Ухвала суду № 137273163, 01.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

01 червня 2026 року м. Житомир Справа № 910/7318/22

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

розглядаючи справу за позовом: ОСОБА_1 (м.Вінниця);

до 1. Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (м.Житомир);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ГРУП Менеджмент" (м.Київ);

про солідарне стягнення 3277549,16грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Буліменко Є.В., ордер серія АА №1649824 від 25.11.2025 (в режимі

відеоконференції);

від відповідача-1: Приведьон В.М., ордер серія АМ №1108975 від 11.12.2024;

від відповідача-2: Силаєв О.Г., ордер серія АІ №2058465 від 24.11.2025 (в режимі

відеоконференції);

з перервами в судових засіданнях: з 10.02.2026 по 03.03.2026; з 03.03.2026 по 31.03.2026; з 31.03.2026 по 05.05.2026; з 05.05.2026 по 01.06.2026, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ГРУП Менеджмент" про солідарне стягнення 3277549,16грн; з яких: 1802615,00грн завданих збитків, які складають різницю між справедливою ціною акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго", визначеною у публічній безвідкличній вимозі №40/0/1-21 від 26.02.2021 про придбання акцій у всіх власників акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго", 1 243 804,35грн інфляційних втрат та 231 129,81грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні примусового викупу акцій міноритарних акціонерів Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (процедура сквіз-аут (squeeze-out)) відповідачі допустили порушення норм Закону України "Про акціонерні товариства", які визначають порядок проведення цієї процедури та порядок визначення ціни придбання акцій, внаслідок чого акції позивачки як міноритарного акціонера були викуплені за заниженою ціною (1,85грн/шт.), а відповідачі своїми протиправними діями порушили право власності позивачки на отримання в результаті примусового викупу належних їй акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго" справедливої компенсації їх ринкової вартості.

Ухвалою суду від 13.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відкладено підготовче засідання на 10 лютого 2026 р. о 12:30.

На адресу суду через систему ЄСІТС 09.02.2026 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 10.02.2026, заслухавши представників сторін, беручи до уваги усне клопотання представника відповідача-1 про відкладення розгляду справи, суд оголосив перерву до 03.03.2026 о 12:30, згідно з ч.5 ст.183 ГПК України, для надання можливості представнику відповідача-1 подати власні пояснення/заперечення щодо клопотання представника відповідача-2 про зупинення провадження у справі від 09.02.2026.

На адресу суду через систему ЄСІТС надійшли наступні документи:

- 12.02.2026 від представника позивача заява від 11.02.2026 по суті справи;

- 03.03.2026 від представника позивача заперечення на клопотання представника відповідача-2 від 09.02.2026 про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 03.03.2026, заслухавши представників сторін, беручи до уваги усне клопотання представника відповідача-1 про продовження перерви, суд продовжив перерву до 31.03.2026 о 14:30, згідно з ч.5 ст. 183 ГПК України, для надання можливості представникам відповідачів ознайомитись із запереченнями представника позивача від 03.03.2026 на клопотання представника відповідача-2 від 09.02.2026 про зупинення провадження у справі та надати власні письмові пояснення/заперечення щодо них.

В подальшому в судових засіданнях продовжувались перерви для вирішення судом клопотання представника відповідача-2 від 15.12.2025 про призначення додаткової судової експертизи, клопотання представника відповідача-1 від 16.12.2025 про зупинення провадження у справі, та клопотання представника відповідача-2 від 09.02.2026 про зупинення провадження у справі.

Щодо клопотання представника відповідача-2 від 15.12.2025 про призначення додаткової судової експертизи, суд зазначає наступне.

Для вирішення додаткової судової експертизи представник відповідача-2 просив поставити експертам наступні питання:

- Надати конкретну та чітку відповідь, яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 р., визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України майновим методом (методом чистих активів);

- Надати конкретну та чітку відповідь, яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 р., визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України дохідним методом;

- Надати конкретну та чітку відповідь, яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 р., визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України порівняльним методом.

Проведення додаткової експертизи за рішенням суду відповідач просив доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В обґрунтування вказаного клопотання останній вказує, що висновок експертів за результатами проведення комплексної оціночної та судово-економічної експертизи №3004-Е від 21 квітня 2025 року є неповним та не містить конкретних та чітких відповідей на питання - яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 р., визначена майновим методом (методом чистих активів), дохідним та порівняльним методами.

Також представник вказує, що експерти вже допитувалися судом раніше, однак, не надали чітких, грунтованих та вичерпних відповідей на поставлені перед ними питання, та не усунули неповноту та неясність висновку експертизи № 3004-Е від 21 квітня 2025 року.

Приписами частин 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до частини 2 статті 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам) (ч.2 ст.107 ГПК України).

Згідно з пунктом 1.2.13 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" 08.10.1998 № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Постановою Верховного суду від 25.08.2021 року по справі №920/639/17 встановлено, що у справі може бути призначена додаткова експертиза - у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним. Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не надано вичерпних відповідей на всі постановлені перед експертом питання. Також ВС підкреслив, що висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить неповний, неконкретний характер.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку у разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18).

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №927/685/20.

При цьому, Господарський суд м.Києва ухвалою від 26.10.2022 у вказаній справі, серед іншого, призначив у справі судову експертизу, виконання якої доручив Корінько Миколі Даниловичу, на вирішення експерта поставив наступні питання: Яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 року у складі пакету загальної кількості 100% від статутного фонду (капіталу) AT "Житомиробленерго", визначена за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?

Пізніше, Господарський суд м.Києва ухвалою від 07.06.2023 у справі №910/7318/22 виконання судової експертизи доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (вулиця Липинського, 54, Львів, Львівська область, 79000). На вирішення експерта поставив наступні питання: Яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021 року у складі пакету загальної кількості 100% від статутного фонду (капіталу) AT "Житомиробленерго", визначена за трьома основними методичними підходами: дохідним, порівняльним і майновим (за формулою: "ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства")?

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.08.2023 поновив провадження у справі №910/7318/22; клопотання судового експерта №3004-Е від 04.08.2023 про уточнення експертного завдання задовольнив частково; виклав питання, поставлені на вирішення судовому експерту в редакції: - Чи відповідає дійсній (ринковій) вартості вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1 грн 67 коп.? - Якщо не відповідає, то яка дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на дату публічної безвідкличної вимоги від 16.02.2021, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність України майновим методом (методом чистих активів), дохідним та порівняльним методами? Мета оцінки: визначення дійсної (ринкової) вартості однієї простої іменної акції AT "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021; в решті клопотання судового експерта №3004-Е від 04.08.2023 про уточнення експертного завдання відмовив; зупинив провадження у справі №910/7318/22 до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи разом з висновком експерта до Господарського суду міста Києва.

Господарським судом Житомирської області встановлено, що 16.05.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/7318/22, які були повернуті Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (Київське відділення), у зв`язку з проведенням комплексної оціночної та судово-економічної експертизи, за результатами якої складено висновок експертів № 3004-Е від 21.04.2025.

Так, зі змісту висновку експертів № 3004-Е від 21.04.2025 за результатом комплексної оціночної та судово-економічної експертизи за матеріалами господарської справи №910/7318/22 вбачається, що виконання проведення комплексної оціночної та судової економічної експертизи доручено комісії експертів у складі:

голови комісії - головного судового експерта Київського відділення ЛНДІСЕ МЮУ Гавриленко Наталії Вікторівни, яка має вищий експертний кваліфікаційний клас, вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, кваліфікації судового експерта за спеціальностями: 11.1. "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності", 11.2. "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій", 11.3. "Дослідження документів фінансово-кредитних операцій", свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 163-21/Д від 01.07.2021 видане Кваліфікаційною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, видане Кваліфікаційною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної-комісії при Міністерстві юстиції України, подовжено рішенням Кваліфікаційної палати ЦЕКК при Мінюсті України № 9 від 02-11-2023. Відповідно до ст. 16 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-ХП (в редакції Закону № 4017-ІХ від 10.10.2024), термін дії свідоцтва безстроковий.

