Ухвала суду № 137372771, 09.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

09 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/137/26

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий Дім"

До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс"

про банкрутство

Суддя Гнисюк С.Д.

Представники:

- арбітражний керуючий Крупа Р.А. (в режимі відеоконференції) - розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс";

- від кредиторів: Джуган М.В. (в залі суду) - представник ТОВ "Фенікс Грейн"; Бучинська І.В. (в залі суду) - представник ГУ ДПС у Житомирській області.

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/137/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026, зокрема, відкрито провадження у справі №906/137/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс"; введено процедуру розпорядження майном строком на 170 (сто сімдесят) календарних днів; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" арбітражного керуючого Крупу Руслана Анатолійовича, за його згодою; оприлюднено повідомлення про відкриття Господарським судом Житомирської області провадження у справі №906/137/26.

17.04.2026 до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" надійшла заява №17.04/26 від 17.04.2026 про кредиторські вимоги до боржника, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.04.2026 зазначену заяву прийнято та призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 19.05.2026, зокрема, розгляд справи у попередньому засіданні відкладено; відкладено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" №17.04/26 від 17.04.2026 про кредиторські вимоги до боржника; призначено наступне попереднє засідання суду на 09.06.2026; постановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн", до дати судового засідання надати суду докази; постановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс", до дати судового засідання, надати суду докази.

На адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд", надійшли наступні документи:

- 19.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" надійшло заперечення від 19.05.2026 на відповідь;

- 26.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" надійшла заява №26.05/26 від 26.05.2026 про долучення доказів, з додатками;

- 09.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" надійшло клопотання від 09.06.2026, з додатками.

У попередньому засіданні 09.06.2026 розглядалась заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" №17.04/26 від 17.04.2026 про кредиторські вимоги.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" в засіданні суду 09.06.2026 заяву підтримав та надав пояснення в її обґрунтування.

Розпорядник майна в засіданні суду 09.06.2026 відзив про результати розгляду вимог кредитора підтримав. Вимоги визнає частково. Надав усні пояснення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" в засідання суду 09.06.2026 не з`явився.

Дослідивши заяву з грошовими вимогами до боржника та матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд, встановив наступне.

Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За приписами ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 45 Кодексу про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Судом встановлено, що заява подана поза межами встановленого строку.

Згідно ч. 4 ст. 45 Кодексу про банкрутство, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс складають 5 332 919,01 грн. з яких: 2 370 000,00 грн. - суму попередньої оплати; 134 963,01 грн. - 45 % річних за користування чужими грошовими коштами; 151 300,00грн. - неустойка в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого у строк Товару; 2 670 000,00 грн. - штраф 30%; 6656,00 грн. судовий збір.

Судом досліджено, що вимоги виникли на підставі наступного.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" (далі - Постачальник) підписано договір поставки № ЗЗ-2953-Ф від «17» вересня 2025 року (далі - Договір) на поставку Кукурудзи, врожаю 2025 року в кількості 1000,00т. Сторонами підписано додаткову угоду від 17.09.2025 року до Договору про електронний документообіг за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу.

Відповідно до п. 1.1. Договору сторони погодили вартість 1 т кукурудзи в розмірі 8 900,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 2.1. Договору строк поставки Товару - з 01.09.2025 року по 30.10.2025 року.

Згідно додаткової угоди № 1 до даного Договору від 28.10.2025 року строки поставки продовжено до 20.11.2025 року у зв`язку з відсутністю товару у Постачальника за погодженим сторонами пунктом поставки.

Пунктом 2.2. Договору передбачено умови поставки: Пункт поставки: Житомирська область Житомирський район Вільшанка вул. Чуднівська, 1 (територія елеватора ТОВ "РІАЛ РЕНТ ЕГРІМЕНТ").

Відповідно до п. 2.1.3. Датою поставки партії Товару вважається дата зазначена у видатковій накладній. Перехід права власності, а також ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження Товару відбувається у момент, коли товар надано у розпорядження Покупця в пункті поставки зазначеного п. 2.2. Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору При поставці кожної партії Товару Постачальник забезпечує:

2.4.1. надання Покупцю:

- оригіналу видаткової накладної (виписується датою поставки Товару);

- оригінал складської квитанції елеватора;

- рахунок-фактуру на партію Товару.

Згідно п. 3.2. Договору оплата товару здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника на умовах:

- 30% вартості товару Покупець оплачує Постачальнику на умовах попередньої оплати Товару на підставі виставленого рахунку Постачальника;

- 56 % вартості партії товару Покупець оплачує Постачальнику в день оформлення складської квитанції елеватора на відповідну партію товару;

14% вартості партії товару Покупець оплачує Постачальнику протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати реєстрації Постачальником податкової накладної в ЄРПН.

ТОВ "Агро-Жито Плюс" виставлено рахунок № 33 від 18.09.2025 року на 1000 т кукурудзи врожаю 2025 року на загальну суму 8 900 000,00 грн. з ПДВ.

На виконання п. 3.2. Договору Покупцем сплачено на банківський рахунок Постачальника 2 670 000,00 грн. (30 % вартості товару), що підтверджується платіжною інструкцією № 578705873 від 19.09.2025 року.

Проте, ТОВ "Агро-Жито Плюс" не здійснено поставку у погоджені сторонами строк у зв`язку з відсутністю товару на території елеватора ТОВ "РІАЛ РЕНТ ЕГРІМЕНТ" за адресою Житомирська область Житомирський район Вільшанка вул. Чуднівська, 1.

20.11.2025 року ТОВ "Фенікс Грейн" направлено лист Постачальнику на електронну адресу зазначену в Договорі про наявність товару за місцем зберігання зерна на території елеватора ТОВ "РІАЛ РЕНТ ЕГРІМЕНТ" (Житомирська область Житомирський район Вільшанка вул. Чуднівська, 1) (Роздруківка з електронної пошти додана).

На запит ТОВ "Фенікс Грейн" від зернового складу ТОВ "РІАЛ РЕНТ ЕГРІМЕНТ" отримано листа № 21/11 від 21.11.2025 року про відсутність на складі кукурудзи, що перебуває у власності ТОВ "Агро-Жито Плюс".

24.11.2025 року ТОВ "Фенікс Грейн" направлено за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу вимогу про повернення 2 670 000,00грн. перерахованих на виконання умов цього Договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання листа-вимоги Покупця.

ТОВ "Агро-Жито Плюс" надано відповідь на вимогу Покупця за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу за вих. № АЖП-0031 від 02.12.2025 наступного змісту: ... У зв`язку з погодними умовами, а саме аномальними зливами, збір врожаю нашим товариством було призупинено, внаслідок чого призвело до невиконання договірних відносин. У відповідь на вимогу №24/11 від 24.11.2025 року просимо Вас погодити повернення коштів на протязі 14 днів від дати отримання листа.

Надалі, Платіжною інструкцією № 84 від 12.03.2026 ТОВ "Агро-Жито Плюс" повернув 300000,00 грн. на рахунок ТОВ "Фінекс Грейн", що зменшило залишок боргу до 2370000,00грн.

Як встановлено статтею 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначено вище, між заявником та божником було укладено Договір поставки.

Згідно зі ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

У даному випадку, отримавши від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" попередню оплату ТОВ "Агро-Жито Плюс" не забезпечило належного виконання взятих на себе зобов`язань з поставки товару.

Факт наявності заборгованості ТОВ "Агро-Жито Плюс" перед ТОВ "Фенікс Грейн" у розмірі 2 370 000,00грн. боржником та розпорядником майна визнається та не оспорюється.

З огляду на встановлене, вимога щодо 2 370 000,00грн. (сума попередньої оплати) є обґрунтованою та підлягає визнанню.

Щодо штрафних санкції у розпорядника майна та боржника є заперечення (розбіжності, які самостійно визначені кожним із них на власне переконання), щодо періодів та сум їх нарахування.

Розпорядник майна у своєму відзиві вимоги визнає частково, а саме: 2 562 458,74 грн. заборгованості, з яких: вимоги в сумі 2 370 000,00 грн. не повернутої попередньої оплати, які слід віднести до четвертої черги, без права вирішального голосу; вимоги в сумі 79 002,74грн. 45% річних, які слід віднести до четвертої черги, без права вирішального голосу; вимоги в сумі 106 800,00 грн. неустойки, які слід віднести до шостої черги; судовий збір в сумі 6656, 00грн. сплачений при подання заяви про визнання кредиторських вимог, які слід віднести до першої черги. В решті вимоги не визнаються як обґрунтовані.

