Ухвала суду № 137359188, 08.06.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/6638/25

Провадження № 2/210/375/26

У Х В А Л А

іменем України

08 червня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючої - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Комбарової Д.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні цивільну справу за позовною заявою адвоката Гонди Олега Юрійовича, який діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

Вступна частина

У провадження судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіної О.В. на підставі протоколу про автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано цивільну справу за позовною заявою адвоката Гонди Олега Юрійовича, який діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2025 року вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року суд констатував, що стороною позивача недоліки визначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху, не усунуто. Разом з тим, враховуючи право на доступ до суду, а саме право людини, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав, яке випливає з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважав за необхідне відкрити провадження у справі.

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

ОСОБА_1 , стало відомо, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний запис про арешт нерухомого майна реєстраційний номер обтяження 9915134 (спеціальний розділ).

Відомості вказаного Реєстру свідчать про те, підставою для реєстрації згаданого обтяження була постанова про арешт майна боржника АА № 943618 від 10 березня 2004 року, видавник: ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. Дане обтяження було зареєстровано 06 листопада 2006 року ОСОБА_2 , Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області та зареєстровано за № 9915134.

ОСОБА_1 було запитано та отримано в Саксаганському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області інформацію з приводу того, на якій підставі було накладено арешт на майно.

У зв`язку із чим, 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області із заявою про зняття вищевказаного арешту.

Із відповіді Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області № 28.11/34/276491 від 25.09.2025 року, слідує, що матеріали виконавчого провадження, в якому була прийнята постанова про арешт майна боржника АА № 943618 від 10 березня 2004 року було знищено за закінченням строків зберігання.

Разом із тим, Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області повідомив про те, що згідно отриманої пошукової інформації за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження в межах якого виносилася постанова про накладення арешту на майно ОСОБА_1 АА № 943618 від 10 березня 2004 року на виконанні у відділі відсутнє. При цьому, підтвердив те, що відносно ОСОБА_1 в Саксаганському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області немає (не здійснюється) жодного виконавчого провадження, а отже виконавче провадження, в якому прийнята постанова АА № 943618 від 10 березня 2004 року, було завершене.

Наведені обставини стали причиною подання цього позову з вимогою про зняття вищезгаданого арешту.

Просить суд зняти з майна ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 арешт та заборону на його відчуження, накладений постановою АА № 943618 від 10 березня 2004 року, видавник: ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл., а також стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.

Аргументи учасників справи

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої зазначив, що представником позивача 19 листопада 2025 року подано до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області скаргу на дії державного виконавця про зобов`язання Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та просив зняти арешт з майна ОСОБА_3 . Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 січня 2026 року зобов`язано Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_3 , який накладено постановою АА №943618 від 10.03.2004 року, виданий ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

При відкритті провадження у справі суд постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощенного позовного провадження з повідомленням сторін. Тобто, суд не визнавав явку сторін обов"язковою. Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників провадження, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Статтею 30 ЦПК України передбачено, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Вимоги щодо підсудності дотримані.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд уважає, встановленими наступні фактичні обставини справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта на майно ОСОБА_1 було винесено постанову про арешт майна боржника АА № 943618 від 10 березня 2004 року, видавник: ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської обл. Дане обтяження було зареєстровано 06 листопада 2006 року ОСОБА_2 , Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області та зареєстровано за № 9915134.

З відповіді Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області № 28.11/34/276491 від 25.09.2025 року вбачається, що перевіркою АСВП встановлено, що виконавчі провадження, за яким боржником ОСОБА_1 і в межах яких накладався арешт на підставі постанови, серія і номер: АА №943618, виданої 10 березня 2004 року, видавник : ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не обліковується.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав встановлена наявність запису обтяження нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 9915134 від 06.11.2006, який був внесений відповідно до постанови, серія і номер АА №943618, виданої 10 березня 2004 року, видавник : ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; вид обтяження арешт нерухомого майна, відомості про суб`єктів оскарження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , причина відсутності РНОКПП: інша причина відсутності коду.

Надати інформацію про підстави винесення державним виконавцем постанови, серія і номер АА №943618, виданої 10 березня 2004 року, видавник : ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не мають можливості у зв`язку з тим, що виконавчі провадження та книги обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, які перебували на виконання до 2019 року знищено.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 січня 2026 року (справа № 213/5927/25, пр. № 4-с/213/1/26) зобов`язано Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_3 , який накладено постановою АА №943618 від 10.03.2004 року, виданий ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Ухвала набрала законної сили, не оскаржувалася.

Зі змісту ухвали вбачається, що 19.11.2025 адвокат Гонда О.Ю. звернувся до суду із зазначеною скаргою, в інтересах ОСОБА_3 , в якій просив визнати незаконними дії Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відносно відмови у знятті арешту та зобов`язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти з майна ОСОБА_3 арешт та заборону на його відчуження, накладений постановою АА №943618 від 10 березня 2004 року, видавник: ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, що прийнята у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-736, виданого 30.05.2003 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Статтями 316-320,321,328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із Закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У справі, що розглядається, встановлено, що при зверненні до суду з цим позовом ОСОБА_1 посилається на порушення своїх прав, оскільки не має можливості здійснити право володіння, користування та розпорядження майном через накладений на нього арешт, посилаючись на статті ЦК України та статті Закону України «Про виконавче провадження», просить скасувати арешт, накладений у виконавчому провадженні на нерухоме майно.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Підставами обтяження спірного майна у цій справі є постанова ВДВС АА №943618 від 10.03.2004 року і в даному виконавчому провадженні позивач є боржником.

Згідно наданої інформації від Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавче провадження було знищено відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2020 року у справі №520/7100/19 судам слід враховувати, що у пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Предмет позову як його один з основних елементів представляє собою матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, яка витікає зі спірної матеріально-правової відносини, з приводу якої суд повинен ухвалити рішення у справі. Позивач сам вибирає, який позов пред`явити до суду. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги.

Суд зазначає, що Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, разом з тим не вказано зміст позовних вимог щодо цього, в чому саме полягає матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу в порядку оскарження дій лдержавного виконавця (справа № 213/5927/25, пр. № 4-с/213/1/26) розглянуто скаргу адвокат Гонда О.Ю., в інтересах ОСОБА_3 , в якій останній просив визнати незаконними дії Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відносно відмови у знятті арешту та зобов`язати Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та зняти з майна ОСОБА_3 арешт та заборону на його відчуження, накладений постановою АА №943618 від 10 березня 2004 року, видавник: ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, що прийнята у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-736, виданого 30.05.2003 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу.

Скарга задоволена та зобов`язано Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна ОСОБА_3 , який накладено постановою АА №943618 від 10.03.2004 року, виданий ВДВС Дзержинського РУЮ м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У цій справі пред"явлено аналогічні вимоги, в порядку позовного провадження.

Позивач не виявив бажання замінити належного позивача на належного.

Позивач був боржником у виконавчому провадженні, тому суд вважає, що ОСОБА_3 не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме: оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Такий висновок випливає з усталеної практики Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах: від 27 березня 2024 року у справі № 303/6292/20 (провадження № 61-8454св21), від 15 січня 2025 року у справі № 592/5020/24 (провадження № 61-13199св24); від 22 травня 2026 року у справі № 606/1141/25 (провадження № 61-4217св26).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.3-710, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 316-320, 321, 328, 386-393, 722 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом адвоката Гонди Олега Юрійовича, який діє від імені та інтересів ОСОБА_1 до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити право на звернення в суд із скаргою в порядку Розділу VII ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

- відповідач: Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького районну Дніпропетровської області Південне регіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (50000, вул. Віталія Матусевича, буд.41).

Суддя: О. В. Чайкіна