Ухвала суду № 137287317, 10.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/43/22

Провадження № 1-кс/185/513/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2021 року за № 12021041370000893, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

заявника відводу ОСОБА_3

особи, яка бере участь в кримінальному провадженні ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

02 червня 2026 року надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2021 року за № 12021041370000893, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, обґрунтовуючи заяву тим, що на його думку суддя ОСОБА_4 не має повноважень на здійснення правосуддя, в зв`язку з тим, що Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, як юридична особа перебуває в процессі припинення, остання не може діяти від юридичної особи. Крім того, суддя ОСОБА_4 ігнорує його вимоги щодо дослідження доказів, не бере до уваги у нього постійного місця проживання і міцних соціальних зв`язків, суддя ОСОБА_4 позбавила його можливості надати докази в судовому засіданні.

Під час розгляду заяви, ОСОБА_3 уточнив підстави відводу судді ОСОБА_4 , просив заяву в частині, яка стосується повноважень судді не розглядати.

Прокурор заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_4 , вважає її безпідставною. Будь-яких даних, які б свідчили про неупередженість судді не вбачає, зазначила, що ухвала Павлоградського суду Дніпропетровської області про продовження тримання під вартою ОСОБА_3 , Дніпровським апеляційним судом залишена без змін.

Особа, яка бере участь в кримінальному провадженні ОСОБА_6 , вважав, що необхідно відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_4 .

Суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просить розглянути заяву про відвід без її участі.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя. Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Разом з тим, при розгляді питання заявлених відводів суд вирішує питання наявності або відсутності обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні та які свідчать про його упередженість, та не вдається в питання відповідності прийнятих процесуальних рішень вимогам матеріального та процесуального законодавства, бо дані питання вирішуються апеляційною інстанцією під час перегляду судових рішень, винесених у кримінальному провадженні.

Статтею 75 КПК України встановлено вичерпний перелік підстав відводу судді, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України, порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Підсумовуючи вищезазначене, узаяві про відвід судді ОСОБА_3 не наведено конкретних фактичних обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які б свідчили про особисту упередженість чи небезсторонність судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Щодо заяви ОСОБА_3 про те, що суддя ОСОБА_4 є упередженою, бо не приймає його докази, слід зазначити, що відповідно до пояснень прокурора під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в судовому засіданні тільки оголошено обвинувальний акт та визначений порядок дослідженні доказів, самі доказами стронами ще не надавалися.

З огляду на вищезазначене, на даний час відсутні об`єктивно обґрунтовані сумніви у неупередженості головуючого по справі судді ОСОБА_4 , та заявлений відвід не містить наявних, належних та підтверджених даних, які б викликали сумнів у неупередженості судді та свідчили про наявність підстав для його відводу, визначених положеннями ст. 75 КПК України,суд дійшов висновку, що заява про відвід судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 81, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 листопада 2021 року за № 12021041370000893, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1