Рішення № 13726606, 01.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р. Справа № 5023/020/11

вх. № 020/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Сеник С.Г. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "МТС Україна", м. Київ

до ТОВ "Тімекс" м. Харків

про стягнення 587,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 587,06 грн. заборгованості. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання в частині оплати послуг за договором про надання послуг мобільного зв’язку №2272609 від 07.06.05 та додатковою угодою до нього №3892402 від 13.06.08.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про день слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не надав, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Сторонами було укладено договір про надання послуг мобільного зв’язку №2272609 від 07.06.05 та додаткову угоду до нього №3892402 від 07.06.05. Відповідно до вказаного Договору та Додаткової угоди позивач зобов’язався надавати послуги мобільного зв’язку, а відповідач зобов’язався користуватися наданими послугами та сплачувати їх вартість відповідно до умов вказаних в Договорі та Додатковій угоді.

Відповідно до Розділу 3 Договору, нарахування за надані послуги здійснюється за тарифами Оператора, які є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, за яким здійснюються нарахування за всіми наявними в абонента телефонами. кількість та вартість послуг, наданих Абоненту за розрахунковий період, визначається відповідно до показників належних оператору технічних засобів виміру тривалості, кількості та вартості наданих послуг. Відповідачу було надано особовий рахунок №1.10183685.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за вищевказаним Договором та Додатковою угодою виконав належним чином, надавав відповідачеві послуги мобільного зв’язку. Але відповідач свої зобов'язання за договором виконував неналежним чином, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за надані телекомунікаційні послуги. 01.04.2010 відповідачеві було направлено рахунок №0056095003 на суму 224,56 грн. Прострочка цього платежу на момент відправлення рахунку - 116 днів., тому одночасно позивачем було нараховано пеню. Розмір пені за рахунком №0056095003 від 01.04.2010 становить 7,42 грн. (224,56 грн. (Заборгованість) * 10,25% (Облікова ставка НБУ) *116 днів (прострочка)/ 100% / 365 днів = 7,42 грн.).

01.06.2010 відповідачеві було направлено рахунок №0057918449 на суму 50,00 грн. Прострочка цього платежу на момент відправлення рахунку - 55 днів. Розмір пені за рахунком №0057918449 від 01.06.2010 становить 0,78 грн. (60,00 грн. (Заборгованість) * 10,25% (Облікова ставка НБУ) * 55 днів (прострочка)/ 100% / 365 днів = 0,78 грн.).

01.07.2010 відповідачеві було направлено рахунок №0058272331 на суму 50,00 грн. Прострочка цього платежу на момент відправлення рахунку - 25 днів. Розмір пені за рахунком №0058272331 від 01.07.2010 становить 0,36 грн. (50,00 грн. (Заборгованість) * 9,5% (Облікова ставка НБУ) * 25 днів (прострочка)/ 100% / 365 днів = 0,36 грн.).

Загальна сума простроченної заборгованісті становить 324,56 грн. (224,56+50,00+50,00 = 324,56), а загальна сума нарахованої пені - 8,56 (7,42+0,78+0,36=8,56) грн.

Відповідно до ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003, за затримку оплати за надані послуги відповідачеві було нараховано пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. Враховуючи це, суд важає, що пеню було нараховано відповідно до законодавства, а тому її сума підлягає стягненню з відповідача.

Як видно з матеріалів справи, а саме зі звіту про платежі та баланс абонента, розрахунку до претензії, відповідач має заборгованість зі сплати збору до Пенсійного фонду України у розмірі 6,26 грн., яка складається з заборгованості за рахунком №0057918449 від 01.06.2010 у розмірі 3,13 грн. ((50,00 грн. (Сума за рахунком) - 8,33 грн. (ПДВ)) * 7,5% = 3,13 грн.), а також заборгованості за рахунком №0058272331 від 01.07.2010 у розмірі 3,13 грн. ((50,00 грн. (Сума за рахунком) - 8,33 грн. (ПДВ)) * 7,5% = 3,13 грн.).

Згідно з п. 15-12, 15-14, 15-15 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ №1740 від 03.11.98 р., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

Виходячи з наведених положень законодавства, суд вважає законним та обгрунтованим стягнути з відповідача заборгованість зі сплати збору до Пенсійного фонду України у сумі 6,26 грн.

Згідно з умовами Договору (п.п. 2.1.5., 5.2.) та Умовами (Правилами) користування, як складовою частиною договору, в разі затримки оплати Оператор має право відмовити Абоненту в подальшому наданні Послуги та розірвати цей договір. Призупинення надання послуги та розірвання договору не звільняє Абонента від оплати суми заборгованості та виплати неустойки.

24.07.2010, у зв’язку з наявністю у Відповідача заборгованості за надані послуги, договори було розірвано за ініціативою Позивача.

Відповідно до п.1.3 додаткової угоди до договору, забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед Оператором не відмовлятись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання Оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2. основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь Оператора договірної санкції в розмірі 1,92 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Загальний строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Таким чином, сторони при укладанні договору та додаткової угоди погодили між собою встановлення такої відповідальності у вигляді договірної санкції, яка нараховується у розмірі 1,92 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди №3892402, її укладено на 730 днів. Додаткову угоду №3892402 було укладено 20.06.2008, а припинено — 24.07.2010. Отже, період дії цієї додаткової угоди становить 765 календарних дні, з яких протягом 164 днів надання послуг відповідачеві було тимчасово обмежено в зв'язку з наявністю в нього заборгованості. Таким чином, період користування зв'язком становить 601 день (765-164=601). Виходячи з положень п. 1.1. та 1.3 додаткової угоди №3892402 до договору №2272609 було нараховано договірну санкцію у розмірі 247,68 грн. ((730 (строк дії договору) — 601 (термін користування зв'язком)) * 1,92 грн. = 247,68 грн.).

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялася претензія від 10.08.2010 року №1.10183685/08 з вимогою сплатити заборгованість, що підтверджується копією списку згрупованих рекомендованих відправлень №039150652858 від 14.08.2010. Але відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань штрафні санкції.

Відповідно до ст. 234 Господарського кодексу України визначає, що сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором в частині сплати вартості наданих послуг, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв’язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 546, 625, 903 Цивільного кодексу Ураїни, ст. ст. 193, 230, 234 Господарського кодексу, ст. ст. 1, 4,12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариствА з обмеженою відповідальністю “ТІМЕКС” (61123, м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд.83Г; код ЄДР 25173776, п/р 26007200434001 в ХФКБ ПРИВАТБАНК, МФО 351533) на користь Приватного акціонерного товариства ”МТС Україна” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937, р/р №26008526 в ”Райффайзен банк Аваль” м. Києва, МФО 300335) 587,06 грн. заборгованості, витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписано 04.02.11 року