Ухвала суду № 137335888, 10.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"10" червня 2026 р. Справа № 922/1166/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбак О.І.

при секретарі судового засідання Надвіренко А.Д.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальність "Авентус Україна" (вх. № 11966 від 19.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника, подану у справі

за заявоюОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність

за участі представників сторін:

боржника - Савченко Л.В. (ордер серії АА № 1694552 від 30.03.2026);

кредиторів (ТОВ "Авентус Україна") - Калачик В.В. (ордер серії АА № 1093321 від 04.12.2025);

інших кредиторів - не з`явились;

керуючий реструктуризацією - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - боржник) звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд:

1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

2. Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

4. Призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Діденко Валерію Валеріївну, (свідоцтво № 2184 від 02.03.2026 р.), адреса: 02192, м. Київ, вул. Князя Романа Мстиславича, буд. 8.

5. Надати адвокату Савченко (Войтович) Людмилі Василівні можливість брати участь у всіх судових засіданнях у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , у режимі відеоконференції через систему відеоконференцзв`язку з особистого кабінету Електронного суду на сайті відеоконеренцзв`язку (vkz.court.gov.ua), профіль користувача Людмила Савченко (Войтович), ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел.: НОМЕР_2 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання по справі призначено на "15" квітня 2026 р. о(б) 16:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючою реструктуризацією у справі про неплатоспроможність арбітражну керуючу Діденко Валерію Валеріївну (свідоцтво № 2184 від 02.03.2026; адреса: 02192, м. Київ, вул. Князя Романа Мстиславича, буд. 8), попереднє засідання господарського суду призначено на 27.05.2026.

Товариство з обмеженою відповідальність "Авентус Україна" (далі - кредитор) звернулось до суду з заявою про кредиторські вимоги (вх. № 11966 від 19.05.2026), в якій просить суд:

1. Визнати грошові вимоги ТОВ «Авентус Україна» до боржника, що складаються з суми 81208,12 грн, в тому числі: у другу чергу - 74363,32 гривень за Договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025; позачергово - 4844,80 гривень, сплаченого судового збору; 2000,00 гривень - витрати на правничу допомогу.

2. Грошові вимоги ТОВ «Авентус Україна» включити до реєстру вимог кредиторів.

3. Визнати ТОВ «Авентус Україна» конкурсним кредитором з правом голосу на зборах та комітетах кредиторів.

Зазначена заява обґрунтована з посиланням на наявність у боржника перед кредитором заборгованості по Договору про надання споживчого кредиту № 9274067 від 25.07.2025, яка складається з тіла кредиту, процентів за його користування а також штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.05.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Авентус Україна" (вх. № 11966 від 19.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника, постановлено розгляд заяви здійснювати в попередньому засіданні, яке призначено на "27" травня 2026 р. о(об) 14:20 год., зобов`язано керуючу реструктуризацією в строк, передбачений ч. 5 ст. 45 КУзПБ надати суду звіт про результати розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальність "Авентус Україна", а також інші документи передбачені вказаним положенням закону, вказано про необхідність боржнику не менше ніж за п`ять днів до попереднього засідання надати відзив, в якому повідомити про визнання чи невизнання таких грошових вимог.

Керуюча реструктуризацією Діденко В.В. надала до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог ТОВ "Авентус Україна" (вх. № 12167 від 20.05.2026), в який повідомила суд, що грошові вимоги ТОВ «Авентус Україна» визнаються керуючою реструктуризацією боржника частково у розмірі 62613,32 гривень у зв`язку з необґрунтованістю в частині нарахування штрафних санкцій, дані вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у черговості визначеній ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства, а визначення розміру та розподіл понесених витрат на професійну правничу допомогу повинно здійснюватися судом за результатами розгляду справи.

В свою чергу боржник надав до суду заперечення (вх. № 12294 від 21.05.2026), в яких просить суд відмовити ТОВ «Авентус Україна» у задоволенні його грошових вимог до ОСОБА_1 в частині штрафних санкцій, відсотків, нарахованих після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, відсотків, нарахованих у розмірі, що перевищує максимально можливий (1 %) та у розмірі, що встановлений Кредитним договором, та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» у задоволенні його грошових вимог до ОСОБА_1 в частині витрат на правничу допомогу.

Свою позицію боржник обґрунтовує з посиланням на той факт, що кредитор заявив до стягнення 52473,28 грн відсотків, що є на 3007,64 грн більше, ніж передбачено Кредитним договором. Боржник вказує, що кредитор у заяві не розписує з чого саме складається кредитна заборгованість, а отже припускає що кредитором нараховано відсотки або у більшому розмірі, ніж передбачено кредитним договором, і навіть у розмірі, більшому за максимально можливий (1 %), або нараховано такі відсотки після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, або стягнуто штрафні санкції, що є незаконним.

