Ухвала суду № 137298079, 10.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

10 червня 2026 р. Справа № 906/1362/24.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Давидюка В.К., розглядаючи заяву представника позивача про відвід судді від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" від 27.05.2026 про відстрочення виконання судових рішень у справі №906/1362/24

за позовом Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"

про стягнення 24 191 404, 16 грн (згідно заяви від 26.03.2025 про залишення без розгляду частини позовних вимог)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Губенко Сергій Анатолійович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" 24 191 404, 16 грн (згідно заяви від 26.03.2025 про залишення без розгляду частини позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.12.2025 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 рішення Господарського суду Житомирської області від 18.12.2025 у справі № 906/1362/24 скасовано. Позов Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича 23 215 581,26 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича 285 971,65 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 305 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 417 865,18 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" на користь Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду видано накази.

27.05.2026 за вх. №01-19/71/26 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою від 28.05.2026 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Новофарм-Біосинтез" від 27.05.2026 про відстрочення виконання рішення суду та призначив розгляд заяви на 15 червня 2026.

08.06.2026 до суду від представника позивача адвоката Карасьова В.І. надійшла заява про відвід судді Давидюка В.К.

В обґрунтування своїх доводів представник позивача вказує, що суддя Давидюк В.К. продемонстрував поведінку, що вказує на його упередження відносно особи позивача та яка виявлялась у: системній зацікавленості судді до кримінального провадження щодо Губенка С.А., витребуванні інформації про місце перебування Губенка С.А., прийняття та врахування суддею бездоказового доводу відповідача про нібито наявність у Губенка С.А. громадянства держави-агресора, негативній оцінці довоєнних господарських операцій із суб`єктом господарювання з Російської Федерації за відсутності відповідної нормативної заборони на момент їх здійснення.

Позивач вважає, що наведені обставини були покладені суддею Давидюком В.К. в основу рішення Господарського суду Житомирської області від 18.12.2025 про відмову у задоволенні позову ФОП Губенка С.А. у цій справі.

Також позивач вважає, що такі дії судді Давидюка В.К. вказують на наявність у судді сформованого негативного та упередженого ставлення до особи позивача, що може вплинути на його безсторонність відносно учасників справи при розгляді та вирішенні заяви відповідача про відстрочення виконання судових рішень.

Натомість позивач мотивує цей відвід наявністю обставин, які виявилися у безпосередній поведінці судді Давидюка В.К. під час розгляду справи №906/1362/24 та які у своїй сукупності викликають у позивача як учасника судового процесу побоювання і сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді при подальшому розгляді процесуальних питань у цій справі.

Додатково позивач звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Отже, з урахуванням висловлених у цій заяві сумнівів у безсторонності судді Давидюк В.К. щодо позивача, з метою їх усунення та забезпечення принципу рівності учасників господарського процесу, а також задля дотримання норм Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів поведінки суддів та забезпечення довіри до судової влади в Україні, позивач вважає за необхідне відвести суддю Давидюка В.К. від розгляду заяви відповідача про відстрочення виконання судових рішень.

Згідно з ч.2 ст.38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (ч.3 ст.38 ГПК України).

Відповідно до ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Отже особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.35 ГПК України).

Враховуючи викладене, розглянувши заяву представника Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича про відвід судді Давидюка В.К. у справі №906/1362/24 суд дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст.35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст.35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Відповідно до ч.1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст.74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява N33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку представником Фізичної особи-підприємця Губенка Сергія Анатолійовича жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Давидюка В.К. у вирішенні спору в даній справі не надано.

З огляду на викладене, обставин, які б свідчили про упередженість судді Давидюка В.К. чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі, заявник не навів, а суд не встановив, що в свою чергу виключає можливість висновку про наявність правових підстав в силу приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ч.1 ст.36 ГПК України не передбачає окремої заборони участі судді, який розглядав справу як суд першої інстанції, у вирішенні заяви про відстрочення виконання судового рішення після скасування його рішення по суті справи апеляційним господарським судом. Вказана норма визначає вичерпний перелік випадків, за яких суддя не може брати участь у розгляді справи, тоді як розгляд заяви про відстрочення виконання судового рішення за наведених обставин до такого переліку не віднесено. Відтак доводи позивача щодо неможливості участі судді у розгляді зазначеної заяви є безпідставними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи останнього щодо відводу судді Давидюка В.К. є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді й припущенням представника позивача щодо необ`єктивності та ймовірної упередженості судді, а відтак у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді від 08.06.2026 слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника позивача від 08.06.2026 про відвід судді Давидюка В.К. від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез" від 27.05.2026 про відстрочення виконання судових рішень у справі №906/1362/24 відмовити.

2. Передати заяву про відвід судді на автоматизований розподіл у відповідності до ст. 32 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Давидюк В.К.

сторонам - через електронний суд.