Рішення № 137351552, 10.06.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/1496/25

Номер провадження № 2/371/451/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У провадженні судді Миронівського районного суду Київської області Поліщука А.С. перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області №168 від 23.04.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи ЄУН 371/1563/25, номер провадження 2/371/478/26», здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку з відстороненням судді ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 справу №371/1496/25 розподілено судді Кириленко М.О.

Ухвалою суду від 18.05.2026 прийнято справу до свого провадження, відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про витребування доказів залишено без розгляду.

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що 07 серпня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №897087550 на суму 6 750, 00 грн у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк-провайдер, грошові кошти в розмірі 6 750, 00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , яку остання вказала у заявці при укладенні кредитного договору.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, у подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії.

Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3 договору факторингу визначено, що під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору визначено, що Перелік кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №249 від 19 вересня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №10/1024-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 10 жовтня 2024 року до договору факторингу №10/1024-01 від 10 жовтня 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

08 липня 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» уклали договір факторингу №08/07/25-Е, за умовами якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно п. 1.2 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Реєстру боржників б/н від 08 липня 2025 року за договором факторингу №08/07/25-Е від ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28 662, 35 грн.

Зазначив, що ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не здійснювало нарахування за кредитним договором. Станом на дату подання позову на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості станом на момент подання позовної заяви за кредитним договором №897087550 від 07 серпня 2023 року становить 28 662, 35 грн, яка складається з 6 750, 00 грн - заборгованості по кредиту, 21 912, 35 грн -заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку на період дати переходу права вимоги. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи в суді повідомлена завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення. Причина неявки суду не надала, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.

Згідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 07.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №897087550 (а.с. 38-47).

Згідно п. 2.1 вказаного Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6 750, 00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатків до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора СААМ-9323, що підтверджується довідкою (а.с. 28).

На а.с. 100 наявна копія довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», якою повідомлено, що на виконання кредитного договору №897087550, укладеного з позичальником ОСОБА_1 , кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника - АТ КБ «Сенс Банк», надавач платіжних послуг отримувача - АТ «Креді Агріколь Банк», особа платника - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», особа отримувача - Осипенкова А.Ю., транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу НОМЕР_2 , рахунок/платіжна карта отримувача НОМЕР_1 , сума платіжної операції 6 750, 00 грн, дата ініціювання платіжної інструкції: 07.08.2023 18:55:34, дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 07.08.2023 18:55:42.

Згідно платіжного доручення від 07 серпня 2023 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» доручило перерахувати на платіжну карту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 6 750, 00 грн згідно договору №897087550 від 07 серпня 2023 року, безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с. 18).

Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №897087550 від 07.08.2023 (а.с. 36-37).

На підтвердження позовних вимог представником позивача подано Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с. 30-33).

28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1. Договору). Право вимоги - означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п.1.3. Договору). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1 Договору). Договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1. Договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.2. Договору) (а.с. 82-85).

28 листопада 2019 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 договору в іншій редакції, а саме, що строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а.с. 86 зв.).

31 грудня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а саме, що згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 89-92).

31 грудня 2021 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 94).

31 грудня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с. 94 зв.).

31 грудня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно (а.с. 85).

Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до договору.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги від 19 вересня 2023 року №249, ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підписали цей реєстр прав вимог про те, що на умовах договору клієнт відступив фактору права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №897087550 від 07 серпня 2023 року в розмірі 15 043, 05 грн, в тому числі тіло кредиту 6 750, 00 грн, відсотки 8 293, 05 грн. (а.с. 79-80 зв.).

10 жовтня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу №10/1024-01 (а.с. 73-76).

Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 1.5 договору факторингу реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 8.2 договору факторингу строк цього договору закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги №2 від 10 жовтня 2024 року, ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс» на виконання договору факторингу №10/1024-01 від 10 жовтня 2024 року підписали цей реєстр прав вимог про те, що на умовах договору клієнт відступив фактору права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №897087550 від 07 серпня 2023 року в розмірі 28 662, 35 грн, в тому числі тіло кредиту 6 750, 00 грн, відсотки 21 912, 35 грн (а.с. 71-72).

08 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №08/07/25-Е (а.с. 65-68).

Пунктом 1.1 розділу 1 якого передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 і є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 1.2 договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно п. 1.3 договору клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством, про фактора. у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (а.с. 65зв.).

08 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08 липня 2025 року (а.с. 60).

Згідно витягу з реєстру боржників, який є додатком до договору факторингу №08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, клієнт відступив фактору права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №897087550 від 07 серпня 2023 року в розмірі 28 662, 35 грн, в тому числі тіло кредиту 6 750, 00 грн, відсотки 21 912, 35 грн. (а.с. 63).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №897087550 від 07 серпня 2023 року, який здійснений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сума заборгованості на момент відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» складає 15 043, 05 грн та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 6 750, 00 грн та простроченою заборгованістю за процентами 8 293, 05 грн (а.с. 57).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №897087550 від 07 серпня 2023 року, який здійснений ТОВ «Таліон Плюс», сума заборгованості на момент відступлення права вимоги ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» складає 28 662, 35 грн та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 6 750, 00 грн та простроченою заборгованістю за процентами 24 787, 35 грн (а.с. 55-56).

