Ухвала суду № 137319591, 10.06.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/700/26

Номер провадження № 2/371/1218/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Петренко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін. Задоволено клопотання про витребування доказів.

08.06.2026 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Р.М. про залишення позову без розгляду. Заявник мотивує клопотання тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Ухвалою суду від 10.06.2026 задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Поліщука Романа Миколайовича про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі їх представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи в суді був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення, про причину своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Поліщук Р.М. у судове засідання не з`явився, причина неявки суду ненадана.

Вивчивши клопотання адвоката Поліщука Р.М. про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За приписами ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування),або через представника (частина четверта статті58ЦПК України) (частини третя та четверта статті 58 ЦПК України у редакції, чинній із 29 грудня 2019 року).

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Пунктом 18 розділу XІІІ «Перехідних положень» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

02 червня 2016 року Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України (Закон України №1401-VIII«Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»), відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 16-1, підпункт 11 якого передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 01 січня 2019 року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту№ 2261«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15 жовтня 2019 року, який18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того,у кримінальному процесі зберіглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особиїї працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України).Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в судіне тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та підписана представником Кіріченко В.В., яка діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» в порядку самопредставництва.

На підтвердження повноважень Кіріченко В.В. діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», до позовної заяви додано Витяг ЄДР. Директор Тимощук Руслан Олександрович, який діє на підставі статуту уповноважив Кіріченко Валерію Владиславівну представляти інтереси Товариства в судових органах без додаткового уповноваження (довіреності) в порядку самопредставництва юридичної особи від 23.02.2026, копія довіреності.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволені клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Р.М. про залишення позову без розгляду, у зв`язку з відсутністю підстав до застосування положення п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 43, 58, 257, 259, 260 ЦПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Романа Миколайовича про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Кириленко