члена комісії - Гохберг Ігоря Ісааковича, який має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст", кваліфікацію оцінювача, діє на підставі Свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2341 від 17.12.2004, Сертифікату ФДМУ та УТО № 739 від 03.01.1997 з правом проведення оцінки за напрямами:

- напрям 1 "Оцінка об`єктів у матеріальній формі":

- спеціалізація 1.1 "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них";

- спеціалізація 1.2 "Оцінка машин і обладнання";

- спеціалізація 1.3 "Оцінка колісних транспортних засобів";

- спеціалізація 1.4 "Оцінка літальних апаратів";

- спеціалізація 1.5 "Оцінка судноплавних засобів";

- спеціалізація 1.7 "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність";

- напрям 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності";

- спеціалізація 2.1 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)";

- спеціалізація 2.2 "Оцінка прав на об`єкти інтелектуальної власності"

- Стаж роботи оцінювачем - 27 років.

Також, як убачається із Висновку № 3004-Е від 21.04.2025 експерти попереджені про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтями 384, 385 КК України.

За результатами досліджень судовими експертами, у висновку № 3004-Е від 21.04.2025, зроблені висновки:

По першому питанню:

Дослідженням наданих документів, враховуючи поставлене питання, встановлено, що вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у розмірі 1грн67коп не відповідає дійсній (ринковій) вартості. Більш докладно наведено у дослідницькій частині дослідження.

По другому питанню:

Дослідженням наданих документів встановлено, що дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 у складі пакету загальної кількості 100% від статутного фонду (капіталу) АТ "Житомиробленерго" становить 1грн80коп.

При цьому, господарський суд враховує, що об`єктом дослідження у Висновку №3004-Е від 21.04.2025 є дійсна узгоджена (ринкова) вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021, а в справі № 910/7294/22 предметом спору є визнання права позивача на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції АТ "Житомиробленерго" та встановлення її розміру на рівні 58 грн 08 коп. із розрахунку за 1 акцію, яка має визначатися станом на день, що передує даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій, тобто теж на 16.02.2021.

Експертами у Висновку №3004-Е від 21.04.2025 були надані вичерпні відповіді на поставлені судом питання та зазначено, що вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на дату публічно безвідклично вимоги від 16.02.2021 року у складі пакету загальної кількості 100 % від статутного фонду (капіталу) АТ "Житомиробленерго" становить:

за майновим підходом - 66 грн.;

за порівняльним підходом - 1,80 грн.;

за дохідним підходом - оцінка не виконувалась через об`єктивну причину повної відсутності адекватних вихідних даних.

Поряд з цим, вказаними судовими експертами зазначено, що згідно з п.51 Національного стандарту №1, необхідно провести узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних підходів. Узгодження результатів здійснюється з урахуванням мети і принципів оцінки, що є визначальними для конкретної мети її проведення, обсягів та рівня достовірності вихідних даних та іншої інформації, яка використовувалася під час проведення оцінки.

Тому, експертами було наведено власну мотивацію та вказано, що виходячи з оцінки всіх вхідних даних, матеріалів справи та меті оцінки в цій роботі перевага надана порівняльному методичному підходу, отже за результатами розрахунків ринкова вартість однієї простої іменної акції АТ "Житомиробленерго" станом на 16.02.2021 становить 1грн80коп.

У клопотанні представника відповідача-2 від 15.12.2025 не зазначено, в чому конкретно полягає неповнота або неясність Висновку №3004-Е від 21.04.2025, які саме слід провести додаткові дослідження та/або дослідити додаткові матеріали в рамках проведення додаткової експертизи, які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Враховуючи те, що експертом досліджено всі надані йому об`єкти та надано вичерпні відповіді на всі постановлені перед експертом питання, підстави для призначення додаткової експертизи відсутні.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 1.8. Розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція) результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта. Висновок експерта складається з обов`язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки), (пункт 4.12. Розділу IV Інструкції). Висновок експерта (експертів) оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом (експертами), який (які) проводив(ли) дослідження. Підписи у заключній частині засвідчуються відбитком печатки експертної установи на кожній сторінці тексту заключних висновків.

Суд зазначає, що Висновок експерта №3004-Е від 21.04.2025 оформлено на бланку експертної установи і підписано експертом, який проводив дослідження. Підписи експерта у заключній частині засвідчено відбитком печатки експертної установи, що відповідає вимогам Інструкції. Також, особи, яка проводили цю експертизу є атестованим судовими експертами, обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 КК України, а сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування.

Також, господарський суд зважає і на те, що призначення додаткової експертизи, не відповідатиме процесуальній економії та буде направлене на затягування розгляду цієї господарської справи, а також понесення учасниками справи додаткових витрат на оплату експертизи.

Поруч з вказаним, суд вважає слушними доводи позивача, що відповідачі не були позбавлені права та можливості подати висновок, підготовлений на їх замовлення. Водночас суд враховує, що провадження у цій справі було відкрито ще в 2022 році.

Крім того, суд зважає на те, що Верховний Суд в постанові від 02.04.2025 в цій справі, скасовуючи постанову апеляційного господарського суду та передаючи справу на новий розгляд до такого суду, не вказав про обов`язковість призначення в цій справі судової експертизи, а лише зазначив про можливість її призначення, за необхідності.

Таким чином, суд підсумовує, що в цьому випадку, за викладених обставин, наявних у справі доказах відсутня потреба в призначенні додаткової судової експертизи, а тому клопотання представника відповідача-2 від 15.12.2025 про призначення додаткової судової експертизи не підлягає задоволенню.

Дослідивши клопотання представника відповідача-1 від 16.12.2025 про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

В даному клопотанні представник відповідача-1 просить суд зупинити провадження у справі №910/7318/22 до набрання законної сили рішенням суду у справі №991/5746/23, яка перебуває у провадженні Вищого антикорупційного суду за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про застосування санкції, передбаченої пунктом 11 частини 1 статті 4 Закону України "Про санкції", та стягнення активів у дохід держави. Зокрема, мова йде про стягнення в дохід держави корпоративних прав/акцій АТ "Житомиробленерго" та ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ".

Представник відповідача-1 зазначає, що Господарський суд Житомирської області в рамках розгляду даної справи не може встановити підстави та коло дії таких санкцій як блокування активів та зупинення економічних та фінансових зобов`язань, які застосовані до осіб, які безпосередньо контролюють діяльність відповідачів, а можливе стягнення значної суми коштів може бути розцінене як "порушення накладених санкції" та "знецінення" компаній, що встановлюється в рамках справи ВАКС № 991/5746/23, а тому наявні підстави для зупинення провадження по справі №910/7318/22.

Підставою для звернення до суду позивача по справі №910/7318/22 є солідарне стягнення з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ГРУП Менеджмент" 3277549,16грн, з яких: 1802615,00грн завданих збитків, які складають різницю між справедливою ціною акцій Акціонерного товариства Житомиробленерго, визначеною у публічній безвідкличній вимозі №40/0/1-21 від 26.02.2021 про придбання акцій у всіх власників акцій Акціонерного товариства Житомиробленерго, 1 243 804,35грн інфляційних втрат та 231 129,81грн 3% річних.

Представник позивача в своїх запереченнях від 10.01.2026 на клопотання представника відповідача-1 від 16.12.2025 про зупинення провадження у справі, вказав, що твердження у клопотанні про те, що розпорядження грошовими коштами на суму, яка складає розмір позовних вимог, потребуватиме погодження наглядової ради АТ "Житомиробленерго" та учасників ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" є маніпулятивним, оскільки гіпотетичне примусове виконання судового рішення про стягнення з відповідачів на користь позивачки заявлено суми збитків не залежатиме від рішень органів управління відповідачів.

Також представник позивача, звернув увагу суду на те, що гіпотетичне задоволення судом позовних вимог Міністерства юстиції України у справі №991/5746/23 та стягнення в дохід держави корпоративних прав АТ "Житомиробленерго" та ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ", які є відповідачами у справі №910/7318/22, жодним чином не впливатиме на існування зобов`язання відповідачів як афілійованих осіб сплатити позивачці справедливу ціну за примусово викуплені у неї в рамках процедури сквіз-аут прості іменні акції АТ "Житомиробленерго".

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають, подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а встановлення обставин щодо недійсності договору не є предметом розгляду у даній справі

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, або з інших причин. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Тобто підстава, передбачена п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо лише після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Водночас наведеною процесуальною нормою прямо передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом з тим, у постанові ВС у складі КГС від 18.03.2021 у справі №910/8466/20 зроблено висновок про те, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи (постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №922/2381/16, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 30.09.2019 у справі №925/90/19, від 23.09.2019 у справі №910/5785/18).

Таким чином, предмети позову у справі № 991/5746/23 та у справі, що розглядається, кардинально відрізняються, вказані справи не пов`язані одна з одною і вирішення справи, що розглядається, не залежить від вирішення справи № 991/5746/23.

Сама по собі взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 991/5746/23, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи №910/7318/22.

При цьому суд зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі №910/7318/22 призведе до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, тому це свідчить про порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про зупинення провадження у справі від 16.12.2025.

Розглянувши клопотання представника відповідача-2 від 09.02.2026 про зупинення провадження у справі, суд вирішив відмовити в його задоволенні, з огляду на наступне.

В даному клопотанні представник відповідача-2 просить суд зупинити провадження у справі №9910/7318/22, до набрання законної сили рішенням у справі №906/1689/25.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, уповноважений представник посилається, зокрема, на те, що предметом позову у справі №906/1689/25, що розглядається Господарським судом Житомирської області, є визнання недійсним договору про спільні дії від 17.02.2021; визнання недійсною Публічної безвідкличної вимоги про придбання в усіх власників акцій АТ "Житомиробленерго" №40/0/1-21 від 26.02.2021; стягнення з ТОВ "ВС Груп Менеджмент" на користь ОСОБА_13 7 000 (семи тисяч) акцій АТ "Житомиробленерго", а у справі №910/7318/22 позивач просить солідарно стягнути з з ТОВ "ВС Груп Менеджмент" та АТ "Житомиробленерго" 3277549,16грн; з яких: 1802615,00грн завданих збитків, які складають різницю між справедливою ціною акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго", визначеною у публічній безвідкличній вимозі №40/0/1-21 від 26.02.2021 про придбання акцій у всіх власників акцій Акціонерного товариства "Житомиробленерго", 1 243 804,35грн інфляційних втрат та 231 129,81грн 3% річних.

У випадку, якщо в справі № 906/1689/25 буде визнано недійсним договір про спільні дії б/н від 17.02.2021р. та визнано недійсною публічну безвідкличну вимогу №40/0/1-21 від 26.02.2021р., у ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" виникне обов`язок повернути колишнім акціонерам (в тому числі і ОСОБА_1 ) всі придбані відповідно до ст.65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" акції . Зазначені обставини унеможливлять стягнення з ТОВ "ВС ГРУП МЕНЕДЖМЕНТ" збитків, які складають різницю між справедливою ціною акцій АТ "Житомиробленерго" та ціною вказаних акцій, визначеною у публічній безвідкличній вимозі №40/0/1-21 від 26.02.2021р., що є предметом позову в справі №910/7318/22.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають, подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а встановлення обставин щодо недійсності договору не є предметом розгляду у даній справі

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, або з інших причин. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Тобто підстава, передбачена п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливо лише після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Водночас наведеною процесуальною нормою прямо передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом з тим, у постанові ВС у складі КГС від 18.03.2021 у справі №910/8466/20 зроблено висновок про те, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення у іншій справі.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи (постанови Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №922/2381/16, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 30.09.2019 у справі №925/90/19, від 23.09.2019 у справі №910/5785/18).

Представник позивача у власних запереченнях від 03.03.2026 на клопотання представника відповідача-2 про зупинення провадження у справі вказав, що навіть у випадку задоволення судом позовних вимог у справі №906/1689/25 та визнання недійсним з моменту укладення договору про спільні ді б/н від 17.02.2021р., а також визнання недійсною з моменту укладення публічно безвідклично вимоги про придбання в усіх власників акцій АТ "Житомиробленерго" №40/0/1-21 від 26.02.2021р., рішення у вказаній справі стосуватиметься лише прав та обов`язків позивача у справі і не може впливати на права та обов`язки позивачки у справі №910/7318/22, оскільки вона не є стороною у справі №906/1689/25. В цьому контексті слід зазначити, що Верховний Суд у п.97 постанови від 30.07.2025р. (cправа №910/5079/23) зазначив, що, на відміну від законодавства, яке діє ea omnes (щодо всіх, тобто з правовим ефектом щодо невизначеного кола суб`єктів), судове рішення у приватноправовому спорі діє inter partes (тобто з правовим ефектом тільки для сторін у справі). Судове рішення, ухвалене у справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі у цій справі.

Також представник позивача зазначає, що у справі №906/1689/25 позивач оскаржує процедуру сквіз-аут через п`ять років з моменту проведення, що вказує на завідому безпідставність та штучний характер позову, метою якого є виключно затягування розгляду справи №910/7318/22. Відповідно до п.3 частини другої ст.43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Предметом дослідження у даній справі є встановлення обставин і підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача суму компенсації, пов`язану з викупом акцій по несправедливій (заниженій) вартості. Отже, встановленню підлягають саме обставини встановлення справедливої ціни викупу акцій, які суд може встановити на підставі наявних у справі і додатково поданих доказів, адже він наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати КГС в постанові від 01.03.2024 р. у справі №910/17615/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.03.2024 у справі № 907/882/22 зазначено, що наявність спору щодо визнання недійсним договору в силу презумпції чинності правочину не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду справи, в якій ставиться питання про стягнення заборгованості за таким договором, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Однак представник відповідача-2 належним чином не обґрунтував, яким чином розгляд справи №906/1689/25 унеможливлює розгляд позовних вимог, заявлених у справі №910/7318/22, та не навів обставин, які перешкоджають суду самостійно встановити розмір компенсацій за примусово вилучені акції АТ "Житомиробленерго".

Враховуючи викладені позиції Верховного Суду, слід зазначити, що наявність спору щодо дійсності договору не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі п.5 ч.1 ст.227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника ТОВ "ВС Груп Менеджмент" від 09.02.2026 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/1689/25.

Представники сторін в судовому засіданні 01.06.2026 вказали, що вважають за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Разом із цим представник позивача та представник відповідача-2 заявили усні клопотання про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Суд дійшов висновку, що усі процесуальні дії у підготовчому засіданні, передбачені ч.2 ст.182 ГПК України, вчинені; завдання підготовчого провадження, визначені ч.1 ст.177 цього Кодексу, виконані; правові підстави для відкладення підготовчого засідання та оголошення в ньому перерви відсутні.

Враховуючи вказані обставини, дотримуючись завдань господарського судочинства, передбачених ст.2 ГПК України, до яких, у тому числі, належить своєчасне вирішення спору та ефективний захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, оскільки письмової згоди всіх учасників справи, передбаченої ч.6 ст.183 ГПК України, сторонами не надано, суд дійшов висновку про доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до пунктів 18, 19 частини 2статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно п.15 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд: встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Судом встановлені наступний порядок розгляду справи у судовому засіданні під час розгляду справи по суті:

1. Вступне слово учасників (ст.208 ГПК України);

2. З`ясування обставин та дослідження доказів щодо (ст.ст.209-215 ГПК України);

3. Судові дебати (ст.218 ГПК України).

Відповідно до ч.2 ст.209 ГПК України з урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з`ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.

Згідно з положеннями ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 120, 121, 177, 182, п.3 ч.2 ст.185, 195, 197, ч.2 ст.232, 234-235 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ГРУП Менеджмент" від 15.12.2025 про призначення додаткової судової експертизи - відмовити.

2. У задоволенні клопотання представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" від 16.12.2025 про зупинення провадження у справі - відмовити.

3. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Груп Менеджмент" від 09.02.2026 про зупинення провадження у справі - відмовити.

4. Закрити підготовче провадження та призначити справу №910/7318/22 до судового розгляду по суті.

5. Призначити судове засідання на "13" липня 2026 р. о 14:30 в приміщенні господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 622 (ВКЗ), та провести його в режимі відеоконференції.

Відеоконференція буде проведена за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" (пошук в мережі Інтернет за посиланням: https://vkz.court.gov.ua) поза межами приміщення суду за участю представника позивача - Буліменка Євгена Володимировича (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) , та представника відповідача-2 - Силаєва Олександра Геннадійовича (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

6. Роз`яснити учасникам справи передбачене ст.207 ГПК України право подати заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

7. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують повноваження представників.

Ухвала набрала законної сили 01.06.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - в справу

2- представнику позивача через "Електронний суд";

3-4 відповідачам через "Електронний суд"