На а.с. 54 знаходиться документ під назвою «Виписка з особового рахунку за кредитним договором №897087550 від 07 серпня 2023 року ПІБ: ОСОБА_1 , складений та підписаний директором ТОВ «ФК «Ейс», у якому зазначено, що заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» за кредитним договором №897087550 від 07 серпня 2023 року станом на 31 липня 2025 року складає 28 662, 35 грн та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту 6 750, 00 грн та простроченою заборгованістю за процентами 21 912, 35 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язань клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Судом встановлено, що 07 серпня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 897087550 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, факт надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 6 750, 00 грн підтверджується заявкою на отримання грошових коштів в кредит від 07 серпня 2023 року та копією платіжного доручення від 07 серпня 2023 року, відповідно до якого на рахунок відповідача, який був зазначений ОСОБА_1 у заявці, були перераховані грошові кошти у вищезазначеному розмірі.

Дослідивши надані позивачем доказів, суд встановив, що право вимоги первісного кредитора (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») перейшло до правонаступника (ТОВ «Таліон Плюс») 28 листопада 2018 року, відповідно від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та відповідно від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс».

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 ЦК України).

Так, за умовами договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять інші права та обов`язки клієнт за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більше ніж одного Реєстру прав вимоги, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не замінює попередній (п. 2.2).

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром прав вимоги (п. 4.1).

Відповідно пункту 1.3 договору, правом вимоги є всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 8.1 цього договору, договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності її у сторони).

Строк дії вказаного договору згідно п. 8.2 було встановлено до 28 листопада 2019 року.

У подальшому додатковими угодами вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31 грудня 2024 року включно.

Враховуючи вищевикладене, договори факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що вони оскаржувалися в судовому порядку відсутні.

Крім того, суд звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження повідомлення відповідача про відступлення права вимоги та докази направлення такого повідомлення відповідачу за кожним із договорів факторингу, що відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З системного аналізу положень ст. 516 ЦК України вбачається, що неповідомлення первісним кредитором боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним, а лише тягне за собою ризик несприятливих наслідків для нового кредитора у вигляді невиконання боржником обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Тобто неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При цьому, кредитний договір має консенсуальний характер, оскільки на відміну від договору позики набирає чинності з моменту, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК). Це, в свою чергу, надає сторонам кредитного договору право на відмову від надання або одержання кредиту за вже укладеним договором. Таким чином, укладення кредитного договору підтверджує наявність правовідносин, що наділяє сторін певними правами і обов`язками, однак сам факт укладення договору не є беззаперечним доказом наявності заборгованості.

Крім цього, Верховним Судом у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц зроблені висновки про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.

Виходячи із правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Перевіряючи обставини укладення кредитного договору, судом встановлено, що факт надання відповідачу кредитних коштів в розмірі 6 750, 00 грн підтверджується заявкою на отримання грошових коштів в кредиті від 07 серпня 2023 року та копією платіжного доручення від 07 серпня 2023 року, відповідно до якого на рахунок відповідача, який був зазначений ОСОБА_1 у заявці, були перераховані грошові кошти у вищезазначеному розмірі.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що платіжне доручення не може вважатися належним доказом надання ОСОБА_1 кредиту на підставі вказаного договору, оскільки є документом, який створено самою фінансовою установою, та не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

Документ, наданий ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» під назвою «Виписка з особового рахунка за кредитним договором №897087550 (а.с. 54) фактично таким не являється, оскільки складений не банком, а самим ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», та не має обов`язкових реквізитів, які передбачені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75. Даний документ не містить інформації щодо періоду утворення заборгованості, а лише узагальнені суми по тілу кредиту та відсоткам, і в ньому не зазначено відсоткової ставки, за якою відсотки були нараховані. При цьому сама по собі ідентифікація позивачем як виписки з рахунку складеного ним письмового документу, не наділяє цей документ ознаками та правовою силою первинного документа.

Отже, позивачем не надано суду жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 на підставі договору №897087550 від 07 серпня 2023 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідного рахунку відповідачу.

Суд враховує, що під час розгляду справи позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заявляв клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати з банка-емітента АТ «Креді Агріколь Банк» інформацію, чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка 5167-59ХХ-ХХХХ-0538 чи будь-яка інша платіжна картка, про факт зарахування коштів на картковий рахунок у період з 07 серпня 2023 року по 12 серпня 2023 року у сумі 6 750, 00 грн, підтвердити чи спростувати інформацію про належність ОСОБА_1 фінансового номеру телефону за картковим рахунком, у разі підтвердження зарахування коштів надати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку та повного номера рахунку, а у випадку неналежності ОСОБА_1 картки НОМЕР_3 надати інформацію щодо власника рахунку (а.с. 61-63), яке було залишено без розгляду ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 18 травня 2026 року в зв`язку з відсутністю у клопотанні інформації, необхідної для його вирішення. Повторно із клопотанням про витребування доказів ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до суду не зверталося.

Таким чином, доказами, наявними в матеріалах справи, беззаперечно не підтверджується отримання ОСОБА_1 кредитних коштів згідно з договором 897087550 від 07 серпня 2023 року в розмірі 6 750, 00 грн від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оскільки згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Самі по собі, без надання доказів отримання кредитних коштів позичальником, складені позивачем та іншими кредиторами розрахунки заборгованості не підтверджують наявності заборгованості у відповідача перед позивачем.

За даних обставин у матеріалах справи відсутні докази перерахування відповідачу кредитних коштів та виникнення у останнього зобов`язання з їх повернення, таким чином, позивачем не доведено наявність права вимоги до ОСОБА_1 , яке перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» від попередніх кредиторів, а тому в позові належало відмовити саме з цих підстав.

Оскільки в позові відмовлено повністю, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» в силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України по сплаті судового судові витрати збору в розмірі 2 422, 40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000, 00 гривень слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко