Ухвала суду № 137308100, 05.06.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3072/24

Провадження № 4-с/450/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Мельничук І. І.,

з участю секретаря Дикої О. Ю.

скаржника ОСОБА_1

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, стягувач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» на постанову про відкриття виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, за участю стягувача: Акціонерне товариство «Сенс Банк» на постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького 3.В. від 02.12.2025 року про відкриття виконавчого провадження на підставі п.9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Скарга обґрунтовується тим, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. від 02.12.2025 року про відкриття виконавчого провадження винесена передчасно та без належних правових підстав, оскільки станом на момент пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання заборгованість за кредитним договором, яка була предметом судового розгляду, фактично була погашена боржниками у повному обсязі, що підтверджується платіжними документами з відмітками банку про зарахування коштів. Скаржник зазначає, що після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов`язання та до моменту відкриття виконавчого провадження боржниками було сплачено суму заборгованості, визначену кредитором, у зв`язку з чим були наявні підстави для закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» як у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі. Крім того, скаржник звертає увагу на наявність суперечностей щодо розміру заборгованості, оскільки у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначена сума 508 291,26 грн, визначена рішенням суду, тоді як у супровідній вимозі приватного виконавця вказана інша сума 80 191 грн, що ставить під сумнів обґрунтованість та правильність вчинення виконавчих дій. Також заявник вказує, що приватним виконавцем не було дотримано вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження не була належним чином надіслана боржнику рекомендованим поштовим відправленням, унаслідок чого останній був позбавлений можливості своєчасно реалізувати свої процесуальні права, зокрема оскаржити відповідне рішення та надати докази виконання зобов`язання. Незважаючи на звернення боржника до приватного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду, будь-якої відповіді або належного реагування на таке звернення надано не було, що свідчить про бездіяльність виконавця та порушення прав сторони виконавчого провадження. За таких обставин скаржник вважає, що відкриття виконавчого провадження та подальше вчинення виконавчих дій відбулося всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», порушує його права та законні інтереси, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована.

26.05.2026 року скаржником ОСОБА_1 подано на адресу суду клопотання про долучення доказів, в якому він також вказує, що після подання скарги та відкриття провадження у справі йому стали відомі нові обставини, які, на його думку, мають істотне значення для правильного та всебічного розгляду скарги. Зокрема, зі змісту наданої АТ «Сенс Банк» інформації щодо руху коштів та зарахування платежів за кредитним договором скаржником встановлено можливе невідображення банком двох платежів, здійснених 13.03.2023 року на загальну суму 114 000 грн, що, на його переконання, свідчить про неповне врахування виконання ним зобов`язань за кредитним договором. У зв`язку з виявленими обставинами скаржник звернувся до правоохоронних органів із заявою про можливе вчинення кримінального правопорушення службовими особами АТ «Сенс Банк», за результатами розгляду якої, як зазначено у клопотанні, розпочато кримінальне провадження. Скаржник вважає, що документи, які підтверджують здійснення зазначених платежів, а також матеріали щодо звернення до правоохоронних органів, можуть мати значення для встановлення фактичних обставин виконання кредитних зобов`язань та підлягають долученню до матеріалів справи як додаткові докази. Посилаючись на положення статей 76, 79 та 83 ЦПК України, скаржник зазначає, що подання таких доказів одночасно зі скаргою було неможливим з об`єктивних причин, оскільки відповідні обставини стали відомі вже після відкриття провадження у справі. У зв`язку із цим він просить суд прийняти та долучити до матеріалів справи подані ним документи, а саме: таблицю зарахування платежів за кредитним договором, копії платіжних документів від 13.03.2023 року на загальну суму 114 000 грн, копію заяви про вчинення кримінального правопорушення та документи, що підтверджують реєстрацію відповідного кримінального провадження.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав в повному обсязі, та просив скаргу задовольнити у повному обсязі.

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З. В. в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, вислухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.01.2025 року вирішено позов Акціонерного товариства «Сенс Банк», в інтересах якого діє представник Котницький Іван Олексійович до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити; солідарно стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_3 ) заборгованість за Договором кредиту № 602/25-128 від 14.08.2007 року у розмірі 508 291,26 (п`ятсот вісім тисяч двісті дев`яносто одну гривню 26 копійок); стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 3 049,75 (три тисячі сорок дев`ять гривень 75 копійок), що складаються з судового збору.; стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 3 049,75 (три тисячі сорок дев`ять гривень 75 копійок), що складаються з судового збору.

Рішенням набрало законної сили 22.07.2025 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.01.2025 року стягувачу видано 28.08.2025 року виконавчі листи № 450/3072/24.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.12.2025 року приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича (ВП № 79722133), останнім розглянуто заяву про примусове виконання за виконавчим листом № 450/3072/24, виданим 28.08.2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області та постановлено відкрити виконавче провадження про: солідарно стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП: НОМЕР_2 ) на Користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150. Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_3 ) заборгованість за Договором кредиту № 602/25-128 від 14.08.2007 року у розмірі 508 291,26 грн.; стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_3 ) судові виграти у розмірі 3 049.75, що складаються з судового збору; стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, Україна, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р № НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 3 049,75 грн., що складаються з судового збору.

Постановою про арешт коштів боржника від 02.12.2025 року приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича (ВП № 79722277) постановлено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних

гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 88683,51 гривня.

Із вимоги, направленій скаржнику ОСОБА_3 за вих. № 77542 від 02.12.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. було повідомлено скаржника про те, що на виконанні перебуває виконавче провадження № 79722133 з примусового виконання виконавчого листа № 450/3072/24, виданого 28.08.2025 року Пустомитівським районним судом м. Львова про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 508 291,26 грн та судових витрат у розмірі 3 049,75 грн. Одночасно у цій же вимозі зазначено, що згідно із заявою стягувача від 28.11.2025 року до примусового виконання підлягає не повна сума за рішенням суду, а залишок заборгованості, який складає 77 141,63 грн за кредитом та 3 049,75 грн судових витрат, тобто загалом 80 191,38 грн. Також зазначено, що до цієї суми приватним виконавцем додатково нараховано 10% основної винагороди у розмірі 8 019,13 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 473,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума до сплати визначена у розмірі 88 683,51 грн.

Згідно з листом, підписаним ОСОБА_1 від 05.12.2025 року та адресованим приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Маковецькому З.В., скаржник повідомляє про відкриття виконавчого провадження № 79722133 постановою приватного виконавця від 02.12.2025 року з примусового виконання виконавчого листа № 450/3072/24 від 28.08.2025 року, виданого Пустомитівським районним судом м. Львова про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 508 291,26 грн та судових витрат. У зазначеному листі також відображено позицію скаржника щодо того, що до примусового виконання фактично заявлено суму залишку заборгованості у розмірі 77 141,63 грн та судові витрати 3 049,75 грн, визначені у заяві стягувача від 28.11.2025 року, тоді як у постанові про відкриття виконавчого провадження фігурує повна сума заборгованості за рішенням суду 508 291,26 грн. Крім того, у листі зазначено, що приватним виконавцем визначено до стягнення загальну суму 88 683,51 грн, яка складається з 80 191,38 грн боргу за виконавчим документом, 8 019,13 грн основної винагороди приватного виконавця та 473,00 грн витрат виконавчого провадження. Скаржник також посилається на норми статей 39 та 40 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначає, що на його думку виконавче провадження підлягає закінченню у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі, про що, як стверджується, подано відповідні платіжні документи.

Судом встановлено, що 18.04.2024 року Акціонерним товариством «Сенс Банк» (правонаступником АТ «Альфа-Банк», яке, у свою чергу, є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк») на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було направлено вимогу вих. № 3/18 про усунення порушень умов кредитного договору № 602/25-128 від 14.08.2007 року. Згідно із зазначеною вимогою, між ПАТ «Укрсоцбанк» та позичальником було укладено кредитний договір із загальною сумою кредитування 769 472,37 грн, за умовами якого позичальнику було надано грошові кошти на умовах забезпеченості, строковості, платності та повернення. У подальшому права вимоги за вказаним договором у зв`язку з реорганізацією перейшли до АТ «Альфа-Банк», а згодом до АТ «Сенс Банк». У вимозі банк зазначив, що станом на 28.03.2024 року у позичальника наявна заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 508 291,26 грн, з яких 479 977,81 грн становить основний борг та 28 313,45 грн нараховані відсотки за користування кредитом. Також зазначено, що позичальником порушено умови кредитного договору, у зв`язку з чим вимоги банку щодо належного виконання зобов`язань не виконуються, а питання реструктуризації заборгованості не вирішено. У зв`язку з цим кредитор вимагав від позичальника у 60-денний строк з моменту отримання вимоги погасити наявну заборгованість за кредитним договором, а також повідомив про подальше нарахування заборгованості у разі невиконання вимоги. Оплата мала здійснюватися на визначені банком реквізити з призначенням платежу «Погашення кредиту».

Як на підтвердження своїх вимог та повне виконання рішення суду та наявності підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», скаржник посилається на долучені копії квитанцій про повну сплату заборгованості в загальній сумі 464 000,00 грн., а саме копії: квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 19.04.2024 року на 8 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 17.05.2024 року на 12 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 191223667 від 19.06.2024 року на 10 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 697878 від 19.07.2024 року на 5 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 05.08.2024 року на 25 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 612300 від 19.08.2024 року на 8 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 20.09.2024 року на 100 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 882166 від 28.10.2024 року на 15 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 19.11.2024 року на 12 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 861108 від 17.12.2024 року на 15 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 875705 від 17.06.2025 року на 20 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 24.06.2025 року на 37 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 717869 від 02.06.2025 року на 45 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 765958 від 02.05.2025 року на 18 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 716695 від 29.05.2025 року на 120 000,00 грн.; квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 18.02.2025 року на 14 000,00 грн. (із призначенням платежу: «Унесення готівки для сплати заборгов. за кред-дог. 602/25-128 від 14.08.2007 р., ОСОБА_2 »), а також у вказаних квитанціях вказано рахунок НОМЕР_4 .

Таким чином, згідно вищевказаних квитанцій ОСОБА_1 та відповідно ОСОБА_2 сплачено 464 000,00 грн. за період із квітня 2024 року по червень 2025 року із загальної суми заборгованості 514 390,76 грн. (включно із судовим збором) за рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.01.2025 року, 508 291,26 грн. з яких є заборгованістю за кредитним договором згідно з вищевказаною вимогою, та самим рішенням.

Згідно долученої за клопотанням скаржника від 26.05.2026 року таблиці внесення та зарахування грошових коштів за період з 01.03.2023 року по 13.11.2025 року по ОСОБА_2 (ідент. код: НОМЕР_1 ) вбачається, що протягом вказаного періоду здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором. Так, згідно відомостей таблиці, платежі за кредитом та процентами здійснювалися, зокрема: 16.03.2023 року погашено 6 103,23 грн основного боргу та 3 896,77 грн процентів; 18.04.2023 року 5 528,39 грн боргу та 4 471,61 грн процентів; 23.05.2023 року 3 686,65 грн боргу та 4 313,35 грн процентів; 20.06.2023 року 1 635,70 грн боргу та 4 364,30 грн процентів; 19.07.2023 року 4 779,27 грн боргу та 4 220,73 грн процентів; 23.08.2023 року 1 136,41 грн боргу та 4 363,59 грн процентів; 19.09.2023 року 2 715,63 грн боргу та 4 284,37 грн процентів; 20.10.2023 року 5 830,23 грн боргу та 4 169,77 грн процентів; 21.11.2023 року 5 742,97 грн боргу та 4 257,03 грн процентів; 19.12.2023 року 3 953,65 грн боргу та 4 046,35 грн процентів. У 2024 році відповідно до таблиці здійснювалися наступні зарахування: 19.04.2024 року 1 609,68 грн у рахунок погашення боргу та 6 390,32 грн процентів; 17.05.2024 року 8 008,01 грн боргу та 3 991,99 грн процентів; 19.06.2024 року 5 899,96 грн боргу та 4 100,04 грн процентів; 19.07.2024 року 1 094,72 грн боргу та 3 905,28 грн процентів; 05.08.2024 року 24 812,17 грн боргу та 187,83 грн процентів; 19.08.2024 року 4 261,97 грн боргу та 3 738,03 грн процентів; 20.09.2024 року 19 481,30 грн боргу та 3 777,72 грн процентів; 01.10.2024 року 76 740,98 грн боргу. Згідно даних таблиці, за період з 2025 року також відображено зарахування платежу від 23.09.2025 року в розмірі 260 927,39 грн у рахунок погашення заборгованості за кредитом. Всього, відповідно до підсумкових відомостей таблиці, за період з 01.03.2023 року по 13.11.2025 року зараховано 443 948,31 грн у рахунок погашення основного боргу за кредитом та 113 551,69 грн у рахунок сплати процентів за користування кредитом.

Також за клопотанням скаржника від 26.05.2026 року, додатково долучено дві копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 1639724229 від 13.03.2023 року, та без номера сумами по 57 000,00 грн., відповідно загальною сумою 114 000,00 грн. із призначенням платежу поповнення поточного рахунку, рахунок - НОМЕР_5 , а також витяг з ЄРДР № 12026141360000343 від 16.03.2026 року., із короткого викладу обставин якого вбачається, що 16.03.2026 року до Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області надійшла ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова Яворського С.Й. від 26.02.2026 року справа № 463/1659/26 провадження № 1- кс/463/2107/26 про зобов?язання внесення відомостей в ЄРДР за зверненням ОСОБА_1 від 02.01.2026 року.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

У Постанові Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначалось, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень. При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Виконання судового рішення, відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності, який включає дотримання принципу остаточності судового рішення.

Згідно з практикою ЄСПЛ, п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання завдання шкоди одній із сторін.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах Горнсбі проти Греції від 19.03.1997, Ясіун`єне проти Литви від 06.03.2003, Руйану проти Румунії від 17.06.2003, Півень проти України від 29.06.2004).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

За змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі цієї норми Конституції України виконавець має діяти винятково в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», в тому числі дотримуватися імперативних норм про компетенцію (права та обов`язки).

За визначеннями, наведеними у частині другій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ, а боржником - визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Доводи скаржника про повне виконання рішення суду та наявність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є недоведеними та спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи надані скаржником докази, суд виходить з такого.

На виконання рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 16.01.2025 року, яке набрало законної сили 22.07.2025 року, судом 28.08.2025 року видано виконавчі листи, який щодо боржника ОСОБА_1 перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. (ВП № 79722133), який постановою від 02.12.2025 року відкрив виконавче провадження.

Разом з тим, із постанови про арешт коштів боржника від 02.12.2025 року приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З. В. (ВП № 79722277), однак щодо боржника ОСОБА_2 , та вимоги приватного виконавця від 02.12.2025 року вих. № 77542 вбачається, що стягувачем подано заяву про примусове виконання не всієї суми, визначеної рішенням суду, а залишку заборгованості, який становить 77 141,63 грн за кредитом та 3 049,75 грн судових витрат, тобто 80 191,38 грн, а також нараховано 10% основної винагороди приватного виконавця у розмірі 8 019,13 грн та витрати виконавчого провадження 473,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума до стягнення визначена у розмірі 88 683,51 грн.

Щодо квитанцій на загальну суму 464 000,00 грн, які містять призначення платежу «унесення готівки для сплати заборгов. за кредит-дог. 602/25-128», суд зазначає, що самі по собі зазначені призначення платежів не є достатніми для безумовного висновку про повне погашення саме заборгованості, визначеної судовим рішенням та у виконавчому провадженні, оскільки не містять належної ідентифікації зарахування цих коштів у рахунок виконання конкретного виконавчого документа та не підтверджують повного співвіднесення з розрахунком заборгованості, що перебуває на виконанні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначені платежі здійснювалися у період з квітня 2024 року по червень 2025 року, тобто як до моменту ухвалення рішення суду, так і після нього, що саме по собі виключає автоматичне ототожнення їх із повним погашенням судово визначеної заборгованості без належної звірки приватним виконавцем та банком/стягувачем (АТ «СЕНС БАНК»).

Окремо суд зазначає, що квитанції від 13.03.2023 року на загальну суму 114 000,00 грн. не підтверджують в повній мірі погашення саме спірної заборгованості, оскільки з їх змісту вбачається призначення платежу «поповнення поточного рахунку», а також здійснення переказів на інший банківський рахунок ( НОМЕР_5 ), на відміну від попередньо долучених квитанцій ( НОМЕР_4 ), який не ідентифікований судом, як рахунок для погашення заборгованості за кредитним договором № 602/25-128 від 14.08.2007 року.

За таких обставин відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що зазначені кошти були спрямовані саме на погашення спірної заборгованості, а також наявності підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а отже доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими та недоведеними, ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені належними та достатніми доказами.

Відтак, у сукупності надані докази не підтверджують факту повного виконання рішення суду у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні, як і визнання неправомірною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького 3.В. від 02.12.2025 року.

Разом із тим суд звертає увагу скаржника, що у разі незгоди з розміром заборгованості або порядком її зарахування належним способом захисту є звернення до стягувача для отримання детального розрахунку заборгованості та звірки платежів, а також ініціювання подання відповідних доказів до матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Будь-яких інших доказів протиправності оскаржуваної постанови скаржником не надано.

Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259,260, 447-452 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича, стягувач: Акціонерне товариство «Сенс Банк» на постанову про відкриття виконавчого провадження, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Повний текст ухвали у зв`язку з перебуванням головуючого у справі в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні з 28.05.2026 року по 05.06.2026 року складено 05.06.2026 року.

Суддя: І. І. Мельничук