Рішення № 137340044, 11.06.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №646/10105/25 Провадження № 2/613/318/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Харченка С.М.,

за участю секретаря судового засідання Мізяк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернувся до ОСОБА_1 позовною заявою про стягнення заборгованості у якому просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором №1690851 від 12.08.2024 у розмірі 161 460 грн, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 12.08.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1690851 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

29.04.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ`та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу №01.02-09/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-09/25 від 29.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1690851 складає 161460 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1690851 від 12.08.2024 року становить: заборгованість за сумою кредиту - 29900 грн, заборгованість по відсотках - 116610 грн, пеня - 14950 грн. Загальна заборгованість - 161460 грн.

Вказане зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 06.01.2026 позовну заяву ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав письмовий відзив, у якому він просив врахувати надані пояснення та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.

Ознайомившись з позовною заявою, зазначає, що не погоджуюється з викладеними у ній обставинами, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, а тому подав відзив, мотивований наступним:

На підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора позивачем не надано належних доказів, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, яка вказана в додатках до договору факторингу. До матеріалів справи долучено лише витяг з реєстру боржників, на якому відсутні підписи сторін договору факторингу. Встановити, що цей витяг дійсно є частиною договору факторингу неможливо. Як наслідок, позивачем не доведено факт передачі кредитором позивачеві права вимоги до відповідача. Реєстри боржників до суду також не надано в повному обсязі, а лише випадкові сторінки.

Відсутність цих доказів позбавляє можливості встановити та перевіритиобставини, які підлягають доказуванню у справі, а саме що позивач дійсно набув права вимоги за кредитним договором від 12.08.2024 №1690851 з ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ". Таким чином, наголошує, що позивач не довів отримання прав вимоги за кредитним договором, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Щодо неузгодженості кредитних умов.

Як зазначає позивач у своїй заяві, Договір про споживчий кредит від 12.08.2024 №1690851 підписано шляхом відтворення одноразового ідентифікатора. На підтвердження даної обставини позивач надає копії даного договору позики/кредиту без його підпису як позичальника. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи Договір про споживчий кредит (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Наголошує, що не укладав Договір про споживчий кредит у редакції, яку долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погоджував кредитну ставку та інші кабальні умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує, що саме цю редакцію договору розумів та узгодив із позивачем.

Щодо неустойки.

З урахуванням положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахування неустойки в розмірі 14950,00 грн за договором є безпідставним і протиправним, оскільки прострочення виконання зобов`язань (за твердженням позивача) відбулося після 24.02.2022 року, в період дії воєнного стану, і в цій частині я погоджуюсь з висновками суду першої інстанції.

Щодо неправомірного нарахування відсотків.

Вважає безпідставними заявлені вимоги про стягнення процентів у сумі 38571,00 грн.(=116610,00-78039,00), оскільки ця сума процентів (116610,00 грн.) нарахована всупереч обмеженню процентної ставки згідно положень Закону України «Про споживче кредитування» (1% на день), і прошу суд перевірити правомірність позовних вимог з огляду на вказані положення законодавства.

Щодо відсутності доказів перерахування коштів (тіла кредиту).

Наголошує, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є виключно первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Зазначив, що матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування сум позик (платіжне доручення, квитанція, чек тощо), здійснених первісними кредиторами.

Щодо розподілу судових витрат.

Відтак, в разі ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, вважаю, що будуть відсутні підстави для стягнення з мене судового збору в сумі, яку зазначає позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 12.08.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1690851. Договір укладено за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в т.ч. шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві (п.7.1 Договору).

Відповідно п.п. 1.1-1.4 Договору Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 29 900 грн. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п. 1.5.1. стандартна процента ставка становить 1,5% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 191360 грн; 1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 183287 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору Товариство надає кошти у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Згідно із п. 3.1 Договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту.

У розділі договору «Реквізити та підписи сторін» вказано реквізити Споживача: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорту, адреси, номери телефону). Договір підписано електронним підписом «Р392».

Окрім того, відповідач за допомогою електронного підпису підписав Додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1690851 від 12.08.2024, яким є Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, а також паспорт споживчого кредиту, у якому також зазначені основні умови кредитування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до положень ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Відповідно до постанови НБУ від 20.12.2023 №172, цифровий власноручний підпис (далі ЦВП) - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою. Укладення окремого договору щодо використання клієнтом установи КЕП, ЦВП, УЕП з кваліфікованим сертифікатом, кваліфікованої електронної печатки, електронної печатки з кваліфікованим сертифікатом не вимагається за умови дотримання вимог цього Положення.

У статті 3 ЗаконуУкраїни "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укластиелектронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону УкраїниПро електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підтвердження надання відповідачу та зарахування на його банківську картку кредитних коштів позивачем надано суду лист ТОВ «ПЕЙТЕК» від 08.05.2025 №20250508-138 у якому повідомляється про перерахування вказаним товариством грошових коштів на платіжну картку клієнта: 12.08.2024 о 15:15:17 год. на суму 29 900 грн, маска картки № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 71df12f6c7a5af1c93cafee9c15f22bb.

Проте ні з наданого позивачем інформаційного листа ТОВ «ПЕЙТЕК», ані з інших наявних у матеріалах справи доказів, відповідно до обов`язкових у таких випадках стандартів бухгалтерського обліку, неможливо встановити, що даний переказ стосується саме відповідача. Зокрема, неможливо встановити належність маски картки № НОМЕР_2 відповідачу чи зазначення ним такого номера картки під час оформлення заявки, кредитного договору або додаткових угод до договору, а також відсутня будь-яка інформація про віднесення даного переказу саме до кредитного договору №1690851 від 12.08.2024.

У зв`язку з цим суд вважає, що у справі відсутні належні докази перерахування та отримання відповідачем кредиту в розмірі 29 900 грн за Договором про надання споживчого кредиту №1690851 від 12.08.2024.

Лист ТОВ «ПЕЙТЕК» не є належним доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів ОСОБА_1 , зазначена в ньому інформація не відповідає вимогам бухгалтерського обліку, не є первинним бухгалтерським документом, який фіксує здійснення платежу та є необхідним для підтвердження таких юридичних фактів.

Те саме стосується і розрахунку заборгованості, поданого позивачем, оскільки він є похідним, обробленим документом, складеним на підставі первинних даних, а не первинним документом бухгалтерського обліку, у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак не може вважатися належним та достовірним доказом наявності та розміру заборгованості.

За відсутності таких первинних документів суд позбавлений можливості перевірити реальність господарських операцій, у тому числі отримання відповідачем кредитних коштів, у зв`язку з чим доводи представника позивача щодо визнання договору та наявності заборгованості є недоведеними.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд залишає заявлені судові витрати за позивачем.

На підставі ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», адреса місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя