Ухвала суду № 137335890, 10.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"10" червня 2026 р. Справа № 922/1166/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбак О.І.

при секретарі судового засідання Надвіренко А.Д.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (вх. № 12327 від 22.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника, подану у справі:

за заявоюОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність

за участі представників сторін:

боржника - Савченко Л.В. (ордер серії АА № 1694552 від 30.03.2026)

кредитори - не з`явились

керуючий реструктуризацією - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд:

1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

2. Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

4. Призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Діденко Валерію Валеріївну, (свідоцтво № 2184 від 02.03.2026 р.), адреса: 02192, м. Київ, вул. Князя Романа Мстиславича, буд. 8.

5. Надати адвокату Савченко (Войтович) Людмилі Василівні можливість брати участь у всіх судових засіданнях у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , у режимі відеоконференції через систему відеоконференцзв`язку з особистого кабінету Електронного суду на сайті відеоконеренцзв`язку (vkz.court.gov.ua), профіль користувача Людмила Савченко (Войтович), ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел.: НОМЕР_2 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання по справі призначено на "15" квітня 2026 р. о(б) 16:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючою реструктуризацією у справі про неплатоспроможність арбітражну керуючу Діденко Валерію Валеріївну (свідоцтво № 2184 від 02.03.2026; адреса: 02192, м. Київ, вул. Князя Романа Мстиславича, буд. 8), попереднє засідання господарського суду призначено на "27" травня 2026 р. о(б) 14:20 год.

Товариство з обмеженою відповідальність "Факторинг Партнерс" (далі - кредитор) звернулось до суду з заявою про кредиторські вимоги (вх. № 12327 від 22.05.2026), в якій просить суд:

- визнати кредиторські вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 в розмірі 16515,44 грн., та 5324,80 грн судового збору за звернення до господарського суду з заявою з грошовими вимогами до боржника і включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.05.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальність "Факторинг Партнерс" (вх. № 12327 від 22.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника, постановлено розгляд заяви здійснювати в попередньому засіданні, яке призначено на "27" травня 2026 р. о(об) 14:20 год., зобов`язано керуючу реструктуризацією в строк, передбачений ч. 5 ст. 45 КУзПБ надати суду звіт про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальність "Факторинг Партнерс", а також інші документи передбачені вказаним положенням закону, вказано про необхідність боржнику до попереднього засідання надати відзив, в якому повідомити про визнання чи невизнання таких грошових вимог.

Боржник надав до суду заперечення (вх. № 12700 від 26.05.2026), в яких просить суд відмовити кредитору у задоволенні його грошових вимог до боржника в частині штрафних санкцій у розмірі 6000,00 грн. або у будь-якому іншому розмірі, та комісії у розмірі 2072,00 грн. або у будь-якому іншому розмірі

Боржник вважає, що у кредитора відсутні підстави для стягнення з боржника штрафних санкцій у зв`язку з тим, що, з урахуванням введеного воєнного стану 24.02.2022 р., нарахування штрафних санкцій суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, боржник вважає, що нарахування боржнику комісії у розмірі 2072,00 грн за Кредитним договором є незаконним оскільки положення кредитного договору щодо комісії є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Керуюча реструктуризацією Діденко В.В. надала до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальність "Факторинг Партнерс" (вх. № 12718 від 27.05.2026), в який повідомила суд, що грошові вимоги названого кредитора визнаються нею частково у розмірі 10515,44 гривень у зв`язку з необґрунтованістю в частині розміру нарахування штрафних санкцій.

Протокольною ухвалою від 27.05.2026 попереднє засідання відкладено на 10.06.2026.

У попереднє засідання 10.06.2026 прибула представник боржника, яка заперечувала проти повного задоволення заяви з грошовими вимогами кредитора.

Кредитор - ТОВ «Факторинг Партнерс» та керуюча реструктуризацією на попереднє засідання своїх представників не направили, про причини неприбуття представників суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце його проведення.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка на попереднє засідання представників кредитора та керуючої реструктуризації не перешкоджає проведенню попереднього засідання, суд вважає за необхідне проводити таке засідання за їх відсутності.

Розглянувши заяву ТОВ "Факторинг Партнерс" (вх. № 12327 від 22.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», як кредитодавцем, та позичальником яким є ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 102451089 від 24.08.2025.

Відповідно п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору у кредит (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно з п. 1.2. Договору, Сума (загальний розмір) кредиту становить 4000.00 грн. у валюті: Українські гривні.

Відповідно п. 1.3. Договору, Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів з 24.08.2025 (дата надання кредиту).

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 19.08.2026.

Згідно з п. 1.5.1. Договору, Комісія за надання кредиту: 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредиту одноразово з моменту видачі кредиту.

Згідно з п. 1.5.2. Договору, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 6512.00 грн., які нараховуються за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з п. 1.6. Договору, Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

В подальшому між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір № 29-12/2025/Т, про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» свої права вимоги за договорами кредиту, і в тому числі за кредитний договір № 102451089 від 24.08.2025.

Як зазначає ТОВ «Факторинг Партнерс», загальна сума заборгованості боржника за кредитним договором № 102451089 від 24.08.2025 становить 16515,44 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 4443,44 грн., заборгованості за комісією в розмірі 2072,00 грн., та пені в розмірі 6000,00 грн.

Обставини щодо існування наведеної заборгованості стали підставами для звернення ТОВ «Факторинг Партнерс» з заявою про грошові вимоги до боржника в межах справи про неплатоспроможність.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з положеннями частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Частиною 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт наявності у боржника заборгованості за кредитним договором № 102451089 від 24.08.2025, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн., та заборгованості за відсотками в розмірі 4443,44 грн.

Щодо нарахування пені за кредитним договором № 102451089 від 24.08.2025 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що станом на момент звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 припинив погашення заборгованості та здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним із зобов`язань упродовж двох місяців. Також у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Наведені обставини свідчать про наявність у боржника ознак неплатоспроможності та одночасно підтверджують факт порушення ним взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 102451089 від 24.08.2025 щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати передбачених договором платежів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за вказаним кредитним договором, що за загальним правилом є підставою для нарахування пені.

Разом з тим, суд враховує, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також зазначеною нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24.02.2022 за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває станом на момент розгляду справи.

Судом встановлено, що заявлена кредитором пеня нарахована за період дії в Україні воєнного стану.

Отже, незважаючи на наявність факту прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо звільняють боржника від обов`язку сплати пені, нарахованої за кредитним договором у період дії воєнного стану.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ «Факторинг Партнерс» кредиторські вимоги в частині визнання суми пені не підлягають задоволенню та відповідно включенню до реєстру вимог кредиторів.

Щодо нарахування комісії за кредитним договором № 102451089 від 24.08.2025 суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1.5.1. Договору, Комісія за надання кредиту: 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,00 відсотків від суми кредиту одноразово з моменту видачі кредиту.

Згідно з п. 1.5.2. Договору, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 6512.00 грн., які нараховуються за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком № 1 до цього Договору.

З посиланням на наведені умови договору кредитор нарахував боржнику комісією в розмірі 2072,00 грн, яке просить визнати та внести до реєстру вимог кредиторів.

Разом з тим, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів».

Текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частини першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. 20. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення на договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частиною Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частиною 2 статті 11, частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20. 30.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково- касове обслуговування).

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право-відношення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 180/1434/20 (провадження № 61-9418св21) зазначено, що «оцінюючи зміст оспорюваного положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 3,5 % від суми кредиту, та зміст положень пункту 6.9.3 Загальних умов кредитування розділу 6 «Умови надання споживчих кредитів» Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» версія 13.0, чинними на час укладення оспорюваного договору, якими визначено, що послуга банку по обслуговуванню кредиту полягає у тому, що банк здійснює нагадування про дати сплати заборгованості за кредитом та суму заборгованості, шляхом направлення SMS - повідомлень; вносить зміни до графіку погашення у випадку здійснення клієнтом часткового дострокового погашення кредиту, за письмовою вимогою клієнта надає оновлений графік погашення або інформацію про залишок заборгованості, тощо, Верховний Суд дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов`язанням банку, визначеним пунктом 6.9.7 Загальних умов кредитування, про надання не частіше одного разу на місяць безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов`язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування» , а тому такі послуги не можуть бути оплатними.

За таких обставин положення кредитного договору щодо комісії є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, в даному випадку нарахування комісії у розмірі 2 072 грн. за Кредитним договором є незаконним, оскільки суперечать вищенаведеним вимогам чинного законодавства. З огляду на викладене, нарахована кредитором заборгованість з комісії не підлягає визнанню судом та відповідно включенню до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на викладене заява ТОВ «Факторинг Партнерс» (вх. № 12327 від 22.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 8443,44 грн грн.

Також, судом встановлено, що за звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника ТОВ «Факторинг Партнерс» сплачено судовий збір у розмірі 5324,80 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд зазначає, що хоча заяву ТОВ «Факторинг Партнерс» про грошові вимоги кредитора до боржника задоволено частково, однак Кодекс з процедур банкрутства не передбачає механізму розподілу судових витрат у випадку часткового задоволення заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника.

Посилання боржника на необхідність застосування за аналогією положень ст. 129 ГПК України суд вважає безпідставними, оскільки даною статтею врегульовано питання про розподіл судових витрат при розгляді справи в позовному провадженні. В даному ж випадку, суд не здійснює розгляд заяви кредитора за правилами позовного провадження, а тому застосування положень ст. 129 ГПК України до спірних правовідносин в даному випадку є неможливим.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що судовий збір сплачений кредитором у сумі 5324,80 грн також підлягає визнанню.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 14, 73, 74, 232-235, 240 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (вх. № 12327 від 22.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (адреса: 03150, м .Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 6, офіс 521; код ЄДРПОУ 42640371) до боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) у сумі 8443,44 грн (друга черга згідно з порядком визначеним ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства), а також у сумі судового збору за подання до господарського суду заяви в розмірі 5 324,80 грн. (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).

Зобов`язати керуючу реструктуризацією внести зазначені грошові вимоги до реєстру кредиторів згідно з черговістю.

В задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" (вх. № 12327 від 22.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України з урахуванням вимог пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 12.06.2026

Суддя Байбак О.І.