Ухвала суду № 137359181, 11.06.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/1319/26

Провадження № 2/210/1274/26

У Х В А Л А

іменем України

11 червня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючої - судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Комбарової Д.С.,

розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про закриття провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 27 березня 2026 року цивільну справу за вказаним позовом прийнято до провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням.

04 травня 2026 року ухвалою суду відкладено судове засідання у цивільній справі на 11 червня 2026 року.

01 червня 2026 року від представника позивача надійшло клопотання про закриття провадження в зазначеній цивільній справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України та повернення судового збору, оскільки при розгляді справи в суді відповідачем повністю погашено заборгованість перед позивачем.

Дослідивши зазначене клопотання представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Верховним Судом у Постанові від 15 листопада 2023 року у справі №522/3680/22 (провадження № 61-12919св23) викладено правову позицію, згідно якої логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Таким чином, сам по собі факт досягнення між сторонами у справі домовленості щодо погашення заборгованості після відкриття провадження у справі, до ухвалення судом першої інстанції судового рішення по суті спору не може свідчити про те, що між сторонами був відсутній спір щодо розміру такої заборгованості на час звернення позивача до суду із цим позовом, а тому суд не має визначених процесуальним законом підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України.

Зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження в зазначеній справі у зв`язку із відмовою від позову з огляду на сплату відповідачем заборгованості у повному обсязі, суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з інших підстав.

В пункті 4 частини 1 статті 255 ЦПК України закріплено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Враховуючи відмову позивача від позову внаслідок відсутності предмету спору через сплату відповідачем заборгованості після відкриття провадження, суд вважає можливим провадження в зазначеній цивільній справі закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету суму судового збору у розмірі 3328,00 грн., що був сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду, згідно платіжного доручення №150349 від 16.01.2026 року.

В частині 2 статті 255 ЦПК України закріплено, зокрема про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України, «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи, що клопотання про закриття провадження у справі виходить із відмови позивача від своїх вимог за позовом внаслідок задоволення їх відповідачем після пред"явлення позову , суд, на підставі ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 50 відсотків судового збору у розмірі 1664,00 гривень, а також повернути з Державного бюджету 50 відсотків від суми судового збору у розмірі 1664,00 грн., що був сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, ст. 7 Закону України, «Про судовий збір», -

УХВАЛИВ:

В клопотанні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про закриття провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України відмовити.

Провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що дорівнює 1664,00 гривень.

Повернути позивачу з Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1664,00 гривень, сплаченого платіжним дорученням №150349 від 16.01.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. В. Чайкіна