Рішення № 13726640, 01.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р. Справа № 5023/124/11

вх. № 124/11

Суддя господарського суду Хачатрян В.С.

при секретарі судовогозасідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Суховій Т.М., дов. від 19.01.2011 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. від 12.01.2011 року

розглянувши справу за позовом ПАТ "Кредобанк" в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк", м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 1294899,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПАТ "Кредобанк" в особі Харківської філії ВАТ "Кредобанк", звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача - ФОП ОСОБА_3 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 106/10-2007 від 08 жовтня 2007 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 1294899,23 грн., з яких 950000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 343472,21 грн. - заборгованість за відсотками; 1427,02 грн. - заборгованість за комісією. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені кредитним договором. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

У судовому засіданні 24.01.2011 року було оголошено перерву до 01.02.2011 року о 11-00. Після перерви судове засідання було поновлено і продовжено у тому ж складі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі. До канцелярії господарського суду, 01.02.2010 р. було надане, в порядку ст. 22 ГПК України, заперечення на відзив до позовної заяви (вх. 1860) та клопотання (вх. 1866) про залучення до матеріалів справи документів перелічених у клопотанні, яке задовольняється судом та надані документи залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому до суду відзиві заперечує проти позовних вимог, зокрема зазначає що згідно заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2009 р. по справі № 2-867/08/07, яке набрало законної сили, суму заборгованості відповідача за цією справою перед ВАТ "Кредобанк" за кредитним договором № 106/10-2007 від 08.10.2007 р. стягнуто х ОСОБА_4 на користь ВАТ "Кредобанк". Рішенням суду встановлено, що відповідно договору іпотеки від 08.10.2007 року між ВАТ "Кредобанк" та ОСОБА_4, остання виступила майновим поручителем зокрема за кредитним договором № 106/10-2007 від 08.10.2007 р., укладеним між ВАТ "Кредобанк" та ФОП ОСОБА_3. Крім того, відповідач заперечує проти розміру нарахованих відсотків, оскільки своєї згоди на підвищення процентної ставки відповідач не давав, проте відсоткова ставка по кредиту збільшувалася з 18% до 20,5% та до 24,5% відповідно.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08 жовтня 2007 року між ВАТ "Кредобанк" правонаступником якого є Публічне Акціонерне Товариство "КРЕДОБАНК" в особі Харківської філії, яку реорганізовано в Харківське відділення Центральної філії (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач) було укладено Кредитний договір № 106/10-2007, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 950000,00 грн. на умовах сплати 18,0% річних з терміном дії до 07.10.2009 р.

Відповідно до п. 4.6. кредитного договору та згідно листа вих. № 1796 від 12.05.2008 р. з 26.05.2008 р. було підвищено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 20,5 % річних.

Згідно листа вих. № 5959 від 10.11.2008 р. з 01.12.2008 р. було підвищено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 24,5 % річних.

У відповідності до п. 1.1. кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії.

Згідно з п. 2.2. договору дата остаточного повернення кредиту - 07 жовтня 2009 року.

У відповідності до п. 2.4. кредитного договору підставою для здійснення позивачем переказу кредитних коштів з позичкового рахунку є платіжне доручення або буд-який інший адресований позивачу документ відповідача, який містить усі необхідні для здійснення переказу реквізити та підписаний уповноваженими особами відповідача.

Таким чином, у відповідності до умов договору позивачем був наданий відповідачу кредит, шляхом перерахування кредитних коштів: меморіальним ордером № 365063 від 11.10.2007р. на суму 300 000,00грн.; меморіальним ордером № 366289 від 12.10.2007р. на суму 400 000,00грн.; меморіальним ордером №369236 від 15.10.2007р. на суму 250 000,00грн. На загальну суму 950 000,00 грн.

Пунктом 2.5. зазначеного кредитного договору було передбачено, що кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п.4.1.3. договору за надання кредиту позичальник сплачує банку комісії за управління кредитом 100,00 грн. щомісячно з урахування 1-го місяця кредитування та без врахування останнього місяця кредитування.

У відповідності до п. 4.2., 4.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на рахунок № 2068801008450 на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1. договору з моменту видачі кредиту до терміну його повернення, вказаному у п.2.2 цього договору, позичальник сплачує проценти не пізніше останнього робочого дня місяця.

Відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобов'язаний проводити погашення кредиту згідно графіку, передбаченого кредитним договором.

Пунктом 5.9. кредитного договору передбачено, що банк у випадках, передбачених п. 2.9 цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати відсотків не виконав, в зв'язку з чим станом на 29.12.2010р. виникла заборгованість перед позивачем що становить 1294899,23 грн. з яких: 950000,00 грн. заборгованість за кредитом; 343472,21 грн. - сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами; 1427,02 грн. - заборгованість за комісією.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на момент звернення до суду з позовною заявою вимоги за договором кредиту так і не виконані.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначає, що за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем надано обґрунтований розрахунок сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 343 472,21 грн.

Твердження позивача про те, що при укладенні кредитного договору № 106/10-2007 відсоткова ставка була встановлена на рівні 18% та своєї згоди на підвищення процентної ставки відповідач не давав, суд відхиляє з наступних підстав.

Кредитний договір № 106/10-2007 від 08.10.2007р. відповідно до ст.1055 ЦК України був укладений у письмовій формі при двохсторонній домовленості сторін.

Відповідно до п. 4.6. Кредитного договору № 106/10-2007 від 08.10.2007р. визначено, що у разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки Національного банку України, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів зміна процентної ставки, вказаної у п.2.1. Договору, відбувається банком самостійно, при умові, що таке збільшення відбувається не більше ніж на 5 % річних і така зміна відбувається не частіше, ніж 1 раз в півріччя. Таке збільшення розміру процентів вважається зробленим за згодою Позичальника і сторони домовились, що додаткової згоди Позичальника на це не потрібно. Про таку зміну процентної ставки Банк у письмовій формі повідомляє Позичальника за 10 календарних днів до її введення в силу.

Також, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що позивач реалізував своє право кредитора на стягнення заборгованості за кредитним договором № 106/10-2007 від 08.10.2007р. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом про стягнення заборгованості з майнового поручителя ОСОБА_4 і є рішення цього суду, яким стягнуто з майнового поручителя, ОСОБА_4 заборгованості відповідача за кредитним договором № 106/10-2007 від 08.10.2007 р. розраховану станом на 11.02.2009 р., яка становить 1139852,00 грн. і складається з: 950000,00 грн. суми неповернутого кредиту, 188952,00 грн. заборгованості по нарахованих відсотках, 900,00 грн. комісії за управління кредитом та станом на час розгляду справи відкрито виконавче провадження з виконання рішення Київського районного суду м. Харкова.

Ці твердження відповідача не можуть бути взяті до уваги судом виходячи з наступного.

Дійсно в забезпечення повернення кредитних коштів за кредитним договором № 106/10-2007 від 08.10.2007р. та сплати відсотків за користування ними і комісій за управління кредитами було укладено договір іпотеки від 08 жовтня 2008 року, сторонами за яким є Відкрите акціонерне товариство "Кредобан" в особі директора Харківської філії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (Іпотекодавцем), яка виступила майновим поручителем за цим Кредитними договором. Предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлова будівля літ.А-1, загальною площею 2645,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить Іпотекодавцеві на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2006р., посвідченого ОСОБА_6, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 2980.

Заочним рішенням Київського району м. Харкова від 29.10.2009р. , яке набрало законної сили 09.12.2009р., з ОСОБА_4 на користь ПАТ "Кредобанк" стягнуто суму заборгованості за кредитними договорами № 109/10-2007 від 08.10.2007р., № 108/10-2007 від 08.10.2007р. та № 106/10-2007 від 08.10.2007р. у розмірі 3358850,02 грн.

На виконання вказаного рішення державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження. Зобов'язання Боржником по договору та рішенню суду не виконані.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 статті 20 Цивільного кодексу передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином суд вважає, що позивачем на свій розсуд право на захист використано саме шляхом подання позову до кредитора, що узгоджується з приписами вищенаведених статей Цивільного кодексу України. Тобто, звернення з позовом до майнового поручителя не лишає Банк права на звернення з позовом до самого боржника.

Суд вважає помилковими твердження відповідача щодо того, що наявність рішення Київського району м. Харкова про стягнення боргу з майнового поручителя є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд зазначає, що наявність рішення Київського району м. Харкова про стягнення боргу з майнового поручителя не може вважатися припиненням основного зобов'язання, що забезпечене майновою порукою, оскільки таке рішення не було виконане, борг на час прийняття оскаржуваного рішення по даній справі не погашений.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 950000,00 грн. заборгованості за кредитом; 343472,21 грн. суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами; 1427,02 грн. заборгованість за комісією, обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Також, представником відповідача було заявлене клопотання про Витребувати у позивача по справі в копіях договір іпотеки від 08.10.2007 р. між ВАТ "Кредобанк" та ОСОБА_4 із усіма змінами та доповненнями, листування між ОСОБА_4 та позивачем (ВАТ "Кредобанк"), позовну заяву ВАТ "Кредобанк" до ОСОБА_4 із усіма уточненнями та змінами, якщо такі є, докази виконання Заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2009 р. по справі № 2-867/08/07, в тому числі виконавчий, виданий на його виконання, докази відкриття виконавчого провадження, докази звернення стягнення на предмет іпотеки та копії усіх документів та рішень, складених (прийнятих) державним виконавцем (органом державної виконавчої служби) у виконавчому провадженні, а також письмові пояснення позивача із зазначених обставин.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, враховуючи положення ст. 33 ГПК України, якою встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та положення ст. 34 ГПК України, якою встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, не знаходить правових підстав для задоволення вищезазначеного клопотання представника відповідача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 589, 590, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 43, 44-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування документів.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (61085, АДРЕСА_1, рахунок НОМЕР_2 в ХВ ЦФ ПАТ "Кредобанк", МФО 325365; ідент. код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Харківського Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (61024, м. Харків, вул. Петровського, 29а, код ЄДРПОУ 22360822, МФО 325365) 950000,00 грн. заборгованості за кредитом; 343472,21 грн. суми несплачених відсотків за користування кредитними коштами; 1427,02 грн. заборгованість за комісією; 12948,99 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст судового рішення підписано 04.02.2011 року.