Ухвала суду № 137335225, 12.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.06.2026Справа № 910/6386/26

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" (34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, будинок 52) до Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вул. Цедіка Антона, будинок 16) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" (34509, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Селище, вул.Заводська, будинок 1) про визнання недійсним та скасування спеціального дозволу та зобов`язання вчинити дії,

Без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В:

28.05.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" сформовано позовну заяву до Державної служби геології та надр України та до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" про визнання недійсним та скасування спеціального дозволу та зобов`язання вчинити дії та 29.05.2026 була передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" є власником спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020 на користування надрами, що розташовані в Сарненському районі Рівненської області, а саме: ділянка Селище.

Право на користування надрами ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" було отримано за результатами проведеного аукціону, відповідно сплачених коштів до бюджету. Перелік координат ділянок надр, з врахуванням площі розширення ТОВ "КНІСТЕР ГРУП".

ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" проводить роботи за спеціальним дозволом №5111 від 18.12.2020, з урахуванням площі розширення, були зареєстровані за формою № 3 гр.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" (далі - Відповідач 2, ТОВ "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ") 01 липня 2025 року було отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5818 від 01 липня 2025 року.

В подальшому у даний спеціальний дозвіл було внесено зміни, проте такі зміни не було внесено до геопросторових даних.

Внаслідок таких дій, координати ділянок надр ТОВ "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ", накладаються на координати ділянок ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" з врахуванням площі розширення.

З огляду на викладене позивач просить:

- визнати недійсним та скасувати спеціальний дозвіл №5818 від 01 липня 2025 року, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розробки бурштину ділянки "Труска Гребля", що знаходиться у Рівненській області, виданий Державною службою геологією та надр України;

- відновити становище Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" шляхом скасування реєстрації робіт за формою 3 гр, яка проведена за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" не чинити перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" у користуванні надрами на підставі спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020.

Ухвалою суду від 04.06.2026 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення ухвали.

05.06.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" сформовано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 08.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" про вжиття заходів забезпечення позову - повернуто заявнику без розгляду.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 04.06.2026, сформовано в системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.07.26 о 11:45 год.

10.06.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" сформовано заяву про забезпечення позову.

Означена заява обґрунтована тим, що ТОВ "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" проводять роботи з видобування бурштину, докази про що долучаються. А це прямо суперечить умовам Спеціального дозволу від 01 липня 2025 року №5818, який виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки "Труска Гребля", що знаходиться у Рівненській області.

Фактично наразі ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" позбавлене можливості використати своє реалізоване право на розширення площі спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020, оскільки на площі, яка перетинається з координатами меж розширення спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020 видобування бурштину проводить ТОВ "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ". В свою чергу це зменшує кількість запасів бурштину та відповідно позбавляє права ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" розпочати на даній ділянці промисловий видобуток бурштину, зважаючи на факт закінчення геологічного вивчення даної ділянки.

Представник зазначає, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову призведе до зменшення запасів бурштину у надрах, реалізацію бурштину-сирцю, а відтак у випадку задоволення позову відновити порушене право ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" - буде не можливо.

З огляду на що представник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" здійснювати будь-які роботи на ділянці надр "Труска гребля" на підставі спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025, виданого на підставі наказу від 19 червня 2025 року №217 (надання на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 320/18223/23), з урахуванням наказу від 13 лютого 2026 року №61, яким внесено зміни, а саме: заборонити загородження території; буріння свердловин, відбір проб, лабораторні випробування; геологічне вивчення або видобуток бурштину, заборонити укладати та виконувати договори сервітуту (угоди про користування землею) на користування земельними ділянками в межах координат спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025 а також укладати будь-які інші договори які стосуються спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025;

- Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Товариству з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" реалізовувати права надрокористувача за спеціальним дозволом №5111 від 18.12.2020;

- Зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5818 від 01.07.2025, виданого на підставі наказу від 19 червня 2025 року №217 (надання на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №320/18223/23), з урахуванням наказу від 13 лютого 2026 року №61, яким внесено зміни, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" використовувати його у власній господарській діяльності, до ухвалення рішення у справі.

10.06.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача 2 сформовано заперечення на заяву про забезпечення позову у відповідності до якої представник зокрема зазначає:

- заявник фактично просить суд ще до розгляду справи по суті досягти того самого результату, який він бажає отримати за наслідками розгляду позову. Адже заявлені заходи забезпечення позову є тотожними або максимально наближеними до кінцевого результату;

- застосування заявлених позивачем заходів матиме наслідком повне блокування господарської діяльності ТОВ «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ» за чинним спеціальним дозволом, виданим на виконання судового рішення, яке набрало законної сили;

- щодо незаконності та необґрунтованості вимоги Позивача про зупинення реалізації спеціального дозволу №5818, який був виданий на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №320/18223/23;

- твердження позивача про нікчемність договору не може бути підставою для зупинення дії спеціального дозволу та блокування господарської діяльності ТОВ «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ»;

- у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, суд зобов`язаний застосувати ефективне зустрічне забезпечення шляхом внесення позивачем значної грошової суми на депозитний рахунок суду, достатньої для покриття можливих збитків відповідача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" про вжиття заходів забезпечення позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема:

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

В обґрунтування підстав звернення до суду із заявою про забезпечення позову ТОВ «КНІСТЕР ГРУП» посилається на ту обставину, що фактично ТОВ «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ» проводить роботи з видобування бурштину, що в свою чергу прямо суперечить умовам Спеціального дозволу від 01 липня 2025 року № 5818, який виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ» на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», що знаходиться у Рівненській області.

Таким чином, за твердженнями Заявника, фактично наразі ТОВ «КНІСТЕР ГРУП» позбавлене можливості використати своє реалізоване право на розширення площі спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020, оскільки на площі, яка перетинається з координатами меж розширення спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020 видобування бурштину проводить ТОВ «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ».

Представник заявника зазначає, що у липні 2025 Позивачу стало відомо, що Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" (далі - Відповідач 2) було видано спеціальний дозвіл на користування надрами №5818 від 01 липня 2025 року на виконання Рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/18223/23. Наразі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України у справі №320/18223/23 (ухвалу долучено до даної заяви).

Заявник на підтвердження правомірності своїх вимог також наводить усталену практику Верховного Суду щодо застосування інституту забезпечення позову, та зазначає, що Верховний Суд вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову виходить із того, що "у разі, коли спір є немайновим, тобто судове рішення у разі задоволення такого позову не вимагатиме його примусового виконання, не повинна досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Зазначені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №915/508/18

Суд, надавши оцінку матеріалам поданої заяви, нормам чинного законодавства та враховуючи існуючу правозастосовчу судову практику Верховного Суду, доходить висновку, що наведені в заяві заходи забезпечення позову, безпосередньо стосуються предмету спору, дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред`являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Аналогічну правову позицію висловлено у постанові від 15.01.2020р. Верховного Суду по справі №915/1912/19.

Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та постанові Верховного Суду від 17.08.2020р. по справі №910/679/20).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічну правову позицію наведено у постановах від 30.03.2018р. Верховного Суду по справі №905/2130/17 та від 13.02.2018р. по справі №911/2930/17.

Суд зазначає, що при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Так, проаналізувавши викладені позивачем доводи та дослідивши надані докази, суд зазначає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки, викладені в ній доводи, підтверджуються належними доказами; між запропонованими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв`язок; запропоновані заходи до забезпечення позову є адекватними, оскільки, відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються; заходи до забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами: невжиття цих заходів призведе до неефективності захисту порушених прав з огляду на наступне.

Як встановлено судом, предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсним та скасування спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025. Тому, при обранні такого способу забезпечення позову, як заборона здійснювати будь-які роботи на ділянці надр «Труска Гребля» на підставі спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025 та зупинення дії спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025 до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, є таким, що відповідає, як предмету позовних вимог, так і вимогам ст. ст. 136-140 ГПК України.

Необхідність та терміновість вжиття запобіжних заходів Позивачем пояснюється тим, що за час розгляду справи, Відповідач 2 може здійснювати будь-які роботи на ділянці надр «Труска Гребля», зокрема, загородити територію; розпочати буріння свердловин, відбір проб, видобуток бурштину, тощо. Представник зазначає, що ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" позбавлене можливості використати своє реалізоване право на розширення площі спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020, оскільки на площі, яка перетинається з координатами меж розширення спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020 видобування бурштину проводить ТОВ "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ". В свою чергу це зменшує кількість запасів бурштину та відповідно позбавляє права ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" розпочати на даній ділянці промисловий видобуток бурштину, зважаючи на факт закінчення геологічного вивчення даної ділянки.

Зазначене на переконання суду свідчить про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача до ухвалення рішення по даній справі та вирішення існуючого спору по суті.

У разі винесення судом рішення про задоволення позову у справі № 910/6386/26 без вжиття заходів забезпечення в частині зупинення дії Спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025, ТОВ «КНІСТЕР ГРУП» не отримає ні ефективного захисту, ні поновлення порушених прав, оскільки ТОВ «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ» проводить роботи з видобування бурштину на даній ділянці надр вже досить тривалий час, а права надрокористувача за Спеціальним дозволом №5818 від 01.07.2025 перетинається з координатами меж розширення Спеціального дозволу №5111 від 18.12.2020, виданого ТОВ «КНІСТЕР ГРУП».

Відтак, задоволення заяви про забезпечення позову та заборона Товариству з обмеженою відповідальністю «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ» здійснювати будь-які роботи на ділянці надр «Труска гребля» на підставі спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025 та зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами №5818 від 01.07.2025 збереже стан, який би міг існувати при не отриманні оскаржуваного Позивачем Спеціального дозволу № 5818 від 01.07.2025 Відповідачем-2 в частині впливу на його господарську діяльність, що за своїм змістом буде відповідати балансу інтересів сторін та не призведе до зупинення господарської діяльності вказаних товариств в силу зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видів такої діяльності.

Суд вважає, що не припинення з боку ТОВ «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ» на спірних та спільних ділянках видобутку надр діяльності, яка констатується Позивачем як незаконна та стосовно якої між сторонами виник спір може призвести до порушення прав Позивача, що в результаті призведе до ще більших втрат в ході триваючої ознаки такого можливого порушення та фактично унеможливить відновлення такого права оскільки призведе до зменшення запасів бурштину у надрах, реалізацію бурштину-сирцю, а відтак у випадку задоволення позову відновити порушене право ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" буде не можливо.

Підсумовуючи викладене, враховуючи мету даного позову та заяви про забезпечення, суд вважає що запобіжні заходи, які Позивач просить суд вжити безпосередньо стосуються предмету спору, не виходять за його межі, відповідають принципу співмірності із заявленими вимогами та балансу інтересів сторін, при тому не зумовлюють вирішення такого спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до остаточного винесення судом рішення.

Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 806/1002/17.

З огляду на викладене суд не вбачає підтвердженим твердження відповідача 2, що судом до розгляду справи по суті досягнуто результату, який позивач бажає отримати за наслідками розгляду позову.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі № 640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).

З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачами заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Частиною 3 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Згідно з ч. 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи достатність наданих заявником відомостей та доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Стосовно підстав для зустрічного забезпечення, суд зазначає, що з матеріалів заяви про забезпечення позову, а також із заперечень на заяву про забезпечення позову не можливо встановити розмір (спосіб, інші дії) зустрічного забезпечення з урахуванням обставин справи.

Суд звертає увагу відповідача 2, що відповідно до положень ч. 4 та 6 ст. 141 ГПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про встановлення Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" десять днів з дня постановлення означеної ухвали про забезпечення позову для подання зустрічного забезпечення.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, заява ТОВ «КНІСТЕР ГРУП» про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню частково в частині:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" здійснювати будь-які роботи на ділянці надр "Труска гребля" на підставі спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025, виданого на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 320/18223/23 з урахуванням змін, а саме: заборонити загородження території; буріння свердловин, відбір проб, лабораторні випробування; геологічне вивчення або видобуток бурштину, заборонити укладати та виконувати договори сервітуту (угоди про користування землею) на користування земельними ділянками в межах координат спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025, а також укладати будь-які інші договори які стосуються спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025;

- зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5818 від 01.07.2025, виданого на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 320/18223/23 з урахуванням змін, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" використовувати його у власній господарській діяльності, до ухвалення рішення у справі.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову є такими, що відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги та спрямовані на забезпечення виконання судового рішення як такого правового стану, за якого позивачу гарантується отримання повного та ефективного відновлення порушених прав та відсутність необхідності повторного звернення до суду з метою захисту прав, порушення яких потенційно може мати місце протягом судового розгляду та до моменту виконання рішення суду та тим чи іншим чином спричиняти неможливість забезпечення судом повноти реалізації судового захисту як кінцевої мети звернення до суду. Вжиті заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Водночас, за висновками суду, заява про забезпечення позову в частині вимоги щодо заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" вчиняти будь-які дії, що перешкоджають Товариству з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" реалізовувати права надрокористувача за спеціальним дозволом №5111 від 18.12.2020 задоволенню не підлягає, оскільки зміст позовних вимог та заходи забезпечення позову в цій частині, фактично є тотожними, що суперечить вимогам п. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом поданого позову, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на основну мету судового захисту, відповідно до якої, права особи мають бути захищені реально, а не декларативно, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо заперечення представника відповідача в частині незаконності та необґрунтованості вимоги Позивача про зупинення реалізації спеціального дозволу №5818, який був виданий на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №320/18223/23, суд зазначає наступне.

Як вбачається з долучених до матеріалів заяви про забезпечення позову копій процесуальних документів по справі №320/18223/23, судами не розглядались питання зокрема щодо накладення меж за Спеціальними дозволами №5818 від 01.07.2025 та №5111 від 18.12.2020, а саме в накладенні координат.

Предметом позову у адміністративній справі №320/18223/23 було: визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 29.09.2022 №343 про відмову ТОВ «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних та зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти наказ про видачу ТОВ «Амбер Майнінг Компані» спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області.

Стосовно твердження представника відповідача 2, що нікчемність договору не може бути підставою для зупинення дії спеціального дозволу та блокування господарської діяльності ТОВ «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ», суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не ставиться в залежність нікчемність договору, судом досліджується та оцінюється така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" десять днів з дня постановлення означеної ухвали про забезпечення позову для подання зустрічного забезпечення.

3. Вжити наступні заходи забезпечення позову по справі №910/6386/26 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва по справі законної сили:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" здійснювати будь-які роботи на ділянці надр "Труска гребля" на підставі спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025, виданого на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 320/18223/23 з урахуванням змін, а саме: заборонити загородження території; буріння свердловин, відбір проб, лабораторні випробування; геологічне вивчення або видобуток бурштину, заборонити укладати та виконувати договори сервітуту (угоди про користування землею) на користування земельними ділянками в межах координат спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025, а також укладати будь-які інші договори які стосуються спеціального дозволу №5818 від 01.07.2025;

- зупинити дію спеціального дозволу на користування надрами №5818 від 01.07.2025, виданого на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2023, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 320/18223/23 з урахуванням змін, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" використовувати його у власній господарській діяльності, до ухвалення рішення у справі.

4. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" (34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, будинок 52, код ЄДРПОУ 43654275).

5. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ" (34509, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Селище, вул.Заводська, будинок 1, код ЄДРПОУ 40311338).

6. В іншій частині вимог заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

7. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 12.06.2029.

8. Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 12.06.2026 та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