№ 137273318, 05.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/107/23-19/144/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2026 Справа № 908/1144/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Давиденко Ірини Вікторівни, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТУС ЛТД про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1144/23

за позовом: Запорізької міської ради, ідентифікаційний код 04053915 (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмінієвий завод тринадцятий елемент, ідентифікаційний код 43821133 (адреса: вул. Холодноярської бригади, буд. 24 офіс 22, м. Суми, Сумська область, 40007, Україна),

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Будмет-2007, ідентифікаційний код 34829514 (адреса: 69600, м. Запоріжжя, вул. Доківська, буд. 1),

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТУС ЛТД, ідентифікаційний код 35037500 (адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ідентифікаційний код 44118663)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 ),

2. ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 ),

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Віталіна Груп, ідентифікаційний код 43063472 (адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 47),

4. ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_3 ),

5. ОСОБА_4

6. ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_4 ),

7. ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 (адреса: АДРЕСА_5 ),

8. ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_6 (адреса: АДРЕСА_6 ),

9. ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_7 (адреса: АДРЕСА_7 ),

10.Фонд державного майна України, ідентифікаційний код 00032945 (адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9)

про стягнення 5 442 188,54 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 26.05.2026 надійшла заява ТОВ «ОРТУС ЛДТ» про ухвалення додаткового рішення по справі №908/1144/23, стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі пропорційному розміру задоволених позовних вимог від витрат заявника.

Також 26.05.2026 від ТОВ «ОРТУС ЛТД» надійшла заява про доручення надання до матеріалів справи доказів щодо понесених судових витрат, до якої додано: копію додаткової угоди №11 до Договору-доручення про надання правничої допомоги від 12.12.2025, копію акту наданих послуг №11 від 22.05.2026, копію платіжної інструкції № 1745 від 25.05.2026, копію платіжної інструкції №20 від 20.02.2026, копію рахунку №2026-02-19, копію чеку Укрпошта від 02.01.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Іванченко А.Ю.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2026, заяву передано до розгляду судді Давиденко І.В.

Ухвалою суду від 28.05.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ «ОРТУС ЛТД» про ухвалення додаткового рішення по справі №908/1144/23, стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, ухвалено розглядати заяву без повідомлення учасників справи.

13.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від Запорізької міської ради надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яке обґрунтовано наступним.

На думку позивача часткове задоволення позову обґрунтовано виключно неможливістю позивача за власною ініціативою, з дотриманням норм процесуального права, подати до суду заяву про зменшення позовних вимог, адже підготовче засідання було закрито відразу після розгляду заяви про збільшення позовних вимог і це зменшення не є результатом роботи адвоката.

З посиланням на висновки, викладені у додаткових постановах Касаційного господарського суду ВС від 13.02.2024 № 910/12155/22 та Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, Запорізька міська рада зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Позивач вважає зазначений розмір горонару успіху в розмірі 7967,37 грн необґрунтованим та завищеним.

Витрати на залучення спеціаліста із землеустрою, що складають 10 000,00 грн позивач також вважає необґрунтованими, та такими, що не вплинули на результати розгляду справи. За твердженням Запорізької міської ради, звіт спеціаліста жодним чином не впливав на розгляд справи, а вказані послуги інженера землевпорядника відповідач мав замовляти для вирішення питання щодо виокремлення земельної ділянки під час придбання нерухомості у 2017 році, а не за рахунок Запорізької міської ради під час розгляду позову, поданого внаслідок повної і абсолютної несплати орендної плати протягом 9 років користування землею комунальної власності.

Також позивач зазначає, що відповідно до ст. 129 ГПК інші крім судового збору судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову, - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Запорізька міська рада просить врахувати, що судовий розгляд у даній справі - наслідок невиконання умов договору оренди землі саме відповідачем.

03.06.2026 від ТВ «ОРТУС ЛТД» надійшли заперечення на клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

У запереченнях відповідач вказує, що в якості єдиного аргументу щодо неспіврозмірності "гонорару успіху" представник ЗМР наводить що виключно із-за того, що ЗМР на протязі 6 місяців підготовчого засідання не встигла подати заяву про зменшення позовних вимог, а тому часткове задоволення позовних вимог не є результатам роботи адвоката.

Відповідач вважає, що ЗМР не наведено доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для відповідача.

Також з посиланням на висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду від 30 березня 2021 року по cправі № 906/432/19, відповідач зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

На думку ТОВ «ОРТУС ЛТД», заперечення позивача на відшкодування витрат на залучення спеціаліста землевпорядника також не базуються на доказах щодо неспіврозмірності цих витрат, ЗМР не наводить жодного аргументу або доказу відносно необґрунтованості вартості послуг такого спеціаліста, а висновок спеціаліста стосується предмета спору та виконано відповідно до пункту 5.15 Постанови ВС Україні від 20.08.2025 року по цій справі.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТУС ЛТД» про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1144/23 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/1144/23 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Алюмінієвий завод тринадцятий елемент, Товариства з обмеженою відповідальністю Будмет-2007, Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТУС ЛТД

про стягнення 5 442 188,54 грн заборгованості з орендних платежів.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 по справі № 908/1144/23 позовні вимоги задоволено частково.

Питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом вирішено лише за клопотанням відповідача Ляшко Аліни Юріївни.

Згідно з вимогами ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, які потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи та заяви ТОВ «ОРТУС ЛТД», останнім було заявлено до стягнення судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог позивача від загальної суми витрат ТОВ «ОРТУС ЛТД» в розмірі 45145,37 грн.

Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідачем ТОВ «ОРТУС ЛТД» у відзиві на позовну заяву (том 8, а.с. 1-9) було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, в якому було зазначено, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 10 000,00 грн гонорару адвоката за професійну правничу допомогу, 2000,00 грн за представництво відповідача в суді за кожне судове засідання судове засідання, 10% від суми, на яку буде зменшено первинно заявлені позивачем позовні вимоги «гонорар успіху».

Судом встановлено, що 01.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТУС ЛТД» (далі-Клієнт) та Адвокатом Іванченко Анною Юріївною (далі- Адвокат) було укладено договір доручення про надання правової допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновлення порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору, Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта. Адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси Клієнта в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед третіми особами, а також у судах України загальної юрисдикції та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України,Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2025 до Договору-доручення про надання правової допомоги від 01.08.2022 п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції : Цей договорів набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2027 року.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

22.05.2026 між відповідачем 3 та Адвокатом Іванченко А.Ю. було підписано Акт надання послуг №11 до Договору-доручення про надання правової допомоги від 01.08.2022, згідно якого адвокатом Іванченко А.Ю. надано Клієнту наступні послуги та в нього наявний обов`язок з оплати (фіксований розмір):

- правовий аналіз матеріалів та оцінки обставин і наявних доказів;

- правовий аналіз законодавства та судової практики;

- формування правової позиції;

- підготовка та подання процесуальних документів / заяв, заяв по суті та інших матеріалів по справі № 908/1144/23, а саме: клопотання про розгляд справи спочатку від 14.12.2025; відзив від 31.12.2025; заява від 31.12.2025 про закриття провадження у справі; додаткові пояснення від 24.12.2025, додаткові пояснення (відповідь на заперечення ЗМР) від 09.03.2026) 10 000,00 грн;

- «гонорар успіху» адвоката за ведення справи в суді 10% від суми, на яку було зменшено позовні вимоги (124 626,11- 44952,44) *10% = 7 967,37 грн;

- участь в 6 (шести) судових засіданнях (21.01.2026, 25.02.2026, 22.04.2026, 20.05.2026, 21.05.2026) - 12 000,00 грн. Всього 29 967,37 грн.

25.05.2026 ТОВ «ОРТУС ЛТД» платіжною інструкцією № 1745 на суму 29 967,37 грн оплачено адвокату Іванченко А.Ю. «послуги правової допомоги у справі № 908/1144/23, згідно Дод.угоди № 11 від 12.12.2025 та Акту 11 від 22.05.2026 без ПДВ».

Також судом встановлено, що за зверненням ТОВ «ОРТУС ЛТД» інженером-землевпорядником та інженером-геодезистом Панченком Г.В., було виконано звіт (висновок) щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка необхідна (використовується) для експлуатації будівлі заводоуправління інв..167 літ.А (площа 392,5 кв.м.) яке розташоване по вул.Доківська 15 в м.Запоріжжі.

В матеріали справи ТОВ «ОРТУС ЛТД» був наданий звіт (висновок) щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка необхідна (використовується) для експлуатації будівлі заводоуправління інв. № 167 літ. А (площа 392,5 кв.м), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15.

Відповідно до приписів ГПК України: судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123); до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123); витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126); обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126); інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129).

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим, суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та Інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).

Аналогічні критерії застосовані Європейським судом з прав людини у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі Тімайдуліна І інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Беручи до уваги принцип співмірності, необхідно пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом у межах правовідносин між ними та не є обов`язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Судом встановлено, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29 967,37 грн є неспівмірним та достатньо завищеними.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Правова позиція, наведена вище, викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18.

Оцінюючи обсяг наданих послуг, суд звертає увагу на те, що правовий аналіз матеріалів та оцінки обставин і наявних доказів, правовий аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції вже є підготовкою до складання відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив. Співставляючи вартість наданих послуг адвокатом в межах даної справі, приймаючи до уваги обсяг поданих до суду процесуальних документів, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування судові витрати в частині надання правничої допомого у розмірі 10 000,00 грн очевидно не відповідають критеріям розумності, співмірності щодо участі адвоката у даній справі, враховуючи також передбачений сторонами у договорі «гонорар успіху», обґрунтованим та співмірним суд вважає в цій частини суму 3000,00 грн.

Щодо «гонорару успіху» заявленого відповідачем в розмірі 7967,37 грн, що складає 10% від суми, на яку зменшено позовні вимоги, заявлені позивачем (124 626,11-44 952,44) * 10%) суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вже було зазначено, відповідно до ст. 6. ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи домовленість сторін договору, суд вважає, що визначення «гонорару успіху» в розмірі 10% від суми, на яку зменшено позовні вимоги позивача не суперечить приписам чинного законодавства та є обґрунтованим.

Щодо гонорару адвоката за учать в судових засідання, судом зазначено наступне.

Адвокат Іванченко А.Ю. приймала участь в шести судових засіданнях як представник ТОВ «ОРТУС ЛТД» поза межами приміщення суду, в режимі відео конференції, а саме 21.01.2026, 25.02.2026, 22.04.2026, 20.05.2026, 21.05.2026.

Судом враховано, що адвокатом Іванченко А.Ю. не було витрачено час та матеріальні ресурси для прибуття до зали судового засідання в м.Запоріжжі

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що заявлені витрати відповідача ТОВ «ОРТУС ЛТД» на професійну правничу допомогу, в частині витрат за участь в шести судових засіданнях є неспівмірними та достатньо завищеними.

Співмірним суд вважає розмір гонорару за участь в зазначених судових засіданнях в розмірі 1000,00 грн за кожне, тобто загалом 6 000,00 грн.

Також як встановлено судом, за зверненням ТОВ «ОРТУС ЛТД» інженером-землевпорядником та інженером-геодезистом Панченком Г.В., було виконано звіт (висновок) щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка необхідна (використовується) для експлуатації будівлі заводоуправління інв.№167 літ.А (площа 392,5 кв.м.) яке розташоване по вул.Доківська 15 в м.Запоріжжі.

Наведений вище висновок експерта було замовлено відповідачем за власним бажанням та з самостійно обраним переліком питань.

Слід зазначити, що в силу приписів ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

При цьому, при ухвалені рішення у справі, судом не прийнято до уваги наданий ТОВ «ОРТУС ЛТД» звіт (висновок) щодо визначення меж та розміру земельної ділянки, яка необхідна (використовується) для експлуатації будівлі заводоуправління інв. № 167 літ. А (площа 392,5 кв.м), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Доківська, 15.

На підставі викладеного, витрати на залучення спеціаліста із землеустрою, що склали 10 000,00 грн та заявлені ТОВ «ОРТУС ЛТД» до стягнення з позивача як судові витрати, є необґрунтованими та заявлені безпідставно.

Щодо витрат ТОВ «ОРТУС ЛТД» в розмірі 2178,00 грн, які заявлені як витрати, що пов`язані з розглядом справи та становлять оплату послуг Укрпошта при направлені сторонам кореспонденції, то такі витрати підтверджені відповідачем частково, а саме на суму 432,00 грн (фіскальний чек від 02.01.2026 на суму 432,00грн), оскільки матеріали справи не містять доказів понесення витрат на суму 1746,00 грн (194,00 * 9 листів).

Таким чином, витрати, пов`язані з розглядом справи відповідачем обґрунтовані та підтверджені на суму 432,00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України, судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, з огляду на обставини справи, її складність, предмет та підстави, сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям розумності та реальності, є завищеною, з огляду на це, надаючи оцінку наведеному заявником переліку витрат на правову допомогу, з урахуванням наданих доказів та фактичного обсягу наданих послуг правничої допомоги, у відповідності до принципу диспозитивності та змагальності, суд приходить до висновку, що розмір понесених ТОВ «ОРТУС ЛТД» витрат на оплату послуг професійного адвоката підлягає зменшенню до 16 967,37 грн, що є справедливою та розумною компенсацією за надані послуги в даній категорії справ.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено судом частково, з ТОВ «ОРТУС ЛТД» на користь Запорізької міської ради стягнуто заборгованість за договором оренди землі від 11.11.2008 за період з 01.09.2021 по 28.02.2022 в розмірі 44 952,44 грн, що складає 36,07% від заявлених позивачем вимог.

Тобто сума, на яку судом відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ «ОРТУС ЛТД» склала 63,93%.

За таких обставин, стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язаних з розглядом справи № 908/1144/23 в розмірі 11 123,42 грн (( 3000,00 + 6000,00 +7 967,37 +432) х 63,93%).

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву з обмеженою відповідальністю ОРТУС ЛТД про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької міської ради, ідентифікаційний код 04053915 (69105, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОРТУС ЛТД, ідентифікаційний код 35037500 (адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Мала, буд. 3) витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з розглядом справи в розмірі 11 123,42 грн (одинадцять тисяч сто двадцять три гривні 42 коп.).

В іншій частині заяви - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення складено та підписано 10.06.2026.

Суддя І.В. Давиденко