Єдиний державний реєстр судових рішень Єдиний унікальний номер 205/1509/26
Номер провадження2/205/2511/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький район міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мовчан Д.В.
при секретарі Волкобоєвої А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживчу електричну енергію,-
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (далі Позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 та присвоєно ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z2686326664015.
Позивач посилається на те, що власником зазначеного домоволодіння є відповідач ОСОБА_1 , яка приєдналася до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та продовжувала споживати електричну енергію. При цьому письмових звернень щодо відключення об`єкта від електропостачання чи припинення договірних відносин від відповідача не надходило.
За твердженням позивача, за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2024 року вартість спожитої електричної енергії склала 196 017 грн 60 коп., яка відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у зазначеному розмірі.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору відповідачу було направлено претензію про сплату заборгованості, однак заборгованість добровільно погашена не була.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01 жовтня 2020 року по 30 вересня 2024 року у розмірі 196 017 грн 60 коп., три проценти річних у розмірі 2 374 грн 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 8 922 грн 04 коп. та понесені судові витрати.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.
Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача подала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» зазначає про повне підтримання позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити у повному обсязі.
Від відповідачів будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомила, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, яка належним чином була повідомлена і від якої не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені нею причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання відповідач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд, у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення про задоволення позову з огляду на наступне.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» є суб`єктом господарювання, створеним у результаті здійснення заходів з відокремлення згідно з пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії».
Судом також встановлено, що постановою НКРЕКП від 14.06.2018 року № 429 ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» видано ліцензію на постачання електричної енергії споживачам. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року, є постачальником електричної енергії споживачам на території Дніпропетровської області.
Згідно з пунктом 1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Судовим розглядом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» було опубліковано договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у засобах масової інформації та на веб-сайті ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» https://yasno.com.ua.
Відповідно до пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Пунктом 1.2.15 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року передбачено, що для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково), а також через особистий кабінет в електронній формі в установленому законодавством порядку. На роздрібному ринку не допускається споживання електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Матеріалами справи, зокрема витягом про державну реєстрацію прав КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», підтверджено, що власником будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Таким чином, судом встановлено, що відповідач є споживачем універсальної послуги за адресою: АДРЕСА_2 , та приєдналася до діючого договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, оскільки продовжувала споживати електричну енергію, яка постачалася на вказаний об`єкт, а письмові звернення щодо відключення об`єкта від електропостачання чи наміру припинити договірні відносини відсутні.
Згідно з пунктами 4.3, 4.13, 5.1.2.30 Правил роздрібного ринку електричної енергії обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого відповідно до пункту 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року виконує відповідний оператор системи розподілу. Зазначене також узгоджується з положеннями пункту 2.5.4 розділу ІІ та пункту 12.4.4 розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 року.
Отже, виходячи із зазначеного, саме оператор системи розподілу підтверджує обсяги фактично спожитої електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» з метою підтвердження спожитих за точкою продажу електричної енергії обсягів було направлено лист оператору системи розподілу АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» з проханням перевірити та підтвердити обсяги споживання електричної енергії за період з 01.10.2020 року по 30.09.2024 року. За результатами розгляду вказаного звернення позивачем отримано довідку про обсяги споживання електричної енергії по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про обсяги споживання електричної енергії підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.10.2020 року по 30.09.2024 року спожито 99 177 кВт*год електричної енергії за приладом обліку з ЕІС-кодом 62Z2686326664015.
Оцінюючи вказану довідку, суд вважає її належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні статей 76-80 ЦПК України, оскільки вона видана оператором системи розподілу, який відповідно до вимог законодавства виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії та здійснює облік фактичних обсягів її споживання.
Відповідно до пункту 2.1 договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
У підпункті 1 пункту 6.2 договору передбачено обов`язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену договором та чинним законодавством.
Згідно з пунктом 5.10 договору оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше ніж протягом п`яти робочих днів від дати його отримання або протягом п`яти робочих днів від строку оплати, визначеного комерційною пропозицією.
Умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією «Побутова» постачальника універсальних послуг ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», яка є додатком до договору.
У розділі «Термін оплати» комерційної пропозиції «Побутова» передбачено, що розрахунковий період становить один календарний місяць, а оплата рахунка має бути здійснена не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Зазначені положення кореспондуються з пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Таким чином, відповідач за період з 01.10.2020 року по 30.09.2024 року своєчасно оплату за спожиту електричну енергію не здійснювала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 196 017 грн. 60 коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.
ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» направляло на адресу ОСОБА_1 претензію про сплату заборгованості за використану електричну енергію.
Оскільки у добровільному порядку відповідачем заборгованість не погашена, претензія позивача залишена без задоволення, а доказів сплати вартості спожитої електричної енергії матеріали справи не містять, суд доходить висновку про наявність між сторонами спору щодо виконання грошового зобов`язання, який став підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
Положеннями частини четвертої статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Тобто тягар утримання майна покладається на його власника.
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статті 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити плату за житлово-комунальні послуги.
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися встановленого режиму їх використання.
Суд враховує, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, а тому сам факт споживання електричної енергії та користування послугою свідчить про виникнення між сторонами договірних правовідносин незалежно від підписання окремого письмового договору.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 611, 612 ЦК України).
Як встановлено судом, ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» здійснювало постачання електричної енергії до об`єкта відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , тоді як відповідач свій обов`язок щодо своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Оцінюючи надану АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» довідку про обсяги споживання електричної енергії, суд вважає її належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки вона видана оператором системи розподілу, який відповідно до вимог законодавства виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії та підтверджує фактичні обсяги її споживання.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, який перевірений судом та не спростований відповідачем, заборгованість за спожиту електричну енергію в обсязі 99 177 кВт*год за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за період з 01.10.2020 року по 30.09.2024 року становить 196 017 грн. 60 коп.
Доказів погашення заборгованості або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, відповідачем до суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних у розмірі 2 374 грн. 07 коп. та інфляційних втрат у розмірі 8 922 грн. 04 коп., суд вважає його арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам статті 625 ЦК України.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку про доведеність позовних вимог та наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 196 017 грн. 60 коп., трьох процентів річних у розмірі 2 374 грн. 07 коп. та інфляційних втрат у розмірі 8 922 грн. 04 коп.
Суд також враховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання не з`явилася, відзив на позов не подала та доказів на спростування заявлених вимог не надала, що відповідно до статті 280 ЦПК України дає підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, ст.ст. 319, 322, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 714 ЦК України, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст.ст. 281, 282 ЦПК України, суд,,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживчу електричну енергію задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, код ЄДРПОУ 42082379) заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2020 року по 30.09.2024 року в загальному розмірі 207 313 грн. 71 коп., яка складається з: 196 017 грн. 60 коп. основного боргу, 2 374 грн. 07 коп. трьох процентів річних та 8 922 грн. 04 коп. інфляційних втрат.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (місце знаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, буд. 4Д, код ЄДРПОУ 42082379) судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Мовчан Д.В.
Судове рішення № 137302440, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 05.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 205/1509/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: