Ухвала суду № 137289578, 11.06.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/5016/26

Провадження № 1-кс/331/1272/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання старшого дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026087020000087 від 03.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

І. Короткий виклад клопотання.

Старший дізнавач сектору дізнання Відділу поліції № 2 ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а саме на грошові кошти у безготівковій формі, які перебувають на рахунку в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «А-Банк» (ЄДРПОУ 14360080), НОМЕР_1 з метою збереження речових доказів.

ІІ. Позиція учасників розгляду клопотання.

Дізнавач підтримав подане клопотання, надавши відповідну письмову заяву, зазначивши про розгляд клопотання без її участі.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання дізнавача проведено без фіксації судового процесу.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з викладеним, враховуючи, що майно не було тимчасово вилучене та з огляду на необхідність збереження майна, щодо якого розглядається питання про накладення арешту, до виконання ухвали з цього питання, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності власника майна. Суд також враховує, що предметом арешту майна є грошові кошти у безготівковій формі, які за своєю природою не визначені індивідуальними ознаками, можуть у короткий строк бути передані третім особам, що перешкоджатиме меті застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

ІІІ. Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні сектору дізнання Відділу поліції № 2 ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026087020000087 від 03.06.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 2.06.2026 до відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, надійшла заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 04.05.2026 невстановлена особа, шахрайським шляхом та зловживанням довірою, під приводом надання послуг з міжнародного пасажирського перевезення, під час листування через соціальну мережу TikTok та месенджер Viber, за допомогою банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_6 , заволоділа грошовими коштами заявниці у сумі 8 320 гривень, чим спричинила матеріальний збиток на вказану суму. Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснила, що перебуваючи в країні Німеччина з метою повернення до України в соціальній мережі «Тік Ток» (посилання відсутнє) знайшла послуги з перевезення пасажирів з країн Європи до України. Звернувшись до адміністратора сторінки в мережі «Тік Ток» у відповідь потерпілій надіслали номер НОМЕР_3 для зв`язку в месенджері «Вайбер». В ході листування ОСОБА_5 запитала про наявність двох місць на рейс за маршрутом Хайденхайм- Запоріжжя на 21 або 22 травня 2026 року та вартість поїздки. У відповідь в голосових повідомленнях, чоловічий голос повідомив, що на вказані дати місця вільні. В подальшому, потерпілій надіслали реквізити для оплати замовлення, а саме розрахунковий рахунок НОМЕР_2 відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_6 .

04.05.2026 о 14:00 потерпіла з власної карти АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_4 здійснила переказ коштів в сумі 8320 гривень на рахунок емітований АТ «А-Банк» UA383077700000026208022286437.

IV. Досліджені докази.

До клопотання дізнавачем було надано

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026087020000087 від 03.06.2026; рапорт помічника чергового відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 ; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відібране від ОСОБА_5 ; заява ОСОБА_5 про залучення до провадження як потерпілої; протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 ; протокол огляду предмету від 03.06.2026; лист представника АТ КБ «Приватбанк» щодо перерахування грошових коштів на картку; копія платіжної інструкції про здійснення платежу.

V. Нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його чинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому діючим КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у діючим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

VI. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали.

Слідчим суддею встановлено, що доданими до клопотання доказами підтверджено можливе вчинення кримінальне правопорушення, заволодіння грошовими коштами потерпілої шляхом обману

Факт перерахування грошей на рахунок, кошти на якому просить арештувати дізнавач, підтверджуються наданими до матеріалів клопотання випискою по банківському рахунку, та копією платіжної інструкції пр. перерахування коштів. Також, відповідними скріншотами переписки підтверджується , що потерпілій послуга не була надана, грошові кошти не повернуті.

З огляду на викладене, у слідчого судді є підстави вважати, що на рахунку НОМЕР_2 зберігаються грошові кошти, отримані злочинним шляхом, тому для забезпечення їх цілісності необхідно накласти арешт на відповідний рахунок шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, яке перебуває на банківському рахунку, що відкритий в АТ «А-Банк».

З цих підстав,

Керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання дізнавача сектору дізнання Відділу поліції № 2 ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти у сумі 8320 ( вісім тисяч триста двадцять) гривень, які знаходяться або можуть надійти на рахунок НОМЕР_2 , та заборонити проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів із вказаного банківського рахунку.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, його захисника, у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1