Ухвала суду № 137374758, 11.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №128/2087/25

Провадження № 2-сз/127/87/26

УХВАЛА

11 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про повернення сплаченого судового збору,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 11.06.2025 до Вінницького міського суду Вінницької області було передано за підсудністю справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.

29 травня 2026 року представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» звернувся до суду із заявою про повернення сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн згідно платіжного доручення №6005315496112 від 03.06.2025 (АТ «А-Банк»).

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно із ст. 9 ч. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У пункті 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 зазначено, що питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Дана позиція викладена також і в постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 760/30077/19 (провадження № 14-31цс23), як випливає з аналізу процесуального законодавства, немає підстав вважати, що судовий збір при передачі справи за підсудністю іншому суду повинен сплачуватися повторно на рахунок того суду, в якому справа розглядається фактично. Перерозподіл сплачених коштів може здійснювати ДСА України у визначеному нею порядку або в порядку, визначеному іншим компетентним органом держави. Судовий збір є сплаченим з моменту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, і суд, який отримав справу в разі її направлення за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи. У такому разі остаточний розподіл судових витрат, зокрема й відшкодування стороні, на користь якої буде прийняте рішення по суті спору, здійснюватиме суд за результатами розгляду справи.

Отже, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що питання про розподіл, перерозподіл чи повернення судового збору має вирішувати суд установленої юрисдикції, у провадженні якого розглядається справа по суті.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №170/129/21, кошти судового збору, сплачені позивачем на рахунок певного суду, вважаючи, що справа підсудна саме цьому суду, не належать до коштів, які повертаються на підставі Порядку №787, за винятком випадків, коли судовий збір на рахунок суду, що передав справу за підсудністю до іншого суду, сплачено у більшому розмірі, а саме у розмірі, що перевищує розмір судового збору, встановленого законом. Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 24 вересня 2018 року у справі №805/168/18-а, що в разі передання справи до іншого суду за підсудністю судовий збір підлягає сплаті на рахунок того суду, який фактично розглядає справу, а повернення вже сплаченого судового збору здійснюється відповідно до абзацу 2 пункту 5 розділу І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 № 787.

Як вбачається із долученої до позовної заяви платіжного доручення №6005315496112 від 03.06.2025 (АТ «А-Банк») позивачем при зверненні до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (призначення платежу: *;101,;14360080; Суд.збiр, за поз. АТ "А-Банк" (до 3103506583, Бондар Тетяна Юріївна), Вінницький районний суд Вінницької області)

Враховуючи, що позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіповернута позивачеві, представник позивача подав клопотання про повернення судового збору, а тому сплачена сума судового збору також підлягає поверненню.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 133, 260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про повернення сплаченого судового збору задовольнити.

Повернути Акціонерному товариству «Акцент-Банк» (вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 14360080) сплачений судовий збір відповідно до платіжного доручення №6005315496112 від 03.06.2025 (АТ «А-Банк») у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна