Рішення № 13726675, 04.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2011 р. Справа № 45/352-10

вх. № 10743

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судовогозасідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

прокурор - Стовба О.В., посвідчення № 199 від 16.10.2009 р.

позивач - Рудь О.Г., доручення від 05.07.2010 р.,

відповідач - Аветисян Р.М., доручення від 06.01.2011 р.

розглянувши справу за позовом Харківської міжрайонної транспортної прокуратури, м. Харків в інтересах держави в особі ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів "Укрспецвагон", сел. Панютино

до ПП "Діагональ", м. Алчевськ

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний транспортний прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах ДП "Український центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", сел. Панютино, та просить суд визнати договір зберігання № 1/30-09 від 30 вересня 2009 року, укладений між ДП "Український центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", сел. Панютино та ПП "Діагональ" м. Алчевськ та акт приймання-передачі від 01.10.2009 року, недійсними мотивуючи тим, що позивач не отримував та не міг отримати на зберігання напіввагони зазначені в акті від 01.10.2009 року, оскільки вагони були виготовлені лише у березні-травні 2010 року; п. 1.3. спірного договору вказує, що за зберігання майна поклажедавець сплачує 20 грн. на рік з розрахунку за один вагон, а тому зазначений договір направлений не на настання юридичних наслідків - зберігання вагонів, а укладений формально; акт приймання-передачі напіввагонів у кількості 50 шт. підписаний не директором підприємства-позивача оскільки останній станом на дату його (акту) підписання знаходився у відрядженні.

Ухвалою суду від 13 грудня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/352-10.

05 січня 2011 року від позивача до матеріалів справи через канцелярію суду було надано обгрунутвання позовних вимог із доданими документами (вх. № 69 від 05.01.11 р.), вказані документи 11 січня 2011 року залучено до матеріалів справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву (вх. №364 від 11.01.2011 р.). У судовому засіданні 11 січня 2011 року відповідач також вказав на наявний договір поставки на 50 напіввагонів та договір про відступлення права вимоги, за яким позивач зобовязаний передати відповідачу спірні напіввагони. Також відповідач вказав на наявну накладну на передання 50 шт. напіввагонів за якою позивачем одержано їх (напіввагони) на збереження від відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 24.01.11 (обгрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: відрядження), для розгляду справи 45/352-10 було призначено суддю Тихого П.В.

В судовому засіданні, яке розпочалося 24.01.11 було оголошено перерву до 04.02.11, для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Позивач позов прокурора підтримує повністю.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30.09.2009р. між ДП «Український центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» (позивач) та ПП «Діагональ» (відповідач) було підписано договір зберігання №1/30-09 та підписано акт прийому - передачі до договору зберігання від 01.10.2009р. Відповідно до умов договору №1/30-09, відповідач передає позивачу на зберігання майно, зазначене в акті приймання-передачі.

Прокурор, в обгрунтування своїх вимог, зазначає, що позивач не отримував і не міг отримати на зберігання напіввагони, зазначені в акті від 01 жовтня 2009 року, так як вони були виготовлені у березні-травні 2010 року, що підтверджується технічними паспортами заводу виробника.

Ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу, передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В наданих суду технічних паспортах вказано дату побудови вагонів як то передбачено п. 2.4. Інструктивних вказівок по оформленню технічних паспортів.

Належним доказом виготовлення вагонів є "Технічні паспорти форми ВУ-4М" на вантажні вагони, які підтверджують, що вагони були виготовлені відповідачем у березні, червні і липні 2010 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач не міг отримати на зберігання напіввагони зазначені в акті від 01.10.09., так як ці напіввагони були виготовлені позивачем лише у березні - травні 2010 року, що підтверджується технічними паспортами заводу виробника.

Відповідно до пп. 8.2.2. п. 8 «Інструктивних вказівок по оформленню технічних паспортів ф.ВУ-4М на вантажні вагони» затверджених наказом Укрзалізниці від 22.12.06. №518-Ц (Інструктивні вказівки), складений технічний паспорт повинен бути підписаний начальником вагоноскладального цеху, начальником ВТК, приймальником вагонів-заводським інспектором Укрзалізниці.

Технічні паспорти на спірні вагони як то і передбачено Інструктивними вказівками підписані начальником вагоноскладального цеху, начальником ВТК, приймальником вагонів-заводським інспектором Укрзалізниці і скріплені печатками. У зв"язку з чим, твердження відповідача про те, що технічний паспорт є одностороннім документом, який виписує позивач, є безпідставним.

Також, прокурор вказує, що той факт, що сторонами в договорі за зберігання майна встановлено оплату в розмірі 20 грн. на рік за один вагон, свідчить про те, що договір не був направлений на реальне настання юридичних наслідків.

Суд погоджується з цим твердженням прокурора, оскільки, відповідно до ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором, але при укладанні договору на оплатне зберігання, сторони керуючись принципом розумності та справедливості встановлюють розмір плати та строки. Однак за ставками Укрзалізниці вартість зберігання вагону складає 29 гривень на день, тобто 10585,00 на рік за один вагон.

Відповідач стверджує, що акт прийому-передачі напіввагонів від 01.10.2009 року підписаний директором позивача. Дане твердження відповідача є необгрунтовним, та не приймається судом до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, директор позивача не міг підписати вищезазначений договір і акт в зв'язку з тим, що він знаходився у відрядженні з 30.09.2009р. до 01.10.2009р., зазначене підтверджується наказом № 1816; авансовим звітом № 2199 від 01.10.2009р. та посвідченням про відрядження № 1816. Згідно п. 2.37. Посадової інструкції головного інженера ОСОБА_1 затвердженої директором 07.04.2008р., головний інженер здійснює поточне керівництво підприємством, організує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства у період відсутності керівника підприємства (відпустка, довгострокове відрядження, тривала хвороба, тощо). Відповідно до п. 4.16.2. цієї посадової інструкції, у період відсутності керівника має право укладати господарські та інші угоди. Отже, у період відрядження директора ОСОБА_2 з 30.09.2009р. до 01.10.2009р. мав право укладати господарські договори головний інженер підприємства.

В зв'язку з тим, що підпис на вищезазначеному акті приймання - передачі майна від 01.10.09р. не належить директору ДП «Український центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», а відповідно до цивільного законодавства правочин повинен бути підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою. Таким чином, печатка без підпису уповноваженої особи є недійсною.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких с необхідним для чинності правочину зокрема:

1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2 - особа, яка вчинять правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3 - волевиявлення учасника правочину мас бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4 - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6 - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи, викладене вище, суд визнав позовні вимоги обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір зберігання № 1/30-09 від 30 вересня 2009 року, укладений між ДП "Український центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (Харківська область, Лозівський район, сел. Панютино, вул. Леніна, 5, код 01056362) та ПП "Діагональ" (Луганська область, м. Алчевськ, вул. Кірова, 136, код 31707758).

Визнати недійсним акт приймання-передачі від 01.10.2009 року до договору зберігання № 1/30-09 від 30 вересня 2009 року, підписаний між ДП "Український центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (Харківська область, Лозівський район, сел. Панютино, вул. Леніна, 5, код 01056362) та ПП "Діагональ" (Луганська область, м. Алчевськ, вул. Кірова, 136, код 31707758).

Стягнути з ПП "Діагональ" (Луганська область, м. Алчевськ, вул. Кірова, 136, код 31707758) на користь державного бюджету України - 170 грн. державного мита.

Стягнути з ПП "Діагональ" (Луганська область, м. Алчевськ, вул. Кірова, 136, код 31707758) на користь державного бюджету України - 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст рішення складено 09.02.11