Рішення № 137298940, 11.06.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/921/26

Провадження №:2/138/1169/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Савкової І.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 22 листопада 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1132269 про надання споживчого кредиту, згідно з умовами якого відповідач отримав 10 300,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. 21.06.2024 р. між ТОВ «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21062024, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1132269 від 22.11.2023 перейшло до ТОВ «ФК» Кредит-Капітал». Відповідач умови кредитного договору щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування ними не виконав, тому у останнього перед позивачем виникла заборгованість, у розмірі 58 339,20 грн з яких заборгованість за тілом кредиту 10300, 00 грн, заборгованість за процентами 48039,20 грн.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № 1132269 від 22.11.2023 в сумі 58 339, 20 грн, а також витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 25.03.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

27.03.2026 АТ «ПУМБ» надано суду затребувану інформацію.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав. Вказане відповідно до ч.13 ст.7, ч.8 ст.178, ч.5 ст.279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 22 листопада 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 1132269 про надання споживчого кредиту.

Сума кредиту по укладеному кредитному договору становить 10 300,00 гривень (п.1.3 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 18 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконує свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Згідно з п.1.5 - п.1.5.2 Кредитного договору тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього Договору. Знижена процента ставка 1,54% в день та застосовується відповідно до умов Договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 86587.07 % річних. За стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 54243.79 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 91876 грн за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 90652,36 грн (п.1.7.- п.1.8.2 Кредитного договору).

Згідно з п.2.1. - п.2.2. Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Сума кредиту (його частини) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 22.11.2023 або 23.11.2023.

Відповідно до п.5.1. Кредитного договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп.5.3. Договору.

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що внесення змін та доповнень до цього Договору оформляється шляхом підписання Сторонами додаткових договорів/угод.

Відповідно п.9.6 Кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Споживач підписує Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично ІТС Товариства для кожного випадку використання та направляється Споживачу текстовим повідомленням на номер мобільного телефону, повідомлений Споживачем Товариству в ІТС Товариства та/або зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повновому обсязі умов цього Договору.

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що ОСОБА_1 підписав Кредитний договір №1132269 від 22.11.2023 одноразовим ідентифікатором Р257, який йому відправлений 22.11.2023 на номер телефону НОМЕР_2 .

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «Селфі Кредит» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Проте, відповідач у строки, визначені Договором, свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

На підтвердження виконання Договору позивачем надано лист ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20.10.2025 за №20251020-5545, з якого вбачається, що ТОВ «ПЕЙТЕК», згідно договору укладеного з ТОВ «Селфі Кредит» №03052022-1 від 03.05.2022 про організацію переказу грошових коштів, здійснило переказ коштів в сумі 10 300,00 грн відповідачу ОСОБА_1 22.11.2023 на картку НОМЕР_3 , код авторизації 179208, Session ID - 022075126902.

Згідно відповіді, яка надійшла від АТ «ПУМБ» від 27.03.2026 за №КНО-07.8.5/4942 БТ на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.03.2026, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_3 . 22.11.2023 на дану карту була транзакція здійснена в сумі 10 300,00 грн.

Також позивач надав розрахунок заборгованості відповідача перед ТОВ «Селфі Кредит» за кредитним договором№1132269 від 22 листопада 2023 року, згідно якого заборгованість станом на 21.06.2024, становить 10 300,00 грн - основний борг та 48039,20 грн - борг за відсотками, всього 58339,20 грн.

Відповідно до усталеної правової позиції суду касаційної інстанції, викладеної, зокрема, у постановах від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 02 жовтня 2024 року у справі № 761/24252/14-ц, від 04 грудня 2024 року у справі № 755/4205/14, від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Також, судом встановлено, що 21 червня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» (Новий кредитор) уклали договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого встановлених цим Договором та у відповідності до глави 73 ЦК України, Фактор набуває Права Вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Суд звертає увагу, що в зазначеній нормі права мова йде про право грошової вимоги, яке не можна ототожнювати із зобов`язанням боржника, оскільки право вимоги є похідним наслідком, що виникає через невиконання боржником певного грошового зобов`язання.

З вказаного слідує, що право вимоги не може існувати саме по собі.

Згідно пункту 5 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 вказано, що визначальною ознакою договору факторингу є суб`єктний склад його учасників. Так, суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: - клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України); - фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч.3 ст. 1079 ЦК України); - боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України.

Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з п. 1.1.-1.3. Договору на умовах встановлених цим Договором та у відповідності до глави 73 ЦК України, Фактор набуває Права Вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав Вимоги Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами (Портфель Заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних в реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами. Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення третім особам прав вимоги до Боржників передбачених від Кредитора за цим Договором.

Актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №21062024 підписаний ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» 21 червня 2024 року, згідно з вимогами п.8.3. Договору факторингу №21062024 від 21.06.2024, Кредитор передав, а Новий Кредитор прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 21.06.2024 року в кількості 9817, складений за формою згідно із Додатком №1 до Договору .

Відповідно реєстру боржників до договору факторингу №21062024 від 21.06.2024 до ТОВ «ФК «Кредит Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №1132269 від 22.11.2023 у загальному розмірі 58339,20 грн.

На виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було у повному обсязі сплачено на користь ТОВ «Селфі Кредит» суму фінансування, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №3392 від 21.06.2024.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та досліджені матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у розмірі 58 332,20 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 01.07.2025 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правничої допомоги № 0107, до якого додано акт №241 від 12.01.2026 наданих послуг на суму 8000 гривень, з детальним описом виконаних робіт.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20, зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу незалежно від того, чи вони вже сплачені чи тільки мають бути сплачені.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, з ОСОБА_1 слід стягнути 3500 грн. судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 гривень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1132269 від 22.11.2023 року в загальному розмірі 58339 (п`ятдесят вісім тисяч триста тридцять дев`ять) гривень 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмір 2 662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1 корп. 28.

Відповідач:ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання:АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя І.М.Савкова