Ухвала суду № 137275890, 10.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/791/25

2-др/465/44/26

У Х В А Л А

10.06.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О.І.,

з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву представника позивача, адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом:

позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова, 2В» (ЄДРПОУ: 37919584, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Наукова, буд. 2В),

відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач-2: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач-3: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

відповідач-4: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),

предмет позову: стягнення заборгованості із сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території,

в с т а н о в и в:

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 19.05.2026, ухваленим за участі представника позивача та відповідача-1, позов задоволено частково. Присуджено до солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Наукова, 2В»:

12 718,05 грн заборгованості із сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період 01.01.2019 31.12.2024,

1 559,19 грн інфляційних втрат,

430,98 грн 3% річних.

У задоволені решти вимог відмовлено.

Повний текст рішення складено 19.05.2026.

25 травня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача від 23.05.2026, адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича, про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

До заяви представник позивача долучив копії документів, датовані як до, так і після ухвалення рішення, а саме:

- Договору про надання правничої допомоги №3/25 від 09.01.2025;

- Додаткової угоди №1 від 09.01.2025 до Договору про надання правничої допомоги №3/25 від 09.01.2025;

- Акта №1 приймання правничої допомоги (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 27.05.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.06.2026.

29 травня 2026 року на адресу суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання, призначене на 10.06.2026 учасники справи не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З урахуванням приписів ч. 4 ст. 270 ЦПК України, завчасного повідомлення всіх учасників справи про час і місце проведення судового засідання, стислих строків розгляду заяви та неможливість призначення заяви до розгляду без накладення на інші уже призначені до розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви без участі сторін та їх представників.

У відповідності до вимог п.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяву представника позивача, дослідивши докази, якими він обґрунтовує заяву про ухвалення додаткового рішення, дійшов таких висновків.

Згідно з ст.ст.133,134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частинами 1-6 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1-3 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №285/5547/21 виклав наступний висновок щодо застосування наведених норм:- «з урахуванням принципу розумності, касаційний суд зауважує, що: у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Тлумачення частини першої статті 246 ЦПК України та частини восьмої статті 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. А у разі закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України (п`ять днів після ухвалення рішення суду), - також і поважні причини пропуску цього строку. За відсутності обґрунтування поважних причин строку подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат. Натомість наслідком закінчення процесуального строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України, є залишення заяви без розгляду».

Як убачається із змісту позовної заяви, враховуючи положення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, представником позивача зазначено про те, що орієнтовний розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, становить 18 028,00 грн і складається із сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн (том 1 а.с. 3).

У додатках до позовної заяви представником позивача не зазначено і суду під час судового розгляду не надано ні Договору про надання правничої допомоги №3/25 від 09.01.2025, ні Додаткової угоди №1 від 09.01.2025 до Договору про надання правничої допомоги №3/25 від 09.01.2025.

Відповідно до п. 4.1. Договору №3/25 від 09.01.2025, розмір гонорару встановлюється Додатковими угодами до даного Договору у фіксованому розмірі або із встановленням погодинної оплати.

Клієнт оплачує гонорар адвокату на підставі здійсненого адвокатом розрахунку (п. 4.2. Договору №3/25 від 09.01.2025).

Оплата гонорару здійснюється клієнтом адвокату згідно з Додатком до даного Договору на підставі виставленого адвокатом рахунку в терміни, передбачені Додатком або рахунком (п. 4.3. Договору №3/25 від 09.01.2025).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1, встановлено фіксовану вартість правничої допомоги, що надається адвокатом клієнту у справі клієнта:

8 000,00 грн за підготовку і подання позовної заяви;

6 000,00 грн за підготовку і подання відповіді на відзив;

2 000,00 грн за участь в одному судовому засіданні в залі суду;

1 000,00 грн за участь в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції (том 2 а.с.70).

У справі №285/5547/21 Верховний Суд урахував, що рішення суду першої інстанції було ухвалене 27 грудня 2022 року, при цьому позивач звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, до якої додав докази їх понесення, протягом п`яти днів після його ухвалення (03 січня 2023 року). Докази були датовані за період з 09 грудня 2021 року до 03 серпня 2022 року, тобто до моменту ухвалення рішення суду першої інстанції; погодився з позицією суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки її зміст не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

Верховний Суд неодноразово посилався на вказані висновки (постанови від 25.09.2024 у справі №910/1007/22, від 12.12.2024 у справі №911/826/23, від 28.01.2025 у справі №910/5810/24, від 16.04.2025 у справі №910/14752/23).

Акт №1 приймання правничої допомоги (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом) від 21.05.2026 у цій справі датується після ухвалення рішення у справі (19.05.2026), отже суд вважає за можливе здійснити перевірку цього доказу і надати йому відповідну оцінку.

Визначаючи розмір суми лише на основі Акта, вбачається, що позивач узгодив гонорар та його складові з адвокатом постфактум. Вказане не надає суду та іншій стороні спору (Відповідачу) можливості об`єктивно пересвідчитися у дійсній домовленості щодо розміру адвокатського гонорару.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити зі встановленого у самому договорі розміру та / або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону №5076-VI.

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково (додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, постанови Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №911/1927/24, від 26.06.2025 у справі №917/1383/24, від 17.06.2025 у справі №920/1481/23, від 09.12.2021 у справі №922/3812/19).

При цьому, як вбачається із оприлюдненої 06.11.2025 у Єдиному державному реєстрі судових рішень додаткової постанови Львівського апеляційного суду у справі від 05.11.2025 у справі № 466/10326/24, адвокату Кінашу Д.В. також звернено увагу на подання Договору та Додаткової угоди вже після ухвалення судового рішення по справі.

Матеріали справи підтверджують фактичне вчинення представником позивача дій, вказаних в акті приймання виконаних робіт від 21.05.2026: подання позову, відповідні на відзив, неодноразову участь представника у судових засіданнях. Суд також враховує і поведінку відповідача-1, яка також призвела до затягування розгляду справи.

Однак, у заяві адвокат просить стягнути 24 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом Акта №1 приймання правничої допомоги (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом) від 21.05.2026:

1) адвокатом вивчено надані клієнтом документи; погоджено з клієнтом правову позицію; опрацьовано чинне законодавство, досліджено релевантну судову практику в контексті спірних правовідносин; виконано розрахунки заборгованості; підготовлено та поляно позовну заяву з додатками до сулу (витрачено 4 години). Послуга фіксованою вартістю 8 000,00 грн;

2) адвокатом підготовлено і подано відповідь на відзив (вивчено відзив та додані до нього документами, опрацьовано чинне законодавство; підготовлено, відправлено учасниками справи та подано відзив на позовну заяву до суду) (витрачено 3 години). Послуга фіксованою вартістю 6 000,00 грн;

3) адвокатом взято участь в судових засіданнях: 02.04.2025; 05.05.2025; 18.09.2025; 31.03.2026; 19.05.2026 (витрачено час на підготовку до судових засідань та на участь в них, а також на доїзд до місця розгляду справи) (витрачено 5 годин). Послуга фіксованою вартістю 10 000,00 грн.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26.01.2026 у справі № 367/4064/21:

«68. … гонорар адвоката може встановлюватися у двох формах: фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

69. Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

70. Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

71. У справі, яка переглядається, суди встановили, що розмір гонорару адвоката позивачка погодила в окремо складених актах (№ 1 і № 2) до договору про надання правової допомоги і в цих актах позивачка та адвокат не пов`язували розмір гонорару з витраченим адвокатом часом на вчинення відповідної процесуальної дії. Навпаки, сторони зазначили конкретні (фіксовані) суми гонорару адвоката за окремі аспекти його участі в справі (судові засідання, робота над первісним і зустрічним позовами).

72. Оскільки позивачка погодила з адвокатом фіксований розмір його гонорару, то ненадання детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) із зазначенням того, скільки годин адвокат витратив на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії чи складення документу, не має правового значення для вирішення питання про компенсацію ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу.

73. Крім того, у вже згаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 також зазначено, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу».

Водночас, зміст Акта №1 від 21.05.2026, самостійно без п. 2 Додаткової угоди №1, не дає підстав дійти висновку про встановлення фіксованої вартості правничої допомоги, що надається адвокатом клієнту у справі клієнта. При цьому, встановити скільки годин адвокат витратив на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії чи складення документа не можливо.

Також суд ураховує і заперечення відповідача, який попри все просить відмовити у задоволенні заяви.

Статтею 134 ЦПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи (частина 1), а у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Матеріали справи свідчать про перевищення позивачем у остаточному (орієнтовному) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу (24 000,00 грн) у порівнянні з очікуваним її розміром (15 000,00 грн у позові), що є істотним перевищенням в розумінні частини четвертої статті 141 ЦПК України.

Звичайно ж, представник позивача не міг передбачити на час подання позову, що у справі буде проведено п`ять судових засідань. Водночас і за обставин цієї справи, відповідач на стадії розгляду справи судом першої інстанції також не мав жодних правових підстав вважати, що вартість участі адвоката у судових засіданнях фактично обчислюється у розмірі 2 000,00 грн за одне засідання.

Ураховуючи всю сукупність обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача, адвоката Кінаша Дмитра Вадимовича, про ухвалення додаткового рішення у справі № 465/791/25, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України

Суддя: Баран О.І.