Рішення № 137335436, 12.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2026 Справа № 914/271/26

Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І., при секретарі судового засідання Свистуні П.О., розглянувши справу

за позовом: Акціонерного товариства «Юнекс банк» (вулиця Васильківська, будинок 14, місто Київ, 03040; ЄДРПОУ 20023569);

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ф.Ф.» (вулиця Шевченка, будинок 1А, село Тарасівка, Пустомитівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ: 39924250);

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Акціонерне товариство «Укрнафта» (провулок Несторівський, будинок 3-5, місто Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 00135390);

про: стягнення коштів за банківською гарантією в сумі 54 681,00 грн, -

за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: не з`явився;

третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Юнекс Банк» (далі також позивач, АТ «Юнекс Банк») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ф.Ф.» (надалі також - відповідач-1, ТОВ «В.Ф.Ф.») та ОСОБА_1 (далі також - відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі також - третя особа, АТ «Укрнафта») про стягнення заборгованості за банківською гарантією в розмірі 54 681,00 гривень.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засідань.

Аргументи позивача

19 березня 2025 року позивач видав банківську гарантію на користь АТ «Укрнафта» для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «В.Ф.Ф.» за договором підряду, укладеним між АТ «Укрнафта» та ТОВ «В.Ф.Ф.». Виконання зобов`язань за договором банківської гарантії додатково забезпечено договором поруки, укладеним між АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 , відповідно до якого поручитель зобов`язалася відповідати перед банком за належне виконання ТОВ «В.Ф.Ф.» зобов`язань, що виникають з договору банківської гарантії.

У зв`язку з настанням умов гарантійного випадку позивач виконав свої зобов`язання за договором банківської гарантії та сплатив бенефіціару 43 055,91 грн, унаслідок чого набув право зворотної вимоги до ТОВ «В.Ф.Ф.» та поручителя ОСОБА_1 щодо відшкодування сплаченої суми.

Відповідачі свої зобов`язання з відшкодування зазначеної суми у добровільному порядку не виконали, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 43 055,91 грн.

Крім того, позивачем нараховано 688,89 грн процентів та 10 936,20 грн штрафних санкцій, за несвоєчасне відшкодування суми, сплаченої позивачем за договором банківської гарантії, які також заявлені до стягнення солідарно з відповідачів.

Аргументи відповідачів

Відповідачі своїм правом на висловлення заперечень проти позову не скористалися, до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву не подали.

19 лютого 2026 року ухвалу Господарського суду Львівської області від 18 лютого 2026 року про відкриття провадження у справі №914/271/26 в електронному вигляді доставлено відповідачу-1 в його електронний кабінет в системі «Електронний суд».

Відповідачу-2 ухвалу Господарського суду Львівської області від 18 лютого 2026 року про відкриття провадження у справі №914/271/26 24 лютого 2026 року надіслано пощтовим зв`язком на його адресу, що підтверджується трекером поштового відправлення. Ця ухвала повернулася до суду через закінчення встановленого терміну зберігання поштового відправлення.

Суд викликав відповідачів в судові засідання, що підтверджується довідками про доставку електронних листів одержувачу в його електронний кабінет та трекером поштових відправлень.

Відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті без поданого відповідачем відзиву на позовну заяву.

Аргументи третьої особи

АТ «Укрнафта», подало письмові пояснення по суті справи. У поданому документі третя особа зазначила, що 04 квітня 2025 року між ним як замовником та ТОВ «В.Ф.Ф.» як підрядником було укладено Договір підряду №13/1650-Р/25. Загальна вартість робіт за цим договором склала 1 435 197,11 грн. Строк виконання робіт визначено у 60 робочих днів з дати початку робіт, тобто до 27 червня 2025 року.

Третя особа наголосила, що всупереч умовам договору ТОВ «В.Ф.Ф.» у вказаний строк роботи не виконало, акт приймання виконаних робіт не підписано. За таке порушення умовами договору передбачено стягнення штрафу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт, що становить 143 519,71 грн. Претензія третьої особи від 27 червня 2025 року щодо добровільної сплати штрафу повернулася без вручення через відсутність ТОВ «В.Ф.Ф.» за вказаною адресою.

Третя особа також зазначила, що виконання підрядником умов договору забезпечувалося банківською гарантією №2025/1/1007/V від 19 березня 2025 року в розмірі 3% від його вартості, що становить 43 055,91 грн. Ця гарантія видана АТ «Юнекс Банк» на користь АТ «Укрнафта». У зв`язку з настанням гарантійного випадку неналежним виконанням ТОВ «В.Ф.Ф.» своїх зобов`язань 24 грудня 2025 року АТ «Укрнафта» надіслало банку-гаранту вимогу про сплату гарантійного платежу.

На виконання цієї вимоги 30 грудня 2025 року АТ «ЮНЕКС БАНК» перерахувало на рахунок третьої особи суму гарантії в повному обсязі 43 055,91 грн.

АТ «Укрнафта» вважає, що наявні підстави для стягнення вказаної суму у судовому порядку.

Фактичні обставини справи

06 березня 2025 року ТОВ «В.Ф.Ф.» звернулося до АТ «Юнекс Банк» із заявою про надання банківської гарантії в сумі 43 055,91 грн на забезпечення виконання договору на поточний ремонт операторної авто-заправної станції №13/033, що розташована на автодорозі Трускавець Стебник, км 2+230 (праворуч). Бенефіціаром банківської гарантії виступило АТ «Укрнафта» (а.с.21).

Між АТ «Юнекс Банк» (банком) та ОСОБА_1 (поручителем) 11 березня 2025 року укладено договір поруки №2025/1/1007/V-П (далі договір поруки), згідно з яким порукою, що встановлюється згідно з цим договором, забезпечується виконання ТОВ «В.Ф.Ф.» (надалі - принципал), зобов`язань, що випливають з укладеного між ним та банком договору на приєднання №2025/1/1007/V до публічної пропозиції на укладання договору про надання банківських гарантій АТ «Юнекс Банк» від 11 березня 2025 року, включаючи всі дійсні та/або можливі зміни та/або доповнення, внесені та/або такі, що можуть бути внесені в майбутньому, надалі за текстом разом - основний договір (а.с.39-43).

За умовами основного договору принципал зобов`язаний відшкодувати банку в повному обсязі всі витрати, понесені банком у зв`язку з виконанням банківської гарантії №2025/1/1007/V, виданої банком на користь бенефіціара (АТ «Укрнафта») у розмірі 43 055,91 грн, сплачувати нараховану комісію та інші платежі/суми, які підлягають сплаті банку за умовами основного договору, зокрема, внаслідок порушення принципалом відповідних своїх обов`язків, комісії та можливу неустойку (штраф, пеню), а також відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог та збитків.

Згідно з пунктом 1.2 договору поруки, зобов`язання поручителя перед банком є безумовними, з урахуванням всіх змін та доповнень до основного договору.

Поручитель зобов`язується відповідати перед банком за належне виконання зобов`язань за основним договором всім своїм майном та грошовими коштами (пункт 1.3 договору поруки).

Для виконання поручителем основного договору надання банком підтвердження порушення принципалом такого зобов`язання не вимагається (пункт 1.4 договору поруки).

Поручитель і принципал несуть солідарну відповідальність перед банком за неналежне виконання та/або порушення основного договору (пункт 1.5 договору поруки).

Відповідно до пункту 2.1 договору поруки, у разі порушення принципалом зобов`язання поручитель зобов`язується погасити заборгованість, про що банк письмово повідомляє поручителя.

Поручитель зобов`язаний повідомити принципала про вимогу та виконати зобов`язання в обсязі та строки, зазначені у вимозі. Остаточний розмір зобов`язання визначається банком в день виконання з урахуванням усіх змін (пункт 2.3 договору поруки).

Зобов`язання вважається виконаним з моменту надходження коштів на рахунок (пункт 2.4 договору поруки).

Відповідно до пункту 3.1 договору поруки, банк має право: договірного списання коштів у разі настання обставин, передбачених пунктами 2.1 та 2.3 договору поруки та/або Розділі 5 «Відповідальність сторін» договору поруки; звернути стягнення на майно поручителя у разі порушення умов.

Згідно з пунктом 4.1 договору поруки, поручитель гарантує, що: ознайомлений з основним договором; є дієздатним та має право укладати договір; на момент укладання цього договору відсутні судові рішення, що можуть негативно вплинути на виконання зобов`язань.

За порушення строків виконання основного договору відповідно до пунктів 2.1 та 2.3 договору поруки, банк має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання (метод «факт/факт») за кожен день порушення (пункт 5.2 договору поруки)

Поручитель зобов`язаний сплатити банку пеню, зазначену в договорі, протягом десяти робочих днів з моменту направлення банком відповідної письмової вимоги поручителю (пункт 5.3 договору поруки).

Відповідно до пункту 7.1 договору поруки, він набирає чинності з моменту підписання та діє два календарних роки після закінчення дії основного договору або до припинення поруки.

Порука припиняється з припиненням зобов`язань за основним договором або якщо банк не пред`явив вимогу протягом трьох років (пункт 7.2 договору поруки).

Усі повідомлення за договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі якщо вони зроблені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом або кур`єром за адресами сторін, зазначеними в Розділі 9 договору.

Згідно з Розділом 9 договору поруки, адресою проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .

Договором на приєднання №2025/1/1007/V до публічної пропозиції на укладання договору про надання банківських гарантій АТ «Юнекс Банк» від 11 березня 2025 року (далі договір на приєднання), укладеним між АТ «Юнекс Банк» (гарантом) та ТОВ «В.Ф.Ф.» (принципалом), сторони домовились про надання гарантом за цим договором принципалу гарантії, зокрема, на наступних умовах:

- вид гарантії: гарантія забезпечення виконання договору;

- сума гарантії: 43 055,91 грн;

- забезпечення: поручителем виступає ОСОБА_1 ;

- бенефіціар: АТ «Укрнафта»;

- договір, де передбачено основне зобов`язання: договір на поточний ремонт операторної авто-заправної станції №13/033, що розташована на автодорозі Трускавець-Стебник, км 2+230 (праворуч);

- строк дії гарантії/дата закінчення гарантії: до 01 квітня 2026 року включно (а.с.22-23).

Пунктом 1.6 договору на приєднання сторони узгодили, що гарантія, що надається гарантом, становить невід`ємну частину цього договору на приєднання. Принципал, підписуючи цей договір на приєднання, гарантує та засвідчує, що умови гарантії, яка надається гарантом на підставі цього договору на приєднання, йому відомі та він повністю з ними згоден.

Згідно з пунктом 1.7 договору на приєднання, у зв`язку з підписанням цього договору на приєднання принципал в повному обсязі акцептує публічну пропозицію на укладання договору про надання банківських гарантій в АТ «Юнекс Банк», з якими принципал ознайомився, погоджується та зобов`язується виконувати на підставі статті 634 Цивільного кодексу.

19 березня 2025 року АТ «Юнекс банк» (банк-гарант) та ТОВ «В.Ф.Ф.» (принципал) уклали банківську гарантію №2025/1/1007/V (надалі також банківська гарантія), відповідно до якої банк-гарант надав АТ «Укрнафта» (бенефіціар) гарантію та прийняв на себе безвідкличне та безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару суму, яка не перевищує 43 055,91 грн протягом п`яти робочих днів з дати одержання першої письмової вимоги бенефіціара про сплату коштів за гарантією (далі - вимога), без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов (а.с.24-26).

Згідно з банківською гарантією, вона забезпечує виконання принципалом договору. Вимога бенефіціара про здійснення виплати має бути надана на бланку бенефіціара та має містити: посилання на номер і дату цієї гарантії; повідомлення про невиконання/неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором, забезпечених цією гарантією; підпис/електронний підпис уповноваженої особи бенефіціара та за наявності відбиток печатки/електронну печатку бенефіціара; платіжні реквізити для перерахування суми, що вимагається до сплати за гарантією.

Відповідно до банківської гарантії, вимога має бути представлена у паперовій формі рекомендованим листом або кур`єром, та/або автентичним SWIFT-повідомленням через банк Бенефіціара АБ «Укргазбанк».

Згідно з банківською гарантією, усі витрати, пов`язані з цією гарантією, здійснюються за рахунок принципала.

Банківська гарантія набуває чинності з дати її надання банком-гарантом та діє до 01 квітня 2026 року включно.

Вимогою про сплату коштів за банківською гарантією від 22 грудня 2025 року №01/01/13/04/03/1139 АТ «Укрнафта» повідомило АТ «Юнекс Банк» про те, що роботи на об`єкті будівництва станом на 27 червня 2025 року відповідачем-1 не виконано та акту приймання-передачі робіт не складено. На підставі викладеного бенефіціар звернувся з письмовою вимогою до АТ «Юнекс Банк» сплатити суму банківської гарантії у розмірі 43 055,91 грн (а.с.37-38).

Крім того, 24 грудня 2025 року банк бенефіціара автентичним SWIFT-повідомленням та письмовим повідомленням надіслав банку-гаранту вимогу про сплату коштів в сумі 43 055,91 грн згідно банківської гарантії №2025/1/1007/V від 19 березня 2025 року (а.с.29-36).

25 грудня 2025 року позивач, на основі вимоги про сплату гарантійного платежу, письмово повідомив відповідача-1 шляхом надсилання рекомендованого листа з описом вкладення про вимогу по сплаті до 30 грудня 2025 року грошових коштів в розмірі 43 055,91 грн банківської гарантії на користь бенефіціара та вказав реквізити для оплати (а.с.45-55).

Поштове відправлення з вмістом повідомлення, надісланого на адресу відповідача-1, повернуто відправнику через відсутність одержувача за вказаною адресою.

Відповідно до банківської гарантії, виплата здійснюється шляхом перерахування суми гарантії на розрахунковий рахунок бенефіціара, зазначений у вимозі. Усі платежі за гарантією мають бути виконані банком-гарантом на користь бенефіціара незалежно від будь-яких заперечень принципала або будь-якої третьої особи.

Відповідно до пункту 8.1 Публічної пропозиції АТ «Юнекс Банк» на укладення договору про надання банківських гарантій (надалі - Публічна пропозиція) платіж за гарантією здійснюється на підставі вимоги бенефіціара про сплату грошової суми відповідно до виданої гарантії, та виконання (настання) умов, передбачених гарантією, необхідних для настання права вимагати платіж та/або надання необхідних документів для здійснення платежу, передбачених гарантією. Після отримання вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, гарант не пізніше наступного робочого дня з дня отримання вимоги, повідомляє про це принципала та передає йому копії вимоги разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась (якщо надання таких документів передбачено умовами гарантії).

Згідно з пунктом 8.2 Публічної пропозиції, в разі, якщо грошове покриття принципалом не було сформовано раніше, принципал зобов`язаний в термін, вказаний у відповідній письмовій вимозі гаранта, яка супроводжується копією вимоги за гарантією, перерахувати кошти в валюті гарантії на рахунок, зазначений в повідомленні гаранта, у сумі вимоги, але в межах суми гарантії, для задоволення гарантом вимог бенефіціара.

Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара разом з доданими до неї документами та здійснити платіж у встановлений в гарантії строк. У випадку повного або часткового невиконання принципалом своїх зобов`язань щодо перерахування коштів для здійснення платежу за вимогою/формування грошового покриття, гарант виконує платіж за гарантією за рахунок власних коштів (пункт 8.4 Публічної пропозиції).

Платіжною інструкцією №423 від 30 грудня 2025 року підтверджено факт сплати АТ «Юнекс Банк» на користь АТ «Укрнафта» банківської гарантії №2025/1/1007/V від 19 березня 2025 року в сумі 43 055,91 грн (а.с.17).

Відповідно до пункту 8.8 Публічної пропозиції АТ «Юнекс Банк» у разі, якщо гарант сплатив будь-яку суму за гарантією за рахунок власних коштів, то такі кошти надаються шляхом перерахування з відповідного рахунку безпосередньо на рахунок бенефіціара. Про факт сплати суми відшкодування за рахунок власних коштів гарант повідомляє принципала письмовим повідомленням протягом 3 (трьох) робочих днів з дати такої сплати.

30 грудня 2025 року АТ «Юнекс банк» повідомив ТОВ «В.Ф.Ф.» про сплату ним в той же день вимоги бенефіціара по банківській гарантії від 19 березня 2025 року №2025/1/1007/V в сумі 43 055,91 грн та проінформував про те, що з 30 грудня 2025 року він почав нараховувати відсотки за користування кредитом в розмірі та порядку, передбаченому договором про надання банківської гарантії. Вимагав відповідно до взятих на себе зобов`язань перерахувати в строк не пізніше 05 січня 2026 року грошові кошти в розмірі 43 055,91 грн та вказав реквізити для оплати (а.с.57-61).

07 січня 2026 року АТ «Юнекс банк» повідомив Шмігельську Наталію Ярославівну листом №25.3-344 про те, що на адресу гаранта надійшла вимога про сплату гарантійного платежу за банківською гарантією забезпечення виконання зобов`язання у розмірі 43 055,91 грн у зв`язку із настанням гарантійного випадку, а саме невиконанням ТОВ «В.Ф.Ф.» зобов`язання за договором підряду, на підставі якої гарантом 30 грудня 2025 року здійснено перерахування на рахунок бенефіціара суми гарантії в розмірі 43 055,91 грн. Про факт сплати гарантійної суми ТОВ «В.Ф.Ф.» проінформовано листом від 25 грудня 2025 року.

У зв`язку з невиконанням боржником зобов`язання, АТ «Юнекс Банк» вимагало від поручителя за договором поруки №2025/1/1007/V-П від 11 березня 2025 року, ОСОБА_1 , до 14 січня 2026 року сплатити суму гарантії, яка була сплачена бенефіціару в розмірі 43 055,91 грн та повідомило про відповідальність (а.с.63-67).

Таке повідомлення відповідач-2 отримала 24 січня 2026 року, проте залишила його без відповіді та задоволення.

АТ «Юнекс Банк» 16 січня 2026 року звернулося до ТОВ «В.Ф.Ф.» з повідомленням про відсутність відшкодування сплаченої вимоги бенефіціара по банківській гарантії. Крім того, відповідача-1 було повідомлено про відповідальність в разі порушення строків сплати принципалом суми відшкодування та те, що в разі його неотримання позивач буде змушений звернутися за стягненням заборгованості в судовому порядку (а.с.69-71).

Поштове відправлення з вмістом повідомлення, надісланого на адресу відповідача-1, повернуто відправнику через відсутність одержувача за вказаною адресою.

Матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачами позивачу 43 055,91 грн витрат, пов`язаних із задоволенням вимоги бенефіціара по банківській гарантії від 19 березня 2025 року №2025/1/1007/V.

Згідно з пунктом 1.4 договору на приєднання, у випадку сплати гарантом бенефіціару суми гарантії або її частини за рахунок власних коштів, заборгованість принципала, з дня такої сплати, обліковується на рахунку обліку кредитної заборгованості та на неї нараховуються відсотки за користування кредитом у розмірі 0,1% від суми фактично сплачених гарантом на користь бенефіціара коштів за кожен день заборгованості, з фактичного дня сплати гарантом коштів бенефіціару по день, що передує дню погашення заборгованості.

Також у пункті 8.14 публічної пропозиції зазначено, що у разі несплати принципалом суми відшкодування в строки зазначені в пункті 8.13 (строки, зазначені в окремому повідомленні, але не пізніше ніж через 90 днів після здійснення гарантом платежу), гарант має право на примусове відшкодування такої суми в судовому порядку. У випадку, якщо питання відшкодування не врегульовано в досудовому порядку - принципал додатково зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 25% від суми заборгованості, яка обліковувалася на день подання позову до суду.

У зв`язку з порушенням права позивача на відшкодування банківської гарантії відповідачем, перший звернувся за захистом своїх прав до господарського суду із цим позовом. Крім основної суми витрат в сумі 43 055,91 грн та штрафу в розмірі 10 936,20 грн, позивач нарахував проценти в сумі 688,89 грн за період з 30 грудня 2025 року по 14 січня 2026 року (а.с.16).

Оцінка суду

Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений позивачем та відповідачем-1 договір на приєднання за своєю суттю є договором, що передбачає надання фінансової послуги банком.

Так, пунктом 3 частини п`ятої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк має право надавати таку фінансову послугу як надання гарантій. При цьому, як визначено пунктом 2 частини першої статті 49 вказаного Закону, як кредитні операції розглядаються у відповідній нормі також операції із надання гарантій і порук та інших зобов`язань від третіх осіб, які передбачають виконання у грошовій формі.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Частиною першою статті 199, частиною четвертою статті 200 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на дату виникнення правовідносин) унормовано, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Так, частинами першою та другою статті 200 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на дату виникнення правовідносин) визначено, що гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

У правовідносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфіціаром.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (частина третя статті 200 Господарського кодексу України в редакції, що діяла на дату виникнення правовідносин).

Згідно зі статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку.

Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до пункту 14 Розділу I Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15 грудня 2004 року №639 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 13 вересня 2024 року №114), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №41/10321 (надалі - Положення) вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення гаранту.

Гарантійний випадок - одержання гарантом/контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (підпункт 7 пункту 2 розділу 1 Положення).

Гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку (підпункт 8 пункту 2 розділу 1 Положення).

Відповідно до пункту 5 розділу 1 Положення зобов`язання гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), також і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Згідно з підпунктом 11 пункту 2 розділу 1 Положення належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями.

Отже, юридичним фактом, який породжує гарантійне зобов`язання між гарантом і бенефіціаром є видача гарантії. Видача гарантії - це передача гарантом належним чином оформленої гарантії принципалу чи бенефіціару. Проте видачі гарантії передують юридично оформлені відносини між гарантом і принципалом.

Таким чином, у межах операції з видачі гарантії вчиняється два види правочинів: по-перше, каузальна - договір про видачу гарантії; по-друге, абстрактна - власне гарантія. Договір про видачу гарантії є каузальним правочином, який породжує зобов`язання гаранта перед принципалом з видачі гарантії. Гарантія є абстрактним правочином, оскільки зобов`язання гаранта виникає не перед стороною договору про її видачу - принципалом, а перед третьою особою - бенефіціаром.

Для виникнення гарантійних правовідносин необхідне послідовне вчинення двох дій: договір між принципалом і гарантом про видачу гарантії; односторонній правочин - видача гарантії. Проте обов`язок гаранта з виплати гарантійної суми виникає саме з видачі гарантії і не залежить від договору про її видачу.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правовою підставою для виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара, а зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають із будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром (зокрема, вказана позиція суду узгоджується із позицією Верховного Суду, яку викладено у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі №904/1156/19).

Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Частинами першою, другою статті 564 Цивільного кодексу України передбачено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами; гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Судом встановлено, що бенефіціар 24 грудня 2025 року надіслав позивачу вимогу з автентичним SWIFT-повідомленням через свій банк на SWIFT-адресу позивача про сплату коштів за банківською гарантією №2025/1/1007/V від 19 березня 2025 року на суму 43 055,91 грн у зв`язку з настанням гарантійного випадку, а саме, неналежним виконанням зобов`язань за договором підряду, укладеним між відповідачем-1 та бенефіціаром.

Після цього, позивач належним чином повідомив відповідача-1 про вимогу по сплаті до 30 грудня 2025 року грошових коштів в розмірі 43 055,91 грн банківської гарантії на користь бенефіціара.

Через невиконання відповідачем-1 вказаної вимоги, АТ «Юнекс Банк» на рахунок АТ «Укрнафта» на виконання договору банківської гарантії №2025/1/1007/V від 19 березня 2025 року здійснив переказ в сумі 43 055,91 грн.

Частини перша та друга статті 569 Цивільного кодексу України передбачають випадки, коли гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником, та коли такого права у гаранта та кореспондуючого йому обов`язку у боржника не виникає.

Регресне зобов`язання є таким, що виникає лише після припинення першого. Тобто право на регрес у гаранта виникає з моменту припинення гарантії в результаті належного виконання.

Наведені вище та наявні у матеріалах справи докази підтверджують той факт, що як відповідач-1, так і згодом відповідач-2, були належним чином повідомлені про необхідність сплати гарантійної суми за банківською гарантією, а також обізнані з умовами банківської гарантії щодо строків оплати гарантійної суми на виконання вимоги позивача. Проте вимоги позивача відповідачами не були задоволені.

Підписання відповідачем договору на приєднання №2025/1/1007/V до публічної пропозиції на укладання договору про надання банківських гарантій АТ «Юнекс Банк» (про наданні гарантії) від 11 березня 2025 року без будь-яких зауважень чи заперечень щодо умов вказаного правочину свідчить про погодження ТОВ «В.Ф.Ф.» відповідних договірних положень, що породжують для відповідача обов`язок по відшкодуванню АТ «Юнекс Банк» сплаченої ним на користь бенефіціара суми банківської гарантії у разі порушення забезпеченого такою гарантією зобов`язання.

Відповідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як зазначає позивач, вимога АТ «Укрнафта» про сплату суми гарантійного платежу в розмірі 43 055,91 грн подана у зв`язку з тим, що принципалом - ТОВ «В.Ф.Ф.» прострочено термін виконання робіт за договором підряду.

Водночас наявними доказами в матеріалах справи підтверджуються як обставини сплати позивачем 43 055,91 грн за дійсною банківською гарантією та вчасним зверненням бенефіціара із відповідною вимогою, так і обставини повідомленням відповідача-1 та відповідача-2 про наявність підстав для відшкодування позивачу сплаченої гарантії.

Доказів виконання зобов`язання щодо відшкодування сплаченої позивачем суми банківської гарантії у розмірі 43 055,91 грн відповідачами на момент розгляду спору не надано. З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Як вже було зазначено, у пункті 1.4 договору про надання банківської гарантії сторонами узгоджено, що у випадку сплати гарантом бенефіціару суми гарантії або її частини за рахунок власних коштів, заборгованість принципала, з дня такої сплати, обліковується на рахунку кредитної заборгованості та на неї нараховуються відсотки за користування кредитом, у розмірі 0,1% від суми фактично сплачених гарантом на користь бенефіціара коштів за кожний день заборгованості, з фактичного дня сплати гарантом коштів бенефіціару по день, що передує дню погашення заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені відсотки за користування кредитом за період прострочення з 30 грудня 2025 року по 14 січня 2026 року в сумі 688,89 грн.

Також у пункті 8.14 публічної пропозиції зазначено, що у разі несплати принципалом суми відшкодування в строки зазначені в пункті 8.13 (строки, зазначені в окремому повідомленні, але не пізніше ніж через 90 днів після здійснення гарантом платежу), гарант має право на примусове відшкодування такої суми в судовому порядку. У випадку, якщо питання відшкодування не врегульовано в досудовому порядку - принципал додатково зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 25% від суми заборгованості, яка обліковувалася на день подання позову до суду.

Розрахунок відсотків та штрафу позивачем здійснено коректно і відповідно до умов договору, у зв`язку з чим 688,89 відсотків та 10 936,20 грн штрафу підлягають стягненню з відповідачів.

Згідно з статтями 541, 543 Цивільного кодексу України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Судом встановлено, що АТ «Юнекс Банк» та ОСОБА_1 уклали договір поруки, на виконання пункту 2.1 якого гарант направив поручителю на адресу, зазначену у Розділі 9 договору поруки, вимогу про відшкодування сплаченої ним суми за банківською гарантією в розмірі 43 055,91 грн згідно з вимогою бенефіціара. Вказана вимога залишилась відповідачем-2 без відповіді та належного реагування.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (частина четверта статті 559 Цивільного кодексу України).

Отже, оскільки порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання, а відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов`язань за спірним договором, вимоги позивача про солідарне стягнення заборгованості за банківською гарантією у розмірі 43 055,91 грн, відсотків за користування кредитом за загальний період прострочення з 30 грудня 2025 року по 14 січня 2026 року в сумі 688,89 грн та штрафом від суми заборгованості в розмірі 10 936,20 грн, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позовна заява подана позивачем за допомогою підсистеми «Електронний суд». Як передбачено частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Зважаючи на це, при зверненні до суду із позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №358 від 23 січня 2026 року. Вказана сума визначена з урахуванням коефіцієнту пониження розміру ставки судового збору (а.с.15).

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що нормами чинного законодавства України не передбачено можливості стягнення судового збору солідарно, суд вважає за можливе стягнути його на користь позивача з кожного відповідача в рівних частках (пропорційно задоволеним вимогам) по 1 331,20 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 13, 74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-242, 253-259 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ф.Ф.» (вулиця Шевченка, будинок 1А, село Тарасівка, Пустомитівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ: 39924250) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Юнекс банк» (вулиця Васильківська, будинок 14, місто Київ, 03040; ЄДРПОУ 20023569) 43 055,91 грн заборгованості за договором банківської гарантії, 688,89 грн нарахованих процентів та 10 936,20 грн штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Ф.Ф.» (вулиця Шевченка, будинок 1А, село Тарасівка, Пустомитівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ: 39924250) на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (вулиця Васильківська, будинок 14, місто Київ, 03040; ЄДРПОУ 20023569) 1 331,20 грн судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (вулиця Васильківська, будинок 14, місто Київ, 03040; ЄДРПОУ 20023569) 1 331,20 грн судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

8. Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

9. Повне судове рішення складено 12 червня 2026 року.

Суддя Бургарт Т.І.