Ухвала суду № 137318365, 11.06.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/239/21

Провадження № 6/345/109/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Онушканича В.В.

з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по справі №345/239/21,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Капіталресурс» звернулося до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області із вищевказаною заявою. Заяву мотивує наступним. Між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останній було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлений графік їх повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист 345/239/21 від 12.04.2021р., про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.

Щодо заміни стягувача у виконавчому листі. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином, кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №65631049 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 23.11.2022 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Тому заявник просить замінити сторону стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі №345/239/21 та видати дублікат виконавчого листа по справі №345/239/21.

Представник заявника у прохальній частині заяви вказав, що просить розгляд справи проводити без її участі.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися з невідомих для суду причин, хоча завчасно повідомлялись про час та місце проведення судового засідання. Водночас їхня неявка не перешкоджає вирішенню питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.03.2021 року (а.с.74-77) позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 10.01.2011 року в розмірі 21745,69 грн. та 1682,00 грн. сплаченого судового збору. На виконання вищевказаного рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.03.2021 року було видано виконавчий лист.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

З цього випливає, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про зміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутися із заявою про зміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення.

Вирішуючи вимоги щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні, суд виходить з наступного.

У заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник посилається на те, що ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за рішенням суду від 10.03.2021 року про стягнення із неї заборгованості по кредитному договору № б/н від 10.01.2011 року, оскільки на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року заявник є правонаступником АТ КБ «Приватбанк».

Так, судом встановлено, що 22.08.2025 року між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого АТ КБ «Приватбанк» відступає належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, а ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» здійснює фінансування шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Однак, заявником не додано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що відповідно до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року АТ КБ «Приватбанк» дійсно відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» свої права вимоги саме за кредитним договором № б/н від 10.01.2011 року.

Як слідує із неповного тексту Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору), що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.

Разом з тим, заявником не надано копії акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору), які є невід`ємними частинами договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року.

Окрім цього, з витягу з Реєстру боргових зобов`язань № 3 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року слідує, що за №54953 АТ КБ «ПриватБанк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н, дата відкриття рахунку 18.06.2012 року, сума заборгованості - 27024,03 грн.

Як вказувалося вище, рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.03.2021 року із ОСОБА_1 стягнуто заборгованість саме по кредитному договору № б/н від 10.01.2011 року. Водночас заявником не надано суду доказів, як підтверджують перехід права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» за кредитним договором №б/н від 10.01.2011 року.

Отже, матеріали поданої заяви не підтверджують факт правонаступництва ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» саме за кредитним договором № б/н від 10.01.2011 року.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Подання заявником доказів на підтвердження обставин правонаступництва є обов`язковим для вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Суд звертає увагу, що вчинення дій, спрямованих на набуття право вимог до осіб заявник здійснює на свій розсуд та ризик як вид підприємницької діяльності. А сам факт укладення договорів відступлення права вимоги не є підставою та не гарантує ухвалення процесуальних рішень на користь заявника.

Отже, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по справі №345/239/21.

Керуючись ст.ст.260, 442, 446 п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, ст.ст.512,514 ЦК України,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по справі №345/239/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Головуючий