Постанова № 13726820, 03.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2011                                                                                           № 37/806-42/302

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           Тищенко А.І.

          Михальська Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача: Окунєв І.С.- представник за довіреністю

Від відповідача: Копанистий В.І.- юрист

Від третьої особи: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2010

у справі № 37/806-42/302 (Паламар П.І. .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична компанія"

до                                                   Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

а           

третя особа           Товариство з обмеженою відповідальністю "Оілтех"

про                                                   стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 19973048,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська енергетична компанія” м. Києва задоволено частково.

Стягнуто з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська енергетична компанія” 7920676,53 грн. боргу, 8372155,09 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1052075,30 грн. три проценти річних з простроченої суми, 22144,60 грн. витрат по оплаті державного мита, 204,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовлено.

У зустрічному позові Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва відмовлено.

Стягнуто з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” у доход Державного бюджету України 1700 грн. штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оілтех” у доход Державного бюджету України 1700 грн. штрафу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з позовом та просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким у первісному позові відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судове засідання 03.02.2011 представник третьої особи не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи викладене, належне повідомлення представника третьої особи про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Між Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оілтех” був укладений договір № 158/95-04 від 01.12.2004 р. на постачання нафтопродуктів та договір № 158/76-04 від 01.12.2004 р. на постачання нафтопродуктів.

Відповідно до пункту 1.1, 3.2, 2.1, 4.1 договору поставки №158/95-04, постачальник зобов'язався передати покупцю у 2004 році бензин А-95, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити бензин на умовах даного договору; приймання-передача нафтопродуктів, поставлених постачальником покупцю оформляється щомісячно актом приймання-передачі до 8-го числа, наступного за звітним; кількість нафтопродуктів, ціна за одну тонну, визначається у доповненнях, підписаних уповноваженими особами сторін.

Між постачальником та покупцем 01.12.2004 укладено додаток №1 до договору поставки №158/95-04, відповідно до пунктів 1, 2, 3 якого постачальник зобов'язався передати покупцю у грудні 2004 року бензин А-95 у кількості (можливе відхилення +/- 5%) 1085,834тонн. Договірна ціна за одну тонну бензину А-95 складає 3199грн., в т.ч. ПДВ 533,17грн. Загальна вартість бензину, що передається за додатком №1 склала 3473582,97грн., в тому числі ПДВ 578930,49грн.

Між постачальником та покупцем 01.12.2004 складено акт приймання-передачі, відповідно до якого за договором №158/95-04 постачальник передав, а покупець прийняв у грудні 2004 року 1085,834тонн бензину А-95 на загальну суму 3473582,97грн., в тому числі ПДВ 578930,5грн.

Пунктом 5.1 договору поставки №158/95-04 передбачено, що покупець проводить оплату шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника платіжним дорученням протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі.

13 квітня 2006 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Оілтех”(кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська енергетична компанія”(новий кредитор) уклали договір уступки права вимоги № 35/1-06, відповідно до якого кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до Дочірньої компанії “Укргазвидобування”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(боржник) в частині зобов’язань боржника перед кредитором, які ґрунтуються на умовах договору поставки № 158/95-04 від 01.12.2004 р., укладеному між кредитором та боржником, з усіма змінами та доповненнями, укладеними до моменту підписання договору уступки права вимоги № 35/1-06 від 13.04.2006 р. на суму 3473582,97 грн.(п.1.1 договору)

Відповідно до п.2.1. договору уступки права вимоги № 35/1-06 від 13.04.2006 р., новий кредитор отримує право вимагати від боржника належного виконання зобов’язань за договором поставки № 158/95-04 від 01.11.2004 р. в сумі 3473582, 97 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська енергетична компанія” м. Києва задоволено частково. Стягнуто з Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська енергетична компанія” 7920676,53 грн. боргу, 8372155,09 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1052075,30 грн. три проценти річних з простроченої суми, 22144,60 грн. витрат по оплаті державного мита, 204,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Рішення суду в цій частині мотивовано тим, що копіями актів приймання-передачі між сторонами від 1 грудня 2004 р., податкових накладних №№ 2, 3 від 1 грудня 2004 р стверджується факт одержання відповідачем товару за договорами на постачання нафтопродуктів №№ 158/95-04, 158/76-04 від 1 грудня 2004 р. загальною вартістю 7920676,53 грн. Доказів належної оплати за договором суду не надано.

У зустрічному позові Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва відмовлено, позиція суду ґрунтується на тому, що відповідач пропустив строк позовної давності у відповідності до ст.267 ЦК України.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі - продажу, положення про який застосовуються до договору поставки в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом є Дочірньою компанією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», основною метою діяльності якої відповідно до установчих документів є добування вуглеводнів, виробництво продуктів нафтоперероблення та оптова торгівля паливом.

У своєму складі Компанія має філію «Управління з переробки газу та газового конденсату», в структурі якої діє Шебелинське відділення з переробки газового конденсату і нафти, головним завданням якого є виробництво і реалізація продукції, що виробляється, у тому числі автомобільних бензинів марок А-76 та А-95.

Судом встановлено, що 01.12 2004 року ДК «Укргазвидобування» були підписані договори поставки нафтопродуктів з ТОВ «Скіф-Доступ» №157/76-04 та додаткову угоду до нього про поставку бензину А-76 у кількості 1 537,191 тон загальною вартістю 4 491672,1 грн. та №157/95-04 і додаткову угоду до нього про поставку бензину А-95 у кількості 1 085,834 тонн загальною вартістю 3 508329,65 грн. на умовах франко-завод Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти філії «Управління з переробки газу та газового конденсату» ДК «Укргазвидобування» за попередньою оплатою, за якими Компанія мала намір продати продукцію власного виробництва з власного заводу.

01.12.2004р., між ДК «Укргазвидобування» і ТОВ «Оілтех» було підписано договір №158/76-04 і додаткову угоду до нього про поставку бензину А-76 у кількості 1 537,191 тон загальною вартістю 4 447 093,56 грн. та №158/95-04 і додаткову угоду до нього на поставку бензину А-95 у кількості 1 085,834 тонн загальною вартістю 347582,97 грн. на умовах франко-завод Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти філії «Управління з переробки газу та газового конденсату» ДК «Укргазвидобування», за якими ДК «Укргазвидобування» мала намір придбати ту саму продукцію власного виробництва у тій же кількості, що мало бути реалізовано за угодами між ДК «Укргазвидобування» та ТОВ «Скіф-Доступ». Як вбачається з пояснень представників сторін, Акти приймання-передачі продукції від ДК «Укргазвидобування» до ТОВ «Скіф-Доступ», від ТОВ «Скіф-Доступ» до ТОВ «Оілтех», від ТОВ «Оілтех» до ДК «Укргазвидобування» також оформлено 01.12. 2004 року. Судом встановлено, що фактичної передачі та відвантаження нафтопродуктів і відповідного оформлення супровідних документів за вказаними договорами не відбувалось. Попередня оплата, як передумова здійснення поставки відповідно до умов договорів №157/76-04 та №157/95-04 (п. 5.1) не проводилась, тому у ДК «Укргазвидобування» були відсутні підстави для відвантаження, отже нафтопродукти власного виробництва, що були предметом договору,          залишились у розпорядженні ДК «Укргазвидобування». Крім того, за умовами п. 3.6 Договорів поставки нафтопродуктів №157/76-04 та №157/95-04, укладених між ДК «Укргазвидобування» та ТОВ «Скіф-Доступ» приймання - передача нафтопродуктів, поставлених постачальником покупцеві оформлюється щомісячно актами приймання-передачі до 10 числа, наступного за звітним, на підставі транспортних накладних, наданих постачальнику покупцем. Такі документи жодною із сторін договорів не складались, довіреності на отримання товару не виписувались. Таким чином, фактична поставка нафтопродуктів не відбулась, паливо з резервуарного парку Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти філії «Управління з переробки газу та газового конденсату» ДК "Укргазвидобування» не відвантажувалось, тобто договори укладалися без створення правових наслідків. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. У відповідності до ч.1ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч.5ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.           Із визначення фіктивного правочину, яке міститься у ч. 1 ст. 234 ЦК України випливає, що його ознаками є: наявність зовнішньої форми правочину, що фіксує удавані наміри сторін, відсутність у сторін дійсного наміру створити наслідки, які зумовлювалися у цьому правочині. Тобто має місце лише імітація правочину. У діях сторін, що імітують правочин, відсутня головна ознака правочину – спрямованість на встановлення, припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. Колегія суддів приходить до висновку, про те, що оскільки товар з володіння відповідача фактично не вибував і вказаним покупцям не передавався, весь час залишвся на складі заводу виробника ДК «Укргазвидобування» що, свідчить про фіктивність договорів оскільки укладені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались даними договорами. Тому, колегія суддів вважає за необхідне застосувати приписи ст. 215 ЦК України, яка вказує, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог щодо спрямування його на реальне настання правових наслідків є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання договорів зустрічний позов Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до ТОВ “Українська енергетична компанія” про визнання недійсними договорів № 158/95-04 від 01.12.2004 р. та № 158/76-04 від 01.12.2004 р. у зв’язку з їх фіктивністю, є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська енергетична компанія” до Дочірньої компанії “Украгазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про стягнення 15310667, 73 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1156201, 77 грн. річних відсотків та 1815819, 56 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором № 158/95-04 від 01.12.2004 р. та за договором № 158/76-04 від 01.12.2004 р.(з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), слід відмовити.

Крім того, позивачем за первісним позовом пропущено строк позовної давності, тому у відповідності до вимог ст.267 ЦК України, у позові має бути відмовлено.

Тому з вищенаведених підстав, Київський апеляційний господарський суд, виходячи з повноважень, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 103 ГПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанції, приймає нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову, та про задоволення зустрічного позову.

Судові витрати у відповідності до статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача у справі як за розгляд спору у суді першої інстанції, так і за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2010 по справі №37/806-42/302 скасувати, та прийняти нове.

У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю

"Українська енергетична компанія" відмовити.

Зустрічний позов Дочірньої компанії “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” задовольнити.

Визнати недійсним договір № 158/95-04 від 01.12.2004 укладений між Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оілтех” на постачання нафтопродуктів.

Визнати недійсним договір № 158/76-04 від 01.12.2004 укладений між Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”та Товариством з обмеженою відповідальністю “Оілтех” на постачання нафтопродуктів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська енергетична компанія” (03680, м. Київ, вул. Машинобудівельна, 44, код 32656914) на користь Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04035, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) 170,00 грн. державного мита за подання зустрічної позовної заяви та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська енергетична компанія” (03680, м. Київ, вул. Машинобудівельна, 44, код 32656914) на користь Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04035, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) 12835 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Отрюх Б.В.

Судді                                                                                          Тищенко А.І.

                                                                                          Михальська Ю.Б.