Рішення № 137281455, 25.05.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/5/26

Провадження № 2/935/625/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський р айонний с уд Житомирської області в складі: головуючого судді -Василенка Р.О., зі секретарем Криворучко Я.В. за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сьомка В.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міськради про визнання права на земельну частку пай в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до Коростишівської міськради про визнання за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на отримання земельної частки (паю) в межах реформованого КСП «Полісся» с. Щигліївка Житомирського району Житомирської області, розміром 4,61 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлій ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в обгрунтування якої зазначено таке.

Матір`ю ОСОБА_1 була ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а бабою ОСОБА_1 , по лінії матері останнього, ОСОБА_5 , була ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 . За життя, ОСОБА_2 , в 1972 році зверталася до уповноваженого органу з питань реєстрації актів цивільного стану, для повторної видачі свідоцтва про народження, при цьому, при видачі такого (серії НОМЕР_1 ) було допущено помилку, а саме, по батькові матері ОСОБА_2 було зазначено невірно, зокрема як ОСОБА_7 , замість вірного ОСОБА_8 . Після смерті ОСОБА_2 , не збереглося свідоцтво про шлюб останньої із батьком позивача, ОСОБА_9 , яке б могло підтвердити факт та причини зміни матір`ю позивача прізвища з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 . При цьому, виготовити його на даний час повторно не представляється за можливе, так як відповідні актові записи про шлюб не збереглися. Поряд з цим, факт того, що ОСОБА_6 була матір`ю ОСОБА_4 та відповідно бабою позивачу, підтверджується відомостями довідки Коростишівської міської ради №242 від 30.09.2021 року, відомостями архівних довідок (лист Архівного відділу Житомирської РДА №07/03 вих. 243 від 22.12.2025), відомостями архівних довідок (лист Архівного відділу Житомирської РДА №07/03 вих. 148 від 07.08.2025).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а ОСОБА_12 помер в 1982 році. За життя, ОСОБА_3 проживала та була зареєстрованою у своєму власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . З нею на час смерті, за вказаною адресою ніхто не проживав та не був зареєстрованим. До моменту смерті, через похилий вік (94 роки) ОСОБА_3 та її стан здоров`я, за нею доглядала та утримувала її, купуючи їжу, ліки та інші необхідні речі, її дочка ОСОБА_13 , мати позивача. Остання проживала поблизу від матері, в одному селі за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 була членом КСП «Полісся» на момент видачі такому підприємству (11.12.1995) державного акту І-ЖТ №000173, у зв`язку з чим підлягала, на момент видачі такого державного акту, включенню до списку осіб, що мають право на отримання земельної частки паю із земель колективної власності КСП «Полісся». Поряд з цим, її не було включена до такого списку, який формувався та затверджувався 24.01.1997, ймовірно з причин її смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_6 (до затвердження відповідного списку). ОСОБА_3 мала право на отримання земельної частки (паю) із земель колективної власності КСП «Полісся», при цьому, її через необ`єктивні обставини (помилково) не було включено до списку, що є додатком до державного акту І-ЖТ №000173. Через такі обставини, в подальшому, у зв`язку зі смертю останньої, їй сертифікату на право на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку не видавалося.

Представника позивача ОСОБА_1 адвокат Сьомко В.Т. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, надав пояснення, які зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, направив до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника міської ради та прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 називали і ОСОБА_7 , її також називали на ім`я ОСОБА_15 , також їй відомо, що вона була матір`ю ОСОБА_2 та була членом колгоспу, після ОСОБА_16 залишився будинок і ним займався її дочка, після смерті якої потім її син робив ремонт в будинку та оброляв город.

Суд, заслухавши учасинків процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.

Батьками ОСОБА_1 записані ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Батьками ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_4 записано ОСОБА_12 та ОСОБА_18 , згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

З листа начальника Коростишівського відділу державної реєстрації актів цивільног стану Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Наталії Білошицької від 27.12.2025 за № 104/23.3-61 вбачається, що батьками ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 записані ОСОБА_12 та ОСОБА_3 . Актового запису про шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по архіву відділу не виявлено.

Відповідно до довідки заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Щигліївського старостинського округу Коростишівськоїх міської ради В.В. Мілюхіна від 30.09.2021 № 242, зазначено, що матір`ю ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_4 була ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Також, позивачем надано архівні довідки з погосподарських книг Щигліївської сільської ради Коростишівського району Житомирської області за 1944 2000 роки щодо місця реєстрації ОСОБА_2 надані архівним відідлом Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області від 22.12.2025 за № 07-03/вих.243.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви архівні довідки з погосподарських книг Щигліївської сілської ради Коростишівського району Житомирської області за 1958-1996 роки щодо місця реєстрації ОСОБА_3 надані архівним відділом Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області від 07.08.2025 № 07-3/вих.148.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно з довідкою від 17.02.2020 № 68, виданою в.о.старости Щиглівського старостинського округу Коростишівського району Житомирської області Вернигорю І.Ф. ОСОБА_21 про те, що його мати ОСОБА_2 фактично вступила в управління спадковим майном після ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснювала поточний ремонт її житлового будинку, обробляла присадбну земельну ділянку.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом вбачається, що ОСОБА_2 заповіла своєму сину ОСОБА_1 житловий булинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В довідці від 17.02.2020 за № 69 виданої Щигліївським старостинським округом Коростишівського району Житомирської області ОСОБА_22 зазначено, що ОСОБА_3 дійсно включена до списку пайовиків.

Відповідно до архівного витягу архівного відділу Житомирської районної військової адміністрації Житомирської області від 30.01.2025 № 07-04/04.2 надано список колгоспників к-пу «Полісся» Щигліївської сілської ради за нмоером 56 зазначена ОСОБА_3 .

Згідно з наданою копією списків померлих громадян після затвердження державного атку № 000173, зареєстровано в книзі записів актів на право колективної власності на землю 11 грудня 1995 року зазначено за № 10 ОСОБА_3 .

Так, з копії державного акту на право колективної власності на земелю серії ЖТ № 000173 вбачається, що він виданий 11 грудня 1995 року к-п «Полісся».

В постанові Житомирського районного нотаріального округу від 30.06.2025 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку пай, що належало ОСОБА_3 (як члену КСП «Полісся»), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки заявником не подано документів, які підтверджують родинні відносини між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 та не надано документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на право на земельну часку (пай) як члена КСП «Полісся».

У пункті 11постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування`роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України1990 року, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні нормиЦК УРСР.

Частиною дев`ятою ст.5ЗК України передбачалося, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомоюст.6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першоїст.22 ЗК України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і зашилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Із огляду на зазначене, особа набувала право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Для набуття права на земельну частку (пай) колективного сільськогосподарського підприємства особа повинна бути членом такого підприємства та мати необхідний обсяг правоздатності на день видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю, і відповідно, для спадкування такого права воно має існувати у спадкодавця на день відкриття спадщини.

У постанові від 14 квітня 2021 року в справі №278/2221/19 Верховний Суд виснував, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай)».

Частиною першою та шостою ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із частиною першою ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Із викладеного вище вбачається, що ОСОБА_3 не була включена в списки осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ № 000173.

Відповідно до статей 524, 529 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти та дружина померлого.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК Української РСР).

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК Української РСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 305/235/17 (провадження № 61-11869св19) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі з обов`язкового страхування; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд дослідивши надані докази та показання свідка ОСОБА_14 встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 фактично вступила в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Таким чином суд, дійшов висновку про неможливість достовірно встановити вступ ОСОБА_2 у володіння та управління спадковим майном у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3 , а довідка Щигліївського старостинського округу Коростишівської міської ради від 17.02.2020 не є достовірним доказом відповідно до статті 79 ЦПК України, оскільки з неї неможливо встановити дійсні обставини вступу ОСОБА_2 в управління спадковим майном,оскільки не зазначено коли саме ОСОБА_2 здійснювала ремонт буднику чи обробляла присадибну ділянку та не зазначено на підставі чого (яких документів чи обставин) в.о. старости І.Ф. Вернигора дійшов таких висновків. Також показання свідка в судовому засідання теж є не є достовірним доказом через відсутність підтвердження їх показань письмовими доказами та враховуючи події двадцятирічної давності.

Поряд із цим позивачем не доведено факту родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як дочки та матері, так у свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 зазначено, що матір`ю ОСОБА_17 записана ОСОБА_18 та у самому свідоцтві міститься виправлення в даті народження без відповідних зазначень про виправлення, свідоцтва про одруження чи зміну прізвища ОСОБА_23 з « ОСОБА_24 » не надано, а з наданих архівних довідок не виможливо встановити, що ОСОБА_3 та ОСОБА_18 є одна й та ж особа, а по батькові записано помилково. Таким чином, достатніх доказів для встановлення родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як дочки та матері позивачем не надано, оскільки лише показання свідка та довідка сільської ради не можуть встановити розбіжність у написанні по батькові у свідоцтві про народження ОСОБА_25 та зміну прізвища ОСОБА_23 , так як не надано будь-яких інших доказів, зокрема фотографій, листів особистого характеру, актів, пояснення сусідів чи родичів, які проживали поруч, які б свідчили про родинні відносини.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Враховуючи вищевказане, суд оцінюючи докази, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, дійшов висновку про те, що позивачем не доведено права спадкування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на отримання земельної частки (паю) в межах реформованого КСП «Полісся» с. Щигліївка Житомирського району Житомирської області, розміром 4,61 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлій ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного вище і керуючись ст.ст. 12,13,81,258,259,263-265,268, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Коростишівської міськради про визнання за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на отримання земельної частки (паю) в межах реформованого КСП «Полісся» с. Щигліївка Житомирського району Житомирської області, розміром 4,61 в умовних кадастрових гектарах, що належало померлій ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач Коростишівська міська рада, код ЄРДПОУ 04053660, місцезнаходження: вул.Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Житомирська область.

Повний текст судового рішення складено 04.06.2026

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО