Рішення № 13726722, 07.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р. Справа № 68/01-10

вх. № 11313/1-68

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судового засідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Суховій Т.М. (дов. ВРЕ № 768924 від 19.01.2011р.).

3-ї особи

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в о. Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк", м. Харків

до Виробничого кооперативу "Металіст - 3", м. Харків

про стягнення 25800,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Виробничого кооперативу "Металіст -3", за кредитним договором №42/07-2008 від 28.07.2008р. заборгованості в сумі 25800,34грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було отримано за кредитним договором №42/07-2008 від 28.07.2008р. кошти у розмірі 75 000,0 грн., однак відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту та процентів за користування кредитом виконав лише частково, з урахуванням чого виникла заборгованість за кредитом у розмірі 24 230,85грн. та пені у розмірі 1569,49грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 грудня 2010 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 10 січня 2011р. о 10:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2011року, розгляд справи відкладено до 24.01.2011р., у зв'язку із нез'явленням представників сторін.

В судове засідання 24.01.2011року з'явився представник позивача, який в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Надав супровідним листом за вх.№1375 від 24.01.2011року довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Представником позивача при подачі позовної заяви до господарського суду Харківської області було надано належним чином засвідчену копію Статуту Публічного Акціонерного Товариства "Кредобанк" затвердженого Рішенням загальних зборів акціонерного Банку (протокол №2009/04 від 26.11.2009року), з якого вбачається, що Публічне Акціонерне Товариство "КРЕДОБАНК" створено на підставі рішення - засновників від 16 січня 1992 року і загальних зборів акціонерів від 21 лютого 1992 як акціонерне товариство "Західно-Український Комерційний Банк", яке за рішенням загальних зборів акціонерів від 17 серпня 2001 р, змінило назву на Акціонерне товариство «Кредит Банк (Україна)», а за рішенням загальних зборів акціонерів від листопада 2005 р, змінило назву на Відкрите Акціонерне Товариство "КРЕДОБАНК". Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 26 листопада 2009р, у зв'язку із приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" Банк змінив назву на Публічне Акціонерне Товариство "КРЕДОБАНК".

Публічне Акціонерне Товариство "КРЕДОБАНК" виступає правонаступником прав та обов'язків Відкритого Акціонерного Товариства "КРЕДОБАНК", який в свою чергу виступає правонаступником всіх прав і зобов'язань Акціонерного товариства "Західно-Український Комерційний Банк" і Акціонерного товариства "Кредит банк (Україна)".

Крім того позивачем надано до матеріалів позовної заяви належним чином засвідчену копію Положення про Харківське відділення Центральної філії Публічного Акціонерного товариства "Кредобанк", затверджену Рішенням Правління Публічного Акціонерного товариства "Кредобанк" від 05.08.2010року (протокол№30/2010), з якого вбачається, що Харківське відділення Центральної філії Публічного Акціонерного товариства "Кредобанк" створене шляхом реорганізації Харківської філії Відкритого Акціонерного товариства "Кредобанк" за рішенням Спостережної ради Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" №46/2010 від 24.06.2010року. За рішенням загальних зборів акціонерів №2009/04 від 26.11.2009р. Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" змінило назву на Публічне Акціонерне товариство "Кредобанк".

Ухвалою господарського суду від 24.01.2011 року у справі №68/01-10 судом здійснено заміну сторони її правонаступником: Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" - Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" на підставі ст.25 Господарського процесуального кодексу України та відкладено розгляд справи до 07.02.2011 року, у зв'язку з не з'явленням в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2011року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення до позовної заяви стосовно нарахування пені та звернувся з клопотанням щодо залучення до матеріалів справи документів в підтвердження заявлених позовних вимог .

Суд задовольняє дане клопотання та долучає до матеріалів справи надані позивачем документи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання відповідачем ухвали про відкладення розгляду справи від 24.01.2011р. Адреса відповідача, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Виробничого кооперативу "Металіст - 3", м. Харків станом на 19.01.2011р.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №42/07-2008 від 28.07.2008року.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., Банк (позивач) зобов`язується надавати у власність позичальникові грошові кошти (надалі -Кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

В п.2.1. договору сторони передбачили, що Банк видає позичальнику кредит, а Позичальник приймає його в сумі 75 000,0грн. на поповнення обігових коштів на умовах сплати 26% річних з терміном остаточного погашення 27 липня 2010 року.

Згідно п.4.2. Договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на рахунок №2068803001396 на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360"(фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1. цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному у п.2.2. цього договору. Нарахування комісій відбувається згідно строків, передбачених обліковою політикою банку, до терміну вказаному у п.2.2. цього договору.

В п.5.1., п.5.2. договору сторонами передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесення готівки в касу банку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме на підставі заяв відповідача на перерахування коштів, надав відповідачеві кредит у розмірі 75000,0грн., що підтверджується меморіальними ордерами №329279 від 30.07.2008 року на суму 40 000,0грн., №343091 від 01.08.2008року на суму 30 000,0грн., №365198 від 18.08.2008 року на суму 5000,0грн.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що граничний строк повернення кредиту становить 27 липня 2010 року., однак відповідач свої зобов*язання по поверненню кредиту не виконував належним чином, з урахуванням чого, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія - вимога за вих.№1944 від 04.08.2010 року, відповідно до якої позивач повідомив відповідача про необхідність сплати основної суми кредиту, заборгованості за нарахованими відсотками та комісіями, однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту в термін передбачений п.2.2. договору, здійснив лише частково, тому станом на момент подачі позову у відповідача наявна заборгованість по кредиту у розмірі 24 230,85грн., яка підтверджується матеріалами справи .

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимогами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу щодо повернення кредиту, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24 230,85грн. заборгованості по кредиту обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.1. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені за несплачені відсотки за період з 28.07.2010року по 23.12.2010 року суд дійшов висновку, що даний розрахунок є вірним та таким, що відповідає чинному законодавству, з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 1 569,49 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 258,0 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Здійснити заміну сторони її правонаступником: Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" - Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничого кооперативу "Металіст - 3"( м. Харків, вул. Матросова, буд.9, код ЄДРПОУ 06732023, п/р 26000010504 у Харківському відділенні Центральної філії ПАТ "КРЕДОБАНК" в м.Харкові, МФО 325365) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (м. Львів, вул.Сахарова,78, ідентифікаційний код 09807862) в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "КРЕДОБАНК" (м. Харків, вул.Петровського, 29а, ідентифікаційний код 22360822) заборгованість по кредиту в розмірі 24 230,85грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків у розмірі 1569,49грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 258,0грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Повний текст рішення підписано 11.02.2011 року.