Ухвала суду № 137385172, 04.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 280/3791/26 2-а/335/132/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії з належного оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії з належного оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, у якій позивач просить:

- витребувати з Управління патрульної поліції в Запорізькій області повні та безперевні відеозаписи з нагрудних відео реєстраторів (бодікамер) поліцейських, які прибули на виклик за адресою вулиця Перемоги,59 у період часу з 11-00 години до 12-00 години 07.03.2026 року;

- визнати протиправними ігнорування поліцією факту залишення місця ДТП (переміщення транспортного засобу) водієм автомобілю MITSUBISHI д.н.з НОМЕР_1 з метою приховування обставин події;

- зобов`язати уповноважених осіб Управління патрульної поліції в Запорізькій області встановити водія MITSUBISHI д.н.з НОМЕР_1 та скласти відносно нього адміністративні матеріали за ст.124 КУпАП (скоєння ДТП) та ст.122-4 КУпАП (залишення місця ДТП/зміна положення автомобіля);

- зобов`язати уповноважених осіб Управління патрульної поліції в Запорізькій області встановити пасажира автомобілю MITSUBISHI д.н.з НОМЕР_1

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 дану справу визначено за суддею Воробйовим А.В.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує бездіяльність суб`єкта владних повноважень при виконанні покладених на нього функцій у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху при вчиненні учасником дорожнього руху адміністративного правопорушення, зокрема, щодо не дослідження відповідачем всіх доказів у справі про адміністративне правопорушення та не складання протоколу про адміністративне правопорушення ПДД щодо інших учасників ДТП, а саме: водія автомобіля Mitsubishi НОМЕР_1 - за ст. 124 (спричинення ДТП) та ст. 122-4 (залишення місця ДТП/зміна положення авто) відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), пасажирки Mitsubishi НОМЕР_1 - за ст. 127 КУпАП.

Тобто, порушення своїх прав позивач вбачає в недотримання/неналежному дотримання відповідачем вимог Кодексу України про адміністративне правопорушення в частині дослідження обставин справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 124 Конституції України визначає, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Так стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Обраний позивачем спосіб захисту, як оскарження дій чи бездіяльності відповідача та вимоги зобов`язального характеру, спрямовані на складання протоколу про адміністративне правопорушення з метою притягнення до адміністративної відповідальності іншої особи, не створить для позивача жодних юридичних прав та/чи обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 712/7385/17 про визнання протиправними дій щодо незаконного складення протоколу про адміністративне правопорушення, вказала на те, що оскільки дії відповідачів щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення без ухвалення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не породжують правових наслідків для особи та не порушують його права, то вони окремо від постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності не оскаржуються.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів предметом спірних правовідносин у даній справі є бездіяльність відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення окремо від рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи зазначене, спір у даній справі не є адміністративним, оскільки відповідач при вирішенні питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення здійснював не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними дій/бездіяльності відповідача не пов`язана з вирішенням публічно-правового спору, то у відкритті провадження необхідно відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №340/3781/24.

Пунктом 1 частини першої статті 170 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись статтями 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії з належного оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: А.В.Воробйов