У своєму поясненні Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" зазначає про наступне.

Щодо 45%: обґрунтований розмір відсотків за 3 дні (21.11.2025 - 23.11.2025 включно, тобто 3 дні до направлення вимоги 24.11.2025): 2 670 000,00 х 45% х 3 : 365 : 100 = 9 849,32 грн. Натомість Кредитор заявляє 134 963,01 грн. - тобто у 13,7 рази більше від обґрунтованої суми. Різниця в 125 113,69 грн. є необґрунтованою та підлягає відхиленню.

Щодо 0,1%: кредитор неправильно визначив кількість днів прострочення поставки. Кредитор у відповіді на відзив стверджує, що «непоставка товару тривала з 21.11.2025 по 02.12.2025, що становить 12 днів» - і нараховує неустойку за 17 днів (з 21.11.2025 по 07.12.2025). Ця позиція містить внутрішню суперечність. Сам Кредитор вказує, що «зобов`язання з поставки Позивачем змінено на грошове» - і це відбулося в момент направлення вимоги про повернення коштів, тобто 24.11.2025 р. Саме з цього моменту зобов`язання з поставки товару припинилося. Нарахування неустойки за порушення строку поставки після 24.11.2025 є неправомірним, оскільки немає самого зобов`язання з поставки. Правильний строк нарахування з 21.11.2025 (день спливу строку поставки) по 24.11.2025 (день направлення Кредитором вимоги про повернення коштів - тобто день припинення зобов`язання з поставки) = 3 (три) дні. Обґрунтований розмір неустойки за 3 дні прострочення: 8 900 000,00 х 0,1% х 3 = 26 700,00 грн. Заявлена Кредитором сума 151 300,00 грн. перевищує обґрунтований розмір у 5,7 разів. Надлишок у 124 600,00 грн. підлягає відхиленню.

Щодо 30%: хронологія: прострочення поставки до направлення вимоги - лише 3 дні. Умовою договору (п. 5.5) для нарахування штрафу 30% є прострочення поставки понад 10 (десять) календарних днів. Встановлена хронологія подій: 21.11.2025 - спливає строк поставки (останній день - 20.11.2025). День 1 прострочення. 24.11.2025 - Кредитор направляє вимогу про повернення попередньої оплати. З цього дня зобов`язання з поставки товару припиняється. День 4 прострочення поставки. Таким чином, прострочення поставки тривало лише 3 дні (21, 22, 23 листопада 2025 р.), після чого зобов`язання з поставки було замінено на грошове шляхом відповідної вимоги Кредитора. 3 дні

На підставі зазначеного просить суд:

1. Відхилити вимоги ТОВ "Фенікс Грейн" у частині, що перевищує обґрунтований розмір, зокрема:

- відмовити у визнанні 45% річних у розмірі 134 963,01 грн., визнавши їх лише за 3 дні (21 - 23.11.2025) у розмірі 9 849,32 грн.;

- відмовити у визнанні неустойки 0,1% у розмірі 151 300,00 грн., визнавши її лише за 3 дні та від бази 2 670 000 грн. у розмірі 26 700,00 грн.;

- відмовити у визнанні штрафу 30% у розмірі 2 670 000,00 грн. повністю - умова договору (прострочення понад 10 днів) не настала.

2. Визнати вимоги ТОВ "Фенікс Грейн" у загальному розмірі, що не перевищує 2412205,32 грн., без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів - у зв`язку з поданням заяви з порушенням 30-денного строку, встановленого ч. 1 ст. 45 КУзПБ.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України встановлює, що зобов`язання можуть забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойка (штраф або пеня) - це грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору у разі порушення зобов`язання.

Щодо вимог 45% річних за користування чужими коштами, судом досліджено та встановлено наступне.

Згідно п. 5.4. Договору у випадку не виконання Постачальником грошових зобов`язань (повернення суми попередньої оплати), що виникли відповідно до п. п.4.2., 5.3. Договору, Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю проценти у розмірі 45 % річних за весь час користування грошовими коштами з моменту порушення строку виконання зобов`язання до повного погашення заборгованості.

П. 4.2. Договору передбачено, що у разі невиконання Постачальником своїх зобов`язань, або за наявності очевидних підстав вважати, що останній не виконає своїх зобов`язань у встановлений термін (строк) або виконає їх неналежним чином, або у випадку, якщо інформація, яка надається для укладення/виконання цього Договору виявиться/стане такою, що не відповідає дійсності, Покупець має право зупинити виконання своїх зобов`язань, відмовитися від їх виконання частково або в повному обсязі, при цьому Постачальник зобов`язаний повернути Покупцю всі кошти перераховані на користь Постачальника на виконання умов цього Договору протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання листа-вимоги Покупця.

Заявник зазначає, що оскільки строк поставки товару сплинув 20.11.2025 року у зв`язку з відсутністю товару в ТОВ "Агро-Жито Плюс" у відповідності до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України та п. 5.4. Договору здійснено нарахування 45 % річних за користування чужими грошовими коштами згідно розрахунку сума 45 % річних за користування чужими грошовими коштами, заявлено у сумі 134 963,01 грн. (з 21.11.2025 по 31.12.2025).

Судом встановлено, що як вбачається з доданих до матеріалів заяви доказів, вимогу ТОВ "Фенікс Грейн" від 24.11.2025 про повернення 2 670 000,00грн. було направлено ТОВ "Агро-Жито Плюс" за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу.

Зазначену вимогу ТОВ "Агро-Жито Плюс" було отримано 25.11.2025, що підтверджується електронною квитанцією, яка містить кваліфікований електронний підпис директора ТОВ "Фенікс Грейн", електронну печатку ТОВ "Фенікс Грейн", дату та час відправлення, статус доставки.

У зв`язку з направленням заявником вимоги про повернення попередньої оплати 24.11.2025 та отриманням її ТОВ "Агро-Жито Плюс" 25.11.2026 року слідує, що 25.11.2025 зобов`язання з поставки заявником змінено на грошове зобов`язання з повернення попередньої оплати.

Відповідно строк повернення попередньої оплати (5 днів з моменту отримання листа-вимоги) - з 26.11.2025 по 30.11.2025.

Знідно ч. 5 ст. 251 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що 30.11.2025 це неділя.

Тобто, останнім днем на повернення ТОВ "Агро-Жито Плюс" попередньої ТОВ "Фенікс Грейн" оплати є 01.12.2025 (перший робочий день).

Відповідно, 02.12.2025 настало порушення строку виконання грошового зобов`язання.

Отже, судом встановлено, що належний період для нарахування 45% - починається з 02.12.2025 (перший день прострочення) по 31.12.2025 (кінцева дата визначена заявником), що у розрахунку складає - 98 753,42грн..

Щодо вимоги 0,1% вартості недопоставленого у строк товару, судом досліджено та встановлено наступне.

Відповідальність Постачальника за порушення строку поставки передбачена умовами Договору.

Відповідно до п. 5.5. Договору, у разі порушення строку поставки Товару, Постачальник сплачує на користь Покупця неустойку в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого у строк Товару за кожен календарний день прострочення поставки. А у випадку прострочення поставки понад 10 (десять) календарних днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 30 % відсотків від вартості непоставленого у строк Товару.

Тобто, даним пунктом передбачено неустойку за не поставку товару.

Суд здійснив перерахунок заявленої суми та встановив таке.

Згідно п. 2.1. Договору строк поставки товару - з 01.09.2025 року по 30.10.2025 року.

Згідно Додаткової угоди № 1 до Договору від 28.10.2025 року строки поставки продовжено до 20.11.2025 року у зв`язку з відсутністю товару у Постачальника за погодженим сторонами пунктом поставки.

Вимогу ТОВ "Фенікс Грейн" було направлено до ТОВ "Агро-Жито Плюс" 24.11.2025.

У зв`язку з направленням заявником вимоги про повернення попередньої оплати 24.11.2025 та отриманням її ТОВ "Агро-Жито Плюс" 25.11.2026 року слідує, що 25.11.2025 зобов`язання з поставки заявником змінено на грошове зобов`язання з повернення попередньої оплати.

