Рішення № 137353507, 11.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23905/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,

за участі секретаря судового засідання А. Бугайчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

В засіданні приймали участь:

представник позивача: Л. Кондрат;

відповідач: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 43 875, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №4212487, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" надало відповідачу кредит в розмірі 6 500, 00 грн строком на 30 днів з 28.09.2021, а відповідач (позичальник) зобов`язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в строк до 28.10.2021. Однак відповідала не виконав умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №4212487 від 28.09.2021 відповідно до розрахунку заборгованості та становить 43 875, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6 500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 36 075,00 грн.; заборгованість за комісіями - 1 300, 00 грн.

13.01.2022 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4212487.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4212487,

Таким чином, ТОВ "Коллект Центр"наділено правом вимоги до відповідача за договором №4212487,

Ухвалою суду від 28.11.2025 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

09.02.2026 представником відповідача подано відзив на позов, за змістом якого просить відмовити у задоволенні позову, оскільки кредитного договору вона не укладала і відповідно коштів не отримувала. Стверджує, що звернулося до правоохороних органів із заявою про порушення кримінального провадження, яке зареєстроване за №12023181010002396 від 15.08.2023 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою суду від 25.02.2026, зокрема, клопотання представника позивача про витребування доказів - задоволено, витребувано у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) докази, а саме:

- Ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки.;

- докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 6 500,00 грн., які 28.09.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_2 за період із 28.09.2021 по 10.10.2021 р.;

- інформацію, чи відкривалась ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банківська картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_2 ;

- інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 28.09.2021 по 10.10.2021 р.;

- інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

20.04.2026 від Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання вимог ухвали суду подано рух коштів (виписку) за картковим рахунком, ячкий був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , за період з 28.09.2021 по 10.10.2021 та зазначено, що банком було ініційовано детальну перевірку, в ході якої повідомляють таке:

Ідентифікаційні дані власника картки НОМЕР_5 є: ПІБ: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , серія та номер паспорта: НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_7 , адреса електронної пошти:

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) Банком було емітовано банківську фізичну картку НОМЕР_5 .

Номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою N? НОМЕР_8 за період з 28.09.2021 по 10.10.2021 р., є телефон НОМЕР_4 .

Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов у повному обсязі.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

28.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №4212487 строком на 30 днів з 28.09.2021, а відповідач (позичальник) зобов`язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в строк до 28.10.2021.

Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 6 500, 00 грн.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2 925,00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно з п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок.

Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "МІЛОАН" та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією ТОВ «Мілоан» про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2. договору).

13.01.2022 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "Мілоан" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4212487.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №4212487,

Таким чином, ТОВ "Коллект Центр"наділено правом вимоги до відповідача за договором №4212487,

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на у відповідача виникла заборгованість за договором про споживчий кредит №4212487 від 28.09.2021 в розмірі 43 875, 00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 6 500,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 36 075,00 грн.; заборгованість за комісіями - 1 300, 00 грн.

З договорів факторингу, реєстру боржників встановлено факт переходу прав вимог за обома кредитним договором від первинного кредитора ТОВ "Міолан" до позивача.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку ,коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із дослідженого договору про надання кредиту видно, що він відповідає законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Підстави вважати, що між сторонами не виникло кредитних правовідносин, відсутні.

Доказів того, що персональні дані відповідача були використані первісним кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені нею не надані.

Щодо посилань представника відповідача на здійснення шахрайських дій та неотримання нею кредитних коштів за наслідками укладення договору, то суд виходить із того, що матеріали справи не містять будь-яких переконливих відомостей щодо протиправності дій третіх осіб стосовно відповідача, як і незаконності заволодіння її персональними даними з метою подальшого укладення договору.

Наданий відповідачем витяг з ЄРДР про кримінальне провадження№12023181010002396 від 15.08.2023 за ч. 4 ст. 190 КК України не містить відомостей щодо його відношення саме до правовідносин, які склались між сторонами, зокрема, щодо договору №4212487, від 28.09.2021, оскільки у вказаному витягу мова йде про заволодіння невідомою особою кмікрокредитами на суму 59 258, 00 грн.

Крім того, заява про вчинення кримінального правопорушення є лише підставою для початку досудового розслідування, а не встановлення факту злочину чи визнання договору недійсним. Внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, не означає автоматичного підтвердження, обставин викладених у заяві. Досудове розслідування є лише етапом встановлення істини, а не доведеним фактом шахрайства, крадіжки, тощо.

Водночас, будь-які заяви чи аргументи відповідача, які не підкріплені конкретними доказами, є юридично необґрунтованими та не можуть бути прийняті судом як належний доказ. Зважаючи на вищенаведене, заяву відповідача про вчинення злочину за ознаками кримінального правопорушення необхідно розглядати виключно як припущення, яке не підтверджується жодними належними доказами. Тому цей факт не може бути підставою для визнання недійсності або неукладання кредитного договору.

Також суд зазначає, що договір згідно якого стягується заборгованість був укладений 28.09.2021, кошти позивачем перераховані на картковий рахунок відповідача того ж числа, а із заявою про вчинення кримінального правопорушення відповідач звернулась 15.08.2023.

Відтак факт наявності кримінального провадження та внесення даних у Єдиний державний реєстр до судових розслідувань свідчить лише про початок розслідування, але ніяк не може підтверджувати те, що відповідач не укладала з позивачем кредитний договір чи не отримувала кредитні кошти. Відповідач не надала рішення суду у кримінальній справі, яким її було визнано потерпілою особою внаслідок шахрайство або інших протиправниї дій.

Таким чином суд вважає вказані доводи необґрунтованими.

Разом з тим у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13 та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Крім того, суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16, згідно з якими надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.

Висновком Верховного Суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно було керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитних договорів умовами, в т.ч. графіками платежів та анкетами-заявами, а не завуальованими, двозначними, умовами, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко вказаного строку кредитування.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відсутність позову про оспорення кредитного договору чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості за кредитним договором №4212487 від 28.09.2021 необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 6 500, 00 грн та в 30 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Таким чином проценти за договором про відкриття кредитної лінії становлять 2925, 00 грн (6 500, 00 х 1,50% х 30).

Таким чином з урахування умов кредитного договору, заборгованість за кредитним договором становить 10 725, 00 грн, з яких 6500, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 925, 00 грн - заборгованість за відсотками та 1 300, 00 грн - заборгованість за комісіями.

За наведеного, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 592, 14 грн (10 725, 00 грн х 2 422, 40 грн / 43 875, 00 грн).

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст.141ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1-6 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послузі виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як слідує з матеріалів справи, 01.07.2024 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2 договору передбачено обов`язки адвокатського об`єднання.

Відповідно до п.3.1.4. договору клієнт приймає на себе наступні зобов`язання: оплачувати юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.

Відповідно до п.4.1. вартість послуг узгоджується сторонами формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

До вказаного договору долучено прайс-лист, у якому детально розписано види послуг та їх вартість.

Згідно заявки на надання юридичної допомоги №2192 від 01.09.2025, підписаної сторонами за договором, було визначено наступний обсяг роботи та його вартість: усна консультація з вивчення документів - 4 000, 00 грн та складання позовної заяви про стягнення боргу - 12 000, 00 грн, загальна вартість послуг становить 16000, 00 грн.

Наданими позивачем документами стверджується отримання позивачем правової допомоги у розмірі 16 000, 00 грн.

Отже, відповідно до вимог ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 911, 11 грн (10 725, 00 грн х 16 000, 00 грн / 43 875, 00 грн).

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість а договором про споживчий кредит №4212487 від 28.09.2021 в розмірі 10 725, 00 грн, з яких 6500, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2 925, 00 грн - заборгованість за відсотками та 1 300, 00 грн - заборгованість за комісіями.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" витрати по сплаті судового збору в розмірі 592, 14 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 3 911, 11 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01303, ІК 44276926);

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Повне судове рішення складене та підписане 12.06.2026.

Суддя О. Левчук