Ухвала суду № 137312611, 09.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3139/25

У Х В А Л А

з питань розгляду справи у порядку загального позовного провадження

09 червня 2026 року

місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд у порядку загального позовного провадження справи за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Дрогобицький відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Львів), до Міського голови міста Дрогобича Кучми Тараса Йосифовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Дрогобицька міська рада Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності, стягнення моральної шкоди

у с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Дрогобицький відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Львів) код ЄДРПОУ 35019539, адреса: 82100, м.Дрогобич, вул. 22 Січня, 43, до Міського голови міста Дрогобича Кучми Тараса Йосифовича адреса: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, майдан Ринок, 1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Дрогобицька міська рада Львівської області код ЄДРПОУ 04055972, адреса: 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, пл. Ринок, 1, у якому просить суд:

- визнати бездіяльність міського голови м. Дрогобича (Дрогобицька ОТГ) Тараса Кучми протиправною та зобов`язати його забезпечити подання на розгляд чергової (позачергової) сесії Дрогобицької міської ради проекту місцевого бюджету (змін чи доповнень) на 2025 рік та звіту про його виконання щодо виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 23.11.2018 у справі № 442/8694/17 та Рішення Європейського суду з прав людини (справа "Кононова та інші проти України / Страсбург 6 червня 2013 року);

- стягнути з відповідача на користь позивача 50000 грн моральної шкоди.

Позивач у відповіді на відзив заявив клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що позивач не подавав клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (згідно ст. 259 КАС України), а тому така адміністративна справа повинна розглядатись правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, оскільки позивач має намір бути допитаним як свідок про відомі йому обставини, що мають значення для справи (ч. 1 ст. 93 КАС України), а саме має намір пояснити суду про мотиви, якими керувався міський голова при блокуванні виконання рішення, що згідно з пунктом 3 частини другої статті 72 КАС України є доказами в адміністративному судочинстві.

Суд, вирішуючи згадане клопотання позивача, керується такими мотивами.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У частині шостій статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 вказаного Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частина перша статті 12 КАС України визначає, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими згаданим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Як передбачає частина третя статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених згаданим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 згаданого Кодексу.

Зазначений перелік справ у спорах, які необхідно розглядати за правилами загального позовного провадження, є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

Отже такий інститут процесуального права як загальне позовне провадження запроваджений для розгляду тих справ, за винятком справ зазначених у четвертій статті 12 КАС України, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються згаданим Кодексом.

Частина перша статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частина друга згаданої статті передбачає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій згаданої статті.

До винятків, які визначені частиною четвертої статті 257 КАС України, тобто справи, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, належать справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених згаданим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 згаданого Кодексу.

Критерії, якими має керуватися суд, вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження, визначені частиною третьою статті 257 КАС України, а саме:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись лише такими критеріями суд вирішує за правилами спрощеного чи загального позовного провадження необхідно розглядати будь-яку справу, за винятком справ, визначених частиною четвертою статті 12 КАС України та частиною четвертою статті 257 КАС України.

Системний аналіз згаданих статей КАС України дає підстави для очевидного висновку, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа з урахуванням критеріїв, зазначених частиною третьою статті 257 КАС України, крім спорів, визначених частиною четвертою статті 12 КАС України та частиною четвертою статті 257 КАС України, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з викладеним, відсутні процесуальні перешкоди для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Узагальнюючи аргументи позивача щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд висновує, що ним не зазначено істотних та конкретних обставин у справі, які б слугували достатніми підставами для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд додатково зазначає, що позивач вправі викласти свої міркування та аргументи у процесуальних заявах по суті справи.

У зв`язку з викладеним, суд вважає зазначене клопотання позивача безпідставним та необґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд

у х в а л и в :

у клопотанні позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Гулик А.Г.