Рішення № 137295632, 11.06.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 295/5118/26

Провадження № 2/292/368/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року с-ще Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

Головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Забродська Т.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором У С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року на адресу суду за підсудністю з Богунського районного суду м.Житомира надійшла цивільна справа за позовом акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 17.10.2024 між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір АВН0СТ155101729148226930, відповідно до якого відповідачці надано кредит у розмірі 22000 грн., строком на 36 місяців (тобто до 16.10.2027), зі сплатою процентів у розмірі 85 % щорічно.

Станом на 24.03.2026 заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 24944,85 грн., яка складається із заборгованість за тілом кредиту 19137,58 грн., за процентами -5564,77 грн., за пенею - 242,5 грн. На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов"язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ "А-Банк", тому останній просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101729148226930від 17.10.2024 у розмірі 24944,85 грн. станом на 24.03.2026 та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Пулинського районного суду Житомирської області від 14.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд її призначений у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, а також від учасників справи будь-яких заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що до АТ "Акцент-Банк" звернулася ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, у зв`язку з чим 17.10.2024 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ "Акцент-Банк", якою підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між нею та банком кредитний договір. У заяві сторони погодили використання цифрового підпису або його аналогу при здійсненні операцій за всіма рахунками та можливість вчинення наступних правочинів із використанням цифрового підпису.

Відповідно до заяви про надання послуги "Швидка готівка" №АВН0СТ155101729148226930 та паспорту споживчого кредиту "Швидка готівка" від 17.10.2024, підписаних відповідачкою з використанням електронного цифрового підпису, останній надано строковий кредит на споживчі потреби, сума кредиту - 22000 грн., строк кредиту - 36 місяців з 17.10.2024 по 16.10.2027 включно, процентна ставка (фіксована) - 85% на рік. Розмір щомісячного платежу - 1721,78 грн., денна процентна ставка становить 0,17%. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155123212811. Загальна сума до повернення з врахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить 61983,45 грн. У випадку порушення клієнтом зобов"язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов"язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, дата видачі кредиту/дата платежу - 17.10.2024, 17 числа кожного місяця, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 22000/1721,78 грн.; сума кредиту за договором - 22000 грн., проценти за користування кредитом - 39983,45 грн.

Як вбачається з меморіального ордеру №TR.40722431.32442.65455 від 17.10.2024, ОСОБА_1 перераховано кошти в розмірі 22000 грн. згідно договору №АВН0СТ155101729148226930 від 17.10.2024.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №АВН0СТ155101729148226930 від 17.10.2024, укладеного між АТ "Акцент-Банк" та ОСОБА_1 , станом на 24.03.2026, остання має заборгованість в загальному розмірі 24944,85 грн., з них: 19137,58 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5564,77 грн. - заборгованість за процентами; 242,50 грн. - заборгованість за пенею.

Як вбачається з виписки по картці за період з 17.10.2024 по 24.03.2026, відповідачка користувалася банківською карткою - проводила розрахунки в торгових мережах, вносила кошти на рахунок. Сума витрат за час користування становить 51800 грн., сума зарахувань - 51800 грн., сума комісій - 0 грн., сума кешбеку - 0,64 грн..

Згідно виписки по кредиту від 24.03.2065, за період 17.10.2024-24.03.2026, відповідачка має заборгованість в розмірі 24944,85 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України, згідно якої це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

У справі встановлено, що сторони при укладенні кредитного договору, його істотні умови також узгодили в електронній формі. Відповідачка ознайомлювалась із паспортом споживчого кредиту про умови кредитування в електронній формі та підвередила це накладенням електродного підпису, що відповідає положенням зазначеним у анкеті-заяві.

У ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачений порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Таким чином, підписання відповідачкою договору шляхом зазначення одноразового ідентифікатора відповідає вимогам чинного законодавства.

АТ "Акцент-Банк" свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме відповідачці надано кредит в розмірі 22000 грн, шляхом перерахування на її картковий рахунок.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 24.03.2026 становить 24944,85 грн., з них: 19137,58 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5564,77 грн. - заборгованість за процентами; 242,5 грн. - заборгованість за пенею.

Однак, суд не погоджується щодо стягнення з відповідачки пені в розмір 242,5 грн., виходячи з наступного.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указами Президента України №№ 64/2022, 65/2022, 69/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, які тривають.

Судом встановлено, що кредитний договір між позивачем та відповідачкою укладений 17.10.2024, тобто в період дії воєнного стану, отже нарахування пені не узгоджується зі встановленими вимогами п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

При зазначених обставинах, беручи до уваги, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця пені за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано ОСОБА_1 пеню в розмірі 242,5 грн., яка стягненню не підлягає.

За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов"язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 24702,35 грн., а у стягненні пені в розмірі 242,5 грн., слід відмовити на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", із позовних заяв майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду через систему "Електронний суд" позивачем сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (24702,35/24944,85)х2662,40 = 2636 грн. 51 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд У Х В А Л И В :

Позов акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства "Акцент-Банк" (юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул.Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, рах. № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101729148226930від 17.10.2024 у розмірі 24702 (двадцять чотири тисячі сімсот дві) гривні 35 копійок та судовий збір в розмірі 2636 (дві тисячі шістсот тридцять шість) гривень 51 копійка.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Гуц