Як вже зазначено, п. 5.5 Договору передбачає неустойку за порушення строку поставки товару.

Отже, належний період для нарахування 0,1% - з 21.11.2025 (перший день прострочення поставки) по 24.11.2025 (останній день обов`язку поставки), що у розрахунку складає - 35600,00грн.

Оскільки порушення строку поставки відбулось з вини Постачальника, Покупцем також здійснено нарахування штрафних санкцій за порушення строку поставки відповідно до п. 5.5. Договору (штраф в розмірі 30 % відсотків від вартості непоставленого у строк товару).

Як вже встановлено судом, період прострочення поставки - з 21.11.2025 по 24.11.2025, що складає - 4 дні прострочення, а у відповідності до п. 5.5. Договору, сплата штрафу в розмірі 30% від вартості непоставленого у строк товару настає у випадку прострочення поставки понад 10 календарних днів.

На підставі встановленого, вимога щодо нарахування штрафу в розмірі 30% від вартості непоставленого у строк товару визнанню не підлягає, так як постачальником прострочено поставку товару на 4 дні, тому покупцем безпідставно нараховано штраф відповідно до п. 5.5. Договору в розмірі 30 % відсотків від вартості непоставленого у строк Товару.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" від 19.05.2026 (в частині зменшення розміру штрафних санкцій), суд зазначає про наступне.

У своєму клопотанні (в частині зменшення розміру штрафних санкцій) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд може зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Верховний Суд у постанові ВП від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 наголосив, що зменшення неустойки є правом суду, яке реалізується з огляду на обставини справи. У нашому випадку такими обставинами є:

- невідповідність розміру штрафу (2 670 000 грн.) реальним збиткам Кредитора, доказів яких до матеріалів справи не надано;

- об`єктивна причина невиконання - аномальні зливи, що призупинили збирання врожаю (форс-мажор, ст. 617 ЦК України);

- добросовісна поведінка Боржника: визнав факт порушення, надав відповідь на вимогу, здійснив часткове повернення коштів (300 000 грн. платіжна інструкція № 84 від 12.03.2026).

Документально підтверджені обставини непереборної сили.

У відповіді на вимогу від 02.12.2025 (вих. № АЖП-0031) Боржник повідомив Кредитора: «У зв`язку з погодними умовами, а саме аномальними зливами, збір врожаю нашим товариством було призупинено, внаслідок чого привело до невиконання договірних відносин».

Аномальні зливи, що унеможливили збирання врожаю, є форс-мажорними обставинами у розумінні ст. 617 ЦК України та ст. 218 ГК України. Для підприємств аграрного сектору кліматичні надзвичайні явища традиційно визнаються судами як обставини непереборної сили - за умови їх документального підтвердження.

На підставі зазначеного ТОВ "Агро-Жито Плюс" просить суд застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір штрафних санкцій з урахуванням обставин форс-мажору (аномальні зливи), добросовісної поведінки Боржника та відсутності доказів реальних збитків Кредитора.

Суд зазначає про наступне.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статті 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам справи.

Зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках. Також чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з прохальної частини заперечення ТОВ "Агро-Жито Плюс" (п. 4), останній просить визнати вимоги ТОВ "Фенікс Грейн" у загальному розмірі, що не перевищує 2 412 205,32 грн.

У той же час, судом встановлено розмір належних вимог ТОВ "Фенікс Грейн" на суму - 2 504 353,42грн. заборгованості, що не є надмірним у порівнянні з тією сумою, яка визнана заявником.

Відтак, суд вважає, що вимоги про визнання штрафних санкцій підлягають визнанню у вище визначених розмірах, які є значно меншими від заявлених, а саме:

1) 45%: заявлено 134 963,01грн., визнано - 98 753,42грн.;

2) 0,1 %: заявлено 151 300,00грн., визнано - 35 600,00грн.

Крім того, судом відхилено вимогу заявника щодо 30% штрафу у розмірі 2670000,00грн., що також є значним зменшенням розміру заявлених вимог.

Також суд зазначає про те, що розмір неустойки і штрафу визначено умовами договору, який підписано сторонами. Станом на сьогодні умови договору про розмір таких нарахувань не визнані недійсними судом.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Боржником документально не підтверджено поважних причин порушення зобов`язання як з поставки товару, так і з повернення попередньої оплати.

Щодо обставин форс-мажору, суд зазначає про те, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч.1 ст.617 ЦК та ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні"). Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним (п.38 постанови ВС від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно з законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 щодо застосування ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом; наявність форс-мажорних обставин засвідчується ТПП та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.

У відповідності до розділу 7 Договору, Сторони визначили:

7.1 Перебіг строку виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором може бути призупиненим тільки в разі настання обставин непереборної сили, включаючи, але не обмежуючись: стихійні лиха (пожежі, повені землетруси, зсуви і т.п.); бунти, військові маневри і/чи бойові дії; епідемії; терористичні акти; нормативні акти, видані органами законодавчої і/чи виконавчої влади України, у тому числі рішення місцевих органів влади (органів місцевого самоврядування); інші обставини, які перебувають поза контролем Сторін.

7.2. Сторона, яка зазнала дії обставин непереборної сили, має протягом 7 (семи) календарних днів повідомити про це іншу Сторону. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язання.

7.3. Факт наявності та строк дії форс-мажорних обставин повинні бути підтвердженні офіційною довідкою Торгово-промислової палати України або іншим уповноваженим на те органом.

7.4. Після припинення дії обставин непереборної сили перебіг строку виконання зобов`язань за Договором поновлюється.

ТОВ "Агро-Жито Плюс" не надано суду доказів дотримання зазначених пунктів умов Договору щодо належного повідомлення ТОВ "Фенікс Грейн" про наявність обставин непереборної сили.

Також не надано суду офіційної довідки Торгово-промислової палати України або іншим уповноваженим на те органом.

Суд, з огляду на матеріали справи, дійшов висновку, що ТОВ "Агро-Жито Плюс" не доведено належними, допустимими та достовірними доказами на підтвердження того, що вказані форс-мажорні обставини (аномальні зливи) мають необхідні ознаки абсолютності, надзвичайності, непередбачуваності та невідворотності в контексті зумовленої ним неможливості поставки товару та вказані обставини можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності.

Суду не надано будь-яких доказів обставин форс-мажору, наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, тому клопотання задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заява про грошові вимоги до боржника підлягає частковому задоволенню, оскільки викладені в ній доводи є частково обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а також відповідають нормам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами Договору поставки.

Водночас заперечення боржника, приймаються судом частково, оскільки: не у повній мірі відповідають дійсним обставинам, чинному законодавству та умовам Договору; не спростовують встановлених судом обставин; не підтверджені належними та допустимими доказами; та не впливають на юридичну оцінку правовідносин між сторонами.

За таких обставин, вимоги кредитора обґрунтовані, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають визнанню на загальну суму 2 504 353,42грн. заборгованості, з яких: 2 370 000,00грн. - основний борг; 98 753,42грн. - 45% річних; 35 600,00грн. неустойка 0,1% від вартості недопоставленого товару.

В решті вимоги необгрунтовані та визнанню не підлягають.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" №17.04/26 від 17.04.2026 про кредиторські вимоги - задовольнити частково.

Крім того, слід зазначити, що судовий збір у сумі 6 656,00грн., сплачений заявником за розгляд заяви, зараховано до спеціального фонду державного бюджету України, у зв`язку з чим, на підставі статті 129 ГПК України на боржника покладається сплата судового збору, сплачена кредитором при поданні до суду заяви з вимогами до боржника.

Керуючись статтями 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" №17.04/26 від 17.04.2026 про кредиторські вимоги задовольнити частково.

2. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" на суму 2504353,42грн. заборгованості (з яких: 2 370 000,00грн. основний борг; 98 753,42грн. 45% річних; 35 600,00грн. неустойка 0,1% від вартості недопоставленого товару) та 6656,00грн. судовий збір.

В решті вимог відмовити.

3. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" від 19.05.2026 (в частині зменшення розміру штрафних санкцій) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України та статтею 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Дата складання повного тексту ухвали: 15.06.2026.

Суддя Гнисюк С.Д.