Рішення № 137388645, 26.05.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6301/26

Провадження № 2/161/4198/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.,

за участю секретаря Мельник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

І.Короткий зміст позовних вимог

20.03.2026 АТ «Таскомбанк» через систему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Таскомбанк» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №1935130-506 від 25.06.2021, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у тимчасове платне користування, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за обслуговування кредиту, однак не виконала своїх зобов`язань належним чином.

Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 57 160,97 грн, з них: 22 785,40 грн - тіло кредиту, 2,97 грн - проценти за користування кредитом, 34 372,60 грн - комісія за обслуговування кредиту.

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на неї судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу

Ухвалою суду від 29.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників справи відсутні.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

ІV.Фактичні обставини справи

25.06.2021 АТ «Таскомбанк» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) підписали заяву-договір про надання споживчого кредиту №1935130-506, за умовами якого (пункт 1.5) кредитодавець зобов`язується надати позичальнику на умовах цієї заяви-договору кредит, шляхом зарахування коштів в сумі, визначеній в п. 1.1.1. даного розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України: на власні потреби у сумі 24 907,70 грн на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк» (а.с. 9).

Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:

- загальна сума кредиту - 24 907,70 грн (п. 1.1.1);

- сума кредиту без комісії за надання кредиту - 23 300 грн (п. 1.1.2);

- комісія за надання кредиту - 6,9 %, що складає 1 607,70 грн (п. 1.1.2);

- строк кредитування - 24 місяці (п. 1.2);

- проценти за користування кредиту - 0,01 % річних (п. 1.3);

- комісія за обслуговування кредиту - 6,9 % щомісячно (п. 1.4).

- цільове призначення кредиту - на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не повязщаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обовязів найманого працівника (п. 2.2);

- повернення кредиту здійснюється щомісячно у строки відповіднодо графіку платежів, що містяться у додатку №1 до Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною (п 2.8).

Згідно з випискою з рахунку за період з 25.06.2021 по 27.11.2025 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість за тілом кредиту розмірі 22 785,40 грн (а.с. 12-18).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 57 160,97 грн, з них: 22 785,40 грн - тіло кредиту, 2,97 грн - проценти за користування кредитом, 34 372,60 грн - комісія за обслуговування кредиту (дані позовної заяви, а.с. 2-5, розрахунок заборгованості, а.с. 19-21).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подала.

V.Мотиви суду та застосоване законодавство

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

25.06.2021 АТ «Таскомбанк» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали кредитний договір №1935130-506. Спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування.

На підставі цього кредитного договору відповідач отримала кредит, взяла на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак не виконала їх належним чином.

Суд не вбачає підстав для стягнення комісії за обслуговування кредиту, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відтак, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (такий правовий висновок викладений в п. 31.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19).

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 6,9 % від суми кредиту (п. 1.4), а також право кредитодавця не частіше одного разу на місяць, на вимогу позичальника під час його звернення у відділення банку/або до контактного центру усно та безоплатно повідомляти позичальнику інформацію про поточний розмір його заборгованості за кредитом, а також на вимогу позичальника надавати йому виписки з рахунку (за їх наявності) щодо погашення заборгованості (п. 3.3.6).

Також п. 4.11 кредитного договору визначено, що позичальник надає банку згоду на власний розсуд останнього будь-яку кількість разів телефонувати, направляти відомості з питань виконання/неналежного виконання позичальником умов Заяви-договору, іншу інформацію та повідомлення, пов`язані/передбачені Заявою-договором, а також комерційні пропозиції банку та рекламні матеріали, за допомогою звичайних поштових відправлень та листів-звернень, електронних засобів зв`язку, sms/push-повідомлень, тощо на адреси, номери телефонів, електронну пошту, надані (зазначені ним в будь-яких документах) позичальником банку або які стали відомі банку іншим чином. При цьому, суд зауважує, що в цьому пункті не йдеться про оплатний характер відповідних дій банку.

Суд констатує, що в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору.

За таких обставин положення пункту 1.4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату (комісію) за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (див. постанову Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №202/5330/19).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 22 785,40 грн, а за процентами за користування кредитом - 2,97 грн. Суд погоджується з цим розрахунком, однак вважає, що при визначенні заборгованості за кредитним договором, яка підлягає до стягнення, слід врахувати грошові кошти в розмірі 3 437,26 грн, що були сплачені відповідачем та зараховані як оплата комісії за обслуговування кредиту (згідно з даними розрахунку заборгованості).

За розрахунком суду, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 19 351,11 грн (22 785,40 грн + 2,97 грн - 3 437,26 грн).

Отже, позовні вимоги слід задовольнити частково.

VI.Судові витрати

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (33,85 %) в розмірі 901,22 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №1935130-506 від 25.06.2021 в розмірі 19 351,11 грн (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят одна гривня, 11 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір в розмірі 901,22 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін та інших учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; код в ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного заочного рішення суду - 26.05.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Д. Шестернін