Рішення № 137275677, 09.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1574/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекоенерго» (61052, місто Харків, вул. Ізмайлівська, будинок 11А, офіс 2) про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекоенерго», в якій просить стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМЕКОЕНЕРГО» (код за ЄДРПОУ 44195072, адреса місцезнаходження: 61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Ізмайлівська, будинок 11А, офіс 2) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (код за ЄДРПОУ 23269555, адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вулиця КОЗЕЛЬНИЦЬКА, будинок 15) 135309,96 грн (сто тридцять п`ять тисяч триста дев`ять гривень дев`яносто шість копійок) збитків, а також судові витрати.

Крім того, позивач просить розгляд справи здійснювати без виклику (повідомлення) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2026 позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (вх.№ 1574/26) залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "ДТЕК Західенерго" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Акціонерному товариству "ДТЕК Західенерго" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви з зазначенням реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та документу, що підтверджує наявність такого рахунку.

13.05.2026 від представника Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 11519/26), де позивач повідомив реквізити рахунку позивача, а також на підтвердження наявності рахунку надав довідку банку, що підтверджує відкриття такого рахунку.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1574/26. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "09" червня 2026 р. об 11:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 заяву представника Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№ 12351/26 від 22.05.2026) постановлено задовольнити. Судове засідання у справі № 922/1574/26, призначене на 09.06.2026 на 11:00, постановлено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", а саме Добровольської Олени Леонтіївни.

У судовому засіданні 09.06.2026 представник позивача до відеоконференції не приєднався.

Відповідач у судове засідання, призначене на 09.06.2026 на 11:00, свого повноважного представника не направив.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Копії ухвал суду направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю «Промекоенерго» засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену у позовній заяві, що кореспондується із даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулись до суду без вручення з відмітками пошти "адресат відсутній".

Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі №910/18480/20 дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 30.03.2023 у справі №910/2654/22.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку - суду (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, у постановах Верховного Суду від 14.06.2024 у справі №910/8002/23, від 11.06.2024 у справі №922/1988/23).

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про розгляд справи; відповідач визнається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.

Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Промекоенерго» наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки позивач та відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від них не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

У судовому засіданні 09.06.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2023 АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (далі - Замовник, Позивач) уклало з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОМЕКОЕНЕРГО» (далі - Підрядник, Відповідач) Договір № 4851-ЗЭ-ДоТЭС (далі - Договір), згідно якого ТОВ «ПРОМЕКОЕНЕРГО» взяло на себе зобов`язання своїми силами і на свій ризик виконати, а АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» зобов`язалося прийняти і оплатити наступні роботи: Розробка проектно-кошторисної документації, монтаж, та пуско-налагодження рибозахисних пристроїв на береговій насосній станції № 2 ДТЕК ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору прийом виконаних Робіт здійснюється Сторонами щомісячно за Актами приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідками про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3), що підписується уповноваженими представниками обох Сторін. Датою завершення етапу виконаних Робіт, передбаченого в Графіку виконання робіт, є дата, зазначена в останньому Акті приймання виконаних підрядних робіт по даному етапу (Форма КБ-2в). Акт приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) Підрядник надає Замовнику не пізніше 01 (першого) числа місяця наступного за місяцем, в якому виконувалися Роботи. Останній акт приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ- 2в) та Довідка про вартість виконаних підрядних Робіт (Форма КБ-3) за відповідним етапом надається Підрядником протягом 2 (двох) робочих днів після завершення кожного етапу виконаних Робіт, передбаченого Графіком виконання робіт.

Згідно з п. 5.1 Договору вартість Робіт за Договором узгоджується Сторонами в Договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток №2), і становить 918 571,77 грн (дев`ятсот вісімнадцять тисяч п`ятсот сімдесят одна гривня 77 копійок), у тому числі ПДВ - 20% - 153 095,3 грн (сто п`ятдесят три тисячі дев`яносто п`ять гривень 30 копійок). Вартість Робіт визначається відповідно до ДСТУ Б Д 1.1-1 2013 "Правила визначення вартості будівництва.

Згідно з п. 5.4 Договору оплата 100% вартості Робіт за цим Договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Підрядника впродовж 14 календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання виконаних робіт (за формою № КБ-2в).

Пунктом 6.1.23 Договору передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) Підрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них, у випадках передбачених законодавством, здійснюється Підрядником у терміни, встановлені Податковим кодексом України.

У випадку порушення Підрядником порядку заповнення та/або не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті зупинення її реєстрації контролюючим органом, Замовник має право застосувати оперативно-господарські санкції.

У разі відмови Підрядника зареєструвати належним чином оформлену податкову накладну або розрахунок коригування до такої податкової накладної, в тому числі в разі дії/бездіяльності Підрядника, які призвели до відмови контролюючого органу в реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних, Підрядник сплачує Замовнику штраф в розмірі суми ПДВ, який Замовник повинен був отримати, за такою податковою накладною (розрахунком коригування до податкової накладної) впродовж 10 (десяти) календарних днів з дати направлення відповідної претензії Замовника.

Відповідно до пункту 8.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання будь-якої з Сторін прийнятих на себе за цим Договором зобов`язань, вона несе відповідальність перед іншою Стороною відповідно до вимог чинного законодавства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕКОЕНЕРГО» виконало роботи для Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 08.12.2023, Актом №1 вартості устаткування ло акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року.

На виконання пункту 5.4 Договору АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» перерахувало на рахунок ТОВ "ПРОМЕКОЕНЕРГО" 460 000,00 грн (ПДВ 76 666,67 грн) за платіжною інструкцією №3290848 від 19.01.2024 та 397 177,32 грн (ПДВ 66 196,22 грн) за платіжною інструкцією №3293500 від 23.01.2024.

Відтак, ТОВ «ПРОМЕКОЕНЕРГО» мало обов`язок своєчасно зареєструвати податкову накладну на суму ПДВ 135 309,96 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Проте згідно даних Електронного кабінету платника податків ДПС України АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» податкова накладна № 9380884248 від 20.12.2023 на суму ПДВ 135 309,96 грн має статус «реєстрацію зупинено». Це також підтверджено Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2024 щодо зупинення реєстрації вказаної податкової накладної.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав покладене на нього зобов`язання щодо належного оформлення результатів виконаних робіт, а саме не здійснив реєстрацію податкової накладної за відповідною господарською операцією, у зв`язку з чим розмір не відшкодованого ПДВ за Договором № 4851-ЗЭ-ДоТЭС від 01.11.2023 року становить 135 309,96 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є Договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 01.11.2023 між Акціонерним товариством "ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕКОЕНЕРГО" (Підрядник) укладено Договір № 4851-ЗЭ-ДоТЭС, згідно якого ТОВ «ПРОМЕКОЕНЕРГО» взяло на себе зобов`язання своїми силами і на свій ризик виконати, а АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» зобов`язалося прийняти і оплатити наступні роботи: Розробка проектно-кошторисної документації, монтаж, та пуско-налагодження рибозахисних пристроїв на береговій насосній станції № 2 ДТЕК ДОБРОТВІРСЬКА ТЕС відповідно до умов цього Договору. Згідно з п. 6.1.23 Договору Підрядник зобов`язався скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати у терміни, встановлені Податковим кодексом України.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно статті 16 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків.

За приписами частин першої-третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною (універсальною) саме в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків, факт протиправної поведінки відповідача, а також причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками. Відповідачу, в свою чергу, потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З наведеного вбачається, що згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту (аналогічний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Суд зауважує, що Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем в публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, адже із цим пов`язується виникнення у покупця права на віднесення відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

Водночас покупець товарів/послуг не є стороною публічно-правових відносин між продавцем товарів/послуг і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Як наслідок, такий покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов`язку з проведення перевірки, оскільки цей обов`язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків.

Оскільки саме від продавця товарів/послуг, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (аналогічна позиція викладена у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Сам факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН внаслідок нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22).

Судом встановлено, що на виконання умов положень п. 5.4 Договору АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» перерахувало на рахунок ТОВ "ПРОМЕКОЕНЕРГО" 460 000,00 грн (ПДВ 76 666,67 грн) за платіжною інструкцією №3290848 від 19.01.2024 та 397 177,32 грн (ПДВ 66 196,22 грн) за платіжною інструкцією №3293500 від 23.01.2024.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що відповідачем було зареєстровано податкову накладну на суму 135 309,96 грн у порядку та строки, що визначені ПК України. Згідно даних Електронного кабінету платника податків ДПС України АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» податкова накладна № 9380884248 від 20.12.2023 на суму ПДВ 135 309,96 грн має статус «реєстрацію зупинено», що також підтверджено Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2024.

Отже, оскільки відповідачем не виконано вимог статті 201 ПК України, позивач позбавлений права і можливості включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 135 309,96 грн.

За цих обставин суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну і неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливістю зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача.

Таким чином, позивачем доведена обставина наявності усіх елементів складу господарського правопорушення у діях (бездіяльності) відповідача, натомість відповідачем на спростування цих обставин жодного доказу суду не подано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промекоенерго (код ЄДРПОУ 44195072, адреса місцезнаходження: 61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Ізмайлівська, будинок 11А, офіс 2) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (код ЄДРПОУ 23269555, адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, IBAN НОМЕР_1 , АТ ПУМБ, м. Київ, код ЄДРПОУ АТ ПУМБ 14282829, МФО 334851) 135 309,96 грн (сто тридцять п`ять тисяч триста дев`ять гривень дев`яносто шість копійок) збитків, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (код ЄДРПОУ 23269555, адреса місцезнаходження: 79026, м. Львів, вулиця Козельницька, будинок 15).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Промекоенерго (код ЄДРПОУ 44195072, адреса місцезнаходження: 61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Ізмайлівська, будинок 11А, офіс 2).

Повне рішення складено "10" червня 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк