Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження № 2/742/1864/26
Єдиний унікальний № 742/2185/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,
секретаря судових засідань - Рубан Ж.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
І. Виклад позиції учасників справи.
Представник АТ "Акцент-Банк " звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 01.07.2021 р. у розмірі 72 132,58 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог АТ «А-БАНК» посилалось на те, що 01.07.2021 р. ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № б/н та отримання банківських послуг. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
У зв`язку із порушенням відповідачем грошових зобов`язань станом на 18.04.2026 р. утворилась заборгованість у розмірі 72 132,58 грн,яка складається з: 59 076,71 грн заборгованість за кредитом, 13 055,87 грн заборгованість по відсоткам.Посилаючись на наведені обставини та не погашення заборгованості відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в частині стягнення відсотків, посилаючись на їх недоведеність та відсутність первинних бухгалтерських документів.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що нарахування здійснювалося відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, з якими відповідач погодився при підписанні заяви. Також банк наголосив, що надана виписка за рахунком є належним та допустимим доказом, який відображає реальний рух коштів та фіксує суму заборгованості, а відповідач не надав жодного альтернативного розрахунку на спростування цієї суми.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У матеріалах справи знаходиться клопотання про розгляд справи без участі представника АТ "А-БАНК".
Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час, дату та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, у судове засідання повторно не з`явився.
Зважаючи на те, що відповідач активно реалізував процесуальне право на захист шляхом подання до суду обґрунтованого відзиву на позовну заяву, висловивши свою незгоду з вимогами банку, його повторна неявка в судове засідання не є перешкодою для вирішення справи по суті.
Щодо клопотання відповідача про витребування додаткових доказів, суд зазначає, що наявна в матеріалах справи виписка по картковому рахунку за період з 01.07.2021 р. по 18.04.2026 р. містить деталізовану інформацію про всі фінансові операції, зняття коштів та нарахування, а тому є вичерпною для встановлення обставин справи.
З огляду на це, суд не вбачає доцільності та правових підстав для задоволення вказаного клопотання через його необґрунтованість, оскільки наявних у справі доказів повністю достатньо для вирішення спору по суті.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ІII. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
01.07.2021 р. ОСОБА_1 підписав простим електронним підписом паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», яка містить його персональні дані, заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, чим підтвердив укладення договору про надання банківських послуг з його відповідними умовами та погодився, що зокрема, дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-БАНК» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; умови, передбачені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в договорі; засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій, визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису.
Згідно довідок за картами та лімітами вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні карти - № НОМЕР_2 строк дії до грудня місяця 2031 року та № НОМЕР_3 строк дії до січня місяця 2028 р. У період з 01.07.2021 по 11.09.2025 р кредитний ліміт по них неодноразово змінювався від 30 000 грн до 70 000 грн. (а.с.13 зв -14).
До позовної заяви банк також додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», Тарифи по картці «Зелена», які підпису відповідача не містять.
Випискою по картці підтверджується, що ОСОБА_1 за період з 01.07.2021-18.04.2026 р. користувався банківською карткою, що видавалась йому, як платіжний засіб дебетно-кредитного типу в споживчих цілях шляхом здійснення розрахунків, переказів, погашення заборгованості тощо.
Згідно з наданим банком розрахунком, станом на 18.04.2026 р. у ОСОБА_1 наявна заборгованість в розмірі - 72 132,58 грн., яка складається з: 59 076,7 грн. заборгованість за кредитом, 13 055,87 грн. заборгованість по відсоткам (а.с.7-8).
IV. Оцінка Суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої частини до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Банк, звертаючись до суду з даним позовом, крім вимоги про стягнення фактично використаних відповідачем кредитних коштів, просив також стягнути заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 13 055,87 грн.
На обґрунтування цієї частини позовних вимог позивач посилався на Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та Тарифи банку, вважаючи їх складовими кредитного договору. Разом із тим суд зазначає, що відповідно до статей 12, 81 ЦПК України саме на позивача покладається обов`язок доведення тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, зокрема щодо правових підстав, складу та розміру заявленої до стягнення заборгованості.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що саме наданий суду Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг був чинним на момент укладення сторонами договору 01.07.2021 року, а також того, що відповідач був належним чином ознайомлений саме з цією редакцією таких Умов та погодився з ними.
Подані позивачем Умови та Тарифи не містять підпису відповідача, а тому самі по собі не підтверджують погодження сторонами істотних умов кредитування, зокрема щодо розміру процентної ставки, порядку її нарахування та сплати.
Сам по собі факт розміщення відповідних Умов на офіційному вебсайті банку не є належним доказом погодження їх змісту позичальником, оскільки такі умови формуються банком в односторонньому порядку та можуть змінюватися ним у будь-який час.
Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховний Суд, викладеними у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20, відповідно до яких паспорт споживчого кредиту є лише способом виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця щодо інформування споживача та не є належною формою укладення кредитного договору.
Судом встановлено, що анкета-заява від 01.07.2021 року не містить безпосередньо погодженого сторонами розміру процентної ставки, порядку її нарахування, строків сплати, а також не містить умов щодо капіталізації процентів шляхом включення їх до складу основної суми боргу.
Із дослідженої виписки за картковим рахунком вбачається, що протягом усього періоду кредитування банк здійснював нарахування процентів за користування кредитними коштами та відображав їх у структурі заборгованості відповідача. При цьому із виписки встановлено, що загальний розмір таких нарахувань за період з 01.07.2021 року по 18.04.2026 року становить 14 118,28 грн.
Однак вказані суми не є грошовими коштами, фактично отриманими чи використаними відповідачем, а тому за відсутності належно погоджених сторонами умов щодо їх нарахування та включення до складу основного боргу не можуть вважатися частиною тіла кредиту.
Сам по собі механізм відображення банком нарахованих процентів у виписці не створює для позичальника нового зобов`язання щодо повернення таких сум як частини основного боргу, якщо така капіталізація прямо не погоджена сторонами у письмовій формі. Суд також враховує, що здійснення відповідачем окремих платежів на погашення заборгованості саме по собі не свідчить про визнання ним погодженості умов щодо сплати процентів, оскільки такі платежі могли бути спрямовані виключно на повернення фактично отриманих кредитних коштів.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення процентів у розмірі 13 055,87 грн є недоведеними та не підлягають задоволенню.
Разом із тим із наданого позивачем розрахунку вбачається, що заявлена до стягнення заборгованість за тілом кредиту становить 59 076,71 грн. Оскільки із зазначеної суми підлягають виключенню безпідставно включені банком до структури основного боргу суми нарахованих процентів у розмірі 14 118,28 грн, дійсний розмір заборгованості за фактично отриманими та неповернутими кредитними коштами становить 44 958,43 грн.
За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 44 958,43 грн.
V. Розподіл судових витрат
Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (63%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1677 грн.
Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 44 958 (сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 43 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог АТ «Акцент-Банк» щодо стягнення заборгованості за відсотками та решти заборгованості за кредитом відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 677 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: 49074,м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.Г. Павлов
Судове рішення № 137333670, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області було прийнято 11.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 742/2185/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: