Рішення № 137295631, 10.06.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/354/26

Провадження № 2/292/346/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., з участю секретаря судового засідання Володіної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-капітал" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1563479 від 13.11.2019 у розмірі 14762,50 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 13.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір, згідно якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів.

20 лютого 2020 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №47-МЛ, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і до відповідача.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів за його використання, що підлягають стягненню з позичальника становить 14762,50 грн., з яких за кредитом - 5000 грн., за відсотками - 6762,50 грн., за комісією за видачу кредиту - 500 грн., по штрафам/пені - 2500 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу за зареєстрованою адресою місця проживання, однак до суду повернувся конверт з відміткою про невручення рекомендованого листа у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався.

Від учасників справи будь-яких заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.

Згідно ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13 листопада 2019 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 5062739 (індивідуальна частина).

Згідно умов договору та анкети-заяви на кредит, відповідач отримав кредит в розмірі 5000 грн, строком на 30 днів з 13.11.2019. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 13.12.2019. Сукупна вартість кредиту складає 2750 грн. в грошовому виразі та 669,00% річних у процентному значенні. Комісія за надання кредиту - 500 грн., яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом - 2250 грн., які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна (базова) ставка - 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник починаючи з дня наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 цього Договору з урахуванням угод про продовженням строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного Позичальником за цим Договором. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Відповідно до графіка розрахунків, дата платежу - 13.12.2019, всього до сплати - 7750 грн., з них за кредитом - 5000 грн., за комісією - 500 грн., за процентами - 2250 грн.

Згідно довідки ТОВ "Мілоан" від 10.09.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким укладено договір №1563479 від 13.11.2019, ідентифікований товариством. Акцепт (договір) підписаний позичальником 13.11.2019 11:08:17 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - Z74028, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 .

З платіжного доручення №3330583 від 13.11.2019, вбачається, що ТОВ "Мілоан" згідно договору 1563479 перерахувало на картку/рахунок VISA НОМЕР_2 кошти в розмірі 5000 грн.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ "Мілоан", ОСОБА_1 за кредитним договором № 1563479, 13.11.2019 надано кредит в сумі 5000 грн., комісія за надання кредиту - 500 грн., комісія за управління та обслуговування кредиту - 200 грн. Відсотки нараховані з 13.11.2019 по 14.02.2020 по 75 та 100 грн. 13.12.2019 ОСОБА_1 здійснено оплату в сумі 137,50 грн., які зараховані на погашення процентів та 200 грн. комісії за управління та обслуговування кредиту.

20.02.2020 між ТОВ "Мілоан" (кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 47-МЛ, у відповідності до умов якого кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості). Права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру боржників від 20.02.2020 до договору відступлення прав вимоги №47-МЛ від 20.02.2020, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал", кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 6478, загальна сума заборгованості - 89 859 319,78 грн.

З витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №47-МЛ від 20.02.2020, вбачається, що ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит-капітал" право вимоги заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1563479 від 13.11.2019, в розмірі 14762,50 грн., з яких: 5000 грн. - залишок по тілу кредиту, 6762,50 грн. - залишок по відсоткам, 500 грн. - залишок по комісії, 2500 грн. - заборгованість по штрафам/пені.

Відповідно до платіжної інструкції №17678 від 20.02.2020, ТОВ "ФК "Кредит-капітал" здійснило оплату ТОВ "Мілоан" згідно договору відступлення прав вимоги №47-МЛ від 20.02.2020, в сумі 3872095,67 грн.

01.04.2026 позивачем направлено ОСОБА_1 претензію про те, що 20.02.2020 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладений договір відступлення прав вимоги №47-МЛ, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №1563479 від 13.11.2019, з терміном повернення кредиту до 13.12.2019. Вимагають виконати зобов"язання протягом 3 днів та негайно погасити заборгованість в сумі 14762,50 грн.

З виписки з особового рахунка за кредитним договором №1563479 від 13.11.2019, ОСОБА_1 , наданої ТОВ "ФК "Кредит-капітал", вбачається, що 13.11.2019 ОСОБА_1 надано кредит згідно кредитного договору №1563479 від 13.11.2019. Заборгованість станом на 14.04.2026 складає 14762,50 грн., з них за сумою кредиту - 5000 грн., за процентами - 6762,50 грн., за комісіями - 500 грн., за штрафом/пенею - 2500 грн.

Відповідно до повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260515/66479-БТ від 03.06.2026, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). По рахунку 13.11.2019 зараховано кошти на суму 5000 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах

(у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст.1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що кредитний договір №1563479 від 13.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , укладений в електронній формі, який підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) надісланий відповідачу.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи наданими позивачем доказами доведено укладення 13.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 кредитного договору в електронному вигляді, що відповідає Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Поданими доказами, позивачем доведено, що ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачу надано кредит в сумі 5000 грн., який перерахований на його банківську картку.

У той же час, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, грошові кошти не повернув.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 14762,50 грн., яка складається із заборгованостей: за тілом кредиту - 5000 грн., за процентами - 6762,50 грн., за комісією - 500 грн., по штрафах/пені - 2500 грн.

Суд не погоджується щодо заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за нарахованими відсотками, оскільки переважна частина з них нарахована після спливу строку кредитування, передбаченого договором.

Відповідно до ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ст. 252 ЦПК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або роками. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У ст.631 ЦК України зазначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити ваші права та виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору

Відтак, закінчення строку договору, який був належним чином виконаний позбавленою стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як вбачається з пунктів 1.3, 1.4 договору, ОСОБА_1 надано кредит строком на 30 днів з 13.11.2019 по 13.12.2019. Відповідно до вказаного строку відповідач мав повернути позивачу кредит, сплатити проценти та комісію.

У той же час, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування кредитом станом на 14 лютого 2020 року, тобто поза межами строку кредитування, який не має перевищувати 30 днів. Останнім днем строку позики та відповідно нарахування відсотків є 13 грудня 2019 року.

Однак, зважаючи на те, що строк позики сплив 13 грудня 2019 року, суд вважає, що позивачем необґрунтовано нараховані проценти після 13 грудня 2019 року.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Після закінчення строку позики і невиконання боржником своїх зобов`язань щодо повернення позики та сплати відсотків за його користування, у статті 625 ЦК України, передбачені наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання та відповідальність боржника за неправомірне використання кредитних коштів.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеного у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/23028/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом згідно вказаного договору та зміну дати повернення всіх сум кредиту матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредиту.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки нараховані в період строку кредиту з 13.11.2019 по 13.12.2019 (30 днів) на загальну суму 2250 грн., з розрахунку: 5000 грн. х 1,50% х 30 днів.

Також, з наданого позивачем розрахунку первісного кредитодавця вбачається, що відповідачем 13.12.2019 сплачено відсотки за користування кредитом в розмірі 137,50 грн., що має бути враховано при визначені розміру заборгованості по відсотках.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відсотки в розмірі 2112,50 грн. (2250 - 137,50 = 2112,50).

Враховуючи те, що позивачем не доведено продовження строку кредитування, а кредитним договором не передбачена комісія за управління та обслуговування кредиту, то сплачена 13.12.2019 відповідачем сума 200 грн., яка спрямована на погашення нарахованої комісії, підлягає вирахуванню з нарахованих відсотків: 2112,50 грн. - 200 грн. = 1912,50 грн.

Також, суд не погоджується щодо стягнення з відповідача нарахованої заборгованості по штрафах/пені в розмірі 2500 грн., виходячи з наведених нижче положень законодавства.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції чинній на момент укладення договору) споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Кредитний договір №1563479 від 13.11.2019, укладений між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 є споживчим кредитом.

Відповідачем отримані кошти та нараховані відсотки у визначений договором строк не сплачені, а тому у позичальника з наступного дня після закінчення строку кредитування, з 14.12.2019 виникло право нарахування пені за прострочення повернення всіх нарахованих сум згідно умов договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування позичальник зобов`язаний сплатити на користь товариства пеню у розмірі 2.00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за договором.

Дане положення договору суперечить ст.21 Закону України "Про споживче кредитування", щодо стягнення пені за невиконання грошового зобов`язання в розмірі визначеному договором, який перевищує подвійну облікову ставку НБУ.

З 14.12.2019 по 30.01.2020 облікова ставка НБУ складала 13,5% (подвійна -27%) в рік, з 31.01.2020 по 20.02.2020 ставка 11% (подвійна - 22%), що складає 27?365=0,07% та 22?366=0,06% в день, що перевищує розмір визначений договором - 2% в день, а тому для розрахунку пені необхідно застосовувати норми ст.21 Закону, а не договору.

Обчислення пені здійснюється за формулою: пеня = сума боргу х кількість днів х подвійна ставка НБУ ? 100 ? 365, де: сума боргу - розмір простроченого платежу або сума, яка не була повернута вчасно, кількість днів - фактична кількість днів, протягом яких виникло прострочення, подвійна облікова ставка НБУ.

За період з 14.12.2019 (перший день прострочення платежу) по 20.02.2020 (відступлення права вимоги) становить 69 днів прострочення платежу, загальна сума боргу 6912,50 грн.

З 14.12.2019 по 31.12.2019 (18 днів): ставка НБУ: 13,5% (подвійна - 27%), базовий рік: 2019 (невисокосний, 365 днів), що становить 92,04 грн., з розрахунку - 6912,50 х 18 х 27 ? 100 ? 365.

З 01.01.2020 по 30.01.2020 (30 днів): ставка НБУ: 13,5% (подвійна - 27%), базовий рік: 2020 (високосний, 366 днів), що становить 152,98 грн., з розрахунку - 6912,50 х 30 х 27 ? 100 ? 366.

З 31.01.2020 по 20.02.2020 (21 день): ставка НБУ: 11% (подвійна - 22%), базовий рік: 2020 (високосний, 366 днів), що становить 87,26 грн., з розрахунку - 6912,50 х 21 х 22 ? 100 ? 366.

Отже, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 332,28 грн. (92,04+152,98 + 87,26).

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в розмірі 7244,78 грн., з них: за тілом кредиту - 5000 грн., за відсотками - 1912,50 грн., за комісією - 500 грн., пеня - 332,28 грн., що становить 49,07 % ціни позову.

Оскільки ОСОБА_1 не виконав умови договору та не сплатив заборгованості в добровільному порядку, суд вважає стягнути з нього на користь позивача примусово заборгованість в сумі 7244 грн. 78 коп., так як згідно укладеного договору позивач набув права вимоги до відповідача.

Як зазначено в ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №Д/21714 наданих послуг на суму 8000 грн. (перерахунок суми наданих послуг протягом року з моменту його підписання) та детальний опис наданих послуг до нього від 14.04.2026.

Враховуючи, що позивачем надано суду розрахунок витрат із зазначенням конкретних видів та вартості правничої допомоги, суд вважає, що ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" надані належні докази на їх підтвердження, а тому вимоги про стягнення витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги підлягають задоволенню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 8000х49,07% = 3925 грн. 60 коп.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (7244,78/14762,50)х2662,40 = 1306 грн. 59 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_6 в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, місцезнаходження: 79029, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів) заборгованість за кредитним договором №1563479 від 13.11.2019 в розмірі 7244 (сім тисяч двісті сорок чотири) грн. 78 (сімдесят вісім) коп., судовий збір в сумі 1306 (одна тисяча триста шість) грн. 59 (п"ятдесят дев"ять) коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3925 (три тисячі дев"ятсот двадцять п"ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", знаходиться за адресою: 79029, вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м.Львів, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Суддя В. Ф. Лотуга