Рішення № 137315732, 09.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3862/26

Провадження № 2/161/3392/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Мазура Д.Г.,

за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду у Волинській області про стягнення нарахованої та невиплаченої спадкодавцю суми пенсії в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду про стягнення нарахованої та невиплаченої спадкодавцю суми пенсії в порядку спадкування за заповітом.

В обґрунтування вимог вказує, що рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 року у справі №140/14876/23 та від 07.10.2024 року у справі №140/8833/24, ГУПФУ у Волинській області було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 .

Відповідач провів перерахунок, невиплачений борг складає 174912,33 грн., з яких у справі №140/14876/23 суму в розмірі 48018,60 грн. та у справі №140/8833/24 суму в розмірі 126893,73 грн..

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Оскільки ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , позивач в установленому порядку звернулася до відповідача з вимогою виплати вказаних коштів. З відповіді ГУ ПФУ у Волинській області вбачається, що дані позивача було внесено до реєстру та відповідні виплати будуть здійснюватись в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Позивач зазначає про необґрунтованість відмови відповідача у здійсненні заявленої виплати та просить суд стягнути з ГУ ПФУ у Волинській області кошти, що підлягали виплаті та залишились недоотриманими у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ..

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 лютого 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження.

07 квітня 2026 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, в якому останній заперечує позов. Зазначає, що померлий ОСОБА_2 перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі Закон № 796). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 у справі № 140/8833/24, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_2 за період з 20 лютого 2024 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 № 1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 № 796-ХІІ у редакції Закону України Про внесення змін і доповнень до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06 червня 1996 № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених. На виконання згаданого рішення суду ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 20 лютого 2024 по 31 березня 2025 в сумі 126893,73 грн. Також рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №140/14876/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 22 листопада 2022 нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік), до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору. На виконання вказаного рішення суду ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за минулий період в сумі 48018,60 грн.. Виплата заявлених сум здійснюється в межах бюджетних асигнувань на поточний рік. Заборгованість за рішеннями судів існує через відсутність в достатній кількості асигнувань з Державного бюджету України та її погашення не залежить від управлінських рішень керівника та посадових осіб ПФУ у Волинській області. Позивач звернувся до відповідача з недотриманням процесуальної підсудності, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

25 травня 2026 на адресу суду від позивача надійшла заява в якій просить, розгляд справи здійснювати без її участі, вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представника відповідача в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений, в матеріалах справи міститься заява, в якій просить, розгляд справи здійснювати без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 року (справа № 140/14876/23) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 22 листопада 2022 нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забрудження. На виконання рішення відповідачем нараховано доплату у розмірі 48018,60 грн..

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 року (справа № 140/8833/24) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок основної пенсії та її виплату ОСОБА_2 .. На виконання рішення відповідачем нараховано доплату у розмірі 48018,60 грн.. На виконання рішення відповідачем нараховано доплату у розмірі 126893,73 грн.

Вказані рішення набрали законної сили та є чинними.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.6).

18 грудня 2025 року державним нотаріусом Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області Сахнік О.О., було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 , після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , 1950 року народження, відповідно до якого спадщина, на яку видано свідоцтво складається з: грошової суми 48018,60 грн. нарахованої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду №140/14876/23 від 16.08.2023 та грошової суми 126893,73 нарахованої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду №140/8833/24 від 07.10.2024.

З відповіді ГУПФУ у Волинській області від 09 лютого 2026 року вбачається, що виплата нарахованих коштів згідно рішення суду здійснюється в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету та виплату заборгованості згідно згаданого рішення суду буде проведено відповідно до Порядку №821.

Надаючи правову оцінку розглядуваним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 (а.с.10).

Враховуючи зміст відповіді ГУПФУ у Волинській області від 09.02.2026 року, суд вважає доведеним факт фактичної відмови відповідача у виплаті нарахованої за життя його батька-пенсіонера суми пенсії, які спадкодавцю за життя не були виплачені, розмір якої складає 174912,33 грн.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч.3 ст.52 Закону).

Згідно ст. 61 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 9 квітня 1992 року, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Зміст вказаних норм також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.02.2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що: цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16.06.2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч. ч. 2, 4, 7 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч. 1 ст. 18 ЦПК України).

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 06.07.2020 року по справі №750/8819/19.

Дата звернення спадкоємця до Пенсійного фонду не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду права на обмеження отримання цих виплат. Спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за заповітом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця. Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, який у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, тому він успадкував належні спадкодавцеві суми пенсії відповідно до ст. 1227 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №671/931/24 від 03.10.2025 року.

Як встановлено судом, відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у виді суми недоотриманої пенсійної виплати, нарахованої пенсіонеру ОСОБА_2 і не виплаченої йому за життя, право власності на яку в порядку спадкування за заповітом перейшло до позивача.

Тим самим, відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов`язку в натурі, тобто стягнення її на користь ОСОБА_1 ..

Заперечення відповідача не спростовують позову.

Відсутність бюджетних коштів для виконання відповідачем свого зобов`язання не може бути підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки виконання судового рішення проводиться відповідно до встановленого законом порядку.

Крім того, ч.2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Також, КСУ неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 КСУ вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. Інакше всі негативні наслідки відсутності такого механізму покладаються на державу.

Важливим є і те, що ЄСПЛ у рішенні в справі «Кечко проти України» зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

ЄСПЛ у справі «Бакалов проти України» та у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17р. у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.18р. у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.18р. у справі №12-46гс18.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, кошти належні позивачу в порядку спадкування слід стягнути з відповідача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду у Волинській області про стягнення нарахованої та невиплаченої спадкодавцю суми пенсії в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 174912 (сто сімдесят чотири тисячі дев`ятсот дванадцять) гривень 33 копійки пенсії, що нарахована та належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не була йому виплачена за життя.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1750 (одна тисяча сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука 22В; код ЄДРПОУ 13358826).

Повний текст рішення суду складено 11 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур