Рішення № 137357628, 12.06.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2233/25

Провадження № 2/307/790/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 23 вересня 2021 року в сумі 30 924, 94 гривень та 3 028, 00 гривень судового збору.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 27 червня 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 23 вересня 2021 року відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з цим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 23 вересня 2021 року, яка разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідачу надано кредит в сумі 27 400, 00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 , зі сплатою відсотків за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту та відсотків щомісяця шляхом сплати щомісячного мінімального платежу в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку, при несплаті щомісячного мінімального платежу - сплатити штраф згідно з тарифами. Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами відповідно до умов договору, чим в порушення умов договору та положень статей 509, 526, 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) не виконав зобов`язання за договором. Станом на 03 лютого 2025 року прострочення відповідачем зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за кредитним договором становило понад 90 днів, внаслідок чого на підставі положень підпункту 5.17 пункту 5 розділу ІІ умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank відбулося істотне порушення зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 03 лютого 2025 року позивач направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність погасити суму заборгованості, однак відповідач не вчинив дій, направлених на погашення заборгованості, у зв`язку з цим, згідно підпунктів 5.18, 5.19 пункту 5 розділу ІІ Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank кредит отримав форму «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості позивач нараховував неустойку, передбачену тарифами, а саме: від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 гривень; від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 гривень; від 91 до 120* (210) днів - штраф, що розраховується за формулою: 100 гривень + 6, 2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця, при цьому діє ставка 0, 00001 % річних; від 121 (210) дня до повного погашення строк, після спливу якого формується фінальний рахунок, що визначається банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів, - відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74, 4 % річних. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 03 квітня 2025 року становить 30 924, 94 гривень, що є заборгованістю за наданим кредитом (тілом кредиту). Заборгованість виникла у зв`язку з тим, що відповідач частково здійснював операції з поповнення банківської картки, розмір яких був значно меншим за поточні витрати на картковому рахунку. Відповідач не погашає заборгованість, чим порушує права позивача. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 30 924, 94 гривень, а також судові витрати в розмірі 3 028, 00 гривень.

У судове засідання представник позивача АТ «Універсал Банк» не з`явився, позаяк представник позивача адвокат Мєшнік К. І. просив розглянути справу у відсутності представника та вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечує та просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причину своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі письмових доказів, що є у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку. Судом встановлено, що 23 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Зі змісту заяви вбачається, що ця анкета-заява разом із умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «Monobank» та «Universal Bank», таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті, складають договір про надання банківських послуг.

Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку «monobank» заявник (відповідач по справі) просив: відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал банк» у гривні на його ім`я № НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт, вказаний у додатку на смартфоні.

Споживач ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Він визнає, що УЕП є аналогом його власноручного підпису. Анкета-заява підписана відповідачем.

Позивач зазначає, що станом на 03 лютого 2025 року у відповідача було наявне прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором, яке сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

Банк 03 лютого 2025 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим, та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу».

На залишок простроченої заборгованості, згідно позовної заяви, банк нарахував неустойку, передбачену тарифами, а саме: санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення) від 1 до 30 днів штраф у розмірі 50 гривень; від 31 до 90 днів штраф у розмір 100 гривень; від 91 до 210* (210) днів штраф, що розраховується за формулою: 100 гривень + 6, 2 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому діє ставка 0, 00001 % річних; від 121 (210) днів відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74, 4 %.

Згідно наявного розрахунку заборгованості в матеріалах позовної заяви, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» за договором № б/н станом на 03 квітня 2025 року становить 30 924, 94 гривень, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 30 924, 94 гривень; заборгованість за пенею 0 гривень; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0 гривень.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що цей договір укладено шляхом розміщення умов та правил на офіційному сайті АТ «Універсал Банк» або в офіційному додатку для смартфону, що слід розцінювати як оферту.

Акцептуванням, укладенням договору про надання банківських послуг, зокрема щодо користування кредитною карткою, відкриття карткового рахунку та надання кредитного ліміту, є анкета-заява подана відповідачем.

У доданій до матеріалів справи покроковій інструкції щодо відкриття карткового рахунку вбачається, що відповідачу слід вчинити ряд дій, спрямованих на відкриття такого рахунку, зокрема, які полягають у наданні своїх паспортних та особистих даних банку, замовлення кредитної картки, підписання такої анкети шляхом проставлення підпису пальцем на екрані смартфона.

Всі вищеперераховані дії неможливі без безпосереднього волевиявлення відповідача, тобто такі вчинені не під дією обману, шахрайства чи примусу.

Під час відкриття карткового рахунку у мобільному застосунку «Monobank» споживачу пропонують ознайомитись з договором, частиною якого є умови та правила, а тому слід констатувати, що відповідач, відкриваючи картковий рахунок та ставлячи свій УЕП в мобільному додатку, підтвердив, що ознайомився з чинними на момент підписання ним договору умовами та правилами.

Крім цього, згідно положень ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, всі наявні в матеріалах справи докази долучені до позовної заяви є копіями електронних оригіналів таких та є належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України.

Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.02.2025 у справі № 752/30879/21.

Слід також зазначити, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Правочин вважається укладеним та правомірним доки не доведено зворотного.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного у суду у Постанові від 22.04.2024 у справі № 559/1622/19 виснував, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

У судовому порядку правовідносини між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 не визнавались недійсними, кредитний договір не визнавався неукладеним, а тому слід вважати, що кредитні правовідносини між сторонами спору дійсно мали місце.

Крім цього, умови та правила «Monobank» постійно змінюються та в мобільному додатку такі відображаються у вигляді «пуш» сповіщення. Тобто, банк постійно повідомляє своїх споживачів про оновлення в умовах та правилах кредитування.

Серед іншого, з наданої позивачем виписки за період з 23 вересня 2021 року по 03 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 активно користувався наданим йому кредитним лімітом, здійснював покупки, оплачував товари, вносив кошти на картковий рахунок та частково погашав заборгованість, що свідчить про його конклюдентні дії в частині погодження з істотними умовами продукту «Monobank».

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2025 у справі № 753/16762/15-ц, касаційний суд виснував, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Тобто, факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами наданими АТ «Універсал Банк» є доведеним так само як і факт укладення договору про надання банківських послуг, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Як вбачається з довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 03 квітня 2025 року, встановлений відповідачу кредитний ліміт неодноразово змінювався (збільшувався).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що такий просить стягнути 30 924, 94 гривень заборгованості, яка складається з 30 924, 94 гривень загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного у суду у Постанові від 22.04.2024 у справі № 559/1622/19 виснував, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Проаналізувавши надані позивачем докази у їх сукупності та взаємопов`язаності, суд констатує, що позивачем доведено наявний у ОСОБА_1 розмір заборгованості у сумі 30 924, 94 гривень.

Відповідачем не спростований наданий позивачем розрахунок заборгованості, не надано доказів відсутності перед АТ «Універсал Банк» обов`язку щодо повернення кредитних коштів, не доведено факт погашення такої заборгованості, не спростовано факт надання йому таких коштів у користування.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 30 924, 94 гривень та 3 028, 00 гривень судового збору.

Керуючись ст. ст. 259, 526, 530, 611, 629, 638, 634, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 141, ст. 223, 247, 258-296 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 23 вересня 2021 року в розмірі 30 924, 94 (Тридцять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 94 копійки) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3 028, 00 (Три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19,Україна, код ЄДРПОУ: 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 12 червня 2026 року.

Головуюча суддя: Сойма М.М.