Боржник також вважає, що у кредитора відсутні підстави для стягнення з боржника штрафних санкцій у зв`язку з тим, що, з урахуванням введеного воєнного стану 24.02.2022 р., нарахування штрафних санкцій суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Протокольною ухвалою від 27.05.2026 попереднє засідання відкладено на 10.06.2026.

ТОВ "Авентус Україна" надало до суду додаткові пояснення (вх. № 12744 від 27.05.2026), в яких просить суд визнати його грошові вимоги у повному розмірі, включно із сумою штрафу та витратами на професійну правничу допомогу.

Зокрема ТОВ "Авентус Україна" зазначає, що відповідно до п. 6.4.3. Договору № 9274067 від 25.07.2025 про надання споживчого кредиту, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у визначеному договором розмірі. Таким чином, ТОВ "Авентус Україна" вважає, що відповідний штраф прямо передбачений сторонами договору як погоджений механізм забезпечення належного виконання кредитного зобов`язання.

Також ТОВ "Авентус Україна" зазначає, що посилання керуючого реструктуризацією на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є помилковими та ґрунтуються на надмірно розширеному тлумаченні зазначеної норми.

На думку Положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України спрямовані на звільнення позичальника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченої ст. 625 ЦК України, а також від санкцій, які мають компенсаційний характер саме за факт прострочення. Водночас заявлений Кредитором штраф є погодженим сторонами способом забезпечення виконання зобов`язання відповідно до ст. 546, 548, 549 ЦК України та прямо передбачений умовами договору.

У попереднє засідання 10.06.2026 прибули представники боржника та кредитора.

Інші учасники провадження у справі про неплатоспроможність своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Враховуючи викладене, а також те, що їх неявка на попереднє засідання не перешкоджає розгляду заяви кредитора, суд вважає за необхідне розглядати заяву за їх відсутності.

Розглянувши заяву ТОВ "Авентус Україна" (вх. № 11966 від 19.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, між кредитором (в договорі - Товариство) та боржником (в договорі - Споживач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025 відповідно до якого кредитор надав боржнику кредит у розмірі 23500,00 гривень терміном на 360 днів на умовах відповідно до Договору (з урахуванням додаткової угоди також від 25.07.2025).

Відповідно до п. 1.2. Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором."

Пункт 1.3. Договору передбачає: «Сума кредиту(загальний розмір) складає: 23500,00 гривень. Тип кредиту - кредит.»

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості боржника перед кредитором за договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025 становить 74363,32 гривень.

Обставини щодо існування наведеної заборгованості стали підставами для звернення кредитора з заявою про грошові вимоги до боржника в межах справи про неплатоспроможність.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитором є юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з положеннями частини 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 5 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Частиною 6 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В даному випадку, факт наявності у боржника заборгованості перед кредитором за договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025 підтверджується матеріалами справи.

Суд констатує, що саме наявність заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025 вказана як одна з підстав для звернення боржника до суду з заявою про неплатоспроможність.

Однак, боржник заперечує з приводу того, що кредитор неправильно розрахував проценти, нарахував їх у більшому розмірі, ніж це передбачено договором та законом, а також, імовірно, продовжив їх нарахування після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Крім того боржник зазначає, що штрафні санкції, нараховані під час дії воєнного стану такі санкції за кредитними договорами не підлягають стягненню.

Додатково, боржник вказує, у матеріалах справи фактично відсутні належні докази понесення витрат на правничу допомогу кредитором, а отже слід відмовити у задоволенні цих грошових вимог.

Крім того, керуюча реструктуризацією Діденко В.В. заперечує проти задоволення грошових вимог кредитора в повному обсязі, зазначає що вона визнає їх у розмірі 62613,32 грн у зв`язку з необґрунтованістю в частині нарахування штрафних санкцій.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Щодо нарахування штрафних санкцій (штрафу) за Кредитним договором у розмірі 11750,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.4.3. Договору про надання споживчого кредиту № 9274067 від 25.07.2025, у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у визначеному договором розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що за договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025 кредитором здійснено нарахування штрафних санкцій (штрафу) у розмірі 11750,00 грн. з посиланням на п. 6.4.3. Договору та на той факт, що боржником допущено невиконання зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 549 ГПК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що станом на момент звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник припинив погашення заборгованості та здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним із зобов`язань упродовж двох місяців. Також у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення.

Наведені обставини свідчать про наявність у боржника ознак неплатоспроможності та одночасно підтверджують факт порушення ним взятих на себе зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025 щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати передбачених договором платежів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення боржником виконання грошового зобов`язання за вказаним кредитним договором, що за загальним правилом є підставою для нарахування штрафу.

Разом з тим суд враховує, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також зазначеною нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24.02.2022 за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває станом на момент розгляду справи.

Судом встановлено, що заявлений кредитором штраф нарахований за період дії в Україні воєнного стану.

Отже, незважаючи на наявність факту прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо звільняють боржника від обов`язку сплати штраф, нарахований за договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025 у період дії воєнного стану.

З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, що заявлені кредитором вимоги в частині визнання його вимог в сумі 11750,00 грн. штрафу не підлягають задоволенню та відповідно включенню до реєстру вимог кредиторів.

Щодо тверджень боржника про нібито неправильне розрахування процентів за кредитором за договором про надання споживчого кредиту №9274067 від 25.07.2025.

Суд зазначає, що свої заперечення боржник обґрунтовує тим, що кредитором заявлено до визнання заборгованість за процентами у розмірі 52473,28 грн, що, на думку боржника, на 3007,64 грн перевищує суму процентів, передбачену умовами кредитного договору. При цьому боржник зазначає, що кредитор не розкриває структуру заявленої заборгованості, у зв`язку з чим припускає, що кредитором могли бути нараховані проценти у більшому розмірі, ніж передбачено договором, нараховані проценти після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або включені до складу заборгованості штрафні санкції.

Разом з тим, суд зазначає, що наведені доводи боржника ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Зокрема, до поданих заперечень боржником не додано жодних первинних документів, власного контррозрахунку заборгованості, виписок по рахунку чи інших доказів, які б свідчили про порушення кредитором порядку та строків нарахування процентів, нарахування процентів після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або включення до складу процентів інших платежів, не передбачених умовами кредитного договору.

Саме лише посилання боржника на можливість неправильного нарахування процентів без надання належних доказів не може свідчити про недостовірність розрахунку, наданого кредитором.

Крім того, суд вказує, що кредитор до заяви (вх. № 11966 від 19.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника надає картку обліку Договору, в якій міститься чіткий розрахунок заборгованості боржника перед кредитором.

Відповідно до статей 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас боржником не доведено обставин, які б спростовували правильність здійсненого кредитором розрахунку процентів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заперечення боржника щодо неправильності нарахування процентів за договором про надання споживчого кредиту № 9274067 від 25.07.2025 є недоведеними.

З огляду на вищевикладене заява Товариства з обмеженою відповідальність "Авентус Україна" (вх. № 11966 від 19.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 62613,32 грн.

Також, судом встановлено, що за звернення із заявою з грошовими вимогами до боржника ТОВ «Авентус Україна» сплачено судовий збір у розмірі 5 324,80 грн та заявлено про визнання його витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, понесення яких підтверджується наданими до матеріалів справи документами.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що хоч заяву ТОВ "Авентус Україна" (вх. № 11966 від 19.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника задоволено частково, однак Кодекс з процедур банкрутства не передбачає механізму розподілу судових витрат у випадку часткового задоволення заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника.

Посилання боржника на необхідність застосування за аналогією положень ст. 129 ГПК України суд вважає безпідставними, оскільки даною статтею врегульовано питання про розподіл судових витрат при розгляді справи в позовному провадженні. В даному ж випадку, суд не здійснює розгляд заяви кредитора (вх. № 11966 від 19.05.2026) за правилами позовного провадження, а тому застосування положень ст. 129 ГПК України до спірних правовідносин в даному випадку є неможливим.

Суд також враховує, що заявлені кредитором витрати на професійну правничу допомогу документально підтверджені (в матеріалах справи (додано до заяви представника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції) міститься договір про надання правової (правничої) допомоги № 11/2026 від 01.05.2026 укладений між кредитором та адвокатським бюро АБ «Калачик та партнери», Акт про надання правничої (правової) допомоги до Договору №11/2026 від 01.05.2026 року від 22.05.2026 на суму послуг 2000 грн., ці витрати для кредитора є неминучими), є реальними, обґрунтованими та безпосередньо пов`язані із підготовкою та поданням заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Підстав для їх зменшення судом в зв`язку з завищенням або необґрунтованістю нарахування (як про це зазначає боржник) суд не вбачає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сплачений ТОВ «Авентус Україна» судовий збір у сумі 5324,80 грн , а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 14, 73, 74, 232-235, 240 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальність "Авентус Україна" (вх. № 11966 від 19.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальність "Авентус Україна" (адреса 03062, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 90-А; код ЄДРПОУ: 41078230) до боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 62613,32 грн (друга черга згідно з порядком визначеним ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства), а також у сумі судового збору за подання до господарського суду заяви в розмірі 5 324,80 грн. (відшкодовуються у до задоволення вимог кредиторів) та у сумі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів).

Зобов`язати керуючу реструктуризацією внести зазначені грошові вимоги до реєстру кредиторів згідно з черговістю.

В задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальність "Авентус Україна" (вх. № 11966 від 19.05.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України з урахуванням вимог пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 12.06.2026

Суддя Байбак О.І.