Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 287/118/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"11" червня 2026 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, позивача не з`явився, відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за: договором про надання фінансового кредиту №01755-01/2023 від 02.01.2023 в сумі 21060 грн; договором про надання фінансового кредиту №35952-12/2022 від 30.12.2022 року в сумі 25350 грн, та судові витрати.
Вимоги мотивує тим, що 02.01.2023 та 30.12.2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 були укладені договори про надання фінансового кредиту, відповідно до умов яких товариство надало клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредитні договори підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
28 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» (первісний кредитор) та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (новий кредитор) укладено договір факторингу №28072023, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору факторингу у порядку та строки встановлені договором факторингу.
Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював та має заборгованість за: договором №01755-01/2023 від 02.01.2023 в сумі 21060 грн, яка складається з: 5400 грн заборгованості по тілу кредиту, 15660 грн заборгованості по відсотках; договором №35952-12/2022 від 30.12.2022 в сумі 25350 грн, яка складається з: 6500 грн заборгованості по тілу кредиту, 18850 грн заборгованості по відсотках.
Ухвалою суду від 23.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У судові засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи провести без участі представника позивача, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, клопотань чи заяв до суду не подав, не повідомив суд про причини неявки.
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Ухвалою від 11.06.2026 вирішено здійснювати заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд дійшов висновків.
Судом встановлено, що 02 січня 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №01755-01/2023 та 30 грудня 2022 року був укладений договір про надання фінансового кредиту №35952-12/2022, відповідно до п.1.1 яких товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5400 грн та 6500 грн відповідно, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно договору №01755-01/2023 від 02.01.2023 кредит надається строком на 25 днів, тобто до 26.01.2023. Дата надання кредиту 02.01.2023 року (п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.3 договору №№01755-01/2023 від 02.01.2023 за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% (процентів) на добу.
Згідно договору №35952-12/2022 від 30.12.2022 кредит надається строком на 25 днів, тобто до 23.01.2023. Дата надання кредиту 30.12.2022 року (п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.3 договору №35952-12/2022 від 30.12.2022 за користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,50% (процентів) на добу.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом (п.1.6 кредитних договорів).
З листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» №3767 від 11.12.2023 року, адресованого ТОВ «ФК «Інвеструм», слідує, що між вказаними підприємствами 15.09.2020 року було укладено договір на переказ коштів №ФК-150920 та на його виконання 30.12.2022 на карту отримувача ОСОБА_1 перераховано 6500 грн та 02.01.2023 на карту отримувача ОСОБА_1 перераховано 5400 грн, що підтверджується витягами з додатку відносно листа за вих. №3767 від 11.12.2023 року.
Відповідно до п.2.1 кредитних договорів сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно п.1.13 кредитних договорів сторони домовилися, що всі документи про надання кредиту підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Вказані вище кредитні договори та додані до них документи були підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. ст. 628, 629 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За правилами статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом (ст.ст.610, 611 ЦК України).
Звертаючись з позовом, ТОВ «Росвен Інвест Україна» посилається на те, що через невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитними договорами утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано копії договорів, Графіки платежів, інформацію щодо умов кредитування, які підписані ОСОБА_1 цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Зарахування кредитних коштів у сумі 5400 грн та 6500 грн на картковий рахунок відповідача підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» №3767 від 11.12.2023 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного договору. Зазначені договори не визнано недійсними.
Докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі, відсутні. Викладені істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.
28 липня 2023 року між ТОВ «Росвен Інвест Україна» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» укладено договір факторингу №28072023, згідно п.2.1 якого клієнт передає (відступає) фактору свої права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта за кредитними договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
П.2.2 договору факторингу передбачено загальний розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступається, згідно з реєстром боржників, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді за формою, що наведена у Додатку 1 до цього договору.
Згідно п.2.3 договору факторингу реєстр боржників на паперовому носії підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору.
З Витягів з Реєстру боржників №1, що є Додатком 1 до договору факторингу №28072023 віл 28.07.2023 слідує, що ОСОБА_1 є боржником за: кредитним договором №01755-01/2023 від 02.01.2023 та №35952-12/2022 від 30.12.2022.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №01755-01/2023 від 02.01.2023 відповідач має заборгованість в сумі 21060 грн, яка складається з: 5400 грн заборгованості по тілу кредиту, 15660 грн заборгованості по відсотках.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №35952-12/2022 від 30.12.2022 відповідач має заборгованість в сумі 25350 грн, яка складається з: 6500 грн заборгованості по тілу кредиту, 18850 грн заборгованості по відсотках.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Як встановлено судом, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитними договорами, допустивши заборгованість.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» підлягає стягненню за: кредитним договором №01755-01/2023 від 02.01.2023 в сумі 21060 грн, яка складається з: 5400 грн заборгованості по тілу кредиту, 15660 грн заборгованості по відсотках; за кредитним договором №35952-12/2022 від 30.12.2022 в сумі 25350 грн, яка складається з: 6500 грн заборгованості по тілу кредиту, 18850 грн заборгованості по відсотках.
Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем, при поданні даної позовної заяви до суду, було сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №01755-01/2023 від 02.01.2023 в сумі 21060 грн; за Договором про надання фінансового кредиту №35952-12/2022 від 30.12.2022 в сумі 25350 грн
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» сплачений судовий збір у сумі 2684 грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто Ємільчинським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (бульвар Вацлава Гавела, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221).
Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено 11 червня 2026 року
Суддя Т. Г. Корсун
Судове рішення № 137338085, Ємільчинський районний суд Житомирської області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 287/118/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: