Рішення № 137324762, 11.06.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1017/26

2-а/709/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шарої Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Петраш Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7180896 від 12.05.2026,

в с т а н о в и в:

Виклад позиції позивача та відповідача.

03.06.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ НП в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7180896 від 12.05.2026.

Позов мотивований тим, що 12.05.2026 о 10:24 у с-щі Чорнобай по вул. Центральній, 195 його було зупинено працівником СРПП ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області молодшим лейтенантом поліції Лисенком Є.М., який виніс постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7180896 від 12.05.2026 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн.

Згідно фабули вказаної постанови 12.05.2026 о 10:24 водій ОСОБА_1 керував т/з по вул. Центральна в смт. Чорнобай, будучи позбавленим права керування Чорнобаївським районом судом від 25.01.2026 терміном на 1 рік, чим порушив п. 2.1а ПДР України - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ.

Позивач вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а справа закриттю.

В адміністративному позові позивач стверджує про порушення поліцейським ОСОБА_2 його прав, оскільки йому не було роз`яснено ст. 55, 56, 59 Конституції України, а розгляд справи відбувся на місці зупинки та фактично позбавив можливості реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема права на захист щодо того звинувачення, яке йому інкримінувалось. Оскаржувана постанова була винесена відразу, без жодного розриву в часі. Це суперечить вимогам ст. 59 Конституції України та правовій позиції ВСУ від 18.02.2020 № 524/9827/16а та порушує порядок розгляду справи, передбачений ст. 278-280 КУПАП, зокрема п. 4 ст. 278 КупАП, так як у такій категорії справ необхідно було б, витребувати рішення суду згідно з яким позивача позбавлено права керування транспортними засобами та долучити його до матеріалів справи. Проте, в графі "до постанови додаються" надруковано "відео". Такий запис до постанови є недопустимим у зв`язку з тим, що він не несе в собі посилання на той технічний пристрій, яким його здійснено та суперечить позиції ВСУ, викладеній у справі № 524/9716/16а від 13.02.2020.

За твердженнями позивача, поліцейським не було дотримано вимог, передбачених п. 3, 4 ст. 278-280 КУпАП, а саме: не було доведено дату, час та місце розгляду справи та не вказано коли розгляд даної справи закінчився, так як жодних додаткових матеріалів ніхто не витребовував, незважаючи на той факт, що саме рішення суду та його з ним ознайомлення є доказом у справі; не було представлення посадової особи, яка розглядала дану справу, позивача ніхто не заслуховував, не досліджувалися докази, не розглядалися клопотання; ніхто не з`ясовував, та не намагався з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У адміністративному позові позивач вказує про те, що оскаржувана постанова винесена за відсутності належних доказів по справі про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 7 оскаржуваної постанови до нею додані: відео з бодікамери поліцейського та відео з відеореєстратора службового автомобіля. На думку позивача, під час складання оскаржуваної постанови порушено позицію Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 524/9716/16-а, так як не вказано назву технічних засобів якими здійснено відеозапис. Долучений відеофайл з камери автомобільного реєстратора містить час руху та зупинки його автомобіля, що являє собою інкриміноване порушення, о 10 годині 24 хвилин 40 секунд, що і внесено до оскаржуваної постанови. Проте, відеофайл з нагрудного реєстратора у оскаржуваній постанові починається з 10 години 27 хвилин 54 секунди, тобто один доказ у справі суперечить іншому. Наявний розрив у часі між відео пристроями, зокрема час внесений у фабулу правопорушення із автомобільного реєстратора, що не відповідає фактичним обставинам справи, а час розгляду справи внесений з портативного планшету та збігається з часом на бодікамері поліцейського. Таким чином час керування вказаний у оскаржуваній постанові не відповідає фактичним обставинам справи, так як він взагалі не керував автомобілем у зазначеній у постанові час. Дана обставина призвела до порушення ст. 252 КУПАП, де зазначається про те, що посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Однак, які саме обставини у справі з`ясовувались не зрозуміло, а згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не ґрунтується на припущеннях, а будь-які сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи.

На думку позивача винесення даної постанови суперечить рішенню Конституційного Суду України від 26.05.2015 №5-рп/2015, яке вказує, що розгляд справи повинен відбуватися за місцем його вчинення, тобто розташування органу, уповноваженого за законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно адміністративно-територіальним устроєм України, що закріплено в ст. 276 КУпАП.

Позивач зазначає, що поліцейський Лисенко Є. викликав на місце події слідчо-оперативну групу райвідділу для фіксування кримінального правопорушення за ст. 382 КК України, як стало відомо із його пояснень на відео. Даний виклик він зробив до винесення постанови по справі, яка оскаржується, тобто він діяв в супереч вимогам ст. 253 КупАП, за змістом котрої якщо посадова особа при розгляді справи прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування. Проте даний працівник поліції виніс постанову по справі в якій визнав позивача винним. Такі дії суперечать ст. 280 КУпАП та ст. 61 Конституції України, а також порушення ст. 4 Протоколу 7 Конвенції, що закріплено у рішеннях Європейського суду з прав людини "Радчиков проти Російської Федерації, Gradinger v. Austria, Oliverira v. Switzerland.

Просить врахувати висвітлену в рішенні ВСУ від 26.04.2018 №338/1/17 та від 20.05.2020 у справі №524/5741/16а позицію, яка унеможливлює долучення до справи про адміністративне правопорушення рапорту інспектора як належного доказу по справі, а також рішення ВСУ від 29.04.2020 №161/5372/17 яка не дозволяє покладатися на свідчення інспектора поліції, який виніс постанову про штраф.

Позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7180896 від 12.05.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 20 400,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП; провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУНП в Черкаській області судові витрати по сплаті судового збору.

11.06.2026 від представника відповідача ГУ НП в Черкаській області надійшов відзив на адміністративний позов. Відзив мотивований тим, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7180896 від 12.05.2026, а також відеозаписів з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора, які є додатками до постанови, рапортів поліцеських СРПП ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, вбачається наступне.12.05.2026 о 10 год. 24 хв., працівниками поліції було зупинено автомобіль Volkswagen passat, д.н.з. НОМЕР_1 . Розпочинаючи розмову із водієм поліцейський представився та повідомив, що відповідно до ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію» ведеться відеофіксація, запитав посвідчення водія, на що отримав відповідь, що немає.У подальшому з`ясовано, що транспортним засобом керував ОСОБА_1 . Під час перевірки останнього по системі «ІПНП» встановлено, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік відповідно до постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.01.2026 по справі № 709/2388/25.Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, ОСОБА_1 був присутнім під час судового розгляду справи № 709/2388/25, постанову суду першої інстанції останній оскаржив.03.04.2026 Черкаським апеляційним судом винесено постанову, якою постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.01.2026 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При розгляді справи у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 був присутнім, а тому достовірно знав, що він є особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами на строк 1 рік, однак не виконуючи судове рішення 12.05.2026 керував автомобілем Volkswagen passat. Відповідно до відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем, будучи непристебнутим ременем безпеки.Після зупинки автомобіля працівниками поліції, позивач не увімкнув аварійну сигналізацію, що підтверджується відеозаписами, як із відеореєстратора, так і з боді камери працівника поліції.

Так, аналізуючи вимоги ПДР України, щодо даної обставини вбачається, що у випадку зупинення учасника дорожнього руху поліцейським, таким учасником в обов`язковому порядку повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація.При цьому, аварійна світлова сигналізація є попереджувальним сигналом та повинна бути ввімкненою протягом всього часового періоду, протягом якого особа притягується до відповідальності з метою попередження інших учасників руху про вказану обставину.

Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде винесена постанова, роз`яснив права, що передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, строк оскарження, а також порядок оплати штрафу. Вказав, що оскільки позивач не виконує рішення суду, яким його позбавлено права керування транспортними засобами, то він викличе слідчо-оперативну групу (СОГ).

Статтею 253 КУпАП передбачено, що якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.Пунктом 6 розділу II Наказу МВС «Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» від 08.02.2019 № 100 передбачено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це.

Окрім того, склад адміністративного правопорушення, що передбачений ч. 4 ст. 126 КУпАП та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, є різними за своєю правовою природою. У зв`язку з цим виклик працівником поліції СОГ для реагування на подію, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, не виключає його повноважень щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Таким чином, поліцейський не мав передавати матеріали справи за ч. 4 ст. 126 КУпАП на розгляд прокурору або органу досудового розслідування, а діяв виключно у межах своїх повноважень.

Клопотання та зауваження при розгляді справи під час складання адміністративної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від ОСОБА_1 не надходили.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про наявність в діянні ОСОБА_1 ознак та складу адміністративних правопорушень зазначених у постанові серії ЕНА № 7180896 від 12.05.2026.

В той час, позивачем не надано належних та. допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

Щодо посилання на розрив у часі у постанові та відео з нагрудної камери поліцейського, то слід зазначити, що на відео з автомобільного відеореєстратора вбачається, що позивач керував транспортним засобом саме о 10 год. 24 хв., таким чином дане твердження спростоване.

Враховуючи викладене, позивач просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ НП в Черкаській області відмовити повністю.

До відзиву відповідачем долучено: копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки№7180896 від 12.05.2026; рапорт інспектора СРПП ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ЛисенкаЄ.М.; рапорт старшого інспектора СПРР ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ЛукянекаС., копія листа № 92788-2026 від 27.05.2026 та рішенняпро залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду, постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.01.2026 по спразі № 709/2388/25 та постанови Черкаського апеляційного суду від 03.04.2026, диск із відеозаписами .

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.06.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) 11.06.2026; відповідачу встановлений строк для надання відзиву на адміністративний позов - 5 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду отримана відповідачем 06.06.2026 о 2:24:38, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Згідно з ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 11.06.2026 відмовлено у клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ч.5, ч.7 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Оскільки сторони у встановлений ст. 262 КАС України строк не зверталися до суду з клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд враховує, що дана справа належить до категорії термінових адміністративних справ, особливості розгляду яких визначені положеннями статей 268-272, 286 КАС України, встановлені скорочені строки розгляду справи.

Мотивувальна частина рішення.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 12.05.2026 о 10:46:26 у с. Чорнобай по вул. Центральній, 195 інспектором ВПД № 2 (смт Чорнобай) Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області молодшим лейтенантом поліції Лисенком Є.М. винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7180896. Згідно постанови інспектор поліції встановив, що 12.05.2026 о 10:24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VOLKSWAGEN PASSAT» державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування Чорнобаївським районним судом, також був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п 2.3.в - ст. 121 ч. 5 КУпАп, а також не включив аварійну сигналізацію після зупинки, чим порушив п.п 9.9 - ст. 125 КУпАП, чим порушив п. 2.1.a ПДР України ч. 4 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Інспектором поліції прийнято рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.

Судом досліджена надана позивачем копія повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 20.05.2026, згідно якої слідчий СВ Золотоніського РВП ГУ НП в Черкаській області старший лейтенант поліції Артеменко К.М., розглянувши матеріали досудового розслідування №12026250370000544 від 13.05.2026, повідомила ОСОБА_1 про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а саме в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили. Згідно вказаного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік, всупереч постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.01.2026 у справі № 709/2388/25 (вступила у законну силу 03.04.2026), достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання вказаної постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків 12.05.2026 о 10:24 керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та був зупинений поліцейськими Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області по вул. Центральна, 195, в с-щі Чорнобай, Золотоніського району Черкаської області

Судом досліджено лист начальника Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області Міщенка О.О., згідно з яким розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо правомірності винесення відносно нього постанови серії ЕНА № 7180896 від 12.05.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП. За результатами проведеної перевірки встановлено, що постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.01.2026 у справі № 709/2388/25 ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказану постанову ним було оскаржено до Черкаського апеляційного суду, однак за результатами апеляційного розгляду судове рішення залишено без змін та воно набрало законної сили 03.04.2026. Також встановлено, що 12.05.2026 о 10 год. 24 хв. ОСОБА_1 , будучи обізнаним про набрання законної сили постановою суду та позбавлення його права керування транспортними засобами, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , по вул. Центральній, 195 у с-щі Чорнобай Черкаської області, де був зупинений працівниками ГРПП ВП № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, які винесли відносно нього постанову про адміністративне правопорушення та наклали адміністративне стягнення. Щодо правомірності винесення вказаної постанови зазначено, що відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Крім того, відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» під час розгляду справи та винесення постанови здійснювалася відеофіксація за допомогою нагрудних відеореєстраторів (вобікамер), про що ОСОБА_1 було повідомлено. Під час перегляду відеозаписів встановлено, що права, передбачені статтями 268, 269 КУпАП, а також порядок і строки оскарження постанови були йому роз`яснені. Клопотань про залучення захисника не надходило. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувався на місці його вчинення, при цьому клопотань про перенесення часу або місця розгляду справи також не заявлялося. З постановою ОСОБА_1 ознайомився особисто та отримав її копію під підпис. За результатами розгляду скарги, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до рішення начальника ВП № 2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області полковника поліції Скачка О.П., яким скаргу ОСОБА_1 на постанову серії ЕНА № 718896 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 20 400 грн залишено без задоволення, а зазначену постанову без змін.

Судом досліджено долучені позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви на DVD-диску два відеозаписи.

Із відеозапису з назвою «WhatsApp Video 2026-05-12 at 10.38.46» судом встановлено, що працівники поліції перебували у службовому автомобілі та здійснювали рух. Під час руху службового автомобіля на відеозаписі зафіксовано рух транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , у попутному напрямку попереду службового автомобіля, а також подальшу зупинку вказаного транспортного засобу працівниками поліції. Зміст зазначеного відеозапису свідчить про фіксацію обставин руху транспортного засобу та його зупинки працівниками поліції.

Із відеозапису з найменуванням «еxport5el9c» судом встановлено наявність запису із нагрудної відеокамери працівника поліції. Початок відеозапису - 12.05.2026 о 10 год. 27 хв. 54 сек., закінчення 12.05.2026 о 11 год. 12 хв. 05 сек. Файл відеозапису має назву «18_Chornobay_Lisenko_0127450_Чорнобай», ID реєстратора 965553. Із дослідженого відеозапису судом встановлено, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції підійшов до водія, представився інспектором поліції Лисенком, повідомив про здійснення відеофіксації за допомогою нагрудної відеокамери, після чого перевірив документи водія та встановив його особу. Водієм транспортного засобу виявився ОСОБА_1 . На запитання поліцейського щодо обізнаності про позбавлення права керування транспортними засобами на підставі судового рішення ОСОБА_1 повідомив, що в мобільному застосунку «Дія» відомості про таке позбавлення відсутні. Як вбачається з відеозапису, працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що стосовно нього наявне судове рішення про позбавлення права керування транспортними засобами, яке було предметом апеляційного перегляду та залишене без змін, а тому відсутність відповідної інформації в мобільному застосунку «Дія» не впливає на чинність такого рішення. На зазначені пояснення ОСОБА_1 будь-яких заперечень чи додаткових пояснень не надав. Після цього працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у зв`язку з керуванням транспортним засобом особою, позбавленою права керування, а також про виклик на місце події слідчо-оперативної групи через наявність ознак умисного невиконання судового рішення. Крім того, на відеозаписі зафіксовано, як інспектор поліції Лисенко Є.М. здійснив телефонне повідомлення на спецлінію ГУНП в Черкаській області про факт виявлення та зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , який, за наявною в поліцейського інформацією, був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі судового рішення та не виконував його вимоги.

Із відеозапису також встановлено, що о 10 год. 36 хв. інспектор поліції Лисенко Є.М. повідомив ОСОБА_1 про розгляд справи та винесення відносно нього постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Одночасно поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 63 Конституції україни та ст. 268 КУпАП, а також порядок та строки оскарження постанови. Крім того, інспектор поліції повторно повідомив ОСОБА_1 , що останній керує транспортним засобом, будучи позбавленим такого права на підставі судового рішення. Після повторної перевірки відомостей за допомогою службового планшета поліцейський Лисенко Є.М. зазначив, що постанова суду про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на один рік набрала законної сили 03.04.2026.

Після цього поліцейським Лисенком Є.М. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенняпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, ця постанова надана йому для ознайомлення та вручена її копія.

Також судом досліджені долучені відповідачем до відзиву на DVD-диску два відеозаписи, котрі є аналогічними наданим позивачем.

Відповідно до наданої відповідачем копії постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.01.2026 по справі № 709/2388/25, ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору в прибуток держави. Постанова суду набрала законної сили 03.04.2026. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 15.01.2026 та надавав пояснення.

Згідно з постановою Черкаського апеляційного суду від 03.04.2026, постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.01.2026 залишено без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Адміністративний позов ОСОБА_1 підсудний Чорнобаївському районному суду Черкаської області та розглядається згідно приписів статті 286 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 вказаного Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга і четверта статті 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, посадові особи відповідача є уповноваженими особами на розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин поліцейський СРПП ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області молодший лейтенант поліції Лисенко Є.М. мав повноваження здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КАС України стосовно ОСОБА_1 та винести оскаржувану постанову.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Частиною 9 статті 258 КУпАП встановлено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11. 2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч. 1, 2, 4 ст. 126 КУпАП поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах.

Згідно п. 2 Розділу III Інструкції № 1395 від 07.11.2015 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі ч. 4 ст. 126 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах інспектор поліції діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, визначений законом. Нормами КУпАП не передбачено обов`язку уповноваженої посадової особи Національної поліції складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки розгляд таких справ та винесення постанови можуть здійснюватися безпосередньо на місці вчинення адміністративного правопорушення шляхом винесення постанови.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про заявлення ОСОБА_1 будь-яких клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи, надання часу для отримання правової допомоги чи необхідність подання додаткових доказів. Так само відсутні докази того, що позивач був позбавлений можливості реалізувати права, гарантовані статтею 268 КУпАП, або що розгляд справи відбувся з порушенням принципів змагальності та забезпечення права на захист.

За таких обставин доводи позивача щодо порушення інспектором поліції вимог КУпАП у зв`язку з нескладенням протоколу про адміністративне правопорушення, розглядом справи та винесенням оскаржуваної постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення є безпідставними, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права та не спростовують правомірності дій посадової особи поліції під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що йому не було роз`яснено права, у зв`язку з чим, на його думку, порушено право на захист, оскільки вони не підтверджуються належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, з відеозапису з назвою «еxport5el9c» вбачається, що поліцейським Лисенком Є.М. позивачу ОСОБА_1 , як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (10 год 36 хв на запису). Зазначений відеозапис був наданий позивачем, є безперервним, технічно цілісним та не містить ознак монтажу чи редагування, у зв`язку з чим визнається судом належним і допустимим доказом відповідно до вимог КУпАП та КАС України. Саме по собі твердження позивача про нероз`яснення прав не може бути прийняте судом як достатнє та не спростовує змісту дослідженого відеодоказу. Таким чином, суд дійшов висновку, що право позивача на захист порушено не було, а вимоги ст. 268 КУпАП та гарантії, передбачені ст. 63 Конституції України, були дотримані посадовою особою поліції під час розгляду справи.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пунктом 2.1 (а) ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Аналогічні положення закріплені у ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», а саме визначено, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Відповідно до пункту 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 4 статті 126 КУпАП установлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами у виді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що порушення ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом про адміністративні правопорушення України, має підтверджуватися відповідними доказами, вичерпний перелік яких наведений у статті 251 Кодексу.

У відповідності до ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Факт керування 12.05.2026 позивачем автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_3 , підтверджений наданими ним одночасно з позовною заявою відеозаписами та не згідно змісту адміністративного позову не заперечується.

Також позивачем до суду не надано доказів скасування постанови Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 15.01.2026 у справі № 709/2388/25, згідно якої позивача ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Зазначена постанова суду набрала законної сили 03.04.2026, а тому відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» підлягає обов`язковому виконанню.

Одночасно позивачем не надано будь-яких доказів про його необізнаність із винесенням стосовно нього Чорнобаївським районним судом постанови 15.01.2026, її перегляду в апеляційному порядку та залишення без змін. Слід зазначити, що таких тверджень позивач не висловлював ні під час винесення інспектором поліції оскаржуваної постанови, ні в адміністративному позові.

Суд відхиляє доводи позивача щодо наявності розбіжностей у часі, зафіксованому відеореєстратором, встановленим у службовому автомобілі, та боді-камерою поліцейського, як підставу для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вони є необґрунтованими та не впливають на встановлення фактичних обставин справи. Суд зазначає, що незначні розбіжності у часових відмітках відеозаписів різних технічних засобів фіксації (у межах декількох хвилин) можуть бути зумовлені особливостями їх технічних налаштувань, зокрема відсутністю синхронізації системного часу, різницею у внутрішніх годинниках пристроїв або їх періодичним коригуванням. Такі розбіжності є типовими для різних пристроїв відеофіксації та самі по собі не свідчать про недостовірність або фальсифікацію відеозаписів. Водночас досліджені судом докази у своїй сукупності узгоджено підтверджують факт керування ОСОБА_1 як особою котра позбавлена права керування транспортним засобом згідно з рішенням суду, його зупинку поліцейськими, а також подальше винесення оспорюваної постанови у зв`язку з виявленим адміністративним правопорушенням. Таким чином, наведені позивачем розбіжності у часових позначках не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом, та не впливають на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Суд також відхиляє доводи позивача як підставу для скасування оскаржуваної постанови щодо того, що інспектор поліції Лисенко Є.М. не мав права викликати на місце події слідчо-оперативну групу, оскільки такі доводи є необґрунтованими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства. Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» на працівників поліції покладено обов`язок щодо реагування на заяви та повідомлення про правопорушення, а також вжиття необхідних заходів для їх припинення та забезпечення публічної безпеки і порядку. У межах реалізації зазначених повноважень поліцейський має право вживати заходів, спрямованих на належну фіксацію обставин події, у тому числі ініціювати виклик слідчо-оперативної групи, якщо цього вимагають обставини конкретної ситуації. Таким чином, виклик слідчо-оперативної групи є процесуальним та організаційним заходом, спрямованим на належне документування події та забезпечення повного, всебічного і об`єктивного з`ясування обставин справи, і не свідчить про порушення поліцейським вимог закону. За таких обставин доводи позивача є безпідставними та не впливають на законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Згідно з ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи;відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

За приписами ч.3 ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Дослідивши оскаржувану постанову, суд дійшов висновку що вона за своєю формою та змістом відповідає вказаним вимогам КУпАП.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо доводів позивача про неврахування інспектором поліції при призначенні покарання обставин які пом`якшують та обтяжують відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, суд звертає увагу на те, що санкція ч. 4 ст 126 КУпАП встановлює адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі 20 400 грн. Тому уповноважена на розгляд справи про адміністративне правопорушення особа у цьому випадку позбавлена можливості призначити покарання у більшому або меншому розмірі.

Також судом враховано, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Разом з тим, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Водночас, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Суд дійшов висновку, що поліцейським були дотриманні права особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення в межах санкції статті.

За таких обставин, суд вважає за необхідне в позові відмовити повністю.

Оскільки в позові відмовлено, враховуючи положення ст. 139 КАС України, суд не стягує на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст 286 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7180896 від 12.05.2026 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Черкаській області, код ЄДРПОУ 40108667, місцезнаходження: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036.

Суддя Л.О. Шарая