заниження Позивачем митної вартості товару не залежить від результатів розгляду кримінальної справи, тому що факт заниження позивачем митної вартості товару у повній мірі підтверджується доказами, які надані Генеральною прокуратурою Литовської Республіки та копіями платіжних доручень в іноземній валюті (вихідні через SWIFT), виданих АТ КБ «Приватбанк».

У постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 813/2699/17 (адміністративне провадження №К/9901/49252/18) констатовано що : "Аналіз наведених норм свідчить про те, що органи ДФС з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право проводити документальні перевірки після завершення процедури митного оформлення та випуску товарів. При цьому, у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних характеристик товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків.".

Суд звертає увагу, що підставою для прийняття Митницею оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про донарахування позивачу грошового зобов`язання з мита та ПДВ стали документи, отримані від Генеральної прокуратури Литовської Республіки про транзакції в іноземній валюті, які здійснені громадянами (в тому числі і скаржником) на іноземний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у Siauliu Bankas AB (Литовська Республіка) на ім`я нерезидента UAB «Rolidas» (Vilnius, Kauno G3a, Lietuva), що є правомірною підставою для проведення документальної перевірки.

Отже, під час подання митної декларації від 12.10.2020 №UA204020/2020/246744 подано недостовірні відомості щодо складових митної вартості, а саме витрат на доставку товару до кордону України, у зв`язку з чим невірно визначено митну вартість товару та невірно розраховано митні платежі.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки митним органом правомірно встановлені порушення позивачем пункту 2 частини другої статті 52, частини першої статті 257, пункту 1 частини першої статті 279 Митного кодексу, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита та податку на додану вартість за митною декларацією від 12.10.2020 №UA204020/2020/246744 на загальну суму занижених податкових зобов`язань 49798,68 грн.

А тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Хмельницької митниці, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Хмельницької митниці форми «Р» від 20.11.2025 № UA400000202570, № UA400000202571 та податкової вимоги форми "Ф" від 22.01.2026 №0001799-1303-2201 - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.П. Шевчук